Справа № 752/1060/26
Провадження №: 2/752/6597/26
про залишення позовної заяви без руху
02 березня 2026 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Митрофанова А.О., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами ОСОБА_1 до Державної бібліотеки України для юнацтва про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди,
До Голосіївського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної бібліотеки України для юнацтва про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди.
Дослідивши матеріали позовної заяви, вважаю, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 175-177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач не сплатила судовий збір за подання вказаного позову, посилаючись на те, що згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», в даному випадку, вона звільняється від сплати судового збору.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року в справі № 910/4518/16 зроблено висновок про те, що за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР "Про оплату праці" середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати. Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі -у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях".
З урахуванням наведеного, позивач не звільняється від сплати судового збору за заявлені нею позовні вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди.
Вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою, а, отже, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру (постанова КЦС ВС від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц; ухвала КЦС ВС від 08 липня 2020 року у справі № 213/4130/19).
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з положеннями п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір в сумі 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З 1 січня 2025 року набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», яким визначено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 3 028,00 грн.
Отже, за пред'явлення двох вимог майнового характеру: стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (1) та відшкодування моральної шкоди (2), заявниці слід сплатити судовий збір у розмірі 2422,40 грн. (3028*0,4*2).
Так, у відповідності до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно частини другої цієї ж статті в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Отже, оскільки позивачем не дотримані вищенаведені положення ЦПК України, позовна заява має бути залишена без руху відповідно з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 27, 175, 176, 177, 185 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної бібліотеки України для юнацтва про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди - залишити без руху.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків у визначений цією ухвалою строк, позовна заява вважається неподаною та підлягає поверненню.
Ухвала набирає законної сили згідно статті 261 Цивільного процесуального кодексу України з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя А.О. Митрофанова