номер провадження справи 14/14/24
12.03.2026 Справа № 908/588/24
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Юлдашева О.О., розглянувши матеріали справи №908/588/24 та заяву ОСОБА_1 про визнання причин пропуску строку на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Запорізької області від 26.11.2024 суду у справі №908/588/24 поважними, та поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду із заявою та заяву про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Запорізької області від 26.11.2024.
Кредитори - 1. Публічне акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго», 69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14
2. Головне управління ДПС у Запорізькій області, 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166
3. Товариство з обмеженою відповідальністю “Січ Резерв», 69063, м. Запоріжжя, вул. Поштова, 31
4. Комунальне підприємство “Водоканал», 69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 61
Банкрут - Товариство з обмеженою відповідальністю “Керуюча компанія “Ледокол», 69035, м. Запоріжжя, вул. Правди, 50, код ЄДРПОУ 39108213
Ліквідатор - Швець Дмитро Іванович, свідоцтво №944 від 28.05.2013., 69019, м. Запоріжжя, а/с 99
Представники сторін:
від кредитора-1 - Краснокутська Д.О.
від кредитора-3 - ОСОБА_2
ліквідатор Швець Д.І.
від ОСОБА_1 - Бистров Д.А.
від ОСОБА_3 - Железняк-Кранг І.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.03.2024. відкрито провадження у справі №908/588/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Ледокол», 69035, м. Запоріжжя, вул. Правди, 50, код ЄДРПОУ 39108213. Введений мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Швеця Дмитра Івановича.
Постановою Господарського суду Запорізької області від 02.07.2024 у справі № 908/588/24 Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Ледокол», 69035, м. Запоріжжя, вул. Правди, 50, код ЄДРПОУ 39108213 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Швеця Дмитра Івановича.
Ліквідатор ТОВ "Керуюча компанія "Ледокол" звернувся до суду з заявою про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями ТОВ "Керуюча компанія "Ледокол" перед кредиторами на осіб, винних в доведенні підприємства до банкрутства, а саме засновника та керівника ОСОБА_3 та засновника ОСОБА_1 , а також про стягнення з вказаних осіб на користь ТОВ "Керуюча компанія "Ледокол" коштів у сумі 6172122,15 грн.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.11.2024, яка залишена без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.07.2025, постановою Верховного суду від 04.11.2025 року, задоволено заяву ліквідатора боржника, покладено субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями ТОВ “Керуюча компанія “Ледокол» перед кредиторами на осіб, винних в доведенні підприємства до банкрутства та стягнено солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ТОВ “Керуюча компанія “Ледокол» 6172122,15 грн.
До суду 03.12.2025 через систему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 про визнання причин пропуску строку на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Запорізької області від 26.11.2024 суду у справі №908/588/24 поважними, та поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду із заявою та заява про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Запорізької області від 26.11.2024.
Вказана заява мотивована тим, що Боржник має майно загальною вартістю 1355662,00 гривень, яке підлягає включенню до ліквідаційної маси, реалізації, та яке не було розшукане ліквідатором. Майно не використовувалось боржником у господарській діяльності. Борг перед ПАТ «Запоріжжяобленерго», КП «Водоканал» виник внаслідок господарської діяльності ТОВ «ТЦ «Ледокол». Підставою для перегляду ухвали суду за нововиявленими обставинами, на думку Заявника є те, що наявність нереалізованого майна Боржника: 1) є істотною обставиною при розгляді судом заяви про покладення субсидіарної відповідальності на засновників та керівника боржника, визначення розміру субсидіарної відповідальності, який підлягає до стягнення; 2) ця обставина не була встановлена судом; 3) не була відома заявнику.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.12.2025 заяву розподілено судді Юлдашеву О.О.
Обґрунтовуючи поважність причини пропуску строку подання заяви заявник вказує на договір відповідального зберігання №1/ЛД/01/11/15 від 01.10.2015 року та акт від 01.10.2015 року. Наявність нереалізованих активів ТОВ «КК «Ледокол» ОСОБА_1 стало відомо вже після прийняття судом першої інстанції рішення за заявою ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності, на стадії касаційного оскарження. У даній справі кредитором виступає Товариство з обмеженою відповідальністю «Січ Резерв» керівником та учасником якого є ОСОБА_2 . ОСОБА_2 є учасником та керівником ТОВ «ТЦ Ледокол». Таким чином, про зазначену обставину знав ОСОБА_2 , проте приховав цю обставину від учасників справи. Ці обставини не були встановлені судом.
