Справа № 947/11324/26
Провадження № 1-кс/947/3960/26
18.03.2026 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 дослідивши матеріали за клопотанням ОСОБА_2 , про скасування арешту накладеного в рамках кримінального провадження № 42022160000000313 від 28.08.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 190 КК України,
В провадження слідчого судді Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання ОСОБА_2 в якому просить скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді від 10.02.2023 року в рамках кримінального провадження № 42022160000000313 від 28.08.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 190 КК України.
Дослідивши клопотання та до додані в його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України, клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.
З аналізу ст. ст. 171-174 КПК України вбачається, що у клопотанні про скасування арешту в обов'язковому порядку має бути зазначено наступне: хто звертається із клопотанням про скасування арешту майна /власник майна тощо/; перелік і вид майна, арешт, який має бути скасовано; яким процесуальним документом та коли був накладений арешт, мотивація чому слід скасувати арешт. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими заявник обґрунтовує доводи клопотання.
Слідчий суддя зазначає, що до клопотання про скасування арешту майна заявником не додано жодного належного документу підтверджуючого факту накладення арешту зокрема не було долучено копію ухвали, на підставі якої слідчим суддею було накладено арешт на тимчасово вилучене майно, а тому слідчий суддя позбавлений можливості встановити правову підставу та мету застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, а також повідомити особу за клопотанням якої було накладено арешт про дату та час розгляду клопотання.
Окрім того, подане клопотання не підписане особою, яка його подала, що підтверджується матеріалами справи, та складено відповідний акт старшим секретарем суду.
Вказані обставини об'єктивно перешкоджають слідчому судді ідентифікувати особу, яка звертається з клопотанням, при цьому чинним кримінальним процесуальним законодавством не передбачено можливості залишення клопотання про скасування арешту без руху для усунення виявлених недоліків.
Відповідно до положень статті 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Згідно пункту 10 статті 3 цього Кодексу кримінальне провадження - це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Стаття 7 КПК України визначає, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження серед яких верховенство права, законність, доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень, змагальність сторін та свобода у поданні ними суду своїх доказів, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дії чи бездіяльності.
Вимоги до форми клопотання про зняття арешту майна, яке подається слідчому судді, кримінальний процесуальний закон не визначає, а тому суд на підставі ч. 6ст. 9 КПК України застосовує положення ст. 5 Закону України «Про звернення громадян», згідно яких письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.
З огляду на вищенаведене слідчий суддя дійшов висновку, що прийняття не підписаного заявником клопотання до розгляду буде суперечити завданням і загальним засадам кримінального провадження.
Оскільки положення КПК України взагалі не регулюють питання щодо процесуального рішення, яке слід прийняти за клопотанням про скасування арешту майна, яке не підписане заявником, слідчий суддя на підставі частини 6статті 9 КПК України застосовує положення частини 2 статті 304 КПК України щодо повернення клопотання.
У зв'язку з вищевикладеним, а саме: відсутністю в матеріалах клопотання копії ухвали, на підставі якої було накладено арешт на майно, та відсутністю підпису особи яка подала клопотання, у відповідності до правил, визначених ст. 174 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що подане клопотання підлягає поверненню заявниці для усунення недоліків.
Таким чином, керуючись ст. ст. 172, 174 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання повернути особі, що його подала.
Роз'яснити заявнику, що повернення клопотання не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1