Справа № 502/550/26
25.03.2026 м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області
у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у спрощеному провадженні,
кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань
за № 12026167150000028 від 04.03.2026 року відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Кілія Ізмаїльського (колишнього Кілійського) району Одеської області, з середньою освітою, незаміжньої, офіційно не працює, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
яка обвинувачується у вчиненні кримінального проступку,
передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України
Органом дізнання встановлено наступні обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 25.02.2026 року приблизно о 15:00 годині, ОСОБА_3 , перебуваючи біля магазину «АМК», розташованому за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, м. Кілія, вул. Торгова, буд. №16А, на грунті раптово виниклих неприязних відносин з продавцем вказаного магазину - ОСОБА_4 , умисно, з мотивів явної неповаги до охоронюваних законом цінностей життя та здоров'я людини, з метою завдання шкоди здоров'ю та маючи злочинний умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, нанесла один удар правою рукою та подряпала нігтями обличчя потерпілої ОСОБА_4 , в результаті чого останній спричинено тілесні ушкодження у вигляді двох лінійних саден правої лобової області голови, двох лінійних саден лівої лобової області голови, двох лінійних саден повік правого ока та садна повік правого ока, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Своїми діями ОСОБА_3 вчинила кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.
Разом з обвинувальним актом прокурор звернувся з клопотанням, в якому зазначив, що під час досудового розслідування встановлено, що підозрювана беззаперечно визнала свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згодна на розгляд обвинувального акту за її відсутності. У зв'язку з чим прокурор на підставі ч. 1 ст. 302 КПК України просив розглянути обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акта додана письмова заява підозрюваної ОСОБА_3 , складена в присутності захисника ОСОБА_5 , щодо добровільності беззаперечного визнання своєї винуватості у вчиненні кримінальниого проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, тобто спричинення умисного легкого тілесного ушкодження, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Також до матеріалів кримінального провадження долучено заяву потерпілої ОСОБА_4 , згідно якої вона не заперечує проти розгляду відповідного обвинувального акта стосовно ОСОБА_3 у спрощеному провадженні.
Частиною 2 статті 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 382 КПК України суд у п'ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому частиною статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок. Вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт, щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами частини другої статті 381 КПК України.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні вищезазначеного кримінального проступку, її дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України, як спричинення умисного легкого тілесного ушкодження.
При призначенні обвинуваченій покарання суд враховує:
- відсутність обставин, які обтяжують покарання у відповідності до ст. 67 КК України;
- обставини, які пом'якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення (проступку).
Вивченням відомостей про особу обвинуваченої встановлено, що ОСОБА_3 раніше не судима, на спеціальних обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра, не перебуває.
Згідно зі статтями 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
За вчинення проступку, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 125 КК України, передбачено покарання у виді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк до двохсот годин, або виправні роботи на строк до одного року.
При призначенні покарання обвинуваченій суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує обставини вчиненого нею кримінального проступку, його наслідки, які не є тяжкими, особу обвинуваченої, те, що вона раніше несудима, її вік, пом'якшуючу покарання обставину (щире каяття) та відсутність обставини, що обтяжують покарання, а також вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 призначити покарання у виді громадських робіт в межах санкції ч. 1 ст.125 КК України.
З відомостей, наявних у матеріалах кримінального провадження, встановлено, що ОСОБА_3 не є особою з інвалідністю першої або другої групи; такою, що досягла пенсійного віку; військовослужбовцем строкової служби, тобто не є особою, якій згідно з вимогами ч. 3 ст. 56 КК України не може бути призначено покарання у виді громадських робіт.
Підстав для призначення обвинуваченій покарання у виді штрафу та виправних робіт судом не встановлено, оскільки відомості про отримання доходу та її працевлаштованість у матеріалах справи відсутні.
Цивільний позов не заявлено.
У кримінальному провадженні процесуальні витрати та речові докази відсутні.
Запобіжний захід у кримінальному провадженні відносно обвинуваченої не обирався та підстави для його обрання відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-371, 373-374, 382 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити їй покарання у виді громадських робіт строком 60 (шістдесят) годин.
Роз'яснити засудженій, що покарання у виді громадських робіт відбувається за місцем її проживання або в межах міста чи області, в яких вона проживає. Громадські роботи полягають у виконанні засудженою у вільний від основної роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування. За ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, передбачена кримінальна відповідальність за ч. 2 ст. 389 КК України.
Запобіжний захід у кримінальному провадженні відносно обвинуваченої не обирати.
У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Кілійський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення (ухвалення).
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1