Ухвалою від 19.12.2025 заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - задоволено; поновлено ОСОБА_1 строк для подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами; відкрито провадження за нововиявленими обставинами за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Запорізької області від 26.11.2024 у справі № 908/588/24; розгляд заяви за нововиявленими обставинами призначено на 06 січня 2026 року.
До суду 19.12.2025 надійшов відзив ліквідатора на заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Ліквідатор ТОВ "Керуюча компанія "Ледокол" арбітражний керуючий Швець Д.І. у відзиві заперечував проти доводів заяви, просив Суд відмовити заявнику в визнанні причин пропуску строку на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Запорізької області від 26.11.2024року у справі 908/588/24 та відмовити у прийнятті даної заяви до розгляду, у разі прийняття заяви відмовити в задоволенні заяви, зокрема з наступних мотивів:
- Заявником пропущено строк на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Запорізької області від 26.11.2024 року у справі 908/588/24.
- Відповідно до ухвали Господарського суду Запорізької області по даній справі від 26.11.2024 року суд встановив відсутність будь яких активів підприємства. Відсутність активів ТОВ "Керуюча компанія "Ледокол" також підтверджено під час проведеної інвентаризації майна боржника.
- В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_3 адвокат Говорова А.В., представник ОСОБА_1 на запитання ліквідатора стосовно наявності доказів передачі фінансових та господарських документів по діяльності банкрута голові ліквідаційної комісії ОСОБА_4 , а також можливого майна товариства, яке обліковувалося на балансі останнього станом на 31.12.2019 року, не реалізовувалось товариством та було відсутнє станом на дату порушення провадження у справі про банкрутство, впевнено відповів, що майно товариства, яке зазначено в балансі підприємства станом на 31.12.2019 року - то були будівельні матеріали, які були реалізовані банкрутом протягом 2020 року, як було встановлено ліквідатором.
- Заявником не додано жодного первинного документа, який би дозволяв ідентифікувати належність майна, про наявність якого заявляє заявник, саме: ТОВ «КК «Ледокол».
- Факт господарської діяльності на об'єкті ТОВ «КК «Ледокол» з зазначених заявником питань, доведений численними рішеннями судів господарської юрисдикції, що вступили в законну силу.
- Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зводиться виключно до спроби нав'язати суду необхідність надання переоцінки доказами, яким вже була надана належна правова оцінка.
02.01.2026 року до суду надійшов відзив кредитора-1, в якому кредитор-1 заперечив на заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, з мотивів подібних до тих, що наведені ліквідатором ТОВ "Керуюча компанія "Ледокол".
05.01.2026 року до суду надійшов до суду надійшов відзив кредитора-4, в якому кредитор-4 заперечив на заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, з мотивів подібних до тих, що наведені ліквідатором ТОВ "Керуюча компанія "Ледокол".
05.01.2026 року до суду надійшов відзив кредитора-3, в якому кредитор-3 заперечив на заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, з мотивів подібних до тих, що наведені ліквідатором ТОВ "Керуюча компанія "Ледокол".
06.01.2026 року заява адвоката Бистрова Д.А. про відкладення судового засідання.
06.01.2026 року заява представника ОСОБА_3 адвоката Железняк-Кранг І.В. про відкладення судового засідання.
Зазначені документи залучені судом до матеріалів справи.
Ухвалою від 06.01.2026 року відкладено судове засідання на 13.01.2026.
У судовому засіданні 13.01.2026 року судом оголошено перерву до 29.01.2026 року.
До суду 29.01.2026 року надійшли наступні документи:
- від кредитора-1 додаткові документальні докази по справі;
- від кредитора-3 клопотання про долучення доказів до матеріалів справи;
- від заявника ОСОБА_1 про відкладення судового засідання.
Ухвалою від 29.01.2026 року відкладено судове засідання на 17.02.2026.
До суду 16.02.2026 року через систему «Електронний суд» надійшов відзив на заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
17.02.2026 року клопотання ТОВ «Січ Резерв» про долучення документів до матеріалів справи.
Ухвалою від 17.02.2026 року відкладено судове засідання на 12.03.2026 року. Зобов'язано ОСОБА_3 надати суду для огляду оригінали наступних документів: договір купівлі-продажу №12/10-2016 від 19.10.2016; договір купівлі-продажу №13/11-2016 від 02.11.2016; договір купівлі-продажу №16/10 від 29.05.2020.
