Справа № 2-а-96-2007
13 грудня 2007 року Бородянський районний суд
Київської області в складі : головуючої - судді Міланіч А.М.
при секретарі - Шилан М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Бородянка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі, Головного Управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій працівників управлінь Пенсійного фонду України про відмову в призначенні пенсії за вислугу років протиправними та зобов»язання призначити пенсію за вислугу років, стягнення заподіяної матеріальної та моральної шкоди,
В серпні 2007 року позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона 4 липня 1980 року закінчила навчання в Київському медичному училищі, отримала кваліфікацію фармацевта та постійно працювала за спеціальністю в різних аптечних структурах.
Відповідно до ст.1,55 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» вона \позивачка\ має право на державне пенсійне забезпечення та призначення пенсії за вислугу років при наявності спеціального стажу роботи не менше 25 років. 1 липня 2006 року вона звернулась з письмовою заявою про призначення їй пенсії до управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі та надала необхідні для цього документи.
ГУ Пенсійного фонду України своїм листом від 7 травня 2007 року повідомило, що їй відмовлено в призначенні пенсії в зв»язку з відсутністю необхідного спеціального стажу.
Вважала, що відповідачами безпідставно не було зараховано до стажу період її роботи на посаді фармацевта у Мирчанській медамбулаторії з 8 червня 2000 року по 12 жовтня 2001 року.
Тому просила визнати дії працівників управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області та Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо зволікання та відмови в призначенні їй пенсії за вислугу років протиправними, зобов»язати управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі призначити їй пенсію за вислугу років з 1 липня 2006 року, виходячи з наданих нею документів, стягнути з відповідачів в рівних частинах на її користь за заподіяну ними матеріальну шкоду - 4288 грн. 32 коп., а також моральну шкоду - 2000 грн.
В судовому засіданні позивачка та її представник ОСОБА_2 позов підтримали і викладене підтвердили, позовні вимоги уточнили та просили стягнути з відповідачів на відшкодування матеріальних збитків, завданих несвоєчасним розглядом заяви позивачки про призначення їй пенсії та утриманням в зв»язку з цим її трудової книжки з 1 липня 2006 року по 18 квітня 2007 року, 3917 грн. 82 коп.
Представник управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Макухіна-Сірош І.М. в судовому засіданні позов не визнала, посилаючись на відсутність у позивачки необхідного для призначення пенсії за вислугу років спеціального стажу роботи 25 років. На час вирішення питання про відмову в призначенні пенсії 8 грудня 2006 року до стажу роботи позивачки було зараховано лише 23 роки 8 місяців 28 днів на відповідних посадах. Не було включено період роботи на посаді фармацевта у Мирчанській медамбулаторії, оскільки така посада згідно Переліку, затвердженому постановою КМУ № 909 від 4 листопада 1993 року, не передбачена в амбулаторно-поліклінічних закладах. Рішення про відмову в призначенні пенсії було прийняте в грудні 2006 року в зв»язку з необхідністю проведення перевірок стажу роботи позивачки та можливості призначення їй пенсії ГУ ПФУ. Справа після перевірки була повернута лише в кінці травня 2007 року. На даний час з»ясувалось, що до стажу роботи позивачки не можна зарахувати також і періоди її роботи з 2 серпня 1996 року по 7 червня 2000 року, з 8 червня 2000 року по 12 жовтня 2001 року, з 17 жовтня 2001 року по 14 листопада 2001 року та з 15 листопада 2001 року по 12 грудня 2002 року, так як вона працювала в товариствах, які не були аптеками, її спеціальний стаж складає 18 років 9 місяців і 15 днів
Представник ГУ Пенсійного фонду України у Київській області Бабичев О.М. в судовому засіданні позов не визнав з тих же підстав, що і представник управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі.
Вислухавши пояснення позивачки, її представника ОСОБА_2, представника управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Макухіної-Сірош І.М. та представника ГУ Пенсійного фонду України у Київській області Бабичева О.М., покази свідка ОСОБА_3, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що позивачка в 1980 році закінчила навчання у Київському медичному училищі № 1 та їй було присвоєно кваліфікацію фармацевта, що підтверджується копією диплому \а.с.16\.
Згідно копії трудової книжки позивачка з 7 серпня 1980 року по 12 жовтня 1981 року працювала фармацевтом аптеки дорожньої клінічної лікарні, з 11 січня 1982 року по 1 серпня 1996 року - фармацевт аптеки № 4 смт.Бородянка, завідуюча-фармацевт аптеки № 185 с.Мирча, з 2 серпня 1996 року по 7 червня 2000 року - в.о. директора - фармацевт ТОВ «Здоров»я», з 8 червня 2000 року по 12 жовтня 2001 року фармацевт Мирчанської медамбулаторії Бородянської ЦРЛ, з 17 жовтня 2001 року - завідуюча, а з 14 листопада 2001 року по 21 грудня 2002 року - фармацевт аптечного пункту ТОВ «Босм», з 10 лютого 2003 року по 30 вересня 2005 року - завідуюча-фармацевт аптечного кіоску ТОВ «Седа-фарм Аптека 7х7», з 3 жовтня 2005 року по 28 лютого 2006 року - завідуюча-фармацевт аптечного кіоску № 10 ТОВ «УФК «ФРА-М», з 27 червня 2006 року по 30 червня 2006 року - фармацевт ТОВ «Аміта» \а.с.8-15\.
1 липня 2007 року позивачка звернулася до управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі із заявою та просила призначити їй пенсію за вислугу років \а.с.19\
Рішенням управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі від 8 грудня 2006 року позивачці було відмовлено у призначенні вказаної пенсії в зв»язку з відсутністю у неї необхідного для цього стажу роботи \а.с.79\.
Відповідно до п.«е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років, незалежно від віку, мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров»я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою КМ України № 909 від 4 листопада 1993 року з послідуючими змінами, передбачені посади провізорів, фармацевтів (незалежно від найменування посад), лаборантів в аптеках, аптечних кіосках, аптечних магазинах, контрольно-аналітичних лабораторіях.
Як вбачається з оглянутої в судовому засіданні пенсійної справи позивачки, повідомлення ГУ ПФУ у Київській області від 7 травня 2007 року \а.с.22\, що також визнали і представники відповідачів в судовому засіданні, при винесенні рішення про відмову у призначенні пенсії позивачці було зараховано до стажу її роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії за вислугу років, 23 роки 8 місяців 28 днів, не враховано період її роботи з 8 червня 2000 року по 12 жовтня 2001 року на посаді фармацевта Мирчанської медамбулаторії, оскільки посада фармацевта в амбулаторно-поліклінічних закладах не передбачена вищезазначеним Переліком.
Однак, як встановлено судом, вказана посада фармацевта була введена до штатного розпису Мирчанської медичної амбулаторії, яка є структурним підрозділом Бородянської центральної районної лікарні, з 8 червня 2000 року відповідно до наказу Міністерства охорони здоров»я № 33 від 23 лютого 2000 року «Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров»я» після створення внутрішньо-лікарняної аптеки і позивачка, працюючи на цій посаді, займалась саме відпуском медикаментів по Чорнобильській програмі з аптеки, яка знаходилась в спеціально обладнаному для цього приміщенні бувшої аптеки № 185 ТОВ «Здоров»я», де до цього працювала та робота якої була припинена в зв»язку з організацією даної внутрішньо-лікарняної аптеки, що підтверджується копією зазначеного наказу №33 від 23 лютого 2000 року, довідками Бородянської ЦРЛ, копією наказу по Бородянській ЦРЛ №59 від 14 травня 1999 року, копіями штатних розписів, показами свідка ОСОБА_3 \а.с.21,23,41,46-47,57-66\.
