Справа № 947/7278/26
Провадження № 1-кс/947/3872/26
25.03.2026 м.Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду м.Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю потерпілої ОСОБА_3 , дізнавача СД ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву потерпілої ОСОБА_3 про відвід старшого дізнавача СД ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12023164480000393 від 01.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,
13.03.2026 до Київського районного суду м.Одеси надійшла заява потерпілої ОСОБА_3 про відвід старшого дізнавача СД ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12023164480000393 від 01.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України.
В обґрунтування своєї заяви про відвід потерпіла ОСОБА_3 зазначила, що у провадженні сектору дізнання ОРУП №1 ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження №12023164480000393 від 01.07.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, у якому вона, ОСОБА_3 , має процесуальний статус потерпілої.
Досудове розслідування здійснює старший дізнавач СД ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 .
05.02.2026 дізнавачем ОСОБА_4 було винесено постанову про закриття кримінального провадження. У зв'язку з цим нею, ОСОБА_3 , було подано скаргу до слідчого судді в порядку ст.303 КПК України. Під час розгляду скарги процесуальний керівник ОСОБА_5 після перевірки матеріалів кримінального провадження 04.03.2026 виніс постанову про скасування постанови старшого дізнавача ОСОБА_4 як незаконної.
Ці обставини підтверджуються ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 06.03.2026 у справі №947/7278/26.
Фактично процесуальний керівник визнав, що рішення дізнавача про закриття кримінального провадження було незаконним, що створює обґрунтовані сумніви щодо здатності дізнавача забезпечити ефективне та неупереджене розслідування.
Дізнавач, на думку потерпілої, фактично не виконує власні процесуальні рішення та не здійснює необхідних слідчих (розшукових) дій на протязі всього досудового розслідування (майже 2 роки), що призводить до затягування строків досудового розслідування.
Зокрема, матеріали щодо призначеної нею, ОСОБА_3 , судово-медичної експертизи не були передані до експертної установи, а експертиза фактично не проведена.
Безпосередньо перед закриттям провадження вона, ОСОБА_3 , подала клопотання 03.02.2026 щодо фактичного ходу досудового розслідування та дій, вчинених дізнавачем ОСОБА_6 під час здійснення нею досудового розслідування.
Замість надання мотивованої відповіді дізнавач закрив кримінальне провадження 05.02.2026 та зазначив, що у зв'язку з цим відповідь на клопотання не надається, клопотання не задоволено.
Це свідчить про використання постанови про закриття як способу уникнення процесуальної відповідальності та перевірки власної бездіяльності.
За два роки досудового розслідування дізнавач фактично не здійснила належних слідчих дій. Єдиною процесуальною дією було ознайомлення ОСОБА_3 з матеріалами кримінального провадження, яке відбулося виключно за її клопотанням. При цьому дізнавач неодноразово переносила дату ознайомлення, не відповідала на телефонні дзвінки та не з'являлася у призначений час.
Під час ознайомлення матеріали не були пронумеровані, належним чином не систематизовані, та в них були відсутні процесуальні документи, що раніше містилися у провадженні.
Вказані відеоматеріали, зазначені у протоколі від 2023 року, були надані лише у 2026 році і відрізнялися від тих, що раніше їй демонструвалися іншим дізнавачем на особистому телефоні та комп'ютері.
Під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження дізнавач ОСОБА_4 допускала некоректні та упереджені висловлювання, зокрема зазначала, що вона не хоче працювати, хоче додому, що на кримінальне провадження у неї не вистачає часу, а також некоректно висловлювалась щодо можливих ознак корупції у даному провадженні. Фактично дізнавач не виконувала свої прямі службові обов'язки, передбачені чинним законодавством або виконувала їх неналежним чином, штучно затягуючи досудове розслідування, при цьому всі негативні наслідки неефективного розслідування перекладались на потерпілу. Ця розмова була зафіксована ОСОБА_3 на диктофон і підтверджує упереджене ставлення дізнавача.
Подані потерпілою клопотання формально задовольняються, але фактично не виконуються, що свідчить про формальний підхід до здійснення досудового розслідування та порушення принципу розумних строків кримінального провадження, передбаченого ст.28 КПК України.
Дізнавач фактично спотворила факти у своїй постанові від 05.02.2026, зазначивши дані, що не відповідають матеріалам кримінального провадження, що також підтверджує її упередженість.
Сукупність зазначених обставин свідчить про неефективне здійснення досудового розслідування та наявність обґрунтованих сумнівів у неупередженості дізнавача. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 02.08.2023 року у справі №947/23612/23, де суд визнав, що неефективне здійснення досудового розслідування, порушення розумних строків та передчасні процесуальні рішення є підставою для відводу дізнавача.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 підтримала поданий нею відвід і просила відвід задовольнити.
Згідно ч.3 ст.81 КПК України при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення.
Дізнавач СД ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , приймаючи участь в судовому засіданні, визнала претензії до неї з боку потерпілої, просила задовольнити заяву про відвід.
Судове засідання було відкладено для надання потерпілою документів для підтвердження наведених нею у заяві доводів про відвід.
В наступне судове засідання дізнавач СД ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 не з'явилася, про причини неявки не повідомила, клопотань з цього приводу не надала.
В перерві між судовими засіданнями до слідчого судді надійшла постанова начальника сектору дізнання Одеського РУП№1 ГУНП в Одеській області від 20.03.2026 про відсторонення дізнавача СД ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 від здійснення дізнання у кримінальному провадженні №12023164480000393 від 01.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України.
Згідно ч.6 ст.9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.305 КПК України слідчий, дізнавач чи прокурор можуть самостійно скасувати рішення, передбачені пунктами 1, 2, 5 і 6 частини першої статті 303 цього Кодексу, припинити дію чи бездіяльність, які оскаржуються, що тягне за собою закриття провадження за скаргою.
Оскільки керівник органу дізнання ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, маючи на це процесуальні повноваження, своїм рішення від 20.03.2026 самостійно відсторонив старшого дізнавача СД ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 від здійснення дізнання у кримінальному провадженні №12023164480000393 від 01.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, то заява потерпілої ОСОБА_3 про відвід цього ж дізнавача залишається без розгляду, оскільки відпав предмет розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.81, 303, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Заяву потерпілої ОСОБА_3 про відвід старшого дізнавача СД ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12023164480000393 від 01.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України - залишити без розгляду з мотивів, викладених в мотивувальній частині ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1