Розглянувши у судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали Господарського суду Запорізької області від 26.11.2024 року у справі №908/588/24 за нововиявленими обставинами, господарський суд установив наступне.
Вказана заява мотивована тим, що Боржник має майно загальною вартістю 1355662,00 гривень, яке підлягає включенню до ліквідаційної маси, реалізації, та яке не було розшукане ліквідатором. Цілісний майновий комплекс за адресою: м. Запоріжжя, вул.Вороніна, буд.1б не використовувалось боржником у господарській діяльності. Борг перед ПАТ «Запоріжжяобленерго», КП «Водоканал» виник внаслідок господарської діяльності ТОВ «ТЦ «Ледокол». Підставою для перегляду ухвали суду за нововиявленими обставинами, на думку Заявника є те, що наявність нереалізованого майна Боржника: 1) є істотною обставиною при розгляді судом заяви про покладення субсидіарної відповідальності на засновників та керівника боржника, визначення розміру субсидіарної відповідальності, який підлягає до стягнення; 2) ця обставина не була встановлена судом; 3) не була відома заявнику.
За змістом частини 1 статті 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Пунктом 1 частини другої статті 320 ГПК України визначено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Господарський суд у контексті розгляду доводів заяви, зазначає, що Велика Палата Верховного Суду та об'єднана палата Касаційного господарського Суду послідовно та логічно висловлювали правову позицію, що є нововиявленою обставиною у розумінні процесуального законодавства у подібних правовідносинах, зокрема:
- нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (пункт 26 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 127/10129/17 від 22.01.2019);
- нововиявленими обставинами є юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були й не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його в кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, котрі беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №752/4995/17);
- істотними обставинами справи вважаються ті, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це, передусім, ті, що взагалі не були предметом розгляду в адміністративній справі в адміністративному суді у зв'язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи. ….. Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження й ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об'єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 09.06.2022 у справі №9901/230/20);
- при цьому необхідними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте) (пункт 36 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 802/2196/17-а);
- нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається;
- господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов'язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 127/10129/17 від 22.01.2019).
У справі, що розглядається, ОСОБА_1 звернувся із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Запорізької області від 26.11.2024 суду у справі №908/588/24, якою покладено субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями ТОВ “Керуюча компанія “Ледокол» перед кредиторами на осіб, винних в доведенні підприємства до банкрутства та стягнено солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ТОВ “Керуюча компанія “Ледокол» 6172122,15 грн.
Заявник вказував, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є пункт 1 частини другої статті 320 ГПК України, тобто є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Як на нововиявлену обставину посилається на те, що ТОВ “Керуюча компанія “Ледокол» має активи, загальною вартістю 1355662,00 гривень, які не були реалізовані в ліквідаційній процедурі. Ця обставина спростовує факти (що у боржника відсутні активи), покладені в основу ухвали від 24.11.2024 року, та впливає на висновки суду під час її ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, котрі беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
Заявник зазначив, що приймаючи ухвалу від 26.11.2024, суд виходив з того, що ліквідатором, зокрема не виявлено у ліквідаційній процедурі активів, які підлягають включенню до ліквідаційної маси, та за рахунок яких можна задовольнити вимоги кредиторів. Зазначена обставина, стала вирішальною, при оцінці судом наявності / відсутності у ліквідатора права на звернення із заявою, та визначені розміру субсидіарних вимог. Позиція ліквідатора про відсутність у боржника активів ґрунтувалась на отриманих відповідях установ та підприємств на запити ліквідатора щодо майнового стану боржника, на відповіді голови ліквідаційної комісії ТОВ “Керуюча компанія “Ледокол» Савенка Володимира Григоровича арбітражному керуючому (лист від 15.08.2024.). Інші докази, на підтвердження розшуку майна Боржника, як то запити до учасників Боржника, директора ОСОБА_3 , подання заяви до поліції з метою встановлення місцезнаходження майна Боржника, ліквідатором не надано.
