Справа № 2-44\07
18 грудня 2007 року Бородянський районний суд
Київської області в складі : головуючої - судді Міланіч А.М.
при секретарі - Шилан М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Бородянка справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання підсобних приміщень біля будинку спільною сумісною власністю і розподіл їх в натурі, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - виконавчий комітет Озерської сільської ради про визнання права власності на новозбудовані надвірні будівлі та визнання незаконними рішень сільської ради,
В жовтні 2006 року позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 13 травня 2005 року на підставі рішення Озерської сільської ради № 30 від 26 квітня 2005 року, їй з двома неповнолітніми дітьми : ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та відповідачу з двома неповнолітніми дітьми : ОСОБА_5 і ОСОБА_6 належить 48\100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 та надвірні споруди біля будинку : 1\2 частина сараю «Б», погріб «Ж», вбиральня «З», огорожа, колодязь.
Рішенням Бородянського районного суду від 19 квітня 2005 року будинок розділено між ними, надвірні будівлі розділені не були.
В даний час відповідач закрив сарай та погріб і не дає їй \позивачці\ ними користуватись.
Тому просила зобов»язати відповідача не чинити їй перешкод в користуванні вказаними 1\2 частиною сараю «Б», погрібом «Ж», стягнути з відповідача на її користь 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
В процесі розгляду справи позивачка свої вимоги уточнила та доповнила, просила також визнати надвірні будівлі біля будинку АДРЕСА_1: сарай «Б», погріб «Ж», вбиральню «З», огорожу, колодязь спільною сумісною власністю сторін та їх неповнолітніх дітей, розділити в натурі вказані надвірні будівлі, виділивши їй з дітьми 1\3 частину сараю «Б» \праву сторону\, погріб «Ж» під сараєм, 1\2 частину колодязя, 1\2 частину огорожі, відповідачу з дітьми виділити 2\3 частини сараю «Б», 1\2 частину колодязя, 1\2 частину огорожі, вбиральню «З» залишити в спільному користуванні.
Відповідач ОСОБА_2 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_1 і просив визнати за ним право власності на новозбудовані надвірні будівлі АДРЕСА_1, а саме на сарай «Б», погріб, вбиральню, визнати незаконними рішення виконкому Озерської сільської ради від 26 квітня 2005 року № 30 про визнання права власності на вказані новозбудовані надвірні будівлі та рішення виконкому Озерської сільської ради від 11 квітня 2007 року № 27 про визнання рішення виконкому № 66 від 18 липня 2006 року про надання дозволу на оформлення технічної документації на самовільно побудований сарай ОСОБА_2 таким, що втратило чинність в зв»язку з наданням неправдивої інформації ОСОБА_2.
В судовому засіданні позивачка та її представник ОСОБА_7 позов підтримали і викладене підтвердили, уточнили, що оскільки сторонам та їх дітям належить 1\2 частину сараю «Б», то позивачка просить виділити їй з дітьми 1\6 його частину \1\3 від 1\2\, а відповідачу - 1\3 його частину \2\3 від 1\2\, зустрічний позов ОСОБА_2 не визнали, вважали його безпідставним.
Відповідач та його представник ОСОБА_8 позов ОСОБА_1 не визнали, зустрічний позов підтримали, пояснили, що спірні надвірні будівлі будувались ОСОБА_2. в 1991-1993 роках, тобто ще до укладення ним шлюбу з позивачкою, ні вона, ні діти участі в їх будівництві не приймали, а тому право власності на ці споруди має бути визнане лише за відповідачем.
Озерська сільська рада свого представника в судове засідання не направила, просила справу розглядати без його участі.
Вислухавши пояснення позивачки, її представника ОСОБА_7, відповідача та його представника ОСОБА_8, покази свідка ОСОБА_9, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що згідно матеріалів оглянутої в судовому засіданні цивільної справи № 2-54-2005, зокрема свідоцтва про право власності на житло № 2729 від 5 січня 2000 року, виданого органом приватизації КСП «Нове село», ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_3 \ОСОБА_10\, ОСОБА_11, ОСОБА_4 була передана у спільну сумісну приватну власність квартира № 1 будинку АДРЕСА_1 \а.с.11 справи № 2-54-2005\.
Рішенням Бородянського районного суду від 19 квітня 2005 року було розірвано укладений між сторонами 13 жовтня 1997 року шлюб та розділено вказану квартиру, зокрема, ОСОБА_1 з двома неповнолітніми дітьми ОСОБА_10 та ОСОБА_4 виділено в спільну сумісну власність 26\100 частин будинку, а ОСОБА_12 та його неповнолітнім дітям ОСОБА_11 і ОСОБА_11 - 24\100 його частин \а.с.78-80 справи № 2-54\05\.
