Ухвала
Іменем України
24 березня 2026 року
м. Київ
справа № 604/48/26
провадження № 61-3000ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крат В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Коротун В. М., розглянув касаційну скаргу приватного підприємства «Торгово-переробний комбінат» на ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 04 березня 2026 року у складі колегії суддів: Хоми М. В., Гірського Б. О., Храпака Н. М., у справі за позовом приватного підприємства «Торгово-переробний комбінат» від імені якого діє Рудак Микола Петрович до суддів Волочиського районного суду Хмельницької області Андрущенка Олександра Юрійовича, Бабій Олени Миколаївни, судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Баєва Сергія Михайловича, суддів Хмельницького апеляційного суду П'єнти Інни Василівни, Корніюк Алли Петрівни , Талалай Ольги Іванівни , Янчук Тетяни Олександрівни , Грох Лариси Михайлівни , Ярмолюка Олега Ігоровича , суддів Касаційного цивільного суду України в складі Верховного суду Сердюка Валентина Васильовича, Синельникова Євгена Володимировича, Осіяна Олексія Миколайовича , Шиповича Владислава Володимировича, Коротенка Євгена Васильовича , Зайцева Андрія Юрійовича, Тітова Максима Юрійовича , Краснощокова Євгена Віталійовича , Гудими Дмитра Анатолійовича , Пархоменка Павла Івановича , Білоконь Олени Валеріївни , Луспеника Дмитра Дмитровича , Лідовця Руслана Анатолійовича , Гулейкова Ігоря Юрійовича , члена першої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маловацького Олексія Володимировича, держави України в особі Головного управління Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди,
У січні 2026 року приватне підприємство «Торгово-переробний комбінат» (далі - ПП «Торгово-переробний комбінат») звернулося до суду з позовом до суддів Волочиського районного суду Хмельницької області Андрущенка Олександра Юрійовича, Бабій Олени Миколаївни, судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Баєва Сергія Михайловича, суддів Хмельницького апеляційного суду П'єнти Інни Василівни, Корніюк Алли Петрівни , Талалай Ольги Іванівни , Янчук Тетяни Олександрівни , Грох Лариси Михайлівни , Ярмолюка Олега Ігоровича , суддів Касаційного цивільного суду України в складі Верховного суду Сердюка Валентина Васильовича, Синельникова Євгена Володимировича, Осіяна Олексія Миколайовича , Шиповича Владислава Володимировича, Коротенка Євгена Васильовича , Зайцева Андрія Юрійовича, Тітова Максима Юрійовича , Краснощокова Євгена Віталійовича , Гудими Дмитра Анатолійовича , Пархоменка Павла Івановича , Білоконь Олени Валеріївни , Луспеника Дмитра Дмитровича , Лідовця Руслана Анатолійовича , Гулейкова Ігоря Юрійовича , члена першої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маловацького Олексія Володимировича, держави України в особі Головного управління Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди.
Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 03 лютого 2026 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ПП «Торгово-переробний комбінат до суддів, судів, члена Вищої ради правосуддя про відшкодування шкоди у зв'язку з тим, що спір не підлягає розгляду в порядку будь-якого виду судочинства. Відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ПП «Торгово-переробний комбінат» до держави України в особі Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
На вказану ухвалу суду 12 лютого 2026 року ПП «Торгово-переробний комбінат» від імені якого діє Рудак М. П. через підсистему Електронний суд подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 17 лютого 2026 року апеляційну скаргу ПП «Торгово-переробний комбінат» на ухвалу Підволочиського районного суду Тернопільської області від 03 лютого 2026 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. Роз'яснено, що у випадку не усунення недоліків апеляційна скарга може бути визнана неподаною та повернута.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що:
при залишенні апеляційної скарги без руху, апеляційний суд виходив з того, що апеляційна скарга сформована в електронному кабінеті представника скаржника, однак подана скарга містить лише назву суду, реквізити скаржника, реквізити представника скаржника, № справи, провадження, та реквізити оскаржуваної ухвали. В додатках долучено апеляційну скаргу (скановану у pdf.форматі), виписку з ЄДР, ухвалу та запит. При цьому зміст апеляційної скарги, відповідачі, їх реквізити, наявність у них електронного кабінету в системі «Електронний суд» не відображається;
апеляційний суд вказав, що апеляційна скарга подана через підсистему Електронний суд, однак вона не відповідає вимогам ЦПК України, а саме: особою, яка подала апеляційну скаргу, не було надано належним чином оформленої в електронному кабінеті апеляційної скарги та доказів надсилання відповідачам апеляційної скарги через систему Електронний суд або надсилання листом з описом вкладення учаснику справи, щодо якого відсутні відомості про його реєстрацію у системі Електронний суд, копій цієї апеляційної скарги;
суд зазначив, що апеляційна скарга була сформована в системі Електронний суд, однак доказів надсилання відповідачам апеляційної скарги через систему Електронний суд або надсилання листом з описом вкладення учаснику справи, щодо якого відсутні відомості про його реєстрацію у системі «Електронний суд», копій цієї апеляційної скарги, скаржником не надано. Посилання представника заявника Рудака М. П. на частину тринадцяту статті 7 ЦПК України та частину другу статті 369 ЦПК України як підставу для не надсилання апеляційної скарги з додатками іншим учасникам справи судом відхиляється з огляду на таке. Згідно пунктом 2 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу. Дана норма є імперативною та стосується всіх без виключення апеляційних скарг на рішення або ухвали суду першої інстанції (без урахування на якому етапі справи така ухвала постановлена). Отже, скаржнику слід надати докази надсилання апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів відповідачам у цій справі.
Оскарженою ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 04 березня 2026 року апеляційну скаргу ПП «Торгово-переробний комбінат» від імені якого діє Рудак М. П., на ухвалу Підволочиського районного суду Тернопільської області від 03 лютого 2026 року ухвалено вважати неподаною і повернуто.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що:
позивач не усунув недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, а тому на підставі частини третьої статті 185, частини другої статті 357 ЦПК України слід повернути;
апеляційний суд виходив з того, що ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 17 лютого 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху та роз'яснено, що на усунення недоліків апеляційної скарги необхідно подати апеляційну скаргу в електронному кабінеті, яка створена з використанням вбудованого текстового редактора Електронний суд та надати докази надсилання апеляційної скарги відповідачам. На усунення недоліків 26 лютого 2026 року подано додаткові пояснення, у яких представник заявника - Рудак М. П. посилався на відсутність обов'язку надсилання апеляційної скарги відповідачам, оскільки вони не набули процесуального статусу учасника справи. Таким чином, станом на 04 березня 2026 року недоліки апеляційної скарги заявником не усунуто.
09 березня 2026 року ПП «Торгово-переробний комбінат» через підсистему Електронний суд подало касаційну скаргу на ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 04 березня 2026 року, у якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і передати справу для продовження розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
відповідачі не набули статусу учасника справи, оскільки провадження не було відкрито, то відповідачу не направлялися документи, так-як в даному випадку має проводитися розгляд судом з посиланням на частину тринадцяту статті 7, статтю 7, частину першу статті 402 ЦПК. У постанові ВП ВС від 30 вересня 2020 року у справі № 554/4515/18 Велика Палата прийшла до висновку, що вимога суду надсилати копії скарги особам, які ще не стали учасниками справи, є неправомірною. Таку ж позицію Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду висловила у постанові від 20 червня 2018 року у справі № 914/1748/17 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Аби не відбулася вимога виконання непотрібної процедури. Таке попередження в апеляційний суд було ним повністю проігноровано, хоч і немає значення, що вказувалося рішення КГС ВС. Провадження у справі судом першої інстанції не було відкрито, у зв'язку з чим особи, визначені позивачем як відповідачі, не набули процесуального статусу учасників справи. Відповідно вимоги щодо надсилання копій касаційної скарги учасникам справи не підлягають застосуванню;
03 лютого 2026 року Підволочиський районний суд Тернопільської області постановив ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі. Тобто, провадження не відкрите, а тому і ніхто немає права визнавати відповідачами тих, хто б то не був;
суд вимагав: подати апеляційну скаргу через текстовий редактор ЄСІТС та надіслати копії скарги відповідачам і повернув скаргу, бо ПП «Торгово-переробний комбінат» цього не зроблено, а обґрунтувано відсутність такого обов'язку. Тобто суд «примітивно» вважає: що це не усунення недоліків. Але це не тотожне поняття. Є різниця між: не усунути недолік і заперечити наявність недоліку. Суд зобов'язаний був оцінити доводи, а не просто констатувати їх;
суд вимагав подати скаргу через вбудований текстовий редактор ЄСІТС. Однак ЦПК України не містить вимоги про обов'язкове створення процесуального документа виключно за допомогою текстового редактора ЄСІТС. Отже, подання апеляційної скарги через систему «Електронний суд» із накладенням кваліфікованого електронного підпису відповідає вимогам процесуального закону. Встановлення судом додаткової вимоги щодо використання текстового редактора ЄСІТС не передбачене законом та створює штучні перешкоди для доступу до правосуддя;
суд застосував частину третю статті 185 ЦПК, але ця норма стосується позовної заяви, а не апеляційної скарги;
відповідно до ЦПК України апеляційна скарга повинна супроводжуватися доказами надсилання її копій учасникам справи. Разом з тим провадження у справі судом першої інстанції відкрито не було. Отже, особи, визначені позивачем як відповідачі, не набули процесуального статусу учасників справи, а тому вимоги щодо надсилання їм копій процесуальних документів не можуть застосовуватися. Такий підхід узгоджується із правовою позицією Верховного Суду щодо необхідності застосування процесуальних норм у спосіб, який забезпечує реальний доступ до правосуддя.