В той же час, Заявник як учасник справи не знав про наявність у ТОВ “Керуюча компанія “Ледокол» майна, в підтвердження чого зазначив про те, що З 04.11.2020 року до єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань внесена інформація про рішення засновників про припинення юридичної особи. Внесено інформацію про призначення голови комісії з припинення ТОВ «КК» Ледокол» Савенка Володимира Григоровича. Починаючи з 04.11.2020 року єдиним повноважним представником ТОВ «КК» Ледокол» був голова комісії з припинення ТОВ «КК» Ледокол» Савенко Володимир Григорович. З моменту призначення голова комісії з припинення ТОВ «КК» Ледокол» Савенко Володимир Григорович, ОСОБА_1 не приймав будь-яку участь в управлінні підприємством. Інформацією про наявність у підприємства активів станом на дату розгляду заяви ліквідатора не мав, оскільки розраховував, що всі наявні активи були реалізовані в процедурі досудової ліквідації. У зв'язку із військовою агресією рф проти України, з 16.03.2023 року по даний час ОСОБА_1 перебуває на території Німеччини. Зазначені обставини унеможливили доступ ОСОБА_1 , до документів підприємства та можливості, повідомити суд про наявність у боржника активів на стадії розгляду заяви ліквідатора. Про наявність майна ОСОБА_1 дізнався від адвоката Бистрова Д.А., який є представником останнього, та залучений ухвалою суду від 16.09.2025 у справі № 908/588/24 в якості уповноваженої особи засновників (учасників) боржника.
З пояснень адвоката Бистрова Д.А., наданих під час розгляду справи слідує, що представник дізнався про наявність майна, з листа від 04.11.2020 року, що адресований голові ліквідаційної комісії ТОВ «КК» Ледокол» Савенку В.Г., за змістом якого голові ліквідаційної комісії передано майно: куточок м'який антикварний(диван і 2 крісла), у кількості 1 одиниці, балансовою вартістю 28000,00 грн.; котел твердопаливний «Gefest-profi» 150 КВт, у кількості 1 одиниці, балансовою вартістю 165350,00 грн.; котел «Мотор Січ» 98 кВт, у кількості 1 одиниці, балансовою вартістю 220000,00 грн.; котел водогрійний КСВа-1,0 «ВК-22» газовий, у кількості 1 одиниці, балансовою вартістю 150000,00 грн.; кран-балка підвісна електрична 1т., у кількості 1 одиниці, балансовою вартістю 50000,00 грн.; кондиціонери Midea 12, у кількості 3 одиниць, балансовою вартістю 54000,00 грн.; тепловентилятори Volcano, у кількості 3 одиниць, балансовою вартістю 41100,00 грн.; столи письмові, у кількості 3 одиниць, балансовою вартістю 19500,00 грн.; стяльці, у кількості 10 одиниць, балансовою вартістю 10000,00 грн.; крісла офісні, у кількості 3 одиниць, балансовою вартістю 5742,00 грн.; плити залізобетонні шатрові 6х1.5, у кількості 10 одиниць, балансовою вартістю 35000,00 грн.; Цегла червона, у кількості 1000 одиниць, балансовою вартістю 8900,00 грн.; блоки газобетонні D500 600х20х30, у кількості 20 одиниць, балансовою вартістю 2948,00 грн.; цистерна для мастила, у кількості 1 одиниці, балансовою вартістю 135122,00 грн.; Трансформатор сухий 1000, у кількості 1 одиниці, балансовою вартістю 430000,00 грн. Загальна балансова вартість 1355662,00 грн.
16.02.2026 року через систему «Електронний суд», від ОСОБА_3 надійшов відзив на заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, до якого були додані документи: 1) Наказ №7/КК/16 від 30.05.2016 року про створення інвентаризаційної комісія. Наказ №34/КК/16 від 01.12.2016 року про проведення щорічної інвентаризації. Протокол інвентаризації від 20.12.2016 року. 2) Договір купівлі-продажу №12/10-2016 від 19.10.2016 року. Видаткова накладна №68 від 19.10.2016 року. Товарно-транспортна накладна №18 від 20.10.2016 року. 3) Договір купівлі-продажу №13/11-2016 від 02.11.2016 року. Видаткова накладна №71 від 02.11.2016 року. Товарно-транспортна накладна №21 від 02.11.2016 року. 4) Договір купівлі-продажу №16/10 від 29.05.2020 року. Видаткова накладна №11 від 21.05.2020 року. Товарно-транспортна накладна №07 від 29.05.2020 року. 5) Видаткову накладну №27 від 15.10.2018 року.
17.02.2026 року ТОВ «Січ Резерв» з клопотанням про долучення документів, надало документи, які на думку кредитора спростовують позицію Заявника, про належність майна ТОВ «КК «Ледокол».
Судом надано оцінку наданим Заявником та ТОВ «Січ Резерв» документам.
