Справа № 144/1977/25
Провадження № 3/144/39/26
24.03.2026 с-ще Теплик
Суддя Теплицького районного суду Вінницької області - Магдяк Н.І. розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 4 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомо, -
До Теплицького районного суду Вінницької області одночасно надійшли два адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124, ч. 4 ст. 130КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 550279 від 25 грудня 2025 року, складеного інспектором відділення поліції № 1 Гайсинського РУП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції Ткачуком А.О. вбачається, що 25.12.2025 о 13 год. 42 хв. по вул. Берегова, 40 в с. Степанівка Гайсинського району Вінницької області громадянин ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ 21013, державний номерний знак НОМЕР_1 скоїв дорожньо - транспортну пригоду, після чого вживав спиртні напої. Від проходження огляду на факт вживання алкоголю на місці події або в медичному закладі водій відмовився, чим порушив п. 2.10 є Правил дорожнього руху (далі ПДР) та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 550293 від 25 грудня 2025 року, складеного інспектором відділення поліції № 1 Гайсинського РУП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції Ткачуком А.О. вбачається, що 25.12.2025 о 13 год. 42 хв. по вул. Берегова, 40 в с. Степанівка Гайсинського району Вінницької області громадянин ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ 21013, державний номерний знак НОМЕР_1 не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку та невпоравшись з керуванням скоїв дорожньо - транспортну пригоду, внаслок чого заїхав у паркан біля будинку по вул. Берегова, 40, с Степанівка Гайсинський район Вінницька область, автомобіль отримав механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 12.1 Правил дорожнього руху (далі ПДР) та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Правила, встановлені ст. 36 КУпАП, допускають розгляд одним і тим же органом справ про адміністративні правопорушення відносно особи, яка вчинила кілька адміністративних порушень. Вказані матеріали складені відносно однієї особи та знаходяться у провадженні одного органу, уповноваженого на їх розгляд. У зв'язку з чим, на підставі ст. 36 КУпАП, дані матеріали підлягають об'єднанню в одне провадження.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча належним чином неодноразово повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення..
Підписи ОСОБА_1 у протоколах свідчать про те, що він достеменно обізнаний про складення стосовно нього протоколів про адміністративні правопорушення, натомість письмових заперечень щодо його змісту, заяв про відкладення розгляду справи, проведення судового засідання в режимі відеоконференції чи будь-яких інших заяв від останнього до суду не надходило.
Таку поведінку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд розцінює як ухилення та небажання особи брати участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення, що його стосується.
Інформація щодо всіх судових справ є у вільному доступі на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за веб-адресою: http://vnr.vn.court.gov.ua.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, у рішенні № 11681/87 від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також у рішенні Європейського суду з прав людини № 3236/03 від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи те, що відповідно до ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у справах матеріалів, обсяг яких є достатніми для прийняття рішення у справі.
Дослідивши письмові матеріали справи, відтворивши долучений до протоколу диск з відеозаписами, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, керуючись законом і правосвідомістю, суддя дійшов наступного висновку.
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
За приписами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно із ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо (ст. 251 КУпАП).
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 4 ст. 130 КУпАП, диспозиція якої передбачає адміністративну відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Пунктом 2.10 є ПДР передбачено, що у разі причетності до дорожньо - транспортної пригоди водій зобов'язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 124 КУпАП, диспозиція якої передбачає адміністративну відповідальність зокрема за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 550279 від 25.12.2025, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням до Гайсинської ЦРЛ на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25.12.2025, в якого виявлені ознаки сп'яніння: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, не чітка мова, відеофайлом з нагрудного відеореєстратора поліцейських, на якому зафіксовано пропозицію працівника поліції про проходження огляду на стан сп'янінні в установленому законом порядку, однак ОСОБА_1 висловив відмову від проходження зазначеного огляду та повідомив, що вживав алкоголь після дорожньо-транспортної пригоди, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 550293 від 25.12.2025, схемою місця ДТП, копією протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 25.12.2025, поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та іншими матеріалами справи.
Зібрані у справі докази, отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений спосіб, тому не викликають сумнівів у їх достовірності та істинності.
Варто зауважити, що на відеозаписі поведінка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, видається непослідовною, не у повній мірі адекватною, прослідковуються ознаки стану алкогольного сп'яніння водія.
Суд, неупереджено, всебічно та повно оцінивши всі наявні у справі докази, дійшов висновку, що своїми діями ОСОБА_1 порушив пункти 2.10 є, 12.1 ПДР та вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП, дії останнього кваліфіковано правильно, вина особи поза розумним сумнівом доведена повністю.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.
Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
За змістом ст. 23 КУпАП метою застосування адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, яким у даному випадку, зважаючи на санкцію статті, є правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 130 КУпАП по відношенню до ст. 124 КУпАП.
Враховуючи безальтернативний характер санкції ч. 4 ст. 130 КУпАП, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, суддя дійшов висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 33-36, 40-1, 124, ч. 4 ст. 130, 245, 251, 252, 256, 266, 280, 291, 294, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", -
Справи № 144/1977/25 та № 144/1979/25 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 4 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 об'єднати в одне провадження та присвоїти об'єднаній справі № 144/1977/25 (провадження № 3/144/39/26).
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 4 ст. 130 КпАП України, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
(Реквізити для сплати судового штрафу отримувач коштів: ГУК у Вінницькій обл./Він. обл./21081300, код отримувача (код ЄДРПОУ): 37979858 банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) рахунок отримувача: UA418999980313080149000002001).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі ДСА України судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн. 60 коп.
(Отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Роз'яснити правопорушнику, що згідно ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у вказаний вище строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена через Теплицький районний суд Вінницької області до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя