Справа № 521/9280/25
Номер провадження:1-кп/521/1029/26
25 березня 2026 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з секретарем ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника, адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025163470000315 від 01.04.2025 року та за № 12025163470000917 від 03.10.2025 року, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 126-1 КК України,
В провадженні Хаджибейського районного суду міста Одеси перебувають кримінальні провадження, відомості про які внесено до ЄРДР за № 12025163470000917 від 03.10.2025 року та № 12025163470000315 від 01.04.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст. 126-1 КК України.
Прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 на 60 діб, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п .п. 1, 3, 5 ч. 1ст. 177 КПК України.
Захисник обвинуваченого та обвинувачений заперечували проти клопотання прокурора, мотивуючи його необґрунтованістю.
Суд, заслухавши доводи прокурора, захисника та обвинуваченого, дослідивши клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, матеріали кримінального провадження, дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частини першої цієї статті.
Так, з клопотання вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у тому що він будучи тричі притягнутим до адміністративної відповідальності з обставин спричинення психологічного та економічного насильства стосовно особи, з якою він перебуває у сімейних відносинах - своєї матері ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на шлях виправлення не став, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільні наслідки і бажаючи настання таких наслідків, продовжив вчиняти психологічне та економічне насильство відносно потерпілої ОСОБА_7 , яке виражалось у словесних образах, погрозах, приниженні, залякуванні фізичною розправою, вимаганні грошей, що потягло за собою наслідки, у вигляді змін в її емоційному стані, індивідуально-психологічних проявів, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню потерпілого як особистості, а також психологічних страждань та погіршенні якості життя потерпілої.
Зокрема, 29.01.2025 року о 00 годині 40 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 ображав нецензурною лайкою та погрожував розправою своїй матері ОСОБА_7 , чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно останньої, у зв'язку із чим відносно ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення та Постановою Малиновського районного суду м. Одеси ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП України.
В подальшому, 01.03.2025 року, за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 виніс з квартири та здав в ломбард телевізор, який належить його матері - ОСОБА_7 , чим вчинив домашнє насильство економічного характеру відносно останньої, за результатами чого відносно ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення та Постановою Малиновського районного суду м. Одеси ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУПАП України.
В подальшому, 13.03.2025 року, за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 вимагав грошові кошти у своєї матері ОСОБА_7 та погрожував останній фізичною розправою, чим вчинив домашнє насильство психологічного та економічного характеру відносно останньої.
Крім того, 01.04.2025 приблизно о 10 годині 00 хвилин, більш точний час не встановлено, ОСОБА_4 перебуваючи у приміщенні магазину «Все по 3», який розташований на території ринку «Баеман», за адресою: м. Одеса, вул. Крайня, 1, вчинив психологічне та економічне насильство відносно своєї матері ОСОБА_7 , що проявилось у словесних образах потерпілої, висловлюванні в її адресу нецензурних слів, принижування честі та гідності, погроз, вимаганні грошових коштів та тим самим завдав шкоди психічному та психологічному здоров'ю потерпілої ОСОБА_7 .
Мотив ОСОБА_4 , щодо вчинення даного кримінального правопорушення відносно потерпілої ОСОБА_7 є корисливим та полягає у спричиненні останній психологічного болю та моральних страждань.
На підставі викладеного, ОСОБА_4 , умисно, систематично вчиняв психологічне та економічне насильство відносно своєї матері ОСОБА_7 , що призвело до змін в її емоційному стані, індивідуально-психологічних проявів, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню потерпілого як особистості, а також психологічних страждань та погіршенні якості життя потерпілої.
Згідно з вимогами ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, серед іншого - вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.
Європейський суд з прав людини роз'яснює, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Суд вважає, що прокурором доведено наявність ризиків, які існують на час розгляду вказаного клопотання, а саме:
-ризик переховуватись від суду з метою затягування судового розгляду, у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 усвідомлює, що йому загрожує покарання у виді реального позбавлення волі;
-ризик впливу на потерпілу з метою зміни нею показів. Як вбачається з показів потерпілої, яка була допитана під час судового розгляду, обвинувачений систематично здійснює на неї психологічний вплив;
-ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, а саме встановлено, що ОСОБА_4 засуджений 26.12.2023 Малиновським районним судом м. Одеси до обмеження волі строком на 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік та ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 04.11.2025 скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням (ухвала на даний час не набрала законної сили); обвинувальні акти відносно якого скеровано до Хаджибейського районного суду м. Одеси, а саме: 22.08.2024 за ст. 126-1 КК України, 26.09.2024 за ст. 390-1 КК України.
Крім того встановлено, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, обвинувальний акт відносно якого 29.10.2025 за ст. 126-1 КК України скеровано до Хаджибейського районного суду м. Одеси.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 також повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, 4 ст. 358 КК України.
Все вищевикладене, враховуючи положення п. 2 ч. 2 ст. 183 КПК України, в сукупності свідчить, що продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, що значно переважає інтереси однієї людини, і таким, що відповідає практиці ЄСПЛ, оскільки саме цей запобіжний захід забезпечить належне виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним протиправних дій.
Так, суд приходить до висновку ,що застосування більш м'яких запобіжних заходів відносно обвинуваченого на теперішній час є неможливим.
Враховуючи положення п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд вважає за необхідне не встановлювати розмір застави.
Керуючись ст. ст. 183, 331, 369, 372,376 ,395 КПК України, суд,
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 (шістдесят) днів без визначення розміру застави до 23.05.2026 року включно з утриманням його в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор».
Строк дії ухвали суду становить 60 (шістдесят) днів і обчислюється з моменту проголошення ухвали, тобто з 25.03.2026 року та діє до 23.05.2026 року включно.
Ухвала суду про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга, на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Копію ухвали направити для виконання до Державної установи «Одеський слідчий ізолятор».
Суддя ОСОБА_1