Справа № 502/243/26
25 березня 2026 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області у складі:
слідчого судді ОСОБА_1
за участі секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
слідчої ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кілія Одеської області клопотання слідчої відділення № 1 СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури ОСОБА_7 , внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12026162150000050 від 13.01.2026, за ознаками злочину, передбачених ч. 1 ст. 307 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізмаїл, Ізмаїльського району, Одеської області, громадянина України, офіційно не працюючого, з середньою освітою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 15.05.1996 Кілійським районним судом за ст. 86-1 КК України (в ред. 1960 року) до 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 45 КК України (в ред. 1960 року) звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки;
- 18.04.1997 Кілійським районним судом за ч. 2 ст. 229-6 КК України (в ред. 1960 року) до 2 років позбавлення волі. В силу ст. 43 КК України (в ред. 1960 року) приєднано частину невідбутого покарання за вироком Кілійського районного суду від 15.05.1996 та остаточно визначено до відбуття 4 роки 6 місяців позбавлення волі;
- 08.05.2002 Кілійським районним судом за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, іспитовий строк 2 роки;
- 21.10.2002 Кілійським районним судом за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі. В силу ст. 71 КК України приєднано частину невідбутого покарання за вироком Кілійського районного суду від 08.05.2002 та остаточно призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі;
- 30.11.2006 Кілійським районним судом за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі;
- 11.12.2006 Кілійським районним судом за ст. 15, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.
- 23.04.2015 Кілійським районним судом за ч. 1, 2 ст. 309, ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, іспитовий строк 3 роки;
- 04.03.2021 Кілійським районним судом за ч. 2 ст. 307 КК України до 8 років позбавлення волі. В силу ст. 71 КК України приєднано частину невідбутого покарання за вироком Кілійського районного суду від 23.04.2015 та остаточно призначено покарання у вигляді 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна. В силу ч. 5 ст. 72 КК України зараховано у строк невідбутого покарання тримання під вартою з 03.01.2018. Звільнився з місць позбавлення волі 08.07.2022.
- 26.09.2024 Кілійським районним судом за ч. 2 ст. 310 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, іспитовий строк 2 роки.
Слідча відділення № 1 СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді Кілійського районного суду Одеської області з клопотанням, погодженим прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , посилаючись на те, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 307 КК України, тобто у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років.
Підставою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 307 КК України, а також наявність підстав вважати, що підозрюваний може порушити покладені на нього обов'язки (ризики,) зазначені у ст. 177 КПК України.
Так, ОСОБА_5 , будучи раніше неодноразово судимим за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 307, 309, 310 КК України, на шлях виправлення не став та у період, коли його судимість не знята і не погашена у встановленому законом порядку (26.09.2024 Кілійським районним судом за ч. 2 ст. 310 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, іспитовий строк 2 роки) знову повторно вчинив злочини, а також враховуючи тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, відсутність офіційного працевлаштування, тобто постійного джерела доходу, відсутність соціальних зв'язків, наявний ризик його ухилення від органу досудового розслідування та від суду, що передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, та просив клопотання задовольнити та застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб із визначенням застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник проти клопотання заперечували та просили застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 з метою незаконного збагачення і протиправного отримання грошових коштів вирішив здійснювати незаконну діяльність, заборонену Законом України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», щодо незаконного придбання та зберігання з метою збуту, а також незаконного збуту наркотичного засобу, обіг якого обмежено, а саме метадону, включеного до списку 1 таблиці 2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000. З цією метою він у невстановленому досудовим розслідуванням місці, час та у невстановлений спосіб придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, який в подальшому зберігав за місцем мешкання з метою збуту.
У подальшому, 07.03.2026, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 , реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на незаконний збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадону, знаходячись за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , незаконно збув ОСОБА_8 за отримані від свідка грошові кошти у сумі 2800 гривень один згорток з металізованого паперу, всередині якого знаходилась кристалічна речовина білого кольору, який діяв в рамках проведення негласної слідчої розшукової дії - контролю за вчиненням злочину.
В той же день ОСОБА_8 добровільно видав співробітникам поліції вищевказаний згорток, всередині якого знаходилась кристалічна речовина білого кольору масою 0,372г, що містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон. Кількісний вміст метадону в кристалічній речовині склав 0,291г.
25.03.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні злочину ОСОБА_5 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , протоколом про результати проведення контролю за вчиненням злочину у сфері оперативної закупки; висновком судової експертизи наркотичних засобів.
Так, ОСОБА_5 згідно зі ст.12 КК України підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків (ризиків), а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчинені особою кримінального правопорушення, яка підтверджується зібраними в ході досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а також наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може їх порушити.
Враховуючи тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, відсутність офіційного працевлаштування, тобто постійного джерела доходу, відсутність соціальних зв'язків, наявний ризик ухилення ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та від суду, що передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а також ризик продовження вчиняти кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, що передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
Так, виходячи з характеру та обставин інкримінованого злочину, беручи до уваги особу підозрюваного, скоєння ним злочину в період відбуття покарання за вироком Кілійського районного суду від 26.09.2024 за ч. 2 ст. 310 КК України, можна дійти висновку про те, що у разі застосування менш суворого запобіжного заходу буде неможливо запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити виконання підозрюваним своїх обов'язків.
Таким чином, лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе гарантувати належне виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та перешкодити ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Крім того, у практиці ЄСПЛ визначено, що існування обґрунтованої підозри щодо вчинення особою тяжкого злочину на початковому етапі розслідування виправдовує тримання його під вартою. Хоча, поряд з цим Суд неодноразово зазначав, що тяжкість обвинувачення не може сама по собі бути виправданням тривалих періодів тримання під вартою (рішення у справі «Єчус проти Литви»).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність зазначених прокурором ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
Відповідно до ч. 3 та 4 ст.182 КПК України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Слідчий суддя вважає, що з урахуванням обставин кримінального правопорушення, розмір застави, відповідно до ч.5 п.2 ст.182 КПК України, має становити 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 182 ч. 5 п. 2, 183, 184, 194, 196-198 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 22 травня 2026 року.
Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання - 24 березня 2026 року.
Визначити розмір застави ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 266240,00 грн (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок гривень).
У разі внесення визначеної в ухвалі суми застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
3) не залишати місце свого проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.
Попередити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання покладених на нього зобов'язань застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1