25.03.2026 Провадження № 2/337/77/2026
ЄУН № 191/2455/25
25 березня 2026 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя
У складі головуючого судді Кучерука І.Г.
за участю секретаря Роман Д.В.
представниці відповідача Мар'єнко В.Ю.
розглянувши у судовому засіданні клопотання про витребування доказів по цивільній справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» по системі «Електронний суд» звернувся до Синельниківського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4142782 від 15.05.2021 року, у загальному розмірі 87 000 грн., з них: заборгованість по кредиту 20 000 грн.; заборгованість за відсотками 65 000 грн; заборгованість за комісійними винагородами 2000 грн.
На підставі ухвали Синельниківського районного суду Дніпропетровської області від 29.05.2025 року справа передана до Хортицького районного суду м. Запоріжжя за підсудністю.
07.08.2025 року відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням(викликом) сторін.
27.01.2026 року від представниці відповідача до суду через систему «Електронний суд» (сформовано в системі 26.01.2026) надійшло клопотання про витребувати у ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» докази у справі в порядку ст. 84 ЦПК України, а саме: зобов'язати надати суду для огляду оригінал договору факторингу № 07Т від 13.09.2021 року та оригінали усіх додатків до договору факторингу.
Клопотання мотивоване тим, що разом із позовною заявою у справі № 191/2455/25 Позивач, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», надав суду копію договору факторингу № 07Т від 13.09.2021 року, а також витяг з додатку до договору факторингу № 07Т від 13.09.2021 року (витяг сформовано 15.04.2024 року). В зазначеному додатку до договору факторингу № 07Т від 13.09.2021 року (витяг з реєстру боржників) відсутня будь-яка інформація щодо того, що Відповідач є боржником, а первісний кредитор відступив новому кредитору право вимоги кредитної заборгованості. Позивач вважає зазначені документи сумнівними та неналежними доказами, наданими Позивачем на підтвердження права вимоги Позивача до Відповідача за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 15.05.2021 року.
02.02.2026 року від представника позивача до суду через систему «Електронний суд» надійшли заперечення на клопотання узагальненими доводами яких зазначено, що позивачем до позовної заяви було додано докази, якими доведено відступлення первісним кредитором права вимоги до відповідача на користь позивача за договором про споживчий кредит № 4142782 від 15.05.2021, а саме: копія договору відступлення прав вимоги № 07Т від 13 вересня 2021 року разом із затвердженими шаблонами передачі інформації по кредитному портфелю; витяг із додатку № 1 до договору відступлення прав вимоги № 07Т від 13 вересня 2021року (реєстр боржників); копії платіжних інструкцій за договором відступлення прав вимоги № 07Т від 13 вересня 2021 року.
Враховуючи, що додаток № 1 до договору відступлення прав вимоги (реєстр прав вимоги) містить у собі інформацію щодо великої кількості боржників, що становить таємницю фінансової послуги, до позовної заяви позивачем було долучено саме витяг з додаток № 1 до договору відступлення прав вимоги (реєстр прав вимоги), який був підписаний сторонами, з однієї сторони - Директором ТОВ «МІЛОАН», і іншої сторони - Директором ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС».
Договір відступлення прав вимоги № 07Т від 13 вересня 2021 року не визнаний недійсним у встановленому порядку, тобто презумпція правомірності правочину,
Матеріали справи містять належні та допустимі докази того, що підтверджують факт відступлення права вимоги до відповідача від ТОВ «МІЛОАН» до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» за договором про споживчий кредит № 4142782 від 15.05.2021. Предметом розгляду у даній справі є виключно питання щодо стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит, а отже питання щодо дійсності або недійсності договору відступлення прав вимоги не відноситься до предмета доказування у справі, та не має правового значення для її вирішення.
Просить залишити без задоволення клопотання відповідача про витребування доказів.
10.03.2026 року до суду від представниці відповідача через систему «Електронний суд» надійшли пояснення по суті клопотання про витребування доказів узагальненими доводами яких вказано, що Договір факторингу №07Т від 13.09.2021 року, та витяг з додатку № 1 до договору факторингу, які були надані позивачем до суду, викликає сумніви у сторони відповідача щодо належності та допустимості зазначеного доказу у справі. Зокрема, витяг з додатку № 1 до договору факторингу №07Т від 13.09.2021 року (форма реєстру прав вимог) не містить підписів сторін договору, а саме: генерального директора ТОВ «МІЛОАН» Вініченко О.В., та директора ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» Лукаш О.А.
Позивачем не було надано до суду жодні документи, які підтверджують повноваження генерального директора ТОВ «МІЛОАН» Вініченко О.В., та директора ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» Лукаш О.А. щодо укладання договору факторингу №07Т від 13.09.2021 року.
Відповідач вважає зазначені документи сумнівними та неналежними доказами, наданими Позивачем на підтвердження права вимоги Позивача до Відповідача за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 15.05.2021 року.
Представник позивача в судове засідання не з'явився надав заяву про розгляд справу без його участі.
Представниця відповідача не заперечувала проти розгляду справи за відсутності представника позивача.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача.
У судовому засіданні представниця відповідача підтримала клопотання з мотивів викладених у клопотанні і письмових поясненнях і просила його задовольнити.
Вирішуючи клопотання, суд виходить з наступного.
Згідно з ст.12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами.
Згідно зі ч. 1 - ч. 6 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
З відзиву на позов відповідача вбачається, у тому числі, що він вважає неналежними та недопустимими надані позивачем докази на підтвердження заявлених вимог, посилаючись, зокрема, на належний перехід права вимоги за спірним кредитним договором від первісного кредитора до позивача.
Суд зазначає, що жоден із доказів не має для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів під час ухвалення судового рішення.
Верховний Суд у постанові від 14.02.2024 у справі № 404/7153/20 зазначив, що встановити недопустимість конкретного доказу суд може лише після того, як дослідить його в судовому засіданні. Недопустимість доказу не є очевидною. Сторони вправі висловлювати суду свої міркування щодо допустимості чи недопустимості конкретного доказу. Якщо суд дійде висновку, що доказ є недопустимим, він не бере цей доказ до уваги, тобто не може обґрунтовувати ним своє рішення.
Подані позивачем письмові докази в електронних копіях, будуть досліджуватись і оцінюватись судом у встановленому законом порядку. Жодних обставин, які б свідчили про необхідність витребування оригіналів вказаних письмових доказів, на цей час судом не встановлено.
Крім того відповідно до ч. 3 ст. 83 ЦПК України, відповідач, повинен подати суду докази разом з поданням відзиву. Відзив наданий суду через систему «Електронний суд» 24.09.2025 року (сформовано в системі 23.09.2025) без клопотання про витребування доказу.
У зв'язку з цим в задоволенні клопотання відповідача слід відмовити.
Керуючись ст. 81, 83, 84, 95, 222, 260 ЦПК України, суд
У задоволенні клопотання представниці відповідача про витребування у ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» для огляду оригінал договору факторингу № 07Т від 13.09.2021 року та оригінали усіх додатків до договору факторингу - відмовити.
Ухвала суду окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення на ухвалу, можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, ухваленим за результатами розгляду справи.
Повний текст ухвали складений 25.03.2026 року.
Суддя