Провадження № 2/522/6573/26
Справа № 522/4452/26-Е
про залишення без руху
25 березня 2026 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду міста Одеси Бондар В.Я., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
Позивач в особі представника ОСОБА_3 24.03.2026 звернувся до Приморського районного суду міста Одеси з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та просить:
- у порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на:
1/2 частину нежитлового приміщення, загальною площею 47,6 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2682286051100);
1/4 частина офісу за адресою: АДРЕСА_2 ;
1/4 частину Нежитлового об'єкту - очисні споруди, за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2035278448233);
1/4 частину нежитлового об'єкту за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 529360648101);
1/4 частина земельної ділянки кадастровий номер 4810137200:14:039:0006 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 526923548101);
1/2 частину квартири, загальною площею 32,1 кв. м., за адресою АДРЕСА_5 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 8028451101).
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 частину вартості автомобіля марки NISSAN модель LEAF, 2016 р.в.
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 частину грошових коштів розміщених на банківських рахунках.
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 частину вартості частки члена подружжя у статутному капіталі у Приватного підприємства «ФІАНІТ», шо становить 2500000 грн.
На підставі автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2026 справа 25.03.2026 передана судді Бондарю В.Я.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд приходить до наступного висновку.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд приходить до наступного висновку.
У п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову.
Проте, у п. 2 ч.1 ст.176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому обов'язок визначити вартість спірного майна покладається на позивача.
При цьому вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані договори купівлі-продажу цього майна, відомості про його залишкову балансову вартість, звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно.
Виходячи зі змісту позовної заяви, позивач просить визнати право спільної сумісної власності на майно згідно переліку та стягнути компенсацію вартості 1/2 частки вказаного майна, стягнути частину грошових коштів розміщених на банківських рахунках та частину вартості частки члена подружжя у статному капіталі, зазначаючи при цьому, що ціна позову складає 2 500 000 гривень, та на підтвердження чого не надає відповідні платіжні документи.
При цьому, доказів, які б підтверджували дійсну (ринкову) вартість об'єктів майна згідно наведеного у позові переліку надано не було.
В пунктах 15, 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, що пунктами 1 і 2 частини першої статті 80 ЦПК передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошових коштів та про визнання права власності на майно або витребування майна. Суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п'ятою статті 216 ЦК).
Відповідно до ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», - звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору.
Суд наголошує, що вартість спірного майна не може бути визначена на власний розсуд сторони, а має бути підтверджена доказами, при цьому позовна заява повинна містити посилання на такі докази у відповідності до вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
В якості доказу вартості майна, суду можуть бути подані звіт про оцінку саме ринкової вартості майна або цінова довідка, щодо кожного із об'єктів рухомого майна згідно визначеного у позові переліку, право спільної власності на яке просить визнати позивач та щодо якого ініційовано питання щодо стягнення 1/2 та частки його вартості.
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суд звертає увагу на те, що у відповідності до Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3 328 гривень.
Позивач сплатила судовий збір у розмірі 7 987,20 грн.
Проте, вказана сума судового збору обрахована відповідно до вартості спірного майна на момент його набуття у власність, а не на момент звернення до суду із позовом.
Оскільки, судовий збір за позовні вимоги майнового характеру обраховується залежно від ціни позову (визначеної відповідно до ринкової ціни нерухомого та рухомого майна),суд вважає, що судовий збір у розмірі, визначеному відповідно до дійсної вартості майна на момент звернення, визначеної у передбаченому законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», з урахуванням суми сплаченого судового збору повинен бути сплачений за наступними реквізитами суду.
Окрім того, визначення вартості майна впливає на визначення підсудності у справі, адже у Приморському районі м.Одеси знаходиться лише офіс, право власності на якого позивачка просить визнати за собою.
Згідно ч.1 ст.30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Представник позивача визначаючи, що справа підсудна Приморському районному суду м.Одеси виходить з того, що площа офісу найбільша, однак значення має вартість майна, а не його площа.
Статтею 185 ЦПК України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням викладеного, суд вбачає, що позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати докази на підтвердження дійсної вартості майна, що заявлене до поділу між сторонами, з метою визначення підсудності та розміру судового збору.
Заяву про усунення недоліків разом з зазначенням всіх вищевказаних недоліків разом з долученими документами необхідно надати до Приморського районного суду м. Одеси через канцелярію суду.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258, 260 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - залишити без руху.
Встановити позивачам десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачам.
У разі не усунення зазначених недоліків у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачам.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.Я. Бондар