скаржником були надані письмові пояснення щодо відсутності передбаченого законом обов'язку виконання вимог суду. Однак апеляційний суд: не надав оцінки наведеним доводам; не навів мотивів їх відхилення; фактично обмежився констатацією, що недоліки не усунуто. Такий підхід не відповідає вимогам мотивованості судових рішень, передбачених ЦПК України;
формальне застосування процесуальних норм та встановлення вимог не передбачених законом призвело до фактичного позбавлення скаржника права на перегляд судового рішення. Це суперечить принципам цивільного судочинства та практиці Європейського суду з прав людини щодо гарантій доступу до правосуддя.
Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2026 року:
заяву Краснощокова Є. В. , Гудими Д. А., Пархоменка П. І. про самовідвід задоволено;
відведено суддів Верховного Суду Краснощокова Є. В., Гудиму Д. А., Пархоменка П. І. від розгляду справи № 604/48/26.
справу № 604/48/26 за касаційною скаргою ПП «Торгово-переробний комбінат» на ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 04 березня 2026 року про повернення апеляційної скарги передано для проведення повторного автоматизованого розподілу справи між суддями.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 16 березня 2026 року визначено колегію суддів у складі: Крат В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Коротун В. М.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (частина друга статті 357 ЦПК України).
Тлумачення частини другої статті 121, статті 185, статті 357 ЦПК України свідчить, що якщо особа, яка подала апеляційну скаргу, не усунула недоліки скарги в строк, наданий судом, скарга вважається неподаною та повертається (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 серпня 2023 року в справі № 524/11220/21 (провадження № 61-6716св23)).
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
Європейський суд з прав людини зауважив, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись із легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).
18 жовтня 2023 року введено в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» № 3200-ІХ від 29 червня 2023 року, яким внесено зміни до Цивільного процесуального кодексу України.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку (абз. 1 частини шостої статті 14 ЦПК України).
Вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги передбачено у статті 356 ЦПК України.
До апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу (пункт 2 частини четвертої статті 356 ЦПК України.
У справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи (частина перша статті 42 ЦПК України).
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (частина перша статті 48 ЦПК України).
У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення. Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи (частина сьома статті 43 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Апеляційний суд встановив, що: особою, яка подала апеляційну скаргу, не виконано вимоги ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху та на виконання пункту 2 частини четвертої статті 356 ЦПК України не надано доказів надсилання копій апеляційної скарги та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Таким чином, оскільки у встановлений судом строк особою, яка подала скаргу на ухвалу суду, не виконана ухвала про залишення апеляційної скарги без руху, апеляційний суд зробив обґрунтований висновок про повернення апеляційної скарги.
Аргумент касаційної скарги про те, що особи, визначені позивачем як відповідачі, не набули процесуального статусу учасників справи, а тому вимоги щодо надсилання їм копій процесуальних документів не можуть застосовуватися, необґрунтований, оскільки указана вимога прямо передбачена пунктом 2 частини четвертої статті 356 ЦПК України.
Аргумент касаційної скарги про те, що формальне застосування процесуальних норм та встановлення вимог не передбачених законом призвело до фактичного позбавлення скаржника права на перегляд судового рішення необґрунтований, оскільки повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Посилання на висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 914/1748/17 необґрунтовані, оскільки вони зроблені за інших фактичних обставин. Посилання у касаційній скарзі на постанову Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 554/4515/18 є не обґрунтованим, оскільки указана постанова Верховного Суду відсутня в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що позбавляє Верховний суд ідентифікувати та урахувати її висновки.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Аналіз змісту касаційної скарги та оскарженої ухвали свідчить, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою приватного підприємства «Торгово-переробний комбінат» на ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 04 березня 2026 року у справі за позовом приватного підприємства «Торгово-переробний комбінат» від імені якого діє Рудак Микола Петрович до суддів Волочиського районного суду Хмельницької області Андрущенка Олександра Юрійовича, Бабій Олени Миколаївни, судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Баєва Сергія Михайловича, суддів Хмельницького апеляційного суду П'єнти Інни Василівни, Корніюк Алли Петрівни , Талалай Ольги Іванівни , Янчук Тетяни Олександрівни , Грох Лариси Михайлівни , Ярмолюка Олега Ігоровича , суддів Касаційного цивільного суду України в складі Верховного суду Сердюка Валентина Васильовича, Синельникова Євгена Володимировича, Осіяна Олексія Миколайовича , Шиповича Владислава Володимировича, Коротенка Євгена Васильовича , Зайцева Андрія Юрійовича , Тітова Максима Юрійовича , Краснощокова Євгена Віталійовича , Гудими Дмитра Анатолійовича , Пархоменка Павла Івановича , Білоконь Олени Валеріївни , Луспеника Дмитра Дмитровича , Лідовця Руслана Анатолійовича , Гулейкова Ігоря Юрійовича , члена першої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маловацького Олексія Володимировича, держави України в особі Головного управління Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Крат
І. О. Дундар
В. М. Коротун