Надані Заявником документи, хоч і містять неточності в своєму змісті, на що звернув увагу представник ТОВ «Січ Резерв» у судовому засіданні, в той же час, не спростовують факту купівлі боржником визначеного в них обладнання (майна), зазначені договори є чинними, доказів того що вони розірвані, визнані недійсними суду не надано. Суду не надано рішення суду, яким спростовується право власності боржника на заявлене майно. Ліквідатором також не встановлювалось наявність / відсутність прав боржника на заявлене майно, після того як про цю обставину було заявлено адвокатом ОСОБА_5 .
Наданими ОСОБА_3 , матеріалами інвентаризації, проведеної у грудні 2016 року ТОВ «КК «Ледокол», додатково підтверджується, що станом на 12.12.2016 року ТОВ «КК «Ледокол» мало активи загальною вартістю 1003300,00 грн. (кран-балка вартістю 50000,00 грн.; трансформатор сухий 1000 - вартістю 430000,00 грн.; цистерна для мастила - вартістю 135122,00 грн.; котел «Мотор Січ» 98 кВт. - вартістю 220000,00 грн.; котел твердопаливний «Gefest-profi» 150 КВт. - вартістю 165350,00 грн.; крісло офісне - 3828,00 грн).
Що стосується документів наданих ТОВ «Січ Резерв», на спростування факту належності майна боржнику, суд зазначає, що з наданих ТОВ «Січ Резерв» документів не можливо ідентифікувати, що це саме те майно, права на яке заявив ТОВ «КК «Ледокол». Крім того, ТОВ «Січ Резерв» надано документи щодо ряду позицій, як то монтаж вікна ПВХ, кран радіаторний FADO, GSM/GPRS модем А1805 / НОМЕР_1 та інші позиції товару та наданих послуг, про які ТОВ «КК «Ледокол» не заявляло свої права на них.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що у боржника наявні активи, про які зазначалось вище, та які не були реалізовані у встановленому Кодексом України з процедур банкрутства порядку.
У відповідності до частини 2 ст.61 Кодексу України з процедур банкрутства під час здійснення своїх повноважень ліквідатор, кредитор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою (абз.1 ч.2 ст.61 КУзПБ).
У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями (абз.2 ч.2 ст.61 КУзПБ).
Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом (абз.3 ч.2 ст.61 КУзПБ).
Згідно з положеннями ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Cуд вважає за необхідне навести такі правила правозастосування, які викладені у пунктах 9.32 - 9.36 постанови Верховного Суду від 19.06.2024 у справі №906/1155/20(906/1113/21):
Щодо вартості ліквідаційної маси з метою визначення розміру субсидіарної відповідальності, то, враховуючи правову природу цієї відповідальності (пункт 9.13), її розмір має визначатися за правилами встановлення розміру шкоди, заподіяної майну потерпілого незаконними діями, у деліктних правовідносинах: як різниця між сумою вимог до боржника згідно з реєстром вимог кредиторів та сумою коштів, отриманою за фактом продажу майна в процедурі ліквідації.
У цьому висновку Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, сформульованої в постанові від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20), відповідно до якої за правовою природою відповідальність третіх осіб, передбачена частиною другою статті 61 КУзПБ, є відповідальністю порушника за збитки, завдані банкруту (стаття 22 ЦК України, пункт 80) (п.9.32 постанови).
Отже, буквальне прочитання абзаців першого та другого частини другої статті 61 КУзПБ ("розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою", "у разі недостатності майна боржника") є підставою для висновку, що розмір субсидіарної відповідальності, який дає право ініціювати спір про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у справі про банкрутство та підлягає стягненню із суб'єктів такої відповідальності, визначається в той момент, коли ліквідатор за результатами здійснення судових проваджень у процедурі банкрутства боржника остаточно визначив вартість ліквідаційної маси в грошовому еквіваленті за фактом продажу в процедурі ліквідації включених до її складу активів та здійснив за рахунок отриманих від продажу коштів розрахунок із визнаними у справі кредиторами.
Тож сума вимог кредиторів, яка підлягає погашенню за правилами статті 64 КУзПБ, однак залишилась непогашеною в процедурі банкрутства за правилами цієї статті через недостатність майна банкрута, і є розміром субсидіарної відповідальності (п.9.33).
Таким чином, право ліквідатора подати заяву про покладення субсидіарної відповідальності виникає не раніше ніж після завершення реалізації об'єктів, включених до ліквідаційної маси банкрута, та розрахунків з кредиторами на підставі проведення такої реалізації у ліквідаційній процедурі.
