Справа № 337/1094/26
Номер провадження 2/337/1178/2026
(заочне)
24 березня 2026 рокум. Запоріжжя
Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Гнатик Г.В. за участі секретаря Сьомченко А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінінсова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
До Хортицького районного суду м. Запоріжжя надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінінсова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (надалі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором № 958537753 у розмірі 28720,00 грн. та судові витрати.
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 04.11.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 958537753.
Правила надання грошових коштів у кредит Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», перебувають в загальному доступі, та опубліковані на сайті www.moneyveo.ua. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору. Відповідно до Порядку укладання договору п. 4.10 Кредитного договору Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Товариством (заснованих як на першому Договорі, так і на всіх наступних договорах, інших договорах і угодах, які будуть укладені між Відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» у майбутньому) в якості електронного підпису Позичальника буде використовуватись Логін Особистого кабінету та Пароль Особистого кабінету. Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, Відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 958537753 в розмірі 28 720,00 грн. грн., з яких: - 8000,00 грн.; заборгованість по основному боргу (тіло кредиту); - 16720,00 грн.; заборгованість по процентам; 0,00 грн. - заборгованість по комісії; 4000,00 грн. - неустойка.
07.01.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі - ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») було укладено Договір факторингу МВ-ТП/16 відповідно до якого Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги за переліком в Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. 27 лютого 2025 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ЄАПБ'укладено Договір факторингу № 27/0225-01 (далі - Договір факторингу), у відповідності до умов якого, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги.
Відповідно до Реєстру прав вимоги № 4 від 4 серпня 2025р. до Договору факторингу № 27/0225-01 від 27 лютого 2025 (витяг з Реєстру прав вимоги №4 додається), ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 28 720,00 грн.
Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 26.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» у судове засідання не з'явився, у позові просив про розгляд справи за його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, відзиву на позов не подав.
У зв'язку з наведеним, суд, на підставі ч. 5 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, постановляє заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши надані докази, суд встановив наступне.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Приписами ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з приписами ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
За змістом ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
При цьому, одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Судом встановлено, що 04.11.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 958537753.
Згідно з п. 2.1 за цим договором кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 8000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 8000,00 грн. 04.11.2024 (що є датою надання кредиту). Кредит надається з метою задоволення поточних споживчих потреб, окрім участі в азартних іграх.
Пунктом 7.3 договору визначено, що кінцева дата повернення кредиту - 04.12.2029. Відповідно до п. 3.2 договору, сторони погодили, що встановлений в п. 3.1 договору строк дисконтного періоду та, відповідно, строк кредитної лінії може бути подовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.
Згідно п.7.1. рекомендована (не обов'язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування - 04.12.2024, а саме протягом 30 днів від дати отримання першого траншу позичальником. У разі пролонгації чи поновлення дисконтного періоду рекомендована дата дострокового повернення всієї суми кредиту зміщується на відповідну дату закінчення дисконтного періоду. В обов'язковому порядку сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 календарних днів після настання наступних обставин: закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому п. 11.1 договору; ініціювання кредитодавцем дострокового розірвання/припинення дії договору, в порядку передбаченому п. 9.1.1.2 або п. 9.1.1.7 договору.
Згідно з п. 8.1 договору, за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. Інших витрат позичальника не передбачено.
8.3 Базова процентна ставка складає 1,00 відсоток в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 365,00 відсотків річних.8.4 Для суми кредиту отриманої за першим траншем, що вказана в п. 2.3 договору, за перші 30днів дисконтного періоду, орієнтовна загальна вартість кредиту складає 10400, 00 грн. та буде включати в себе загальні витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом у розмірі 2400,00 грн та суму кредиту у розмірі 8000,00 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставку складе 2333,95 відсотків річних.
Пунктом 14.1 договору визначено, що невід'ємною частиною цього договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений та повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця: www.moneyveo.ua.
Згідно з п. 14.2 договору сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості підпису позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
У п. 15 договору «Реквізити сторін» у графі «Позичальник» містяться персональні дані ОСОБА_2 , зокрема: адреса, РНОКПП, електронна адреса, номер телефону, а також електронний підпис одноразовим ідентифікатором у вигляді алфавітної послідовності «FEAB», проставлений ОСОБА_1 04.11.2024 о 18:30:22.
З алгоритму укладення електронного кредитного договору слідує, що без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, який використовується позичальником як аналог власноручного підпису), без здійснення авторизації та входу в особистий кабінет на веб-сайті, кредитний договір між кредитором та позичальником не був би укладений. Електронний договір, підписаний електронним одноразовим ідентифікатором, вважається укладеним у письмовій формі з моменту його підписання, тобто введення алфавітно-цифрової послідовності даних (пароль). Водночас такий договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо істотних умов договору.
Таким чином, суд доходить висновку, що договір про надання споживчого кредиту договір кредитної лінії № 958537753 від 04.11.2024 укладений у спосіб визначений чинним законодавством України. Підстав вважати, що кредитний договір укладений з порушенням вимог Закону Україну «Про електронну комерцію» немає.
У матеріалах справи наявні Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», які є частиною кредитного договору укладеного між сторонами, в яких міститься інформація щодо: порядку надання кредиту та підписання електронного договору; порядку продовження дисконтного періоду (пролонгації); порядку погашення кредиту та сплати процентів; захисту персональних даних; звільнення від відповідальності, форс-мажору; порядку вирішення спорів; внесення змін та доповнень у правила та електронний договір; порядку доступу клієнта до електронних договорів, додаткових угод, додатків до електронних договорів та іншої інформації.
04.11.2024 відповідачем також був підписаний паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до договору № 958537753 від 04.11.2024 в якому, зокрема, визначені: основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача; основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача; інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача; порядок повернення кредиту; додаткова інформація; інші важливі правові аспекти.
16.01.2022 ОСОБА_1 отримав кошти в сумі 8000,00 грн. на банківську карту № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за №958537753/15082025-Є від 15.08.2025.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Підпунктом 2.1.1.5 пункту 2.1.1 кредитного договору визначено, що кредитодавець має право укласти договір відступлення права вимоги за договором або договір факторингу з будь-якою третьою особою, відповідно до чого, кредитодавець в будь-який час, в тому числі після закінчення дисконтного періоду має право відступити право вимоги до позичальника будь-якій третій особі.
07.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № МВ-ТП/16, згідно з умовами якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
На підтвердження переходу права вимоги до ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 958537753 від 04.11.2024, позивачем надано копію договору факторингу № МВ-ТП/16 від 07.01.2025, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (фактор) та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (клієнт).
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги до договору факторингу № МВ-ТП/16 від 07.01.2025 ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , за кредитним договором № 958537753 від 04.11.2024.
27.02.2025 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 27/0225-01, згідно з умовами якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимог № 4 від 04.08.2025 до договору факторингу № 27/0225-01 від 27.02.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , за кредитним договором № 958537753 від 04.11.2024.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.
Положеннями ч. 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Приписами ч. 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 958537753 від 04.11.2024 станом на 07.01.2025 складає 17120,00 грн., з яких: 8000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 5120,00 грн. - заборгованість за відсотками, неустойка - 4000,00грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 958537753 від 04.11.2024 станом на 04.08.2025 складає 28720,00 грн., з яких: 8000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 16720,00 грн. - заборгованість за відсотками, неустойка - 4000,00.
Відомостей про добровільне виконання ОСОБА_1 зобов'язань за договором кредитної лінії № 958537753 від 04.11.2024 матеріали справи не містять.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною першою статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Верховний Суд у постанові від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18 зазначив, що принцип змагальності полягає в обов'язку кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження або заперечення власних вимог у спорі. Мається на увазі, що позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази, які вважає більш переконливими. В свою чергу суд, дослідивши надані сторонами докази, та з урахуванням переваги однієї позиції над іншою виносить власне рішення. При цьому сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що їх позиція є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу втрачає сенс уся концепція принципу змагальності.
Оскільки ОСОБА_1 не сплатив обґрунтовано нараховану заборгованість за кредитним договором, суд вважає позовні вимоги ТОВ «ФК ЄАПБ»» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. При цьому суд виходить з приписів ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України та враховує, що відповідач не надав суду належних доказів повної чи часткової сплати заборгованості, не спростував наданий позивачем розрахунок заборгованості, на власний розсуд розпорядившись своїми процесуальними правами.
Щодо вимоги про стягнення неустойки в розмірі 4000,00 грн, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно з Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється, зокрема, від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24 лютого 2022 року до теперішнього часу.
На час розгляду справи положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України є чинними.
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України.
Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України (частина 2 статті 4 ЦК України). Отже, ч. 2 ст. 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів.
Також Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України до зобов'язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22); на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23).
Крім того, у постановах Верховний Суд від 12 лютого 2025 року у справі №758/5318/23 (провадження № 61-15103св24) та від 06 травня 2025 року у справі №464/2647/22 (провадження № 61-6059св24) виснував, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Таким чином, на період воєнного стану в Україні позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, тому суд доходить висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за штраф в розмірі 4000,00 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати, пропорційно до задоволених позовних вимог.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 16942 від 06.02.2026.
Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2291,59 грн.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 3, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 247, 258-259, 263-265, 280-284 ЦПК України,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код у ЄДРПОУ 35625014, адреса: 07400, Київська область, Броварський р-н, м. Бровари, вул. Лісова, буд.2) заборгованість за договором кредитної лінії № 958537753 від 04.11.2024 у розмірі 24720,00 грн. (двадцять чотири тисячі сімсот двадцять грн. 00 коп.), з яких: 8000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 16720,00 грн. - заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код у ЄДРПОУ 35625014, адреса: 07400, Київська область, Броварський р-н, м. Бровари, вул. Лісова, буд.2) судовий збір у розмірі 2291,59 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто одна грн. 59 коп.).
В іншій частині позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.В. Гнатик