За таких обставин суд вважає, що вказаний період роботи позивачки на посаді фармацевта Мирчанської медамбулаторії підлягає зарахуванню до стажу її роботи для призначення пенсії за вислугу років, так як позивачка фактично продовжувала працювати фармацевтом в тій же аптеці, незважаючи на зарахування до штату Мирчанської медамбулаторії.
В своїх запереченнях представники відповідачів посилаються також на те, що до спеціального стажу роботи позивачці не зараховуються і періоди її роботи з 2 серпня 1996 року по 7 червня 2000 року, з 17 жовтня 2001 року по 14 листопада 2001 року та з 15 листопада 2001 року по 12 грудня 2002 року, так як вона працювала в товариствах, які не були аптеками, в ТОВ «Здоров»я» займала посаду в.о.директора, тому її стаж для призначення пенсії складає лише 18 років 9 місяців і 15 днів.
Як встановлено судом, позивачка з 2 серпня 1996 року була призначена на посаду виконуючого обов»язки директора та фармацевтом ТОВ «Здоров»я», де працювала до 7 червня 2000 року.
Як вбачається з копії договору від 25 червня 1996 року, копії свідоцтва про власність, копії реєстраційної картки, статуту ТОВ «Здоров»я», показів свідка ОСОБА_3, дане товариство створене на базі аптеки № 185 в с.Мирча Бородянського району Київської області шляхом її приватизації, є правонаступником даної аптеки і займалось роздрібною торгівлею медикаментами, на що мало відповідні ліцензії \а.с.81-90,100,102-107\.
Тому суд вважає, що робота позивачки в даному товаристві також підлягає зарахуванню до її спеціального стажу для призначення пенсії за вислугу років, так як фактично ТОВ «Здоров»я» виконувало ті ж функції та залишилось тією ж аптекою, що й була там раніше.
При цьому суд не приймає до уваги посилання представників відповідачів на те, що позивачка в ТОВ «Здоров»я» працювала лише на посаді виконуючого обов»язки директора, так як це суперечить зібраним по справі доказам, зокрема, витягу з протоколу загальних зборів членів товариства від 2 серпня 1996 року \а.с.80\ та показам свідка ОСОБА_3, які підтверджують виконання нею в цей період обов»язків як директора, так і фармацевта товариства.
В обгрунтування невключення до спеціального стажу періоду роботи позивачки з 14 листопада 2001 року по 21 грудня 2002 року на посаді фармацевта в ТОВ «Босм» представники відповідачів посилаються на те, що вона працювала в аптечному пункті, а Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров»я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, передбачені лише аптеки, аптечні кіоски, аптечні магазини.
Однак, суд вважає, що назва «аптечний пункт» є аналогічною назві «аптечний кіоск», а тому дана обставина не може бути підставою для відмови у зарахуванні вказаного періоду роботи позивачки до її спеціального стажу.
Таким чином, спеціальний стаж роботи позивачки на посадах, які надають їй право на пенсію за вислугу років становить 25 років 01 місяць 03 дні : з 7 серпня 1980 року по 12 жовтня 1981 року - фармацевт аптеки ( 1 р. 02 міс. 06 дн.), з 11 січня 1982 року по 1 серпня 1996 року - фармацевт аптеки № 4 смт.Бородянка, завідуюча-фармацевт аптеки № 185 с.Мирча ( 14 р. 06 міс. 21 дн.), з 2 серпня 1996 року по 7 червня 2000 року - в.о. директора - фармацевт ТОВ «Здоров»я» ( 3 р. 10 міс. 06 дн.), з 8 червня 2000 року по 12 жовтня 2001 року фармацевт Мирчанської медамбулаторії Бородянської ЦРЛ ( 1р. 04 міс. 05 дн.), з 14 листопада 2001 року по 21 грудня 2002 року - фармацевт аптечного пункту ТОВ «Босм» ( 1р. 01 міс. 07 дн.), з 10 лютого 2003 року по 30 вересня 2005 року - завідуюча-фармацевт аптечного кіоску ТОВ «Седа-фарм Аптека 7х7» ( 2 р. 07 міс. 22 дн.), з 3 жовтня 2005 року по 28 лютого 2006 року - завідуюча-фармацевт аптечного кіоску № 10 ТОВ «УФК «ФРА-М» ( 4 міс. 26 дн.).
