Справа № 144/85/26
Провадження № 2/144/286/26
"25" березня 2026 р. с-ще Теплик
Суддя Теплицького районного суду Герман О.С. розглянувши матеріали цивільної справиза позовом керівника Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі: Вінницької обласної ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплик-Агро», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ОСОБА_2 , Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Вінницьке обласне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство « Віноблагроліс» про витребування частини земельної ділянки,
До Теплицького районного суду Вінницької області звернувся керівник Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі: Вінницької обласної ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплик-Агро», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ОСОБА_2 , Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Вінницьке обласне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство « Віноблагроліс» про витребування частини земельної ділянки.
11 березня 2026 року позовну заяву керівника Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі: Вінницької обласної ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплик-Агро», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ОСОБА_2 , Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Вінницьке обласне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Віноблагроліс» про витребування частини земельної ділянки, було залишено без руху, запропоновано позивачу усунути недоліки поданої заяви, а саме визначити ціну позову, яка повинна відповідати дійсній вартості спірного майна (звіт експертної грошової оцінки) та сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру відповідно до дійсної вартості спірного майна та на виконання вимог частини п'ятої статті 177 ЦПК України, надати суду грошову оцінку майна на момент звернення до суду.
20 березня 2026 року на виконання ухвали суду керівник Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області Куцяк М.В., подав до суду змінену позовну заяву, в якій зазначив, що позов не містить вимог майнового характеру, відповідно до позовних вимог просить витребувати у ОСОБА_1 та ТОВ «Теплик-Агро» частину земельної ділянки та долучив до матеріалів справи довідку про оціночну вартість об'єкта нерухомого майна сформовану в Єдиній базі даних звітів про оцінку з модулем електронного визначення оціночної вартості, сервісом послуги електронного визначення оціночної вартості та автоматичного формування електронних довідок про оціночну вартість об'єкта нерухомості (Додаток 2 до Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку).
Суддя зазначає, що позовні вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння є вимогою майнового характеру, у зв'язку з чим, ціною такого позову має бути вартість майна, щодо якого заявлено вимогу про витребування з чужого незаконного володіння.
Прокурором до позовної заяви долучено довідку про оціночну вартість об'єкта нерухомого майна сформовану в Єдиній базі даних звітів про оцінку з модулем електронного визначення оціночної вартості, сервісом послуги електронного визначення оціночної вартості та автоматичного формування електронних довідок про оціночну вартість об'єкта нерухомості (Додаток 2 до Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку).
Проте, така довідка не є доказом на підтвердження дійсної (ринкової) вартості об'єкту нерухомого майна з огляду на таке.
Згідно з п. 1 Розділу І «Загальні положення» Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого Наказом Фонду державного майна України 17 травня 2018 року № 658, цей Порядок визначає механізм ведення Фондом державного майна України (далі - Фонд) Єдиної бази даних звітів про оцінку, формування електронних довідок про оціночну вартість об'єкта нерухомості та реєстрації звітів про оцінку майна, складених суб'єктами оціночної діяльності (оцінювачами) для цілей обчислення доходу платника податку - фізичної особи від продажу (обміну) нерухомого майна, а також доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок майна (крім випадків успадкування та/або отримання у дарунок майна, вартість якого оподатковується за нульовою ставкою), доходу, отриманого за іншими правочинами, за якими здійснюється перехід права власності на нерухомість, дохід за якими підлягає оподаткуванню у випадках, передбачених Податковим кодексом України.
Потребу у визначенні оціночної вартості майна встановлює Податковий кодекс. Так, відповідно до вимог ст. 172 Податкового Кодексу, дохід фізичної особи від продажу об'єкта нерухомості обкладається податком ПДФО (18%) та визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості нерухомості, розрахованої модулем електронного визначення оціночної вартості Єдиної бази даних звітів про оцінку. Для визначення суми податку, який має сплатити продавець, використовуються також звіти про оцінку незалежних оцінювачів, але за умови внесення до Єдиної бази даних.
Відтак, убачається, що сфера застосування оціночної вартості дуже обмежена: лише для оподаткування доходів фізичних осіб від продажу власного майна, а тому, суд не може прийняти надану позивачем довідку про оціночну вартість об'єкта нерухомості як доказ дійсної (ринкової) вартості нерухомого майна, яке є предметом спору.
Натомість, дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності- суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
При цьому вартість майна визначається на момент пред'явлення позову.
Отже, зважаючи на пункт 2 частини першої статті 176 ЦПК України та норми Закону України «Про оцінку земель», для визначення вартості об'єкта, тобто ціни позову, необхідно виходити із експертної грошової оцінки спірного майна.
Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.
У п.16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" роз'яснено, що розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зазначено, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Майном, як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами (стаття 190 ЦК України).
Тому вимога у цій справі про визнання права на земельну ділянку має майновий характер, оскільки підлягає грошовій оцінці.
Аналогічний висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 28 листопада 2022 року у справі № 129/2194/20.
Ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна (пункт 2 частини першої статті 176 ЦПК України).
Аналіз поданої позовної заяви та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціну позову на день подання позовної заяви з урахуванням вартості спірного майна.
Суд зазначає, що зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов'язковою вимогою до змісту позовної заяви. Зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, оскільки що до цієї обставини застосовується загальне правило проте, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона посилається.
Суддя зазначає, що експертну грошову оцінку земельних ділянок здійснюють суб'єкти оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до вимог цього Закону, Закону України «Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні», а також інших нормативно-правових актів. За результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.
Отже, зважаючи на пункт 2 частини першої статті 176 ЦПК України та норми Закону України «Про оцінку земель», для визначення вартості об'єкта, тобто ціни позову, необхідно виходити із експертної грошової оцінки спірного майна.
Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності.
Документом, який підтверджує вартість майна та виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору, є звіт про оцінку майна (ст.12 вказаного Закону). Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Оскільки позивачем не надано доказів проведення належної оцінки майна, яка б відповідала дійсній вартості майна, яке є предметом спору, станом саме на час звернення до суду з позовними вимогами, суд позбавлений можливості визначити ціну позову.
Натомість, позивачем не надано доказів в підтвердження дійсної вартості майна, а довідка про оцінку вартості об'єкта нерухомості, на підставі якої позивачем сплачено судовий збір, не може бути таким підтвердженням, про що вказано вище.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
З огляду на те, що позивачем не усунуто недоліків, зазначених в ухвалі суду від 11 березня 2026 року, позовну заяву слід залишити без розгляду.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 257, 258, 260, 261 ЦПК України, суд
Позовну заяву керівника Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі: Вінницької обласної ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплик-Агро», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ОСОБА_2 , Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Вінницьке обласне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство « Віноблагроліс» про витребування частини земельної ділянки -залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду, він має право звернутися до суду, повторно.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя