Справа №592/4462/26
Провадження №2-о/592/118/26
25 березня 2026 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі головуючого судді Костенка В.Г., за участю секретаря судового засідання Сидоренко Ю.О., заявниці ОСОБА_1 , заінтересованої особи ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в окремому провадженні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису, заінтересована особа ОСОБА_2 ,
Стислий виклад позиції заявника
Заявниця звернулася до суду із заявою про видачу обмежувального припису, у якій просила видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 терміном на 6 місяців, визначивши обмежувальні заходи, заборонити ОСОБА_2 перебувати у спільному місці проживання за адресою АДРЕСА_1 й вести з нею листування, телефонні переговори або контактувати через інші засоби зв'язку і через третіх осіб.
Вимоги обґрунтовувала тим, що перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 . Під час спільного проживання між ними систематично виникали сварки, які супроводжувалися агресивною поведінкою з боку останнього. Він погрожує вбити, піднімав руку, погрожує підірвати квартиру тощо. На думку заявниці у наслідок вживання алкоголю ОСОБА_2 становить небезпеку.
В судовому засіданні заявниця вимоги підтримала. На питання суду повідомила, що у квартирі ОСОБА_2 не проживає з вересня 2025 року. У вересні коли поліцейські встановили припис до ОСОБА_2 він заліз до квартири через балкон, пошкодив двері. 16.03.2026 він прийшов додому у стані алкогольного сп'яніння, став погрожувати, ображав. Сусіди його вивели з під'їзду. Поліцію не викликала оскільки вважала врегулювати конфлікт без залучення поліцейських. Сподівалася, що донька приїде та вплине на нього.
Заінтересована особа ОСОБА_2 заперечував проти заяви й пояснив, що заявниця забрала у нього ключі від квартири. У вересні 2025 року поліцейські йому заборонили перебувати вдома, а заявниця забрала ключі від квартири. Після цього він залишився без документів, а тому заліз до квартири щоб їх узяти, коли залазив пошкодив балкон та двері. ІНФОРМАЦІЯ_1 приблизно о 19-00 год. прийшов додому, щоб узяти свої кросівки. Заявниця була дома та він постукав у двері й попросив її, щоб відкрила двері. Однак остання відмовилася та сказала, що не пустить у квартиру. Після цього пішов.
Процесуальні рішення
20.03.2026 ухвалою суду прийнято заяву та призначено судове засідання 24.03.2025 о 15-00 год.
Фактичні обставини, встановлені судом
Суд, заслухавши пояснення учасників розгляду, дослідивши подані суду докази, дійшов наступного.
Сторони визнавали, що перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірваний рішенням суду. Жили вони разом у квартирі по АДРЕСА_1 .
30.09.2025 відносно ОСОБА_2 поліцейський Сумського РУП ГУ НП в Сумській області склав протокол за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-3 КУпАП. У протоколі зазначено, що 30.09.2025 о 18-44 год. в м.Суми по вул. Романа Атаманюка, 5 кв. ОСОБА_2 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно колишньої дружини ОСОБА_1 , а саме погрожував, ображав, вибивав двері, погрожував фізичною розправою, даними діями завдав шкоди психологічному здоров'ю.
У цей же день поліцейський видав терміновий заборонний припис стосовно кривдника на строк три доби з 19-43 год. 30.09.2025 та дією до 19-43 год. 03.10.2025. У зв'язку з наведеними діями ОСОБА_2 зобов'язано залишити місце проживання постраждалої особи, заборонено вхід та перебування в місці проживання постраждалої особи й заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
11.11.2025 постановою судді Ковпаківського районного суду м.Суми у справі №592/16034/25 на ОСОБА_2 за дії вчинені 30.09.2025 накладено стягнення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів громадян, що становить 340 грн.
Також установив, що 16.03.2025 близько 19-00 год. між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 стався конфлікт, остання не пустила його до квартири.
