Дата документу 21.03.2026
Справа № 334/2607/26
Провадження № 1-кс/334/865/26
21 березня 2026 року Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Дніпровського районного суду м. Запоріжжя клопотання слідчого СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12026082050000604 від 19.03.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця сел. Якимівка, Якимівський район Запорізької області, громадянина України, який має середню освіту, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, який не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
21.03.2026 року до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання слідчого СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 погоджене із прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя Запорізької області ОСОБА_7 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 з утриманням у ДУ «Запорізькій слідчий ізолятор» строком на 60 днів з правом внесення застави у розмірі 40 прожиткових с мінімумів для працездатних осіб з покладенням, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, обов'язків: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою; не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні - особами, а також з потерпілою особою.
У провадженні СВ Запорізького РУП ГУ НП в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження за №12026082050000604 від 19.03.2026 року за ч. 4 ст. 185 КК України.
19 березня 2026 року в період часу з 15 годин 30 хвилин до 15 години 40 хвилин (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) у ОСОБА_5 виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає і він не буде помічений іншими особами, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, з метою особистого збагачення, зайшов через відкриту хвіртку на територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , який на праві користування належить ОСОБА_8 та шляхом розбиття скла вікна сокирою, яку знайшов на території подвір'я вказаного домоволодіння, через вікно проник до приміщення житлового будинку за вищевказаною адресою та реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, зі столу кімнати викрав ноутбук фірми НР моделі 250 15.6 inch G9 Notebook PC, вартістю 19000 гривень, який на праві власності належить потерпілій ОСОБА_8 .
В подальшому ОСОБА_5 розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим завдав матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_8 на загальну суму 19000 гривень.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у скоєнні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), поєднаного з проникненням у житло, вчиненого в умовах воєнного стану.
20.03.2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_5 інкримінованого йому правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінального правопорушення від 19.03.2026
- протоколом огляду місця події від 19.03.2026;
- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 від 19.03.2026;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 19.03.2026;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 19.03.2026;
- протоколом затримання ОСОБА_5 за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, від 19.03.2026;
- протоколом допиту малолітнього свідка ОСОБА_11 від 20.03.2026;
- протоколом допиту малолітнього свідка ОСОБА_12 від 20.03.2026;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за участю малолітнього свідка ОСОБА_12 від 20.03.2026;
Під час досудового розслідування встановлені ризики, передбачені п. п. 1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний ОСОБА_5 може:переховуватися від органів досудового розслідування або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, впливати на свідків та потерпілу у кримінальному провадженні.
Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а саме - злочин, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_5 , згідно ст. 12 КК України, є тяжким, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років.
Усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення і наступного покарання, у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, що являється ризиком, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також, підозрюваний може впливати на свідків, йому відомі анкетні дані, місце мешкання, що вказує на наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також, підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
У судовому засідання прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити. Підозра, повністю обґрунтована наданими доказами, підозрюваний вчинив тяжкий злочини, за який передбачено суворе покарання.
Захисник у судовому засіданні проти вказаного клопотання заперечував. Клопотання слідчого ґрунтується на припущеннях та жодним чином не підтверджено. ОСОБА_5 раніше не засуджений, проживає разом матір'ю, має місці соціальні зв'язки. Підозрюваний потребує лікування, контрою з боку лікарів та близьких осіб, а не ізоляції в умовах слідчого ізолятора, що може призвести до погіршення його психічного стану та непередбачуваних наслідків.
ОСОБА_5 пояснив, що бажає піти додому.
Вислухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
На підставі вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість злочину, у вчинені якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання, та інші обставини що її характеризують.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, що підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, зокрема, протоколом огляду місця події від 19.03.2026 року, протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.03.2026 року за участю малолітнього свідка ОСОБА_12 , протоколом затримання підозрюваного під час якого було вилучено викрадений ноутбук.
У своєму клопотанні слідчий вказує на наявність ризиків,передбачених п. 1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , згідно з ст. 12 КК України, віднесено до категорії тяжких злочинів, за які передбачено найсуворіше покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років позбавлення волі.
Слідчий суддя враховує, що підозрюваний неодружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, не працевлаштований, має зареєстроване місце проживання, є внутрішньо переміщеною особою.
Відповідно до виписки №1053/3, ОСОБА_5 з 01.03.2026 року по 13.03.2026 року перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» з діагнозом шизофренія, параноїдальна форма, галюцинаторно - параноїдальний сидром.
Згідно епікризу в КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» ОСОБА_5 перебував на стаціонарному лікуванні з 16.12.2025 року по 09.01.2026 року з діагнозом гострий поліморфний психотичний розлад з симптомами шизофренії.
Захисник вказувала, що ОСОБА_5 хворіє на психічну хворобу, потребує лікування, застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою може погіршити його стан здоров'я.
Відповідно до положень ст. 3 Закону України «Про психіатричну допомогу» кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Надані у судовому засіданні пояснення ОСОБА_5 щодо вчинення кримінального правопорушення викликають певний сумнів щодо психічного стану підозрюваного, проте слідчий суддя дотримуючись принципу презумпції психічного здоров'я, не може давати оцінку діям підозрюваного та встановлювати наявність/відсутність у нього психічного розладу. При цьому, вирішення питання щодо призначення експертизи щодо визначення стану психічного здоров'я підозрюваного не відноситься до повноважень слідчого судді при розгляді клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу. При цьому, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 у судовому засідання відповідав на поставлені питання, назвав свої анкетні дані, надавав певні пояснення.
Відповідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).
Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду або незаконно впливати на інших учасників провадження, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Вказані обставини, на думку слідчого судді свідчать про існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тому застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти вказаним ризикам.
Заслухавши учасників процесу, вивчивши долучені до клопотання додатки, слідчий суддя дійшов висновку, що є достатні підстави для задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки прокурором та слідчим доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним ризикам, про що свідчать зазначені вище обставини.
При цьому, слідчий суддя вважає можливим визначити підозрюваному альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, враховуючи матеріальний стан підозрюваного.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183,184, 194, 309, 395 КПК України,
УXВАЛИВ:
Клопотання задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» з 16 год. 00 хв. 19.03.2026 року до 16 год. 00 хв. 17.05.2026 року включно, в межах строку досудового розслідування.
Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 99 840 грн 00 коп., у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу яку необхідно внести на депозитний рахунок: № UA378201720355249002000001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ГУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700. Призначення платежу: застава за підозрюваного ОСОБА_5 провадження по справі №1-кс/334/865/26, ЄУН 334/2607/26 Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , обов'язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою; не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні - особами, а також з потерпілою особою.
Роз'яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення, підозрюваним, який тримається під вартою в той же строк з дня отримання повного тексту ухвали.
Оголошення повного тексту ухвали - 23.03.2026 р. о 15 год. 00 хв.
Суддя: ОСОБА_1