про залишення позовної заяви без руху
23 березня 2026 р. м. Чернівці Справа № 718/435/26
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Сіжук О.В., вивчивши заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання виконавчого провадження таким, що не підлягає виконанню та зобов'язання винити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання виконавчого провадження №78679498 від 22.07.2025 таким, що не підлягає виконанню та зобов'язання державного виконавця Кіцманського відділу Державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України закрити виконавче провадження.
Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 23.02.2026 адміністративну справу за заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , виконавець Кіцманського відділу ДВС у Чернівецькому районі Чернівецької області міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання виконавчого провадження таким, що не підлягає виконанню, передано за підсудністю до Чернівецького окружного адміністративного суду.
16.03.2026 вказана заява надійшла на адресу Чернівецького окружного адміністративного суду та передана для розгляду головуючому судді Сіжук О.В.
Відповідно частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши подану заяву та додані до неї матеріали, суддя дійшла висновку, що вона не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на таке.
Частинами першою та другою статті 160 КАС України визначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Таким чином, вказаною вище процесуальною нормою передбачено, що адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви.
Однак, позивач, всупереч наведеним приписам КАС України, звернувся до суду зі заявою про визнання виконавчого провадження таким, що не підлягає виконанню.
Згідно з пунктами 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Так, відповідно до частини першої статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Відповідачем є суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача (пункт 9 частини першої статті 4 КАС України).
Згідно із частиною четвертою статті 46 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно частини першої статті 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Зміст позовних вимог впливає на з'ясування наявності підстав або перешкод для відкриття провадження у справі.
При цьому, суддя вважає за необхідне зазначити, що відповідач має право на подання відзиву на позовну заяву, а, отже, має бути обізнаним відносно чого (якої саме позовної вимоги) він має надавати таку заяву по суті справи.
Тобто предмет позову має бути визначений чітко та конкретизовано в прохальній частині позовної заяви та стосуватися відповідного суб'єкта владних повноважень, який є відповідачем по справі.
Суддя зазначає, що позивач просить суд, зокрема: зобов'язати державного виконавця Кіцманського відділу Державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України закрити виконавче провадження.
Натомість, позивачем не зазначено Кіцманський відділ Державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відповідачем у справі.
Разом з тим, відповідачем у даній справі зазначено ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Суддя зауважує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 жодного відношення до вчинення дій, які врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» немає.
Таким чином, позивачу необхідно визначити у позовній заяві належного відповідача у справі та привести позовну заяву у відповідність до статті 160, 161 КАС України.
Окрім цього, суддя звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 42 КАС України учасниками справи є сторони, треті особи.
Стаття 49 КАС України регламентує участь у справі третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача, якщо рішення може вплинути на їхні права.
Однак, всупереч вказаним нормам, позивачем зазначено у заяві заінтересовану особу - ОСОБА_2 - державного виконавця Кіцманського відділу ДВС у Чернівецькому районі Чернівецької області міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, що також не узгоджується із нормами КАС України.
Згідно частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця врегульовано статтею 287 КАС України.
Так, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Таким чином, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Суддя зазначає, що законодавець пов'язує початок обчислення строку не з тим, коли особа суб'єктивно з'ясувала для себе або почала усвідомлювати, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона об'єктивно повинна була дізналася про ці рішення, дії чи бездіяльність, що мають вплив на неї, чи мала особа реальну можливість дізнатися про наявність порушення раніше.
У поданій до суду заяві, позивач посилається на те, що 03.11.2025 Сьомий апеляційний адміністративний суд залишив апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці без змін.
10.11.2025 протягом 10 днів з моменту винесення Сьомим апеляційним адміністративним судом ухвали про відмову в задоволенні апеляційної скарги, позивачем здійснено оплату в сумі 17000 грн.
При цьому, позивачем жодним чином не обгрунтовано звернення до суду із цією заявою тільки 13.02.2026, про що свідчить штамп Укрпошти на конверті.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Тому, позивач має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням причин пропуску такого строку та подання доказів поважності причин його пропуску.
Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 160, 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя
Заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання виконавчого провадження таким, що не підлягає виконанню та зобов'язання винити дії, - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків заяви - десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачеві, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали, заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Сіжук Ольга Володимирівна