Справа № 491/218/26
Провадження № 3/491/87/26
іменем України
25 березня 2026 року м. Ананьїв
Суддя Ананьївського районного суду Одеської області Желясков Олег Олександрович, розглянувши справу про адміністративні правопорушення, яка надійшла від Сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.ч. 1, 2 ст. 126 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 04 грудня 2023 року органом видачі 5123; місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , відповідно до витягу з ІКС «ІПНП», доданого до протоколу,протягом року до адміністративної відповідальності не притягувалася,
14 березня 2026 року працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 614497 відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Згідно вказаного протоколу 13 березня 2026 року біля 21 години 30 хвилин в с. Ананьїв по вул. Центральна 125 ОСОБА_1 , керувала автомобілем марки BMW, державний номерний знак НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_2 , без посвідчення водія тобто немаючи права керувати таким транспортним засобом, чимпорушила пункт 2.1«а» ПДР України.
Також, 14 березня 2026 року працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 61494 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Згідно вказаного протоколу 13 березня 2026 року біля 21 години 30 хвилин в с. Ананьїв по вул. Центральна 125 ОСОБА_1 керувала автомобілем марки BMW, державний номерний знак НОМЕР_3 , не маючи при собі поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чимпорушила пункт 2.1«ґ» ПДР України.
Зазначені матеріли були зареєстровані в Автоматизованій системі документообігу суду та їм було присвоєно, відповідно, єдині унікальні номери судових справ 491/218/26, 491/219/26.
За результатами автоматизованого розподілу судових справ між суддями справи за №№491/218/26, 491/219/26 було передано для розгляду судді Ананьївського районного суду Одеської області Желяскову О.О.
Частиною другою статті 36 КУпАП визначено, що якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 № 814 (в редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485) у разі об'єднання судових справ (матеріалів кримінального провадження) в одну їй присвоюється єдиний унікальний номер тієї з об'єднаних справ (матеріалів), яка надійшла до суду першою.
Відповідно до постанови (ухвали) суду вноситься інформація в АСДС під номером об'єднаної справи (матеріалів кримінального провадження) та відмітки про об'єднання справ (матеріалів кримінального провадження) із зазначенням номера нової судової справи (матеріалів кримінального провадження).
З огляду на викладене, з метою дотримання вимог частини другої статті 36 КУпАП суд на місці постановив об'єднати справи за №№ 491/218/26, 491/219/26 в одне провадження, присвоївши об'єднаній справі єдиний унікальний номер 491/107/26 (провадження № 3/491/87/26), оскільки вказана справа зареєстрована в АБД Д3 першою
Відповідно до статті 221 КУпАП судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років.
25 березня 2026 року на дату, визначену в протоколах про адміністративне правопорушення, до суду прибули ОСОБА_1 та її законний представник - ОСОБА_2 , їм було вручено пам'ятку про їх права та обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП та Конституцією України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 повідомила про обставини події, що сталася 13 березня 2026 року, свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнала повністю, щиро розкаялася. Законний представник ОСОБА_2 зазначила, що провели бесіду з донькою, більше такого не повториться. Розуміє, що такому не має бути місце.
Заслухавши ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , дослідивши відомості, викладені в протоколах про адміністративне правопорушення і додані до них матеріали, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вирішуючи справу, суд виходить з наступного.
Згідно статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності
Згідно статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
За приписами статті 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно Закону України «Про дорожній рух» водій транспортного засобу зобов'язаний, зокрема: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух; виконувати розпорядження поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Згідно з пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Пунктом 1.9 Правил передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно з законодавством.
Вивченням матеріалів справи про адміністративні правопорушення встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 126 КУпАП, підтверджується зібраними у справі доказами, а саме: вище зазначеними протоколами про адміністративне правопорушення, доданими до протоколу письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 14 березня 2026 року, наданими в присутності законного представника - матері ОСОБА_2 , та які підтверджені її поясненнями, наданими нею в судовому засіданні.
Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Особливістю адміністративної відповідальності неповнолітніх також є те, що незалежно від того якою посадовою особою складено протокол, повноваження щодо розгляду всіх справ про адміністративні правопорушення, вчинених неповнолітніми, право застосовувати до неповнолітніх заходи впливу та вирішувати питання про накладення на них адміністративних стягнень, відноситься виключно до компетенції судді районного суду. Покарання неповнолітніх за вчинення адміністративних правопорушень теж є однією з особливостей їх адміністративної відповідальності, про що також свідчить докладно визначений перелік заходів впливу, що застосовуються до неповнолітніх (стаття 24-1 КУпАП) та які не є адміністративними стягненнями. Тільки, у виключних випадках до неповнолітнього порушника з урахуванням характеру вчиненого правопорушення та його особи за вчинення вказаних порушень можуть бути застосовані заходи впливу.
Відповідно до частини другої статті 13 КУпАП у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
Відповідно до статті 24-1 КУпАП за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу: 1) зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; 2) попередження; 3) догана або сувора догана; 4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.
Суд не є каральним органом. Суд потрібен для відновлення справедливості та встановлення вини особи, яка вчинила правопорушення. У разі встановлення такої вини притягнення особи до відповідальності, з метою виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Особливості вікової психології неповнолітніх дають змогу обмежитися щодо таких осіб порівняно більш м'якими заходами, достатніми для забезпечення їх виправлення і перевиховання. Суспільство не має права висувати до неповнолітніх такі самі суворі вимоги, як до своїх дорослих членів.
Враховуючи, що ОСОБА_1 , будучи неповнолітньою, вчинила адміністративні правопорушення, які не потягли за собою будь-яких негативних наслідків, з урахуванням відомостей про її особу (зокрема, є особою з інвалідністю), беручи до уваги матеріальний стан її сім'ї (у разі визначення судом штрафу, який буде надмірним тягарем для батьків ОСОБА_1 , які будуть зобов'язані його сплатити), суд вважає, що виховання неповнолітнього правопорушника є можливим без накладення адміністративного стягнення у загальному порядку, передбаченому КУпАП, а шляхом застосування до нього заходів впливу у виді попередження.
З урахуванням приписів статті 401, в разі застосування заходів впливу, судовий збір не стягується.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241, 36, 401, 126, 221, 268, 280, 283, 284 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 04 грудня 2023 року органом видачі 5123; місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , винною у вчинені адміністративних правопорушень, передбаченихч.ч. 1, 2 ст. 126 КУпАП, та піддати її заходам адміністративного впливу у виді попередження.
Згідно частини першої статті 294 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та згідно частини другої статті 294 КУпАП може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Копію цієї постанови вручити ОСОБА_1 в порядку, встановленому частинами першою та третьою статті 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суддя О.О. Желясков
Постанова набрала законної сили «____» _________ 20____ року.