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачка має та мала на час звернення до управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі 1 липня 2006 року право на пенсію за вислугу років, так як її спеціальний стаж роботи перевищує 25 років, а тому дії працівників вказаного управління щодо відмови в призначенні їй пенсії є неправомірними і позовні вимоги в цій частині необхідно задовольнити та зобов»язати управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з 1 липня 2006 року.
Також суд вважає, що вказаними неправомірними діями управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі позивачці було завдано моральної шкоди, яка виразилась у душевних стражданнях, яких вона зазнала в зв»язку з цим, однак, враховуючи тяжкість та тривалість цих страждань, суд вважає достатнім для відшкодування такої шкоди поновлення порушеного права позивачки.
При цьому суд не приймає до уваги посилання представників відповідачів на те, що позивачка не має права на пенсію ще й тому, що в порушення вимог ст.7 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» про залишення роботи, яка дає право на пенсію за вислугу років до цього часу є директором ТОВ «Здоров»я», оскільки, як вбачається з матеріалів справи, дане товариство фактично припинило свою діяльність \а.с.94-96 \ і позивачка не перебуває в трудових відносинах з цим товариством.
Відповідно до ст.82 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» документи про призначення пенсій розглядаються органом, що призначає пенсії, не пізніше 10 днів з дня їх надходження. Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.
Як встановлено судом, рішення про відмову в призначенні пенсії позивачці було прийняте управлінням ПФУ у Бородянському районі лише 8 грудня 2006 року, як пояснила представник управління в судовому засіданні, в зв»язку з тим, що справа направлялась до ГУ ПФУ в Київській області для перевірки, витребовувались додаткові документи. Згідно оглянутого в судовому засіданні журналу реєстрації вихідної кореспонденції копія даного рішення відправлена позивачці 29 грудня 2006 року.
Таким чином, управління ПФУ у Бородянському районі в порушення діючого законодавства, несвоєчасно розглянуло документи позивачки про призначення їй пенсії та несвоєчасно направило їй повідомлення про відмову в призначенні пенсії, однак, оскільки суд зобов»язав відповідача призначити позивачці пенсію з 1 липня 2006 року, тобто, з дня подання нею заяви, то її вимоги про стягнення за цей же період ще й середньомісячного заробітку через утримання трудової книжки задоволенню не підлягають, так як це суперечить вимогам ст.7 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», а тому в цій частині в позові необхідно відмовити.
Не підлягають до задоволення і вимоги позивачки, пред»явлені до ГУ ПФУ у Київській області, оскільки обов»язок призначення їй пенсії законодавством покладено лише на управлінні Пенсійного фонду України у Бородянському районі.
Відповідно до ст.94 КАС України з управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі на користь позивачки необхідно стягнути на відшкодування її витрат на правову допомогу 150 грн.
Керуючись Законом України «Про пенсійне забезпечення», Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров»я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою КМ України № 909 від 4 листопада 1993 року, ст.99,159-163 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі, Головного Управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій працівників управлінь Пенсійного фонду України про відмову в призначенні пенсії за вислугу років протиправними та зобов»язання призначити пенсію за вислугу років, стягнення заподіяної матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі щодо зволікання та відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років неправомірними.
Зобов»язати управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з 1 липня 2006 року.
В іншій частині в позові відмовити.
Стягнути з управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі на користь ОСОБА_1 на відшкодування її витрат на правову допомогу - 150 \сто п»ятдесят\ гривень.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Київської області через Бородянський районний суд Київської області.
Головуюча-суддя Міланіч А.М.