Рішенням виконкому Озерської сільської ради від 26 квітня 2005 року в зв»язку зі зміною часток власників будинковолодіння через проведення ними добудов до житлового будинку та побудовою надвірних споруд за ОСОБА_2., ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_4, ОСОБА_3 \ОСОБА_10\ визнано право власності на 48\100 частин вказаного будинковолодіння в рівних долях кожному, а саме: в житловому будинку «А» приміщення у вигляді квартири №1 \ «1-3 площею 12,5 кв.м, «1-2» площею 12,2 кв.м, «1-4» площею 16,7 кв.м, «1-5» площею 12,5 кв.м, «1-9» площею 3,6 кв.м, тамбур «1-1» площею 2,9 кв.м, сіни «1-6»» площею 8,8 кв.м, тамбур «і» площею 2,0 кв.м, два ганки\ та надвірні споруди : 1\2 частина сараю «Б», погріб «Ж», вбиральня «З», огорожа «5,6», колодязь «8» \а.с.3\.
На підставі даного рішення виконкомом Озерської сільської ради 13 травня 2005 року на ім»я ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_4, ОСОБА_3\ОСОБА_10\ було видане свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме, на зазначену частину будинковолодіння з визначенням частки кожного співласника по 8\100 його частин, в цих же частках за ними 27 травня 2005 року було зареєстроване право приватної спільної часткової власності на це будинковолодіння \а.с.4-5\.
Рішенням виконкому Озерської сільської ради від 18 липня 2006 року ОСОБА_2 надано дозвіл на оформлення технічної документації самовільно побудованого сараю за тією ж адресою \а.с.9 оглянутої в судовому засіданні справи № 2-а-7\07\.
Рішенням виконкому Озерської сільської ради від 11 квітня 2007 року вказане рішення виконкому від 18 липня 2006 року визнано таким, що втратило чинність в зв»язку з наданням неправдивої інформації ОСОБА_2. \а.с.54 справи № 2-а-7\07\.
В обґрунтування своїх заперечень на позов ОСОБА_1 та вимог по визнанню вказаних рішень виконкому Озерської сільської ради від 26 квітня 2005 року та від 11 квітня 2007 року незаконними відповідач ОСОБА_2 посилається на те, що всі надвірні будівлі біля будинку були побудовані ним самовільно ще до шлюбу з позивачкою, а тому лише за ним має бути визнане право власності на них як на новостворене майно.
Однак, як вбачається з технічних паспортів на вказаний будинок \а.с.12-15,59-61 справи № 2-54\05, а.с.13-17 справи № 2-а-7\07\, що також визнав і представник відповідача в судовому засіданні, спірні надвірні будівлі - сарай «Б», погріб «Ж» і вбиральня «З» були побудовані в період з 1991 по 1993 рік, а будинок вцілому прийнятий в експлуатацію за актом, затвердженим розпорядженням представника Президента України від 31 грудня 1993 року і його забудовником зазначено сільськогосподарське підприємство «Нове село» \а.с.48-56 справи № 2-54\05\.
Тому суд вважає, що зазначені надвірні будівлі були прийняті в експлуатацію разом з будинком як належні до нього відповідно до вимог ст.132 ЦК України 1963 року, а тому їх власником був забудовник - колгосп «Нове село». Про це свідчить також відсутність будь-яких записів щодо їх самовільної забудови в технічній документації. Допомога в будівництві даних будівель, на що посилається відповідач, не надає йому права власності на них, так як він на той час не був співвласником будинку.
Оскільки частина вказаного будинку у вигляді квартири № 1 за розпорядженням органу приватизації при КСП «Нове село» в порядку приватизації була передана у спільну сумісну приватну власність сторонам та їх дітям, то суд вважає, що у їх власність в такому ж порядку і перейшло право власності на відповідну частину надвірних будівель біля будинку.
За таких обставин суд вважає за необхідне, задовольняючи в цій частині позовні вимоги ОСОБА_1, визнати надвірні будівлі біля будинку АДРЕСА_1 : 1\2 частину сараю «Б», погріб «Ж», вбиральню «З», огорожу та колодязь спільною сумісною власністю ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_11 та ОСОБА_11, а в зустрічному позові ОСОБА_2 відмовити.
Відповідно до ст.370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності.
