Справа № 297/2788/24
25 березня 2026 року м. Ужгород
Суддя Закарпатського апеляційного суду Собослой Г.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Кожух Олени Анатоліївни, Джуги Сергія Дийнешовича, Мацунича Михайла Васильовича у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Скляр Артур Ласлович, на рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 17 грудня 2024 року у справі № 297/2788/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя,
У провадженні Закарпатського апеляційного суду знаходиться цивільна справа № 297/2788/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Скляр Артур Ласлович, на рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 17 грудня 2024 року.
19.03.2026 на поштову адресу Закарпатського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Кожух О.А., Джуги С.Д., Мацунича М.В. від участі у справі № 297/2788/24.
Доводи заяви зводяться до того, що постановлення апеляційним судом ухвали від 30.10.2025 про призначення у цій справі судової почеркознавчої експертизи свідчить про бажання суду стягнути з ОСОБА_1 компенсацію вартості відчуженого транспортного засобу «Volkswagen Touareg», 2012 року випуску. Не погоджуючись із призначенням експертизи, вказує, що при вирішенні такого питання апеляційним судом не враховано, що у заявленому клопотанні ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Скляр А.Л., не було зазначено обґрунтування неможливості заявити відповідне клопотання про призначення експертизи в суді першої інстанції. Вважає, що відмова суду першої інстанції в задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів щодо відчуження та зняття з обліку від імені власника спірного автомобіля не перешкоджала позивачу заявити клопотання про призначення почеркознавчої експертизи чи виконано підпис від імені позивачки у цих доказах в суді першої інстанції. Також ОСОБА_1 не погоджується із тим, що до матеріалів справи приєднано нові докази - звіти про оцінку від 20.01.2025 № 2025-01-20-01 та № 2025-01-20-02, що є додатками до апеляційної скарги. Вважає, що такі звіти позивач мав надати при поданні позовної заяви в суді першої інстанції.
У зв'язку з наведеним у ОСОБА_1 є сумніви в неупередженості колегії суддів, тому ним заявлено відвід на підставі п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 20 березня 2026 року заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Кожух Олени Анатоліївни, Джуги Сергія Дийнешовича, Мацунича Михайла Васильовича у справі № 297/2788/24 - визнано необґрунтованою, а справу передано на автоматизований розподіл для визначення судді для розгляду заяви про відвід колегії суддів відповідно до ч.1 ст.33 ЦПК України.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2026 у справі № 297/2788/24 для розгляду заяви про відвід визначено суддю Собослоя Г.Г.
Перевіривши доводи заяви, дослідивши матеріали справи, суддя вважає, що така задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно з частиною другою статті 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Обґрунтування та доведення наявності обставин, які викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді, заінтересованості у результаті розгляду справи, згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України, покладається на заявника.
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, § 46).
Неупередженість судді, як правило, означає відсутність його упереджень та необ'єктивності, що може бути перевірено за допомогою двох тестів:
а) суб'єктивного, що враховує особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто визначає, чи мав суддя будь-які особисті упередження, або чи був він об'єктивним у справі;
б) об'єктивного, що вимагає встановлення того, чи забезпечив сам суд, а також конкретний склад суду у справі, незалежно від персональної поведінки будь-кого з його членів, достатні гарантії для виключення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.
Неупередженість має одночасно існувати як фактично, так і має бути забезпечена її розумна видимість.
ЦПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, проте визначає, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Не можуть бути підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів), у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ, у тому числі подібних (Рішення ЄСПЛ у справі «Мироненко і Мартенко проти України», «Олександр Волков проти України»).
Презумпція особистої неупередженості судді діє допоки не з'являться докази на користь протилежного.
Доказів на спростування презумпції неупередженості колегії суддів заявником не надано.
Із заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Кожух О.А., Джуги С.Д., Мацунича М.В. слідує, що заявник не погоджується із процесуальним рішенням у даній справі - ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 30.10.2025 (постановленою у складі суддів Кожух О.А., Джуги С.Д., Собослоя Г.Г.) про призначення у цій справі судової почеркознавчої експертизи.
Положення процесуального закону однозначно визначають, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 ЦПК України).
Щодо доводів заявника про те, що апеляційним судом долучено до матеріалів справи нові докази, а саме: звіти про оцінку від 20.01.2025 № 2025-01-20-01 та № 2025-01-20-02., які повинні були бути подані ще при зверненні позивача до суду першої інстанції, слід зауважити, що такі є додатками до апеляційної скарги, а питання щодо поважності причин неподання таких доказів до суду першої інстанції на момент подання заяви про відвід апеляційним судом не вирішувалося.
Зважаючи на викладене, відвід, заявлений колегії суддів Кожух Олени Анатоліївни, Джуги Сергія Дийнешовича, Мацунича Михайла Васильовича у справі № 297/2788/24, є необґрунтованим та підстав для задоволення заяви про відвід немає.
При цьому слід зауважити, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді (стаття 6 Конвенції).
Керуючись ст. ст.36, 40 ЦПК України, суддя
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Кожух Олени Анатоліївни, Джуги Сергія Дийнешовича, Мацунича Михайла Васильовича у справі № 297/2788/24 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя Г.Г.Собослой