Аналогічний порядок покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника втілено в актуальній правовій позиції, сформульованій Верховним Судом у постановах від 10.06.2020 у справі № 911/3513/16, від 17.06.2020 у справі № 923/590/18, від 14.07.2020 у справі № 904/6379/16, від 24.02.2021 у справі № 902/1129/15 (902/579/20) та від 07.11.2023 у cправі № 908/3468/13 (п.9.34).
Отже, до завершення погашення визнаних у справі вимог кредиторів за рахунок коштів, отриманих від продажу включених до складу ліквідаційної маси активів боржника, зі встановленням за результатами погашення недостатності майна боржника для задоволення таких вимог заява ліквідатора / кредитора з вимогами про покладення субсидіарної відповідальності та стягнення з винних осіб суми субсидіарної відповідальності не може бути подана, а в разі її подання відповідні вимоги не підлягають задоволенню судом (п.9.36 постанови).
Таким чином, така обставина як наявність у Боржника майна, яке підлягає включенню до ліквідаційної маси, реалізації, погашенню за рахунок отриманих коштів вимоги кредиторів, має істотне значення для розгляду справи.
Судом встановлено, що на час розгляду справи майно було наявне у боржника, ця обставина не була відома Заявнику, оскільки останній з 16.03.2023 року перебуває на території Німеччині, а ще до того з кінця 2020 року (з прийняттям рішення про ліквідацію за рішенням власника) Заявник взагалі не приймав участі у діяльності підприємства, тому будь-які документи та відомості у нього були відсутні, дізнався про наявність активів від адвоката Бистрова Д.А., після ознайомлення останнім з документами ТОВ «КК «Ледокол».
В той же час, якби про наявність у боржника майна було відомо суду під час розгляду заяви ліквідатора про субсидіарну відповідальність, зазначене було б підставною для відмови у задоволені такої заяви.
Що стосується другої обставини, про яку зазначає Заявник: майно не використовувалось боржником у господарській діяльності. Борг перед ПАТ «Запоріжжяобленерго», КП «Водоканал» виник внаслідок господарської діяльності ТОВ «ТЦ «Ледокол», суд зазначає наступне.
Заявник зазначає, що відповідно до договору відповідального зберігання №1/ЛД/01/11/15 від 01.10.2015 ОСОБА_6 передала на відповідальне зберігання ТОВ «ТЦ Ледокол», цілісний майновий комплекс за адресою: м. Запоріжжя, вул. Вороніна, буд.1б. Фактично цілісний майновий комплекс використовував у своїй діяльності ТОВ «ТЦ Ледокол», передавав приміщення в оренду іншим суб'єктам господарювання, отримував дохід, накопичував комунальні борги.
Судом встановлено, що на час розгляду заяви ліквідатора, матеріали справи не містили договору відповідального зберігання №1/ЛД/01/11/15 від 01.10.2015 року, договір судом не досліджувався.
Таким чином, про наявність зазначеного договору не був обізнаний ліквідатор, суд, ОСОБА_1 . Копія договору була надана адвокатом Говоровим А.В (представник ОСОБА_3 ) на стадії апеляційного провадження.
З числа учасників даної справи про перебування на відповідальному зберігання ТОВ «ТЦ Ледокол», цілісного майнового комплексу за адресою: м. Запоріжжя, вул.Вороніна, буд.1б, був обізнаний керівник кредитора - ТОВ «Січ Резерв» Севастьянов Роман Юрійович.
Використання ТОВ «ТЦ «Ледокол» цілісного майнового комплексу за адресою: м. Запоріжжя, вул. Вороніна, буд.1б, та можливе нанесення ТОВ «КК «Ледокол» збитків внаслідок такого використання, вказує на наявність підстав для пред'явлення ліквідатором ТОВ «КК «Ледокол» до ТОВ «ТЦ «Ледокол» позову про стягнення збитків, не стосується предмету спору у справі за заявою лікідатора про покладення судсидіарної відповідальності.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Частиною 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, господарський суд знаходить підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 233-235, 320-323, 325 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Запорізької області від 26.11.2024 - задовольнити.
У задоволенні заяви ліквідатора ТОВ «Керуюча компанія «Ледокол» арбітражного керуючого Швеця Д.І. до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у справі №908/588/24 відмовити.
Копію ухвали надіслати сторонам у справі.
Ухвала набрала законної сили негайно, відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України.
Ухвала господарського суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня складання повного тексту за правилами, визначеними ст. ст. 254-259 ГПК України.
Ухвалу складено та підписано-25.03.26.
Суддя О.О. Юлдашев