29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"25" березня 2026 р. Справа № 924/22/25
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Субботіної Л.О. за участю секретаря судового засідання Мізика М.А., розглянувши матеріали заяв Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фортеця 57" про стягнення судових витрат у справі
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фортеця 57" м. Хмельницький
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК-Білдінг" м. Хмельницький
про встановлення сервітуту на нежитлове приміщення
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 09.03.2026 позов було задоволено. Вирішено встановити для Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фортеця 57" постійний безоплатний сервітут, який полягає у праві проходу до системи електропостачання (електрощитової), система водопостачання (водомірного вузла), сміттєвої камери, ліфтового та іншого обладнання, призначення якого забезпечення потреб всіх мешканців багатоквартирного будинку, та у праві здійснення експлуатації вказаного майна в приміщеннях, що належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "ВК-Білдінг" за адресою: м.Хмельницький, Проспект Миру, 57/3, а саме: приміщення № 8 (приміщення), площею 6,4 кв.м., приміщення № 6 (кладова), площею 3,0 кв.м., приміщення №4 (приміщення), площею 12,5 кв.м., приміщення № 10 (приміщення), площею 3,7 кв.м., приміщення № 5 (коридор), площею 8,9 кв.м., приміщення № 7 (приміщення), площею 52,3 кв.м., приміщення суміжне із приміщенням № 8 (ліфтова шахта), приміщення № 11 (коридор), площею 4,4 кв.м., що є складовою частиною приміщень в "нежитловому приміщенні цоколя № 5", згідно технічного паспорта на нежитлове приміщення в цоколі № 5, виготовленого ТОВ "Буд-тех інвентаризація" станом на 10.02.2014 на замовлення ТОВ "ВК-Білдінг"; приміщення № 33 (машинне відділення), площею 36,5 кв.м., приміщення № 1 (сходова), площею 12,5 кв.м., приміщення № 2 (коридор), площею 9,2 кв.м., що є складовою частиною приміщень в "нежитловому приміщенні", згідно технічного паспорта на нежитлове приміщення, виготовленого ТОВ "Буд-тех інвентаризація" станом на 10.02.2014 на замовлення Кулакова Володимира Івановича. Стягнуто з ТОВ "ВК-Білдінг" на користь ОСББ "Фортеця 57" 3028,00 грн витрат зі сплати судового збору.
15 березня 2026 року позивач через систему "Електронний суд" подав заяву про стягнення судових витрат з додатками, згідно з якою просить стягнути з відповідача витрати на виготовлення висновку будівельно - технічної експертизи в сумі 12116,48 грн.
Крім того, 16.03.2026 через систему "Електронний суд" позивач подав до суду заяву з додатками, відповідно до якої, керуючись ст. 126 та 129 ГПК України, просить стягнути з відповідача судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 10000,00 грн.
Ухвалою суду від 17.03.2026 заяви позивача про стягнення судових витрат від 15.03.2026 та 16.03.2026 у справі №924/22/25 прийнято до розгляду та встановлено відповідачу строк для подання до суду письмових пояснень з викладенням правової позиції щодо поданих заяв до 23 березня 2026 року включно. Вказана ухвала надіслана та доставлена до електронних кабінетів відповідача та його представника.
Однак відповідач не подав до суду письмових пояснень з викладенням правової позиції щодо поданих заяв позивача.
При розгляді заяв Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фортеця 57" про стягнення судових витрат суд враховує наступне.
За змістом ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (ч.3 ст. 244 ГПК України).
Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів (ч. 4 ст. 127 ГПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 26.03.2025, яка залишена без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.05.2025, було призначено у справі №924/22/25 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено судовому експерту Марченкову Григорію Григоровичу.
За результатами проведеної експертизи судовим експертом Марченковим Г.Г. складено висновок експерта №29/25 від 02.12.2025.
Відповідно до наявного в матеріалах справи акту №29/25 попереднього розрахунку вартості експертизи від 18.07.2025, попередня ціна проведення експертизи, призначеної ухвалою суду від 26.03.2025, становить 12116,48 грн.
Згідно з платіжною інструкцію №770 від 22.07.2025 ОСББ "Фортеця 57" сплатило на користь ФОП Марченкова Г.Г. 12116,48 грн з призначенням платежу: оплата висновку будівельно - технічної експертизи 29/25 згідно рахунку 29/25 від 18.07.2025.
Оскільки при винесенні рішення у даній справі суд не вирішив питання про розподіл вищевказаних судових витрат, то враховуючи приписи ст. 129 ГПК України, зважаючи на задоволення позову витрати на проведення будівельно - технічної експертизи в розмірі 12116,48 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Щодо заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.
Положеннями ст. 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Право особи на отримання правничої допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване у ст. 131-2 Конституції України, ст. 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), відповідних нормах Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Статтею 123 ГПК України встановлено, щодо витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
За ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При поданні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу позивачем дотримано приписи ч. 8 ст.129 ГПК України, оскільки подано докази понесення судових витрат в межах встановленого п'ятиденного строку після ухвалення судом рішення від 09.03.2026 у справі №924/22/25.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.
Визначення договору про надання правничої допомоги міститься в ст. 1 вищевказаного Закону, згідно з якою договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зробленого у постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Отже, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини (аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19).
Як вбачається із наявних в матеріалах справи доказів, між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Фортеця 57" (далі - клієнт) та адвокатом Богачем Анатолієм Анатолійовичем (далі - адвокат) укладено договір про надання правничої допомоги від 08.11.2024, згідно з п. 1.1 якого клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов'язання за зверненням клієнта надати йому правничу (правову) допомогу, пов'язану встановленням сервітуту для вільного доступу до систем водопостачання, електропостачання та інженерного обладнання, які обслуговують багатоквартирний будинок, та з інших питань, визначених сторонами, в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов'язаний оплатити таку допомогу в порядку та строки, обумовлені сторонами.
У п. 1.2 договору визначено, що адвокат відповідно до узгоджених сторонами доручень:
- надає клієнту консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього перед фізичними особами, в органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування;
- складає проекти документів, у т.ч. листів, скарг, претензій, позовних заяв, тощо;
- представляє клієнта з усіма правами, які надано законом позивачу, заявнику, скаржнику, у тому числі з правом подання заяв та скарг, укладання мирової угоди на будь-якій стадії процесу, вимагати виконання судового рішення, оскарження рішення, постанов і ухвали суду;
- підписує та подає документи, зокрема: заяви, клопотання, відводи, заперечення, скарги, уточнення, пояснення, запити, звернення, повідомлення, докази та інше; вести попередні переговори та узгоджувати процесуальні питання;
- отримує документи, в тому числі відповіді, довідки, свідоцтва, витяги, виписки, рішення, ухвали, постанови, заочне рішення тощо, а також їх копії;
- сплачує від імені клієнта державне мито, судовий збір та інші необхідні платежі;
- подає адвокатські запити.
За умовами п.1.5 договору факт надання передбачених цим договором послуг підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг (далі - "акт").
Відповідно до п. 1.6 договору адвокат зобов'язаний після фактичного надання послуг підготувати і надати (відправити) клієнту два примірники акта. При цьому сторони домовились, що акт може складатися за будь-який період часу та включати в себе всі послуги, які були надані адвокатом клієнту протягом відповідного періоду часу.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до завершення виконання зобов'язань, вказаних в пункті 1.1. цього договору (п. 2.1 договору).
Згідно з п. 3.1 договору за правничу допомогу, передбачену в п.1.2. цього договору, клієнт сплачує адвокату гонорар в розмірі, визначеному в додатковій угоді до цього договору.
Пунктом 3.2 договору визначено, що в гонорар договору не включені фактичні витрати щодо виконання адвокатом зобов'язань за договором.
08 листопада 2024 року сторонами підписано додатковий договір №1 до договору про надання правничої допомоги, відповідно до п. 1 якого сторони домовились, що вартість послуг (гонорар) адвоката за договором про надання правничої допомоги визначається з урахуванням наданих клієнту послуг, які фіксуються в акті приймання-передачі наданих послуг.
У п. 2 додаткового договору №1 сторони визначили, що вартість послуг (гонорар) адвоката за підготовку пакету документів до суду становить 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок), які повинні бути сплачені після укладення цього додаткового договору. Вартість гонорару визначена адвокатом з урахуванням того, що адвокат проводить вивчення документів, наданих клієнтом, отримує копії документів, складає для суду документи (позовну заяву з додатками) для встановлення сервітуту для вільного доступу до систем водопостачання, електропостачання та інженерного обладнання, які обслуговують багатоквартирний будинок.
Між сторонами складено акт №1 приймання-передачі послуг від 08.11.2024, згідно з яким адвокат надав послуги - вивчення наданих клієнтом документів, складено проект позовної заяви, виготовлено копії додатків до позовної заяви із направленням їх ТОВ "ВК-Білдінг". Загальна вартість робіт становить 3000,00 грн.
08 січня 2025 року сторони уклали додатковий договір №2 до договору про надання правничої допомоги, у п. 1 якого визначено, що сторони домовились, що вартість послуг (гонорар) адвоката за договором про надання правничої допомоги визначається у розмірі 7000,00 грн (сім тисяч гривень 00 копійок) з урахуванням наданих клієнту послуг, які фіксуються в акті приймання-передачі наданих послуг.
У п. 2 додаткового договору №2 сторони домовились, що адвокат надає клієнту послуги з представництва інтересів клієнта у справі №924/22/25, яка перебуває на розгляді господарського суду за позовом клієнта до ТОВ "ВК-Білдінг", а саме: участь в судових засіданнях у справі та подання процесуальних документів у справі.