Свідок ОСОБА_3 , сусідка з будинку, пояснила суду, що знає сторін з 2006 року. Тоді у них була зразкова сім'я, але згодом відносини між подружжям зіпсувалися. ОСОБА_2 зловживає алкоголем, у зв'язку з цим влаштовує сварки. Через такі дії останнього, до них часто приїжджає поліція. ОСОБА_2 знімав двері у квартирі, ламав розетки тощо. 16.03.2026 приблизно о 15-15 год. ОСОБА_2 був у дворі разом зі своїм товаришем. Вони вживали спиртне. Приблизно о 18-30 год. виходила з квартири та чула, що ОСОБА_2 стукав у двері і кричав до заявниці, що викине її з квартири. У той же день верталася додому орієнтовно о 20-30 год. і бачила ОСОБА_2 який йшов по дорозі від будинку.
Заявниця подала відеозаписи та фотознімки у обґрунтування заяви. Проте відеозаписи не містять відомостей про факти насильства з боку ОСОБА_2 до ОСОБА_1 .
На фотографіях наданих заявницею зображені пошкоджений балкон, міжкімнатні двері та вхідні двері до квартири. Сторони визнавали, що ці пошкодження зроблені ОСОБА_2 у вересні 2025 року.
Загалом під час судового розгляду у залі судового засідання сторони продемонстрували наявність неприязних стосунків, вступали у суперечки між собою незважаючи на зауваження суду.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
Для вирішення порушеної справи суд вважає за доцільне звернути увагу на наступне.
Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (стаття 3 Конституції України).
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).
Основним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Пунктами 3, 4, 14 та 17 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Економічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Кривдником є особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: 1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника; 2) обмежувальний припис стосовно кривдника; 3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; 4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
Згідно з частиною другою статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальним приписом визначаються один чи декілька заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків, зокрема, заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою.
Пунктом 7 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
Пунктом 3 частини першої статті 350-4 ЦПК України передбачено, що у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).
Отже Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків.
Суди під час вирішення такої заяви мають надавати оцінку всім обставинам та доказам у справі, вирішувати питання про дотримання прав та інтересів членів сім'ї.
Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від: 21 листопада 2018 року у справі № 756/2072/18 (провадження № 61 19328св18), 09 грудня 2019 року у справі № 756/11732/18 (провадження № 61-49077св18), 02 листопада 2020 року у справі № 336/3551/18-ц (провадження № 61-1693св19), 17 лютого 2021 року у справі № 766/13927/20-ц (провадження № 61-17471св20), 28 червня 2022 року у справі № 466/180/22 (провадження № 61-4104св22), 25 липня 2023 року у справі № 344/1732/23 (провадження № 61-6759св23).
Згідно з частинами першою - четвертою статті 12, частинами першою п'ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд під час розгляду встановив, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 склалися неприязні відносини на ґрунті припинення шлюбних стосунків, між ними немає згоди щодо користування квартирою.
Разом з цим доводи ОСОБА_1 про необхідність застосування до ОСОБА_2 обмежувального припису не знайшли свого підтвердження.
З наданих заявницею доказів вбачається, що 30.09.2025 заявниці постраждала від психічного насильства з боку ОСОБА_2 .. Натомість інших фатів насильства не було. 16.03.2026 сталася сварка між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 оскільки вона не допускала його до квартири. Обставини того, що ОСОБА_2 нібито погрожував вбивством чи підірвати квартиру не підтверджуються дослідженими доказами.
Висновок суду щодо вирішення справи
Враховуючи викладене, суд вважає, що немає достатніх підстав вважати, що дії ОСОБА_2 щодо заявниці мають системний характер. Відтак у суду немає підстав вважати, що існує ризик повторного насильства до заявниці.
Ураховуючи наведене суд вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити.
Суд наголошує, що це рішення не є перешкодою для встановлення обмежувального припису у разі якщо ОСОБА_2 вдасться у подальшому до вчинення домашнього насильства до заявниці, адже один випадок насильства мав місце.
Керуючись ст. 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268, 350-5, 350-6 ЦПК України, суд, -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), про видачу обмежувального припису , заінтересована особа ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання с.Рибці Сумського району Сумської області, РНОКПП НОМЕР_2 ).
Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 25.03.2026.
Суддя Владислав КОСТЕНКО