Як вбачається з висновку спеціаліста-будівельника від 29 листопада 2004 року можливий розподіл будинковолодіння з виділенням одній із сторін на 24\100 частин 2\3 частин сараю «Б» \ліва сторона\, 1\2 частини колодязя та 1\2 частини огорожі, всього вартістю 6317 грн., а іншій стороні на 26\100 частин - 1\3 частину сараю «Б» \права сторона\, погріб \під 1\3 сараю «Б»\, 1\2 частину колодязя та 1\2 частину огорожі, а всього вартістю 7014 грн. \а.с.26-33\.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне, задовольняючи і в цій частині позовні вимоги ОСОБА_1, розділити вказані надвірні будівлі відповідно до даного висновку спеціаліста-будівельника з врахуванням перебування у власності сторін 1\2 частини сараю «Б», та виділити у власність ОСОБА_1, ОСОБА_10, ОСОБА_4 1\6 \1\3 від 1\2\ частину сараю «Б» \праву сторону\, погріб «Ж» під даною частиною сараю, 1\2 частину колодязя, 1\2 частину огорожі, всього вартістю 7014 грн., а ОСОБА_2, ОСОБА_11 та ОСОБА_11 виділити у власність 1\3 \2\3 від 1\2\ частину сараю «Б» \ліву сторону\, 1\2 частину колодязя, 1\2 частину огорожі, всього вартістю 6317 гривень, вбиральню «З» залишити в спільному користуванні сторін та їх дітей.
Також судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 з серпня 2007 року перешкоджає ОСОБА_1 користуватись спірним погрібом та частиною сараю, закривши їх на замок, що підтверджується актом від 22 жовтня 2007 року, складеним з участю депутата Озерської сільської ради, та визнається сторонами.
Оскільки судом вказані погріб та частину сараю виділено у власність позивачки з неповнолітніми дітьми, то суд вважає за необхідне зобов»язати відповідача не чинити їй перешкод в користуванні даними спорудами.
Крім того, суд вважає, що вказаними діями відповідача позивачці було завдано моральної шкоди, яка виразилась у душевних стражданнях, яких вона зазнала в зв»язку з позбавленням її права користування належними на праві спільної сумісної власності надвірними спорудами, однак, враховуючи тяжкість та тривалість цих страждань, суд вважає достатнім для відшкодування такої шкоди поновлення порушеного права позивачки, а тому в частині стягнення з відповідача грошових коштів для такого відшкодування визнає за необхідне в позові відмовити.
З врахуванням цього суд вважає за можливе не стягувати з позивачки на користь відповідача грошову компенсацію за різницю у частках.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути на відшкодування її витрат по наданню юридичної допомоги 450 грн.
Керуючись ст.132 ЦК України 1963 року, ст.23,316,317,319,321,331,355,368-370 ЦК України, ст.10,11,209,212-215,218 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання підсобних приміщень біля будинку спільною сумісною власністю і розподіл їх в натурі задовольнити частково.
Визнати надвірні будівлі біля будинку АДРЕСА_1 : 1\2 частину сараю «Б», погріб «Ж», вбиральню «З», огорожу 5-6, колодязь № 8 спільною сумісною власністю ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_11 та ОСОБА_13.
Розділити надвірні будівлі біля будинку АДРЕСА_1.
Виділити у власність ОСОБА_1, ОСОБА_10, ОСОБА_4 1\6 частину сараю «Б» \праву сторону\, погріб «Ж» під даною частиною сараю, 1\2 частину колодязя № 8, 1\2 частину огорожі, всього вартістю 7014 \сім тисяч чотирнадцять\ гривень.
Виділити у власність ОСОБА_2, ОСОБА_11 та ОСОБА_13 1\3 частину сараю «Б» \ліву сторону\, 1\2 частину колодязя №8, 1\2 частину огорожі, всього вартістю 6317 \шість тисяч триста сімнадцять\ гривень.
Вбиральню «З» залишити в спільному користуванні ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_11 та ОСОБА_13.
Зобов»язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 в користуванні 1\6 частиною сараю «Б», погрібом «Ж» біля будинку АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування її витрат на правову допомогу 450 \ чотириста п»ятдесят\ гривень.
В іншій частині в позові відмовити.
В зустрічному позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - виконавчий комітет Озерської сільської ради про визнання права власності на новозбудовані надвірні будівлі та визнання незаконними рішень сільської ради відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Київської області через Бородянський районний суд Київської області.
Головуюча-суддя Міланіч А.М.