Між сторонами складено акт №1 приймання - передачі послуг від 16.03.2026, згідно з яким адвокат надав клієнту послуги з представництва інтересів клієнта у справі №924/22/25, яка перебуває на розгляді господарського суду за позовом клієнта до ТОВ "ВК-Білдінг", а саме: прийняв участь в судових засіданнях у справі в Господарському суді Хмельницької області, подав процесуальні документи у справі. Загальна вартість послуг складає 7000,00 грн.
Договір, додаткові договори та акти приймання - передачі послуг підписані сторонами та скріплені відтисками їх печаток.
Адвокатом складено попередній розрахунок вартості послуг, наданих за договором про надання правничої допомоги від 08.11.2024, додатковим договором №1 та додатковим договором №2 до договору про надання правничої допомоги від 08.11.2024 на загальну суму 10000,00 грн, в якому визначені наступні послуги: вивчення наданих клієнтом документів, складено проект позовної заяви, виготовлено копії додатків до позовної заяви із направленням їх ТОВ "ВК-Білдінг" (вартість 3000,00 грн) та послуги з представництва інтересів клієнта у справі №924/22/25, яка перебуває на розгляді Господарського суду Хмельницької області за позовом клієнта до ТОВ "ВК-Білдінг" про встановлення сервітуту на нежитлове приміщення (вартість 7000,00 грн).
Згідно з платіжною інструкцією № 676 від 14.11.2026, ОСББ "Фортеця 57" перерахувало на рахунок адвоката 3000,00 грн з призначенням платежу - оплата за складання позовної заяви, згідно додаткового договору №1 від 08.11.2024.
Матеріали справи містять ордер серія ВХ №1085225 від 23.12.2024, виданий ОСББ "Фортеця 57" адвокату Богачу А.А. на надання правничої допомоги в Господарському суді Хмельницької області та Північно - західному апеляційному господарському суді, а також свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №000088 від 12.07.2017, видане Богачу А.А.
Суд враховує, що адвокат Богач А.А. приймав участь в підготовчих засіданнях у справі № 924/22/25, що відбулись 04.02.2025, 25.02.2025, 18.03.2025, 26.03.2025, 29.12.2025, 05.01.2026, 09.01.2026, та в судових засіданнях 06.02.2026, 16.02.2026, 04.03.2026 та 09.03.2026.
Подані у даній справі позовна заява від 03.01.2025, заява про усунення недоліків позовної заяви від 10.01.2025, відповідь на відзив від 17.02.2025, клопотання про призначення експертизи від 17.03.2025, заява про зміну предмета позову від 05.01.2026, відповідь на відзив та доповнення до відзиву від 04.02.2026 та заяви про стягнення судових витрат від 15.03.2026 та 16.03.2026 підписані адвокатом Богачем А.А.
Вищевказані обставини свідчать, що позивач згідно з вимогами ст. 74 ГПК України довів надання йому послуг професійної правничої допомоги під час розгляду справи №924/22/25 у Господарському суді Хмельницької області.
Суд зазначає, що надані відповідачем докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказане узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.02.2021 у справі №922/743/20, від 24.11.2020 у справі №911/4242/15.
У даній справі відповідач не подав до суду письмової позиції з приводу заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у встановлений судом строк та не заявив клопотання про зменшення таких витрат.
Водночас, слід розділяти поняття "зменшення судових витрат" та "розподіл судових витрат".
Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями ч.ч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.
За таких обставин під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним щодо предмета спору. У зв'язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 11.02.2021 у справі № 920/39/20, від 11.11.2021 у справі № 873/137/21.
До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткові постанови від 28.04.2021 у справі №902/1051/19, від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Проаналізувавши фактичний обсяг наданих адвокатом послуг та докази, що їх підтверджують, зважаючи на співмірність суми заявлених витрат зі складністю справи, відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, суд дійшов висновку, що позивач обґрунтовано заявив до стягнення судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн, які відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України підлягають стягненню з відповідача, з огляду на задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 221, 232, 244, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяви Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фортеця 57" про стягнення судових витрат у справі№924/22/25 від 15.03.2026 та 16.03.2026 задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК-Білдінг" (м.Хмельницький, Проспект Миру, 57/3, офіс 1, код 37673735) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фортеця 57" (м. Хмельницький, Проспект Миру, 57/3, кв.57, код 38045603) 10000,00 грн (десять тисяч гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу та 12116,48 грн (дванадцять тисяч сто шістнадцять гривень 48 коп.) витрат на проведення будівельно - технічної експертизи.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення господарського суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України.
Суддя Л.О. Субботіна
Додаткове рішення надсилається учасникам справи до електронних кабінетів.