Справа № 369/274/24
Провадження № 1-кс/369/631/26
23.03.2026 м. Київ
Києво-Святошинського районного суду Київської області у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
представника обвинуваченого ОСОБА_3 ,
розглянувши заяву захисника ОСОБА_3 про відвід судді у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023111380001539 від 05.09.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 162 КК України,
В провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває вказана кримінальна справа.
Від захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_3 надійшла заява про відвід судді ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023111380001539 від 05.09.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 162 КК України.
В обґрунтування вказаних вимог захисник посилалася на те, що головуюча суддя у справі в підготовчому засіданні допустила зневажливе звертання до обвинуваченого ОСОБА_7 , а також на стадії підготовчого та судового розгляду допустила ряд істотних процесуальних порушень, а саме: всупереч права обвинувачених не свідчити проти себе головуючий суддя в підготовчому засіданні ставила їм запитання по суті обвинувачення та допускала висловлювання, які можна розцінити як надання оцінки їх показанням; збирала докази обвинувачення: а саме запитувала інформацію щодо наявності обвинувального акту в суді щодо іншого обвинуваченого, щодо якого були виділені матеріали цього кримінального провадження в окреме провадження, роздрукувала з ЄДРСР та долучила до матеріалів кримінального провадження копію вироку, постановленого раніше щодо обвинуваченого ОСОБА_4 іншим судом; в кінці підготовчого засідання запитала, чи є клопотання про колегіальний розгляд справи, та отримавши лише відповідь від захисника про відсутність такого клопотання, не роз'яснила обвинуваченим таке право та не запитала їх думку, що свідчить про незаконність складу суду, порушила порядок допиту свідка та потерпілого, розпочавши допит самостійно, ставивши навідні питання, та дозволивши прокурору ставити навідні питання, чим порушила право сторони захисту на перехресний допит; не роз'яснила потерпілому його право підтримувати обвинувачення у раніше пред'явленому обсязі після його зміни прокурором в частині кваліфікації дій з ч. 4 ст. 185 КК України на ч. 1 ст. 162 КК України, та відповідно не надавши стороні захисту можливість допитати потерпілого по зміненому обвинуваченню; не виділивши в окреме провадження матеріали щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , судове провадження щодо якого зупинено, прийняла до розгляду, проте не повернула прокурору, змінений обвинувальний акт, який стосується також цього обвинуваченого, що призвело до правової невизначеності у справі; головуючим суддею не були допитані всі свідки сторони обвинувачення та сторони захисту захисту, не досліджені відеозаписи, які є доказами у справі, проте було вирішено завершити з'ясування обставин справи та дослідження доказів. На переконання сторони захисту дії судді, які полягають у істотному порушенні кримінального процесуального закону та порушенні права обвинуваченого ОСОБА_4 на захист, свідчать не лише про упередженість судді, але і викликають сумніви у компетентності, оскільки є настільки суттєвими, що будь-який вирок, ухвалений у кримінальному провадженні, відповідно до ст. 412 КПК підлягає скасуванню.
В судовому засіданні захисник підтримала вказану заяву про відвід та повідомила, що раніше обвинувачений ОСОБА_4 залучав захисника, який брав участь у розгляді цієї справи. Захисник ОСОБА_3 стала захисником ОСОБА_4 після закінчення з'ясування судом обставин справи та перевірки їх доказами. Проте лише після ознайомлення з матеріалами справи захисник виявила численні порушення вимог кримінального процесуального закону, які викликали у неї сумніви в неупередженості судді.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні, зокрема за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Судом встановлено, що однією з підстав для відводу головуючого судді в заяві зазначене те, що в підготовчому засіданні головуючий суддя допустила зневажливе звертання до обвинуваченого ОСОБА_7 та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Згідно з ч. 4 ст. 80 КПК України заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
Зважаючи на те, що вказана підстава для відводу була відома обвинуваченому ОСОБА_4 та його захиснику, який брав участь у розгляді справи раніше, а також іншим учасникам справи до початку судового розгляду, суд дійшов висновку про те, що учасники справи втратили право посилатися на вказані обставини як на підставу відводу після початку судового розгляду.
Залучення нового захисника до участі справи вже на стадії судового розгляду не спростовує висновків суду, адже всі процесуальні дії та рішення, які були здійснені судом та учасниками справи обов'язкові для нового захисника так само, як вони були обов'язкові для особи, яку вона замінила.
Також судом встановлено, що підставою для відводу головуючого судді в заяві зазначене те, що в судовому засіданні головуючий суддя допустила істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Відповідно до ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є:
1) неповнота судового розгляду;
2) невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження;
3) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону;
4) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Підставою для скасування або зміни вироку суду першої інстанції може бути також невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Суд апеляційної інстанції не вправі скасувати виправдувальний вирок лише з мотивів істотного порушення прав обвинуваченого. Суд апеляційної інстанції не вправі скасувати ухвалу про незастосування примусових заходів медичного або виховного характеру лише з мотивів істотного порушення прав особи, стосовно якої вирішувалося питання про застосування таких заходів.
Згідно з ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо:
1) за наявності підстав для закриття судом провадження в кримінальній справі його не було закрито, крім випадків, коли провадження може бути закрито лише за згодою підозрюваного, обвинуваченого, який проти цього заперечував;
2) судове рішення ухвалено незаконним складом суду;
3) судове провадження здійснено за відсутності обвинуваченого, крім випадків, передбачених частиною третьою статті 323 чи статтею 381 цього Кодексу, або прокурора, крім випадків, коли його участь не є обов'язковою;
4) судове провадження здійснено за відсутності захисника, якщо його участь є обов'язковою;
5) судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання;
6) порушено правила підсудності;
7) не виконано вимоги про фіксування судового провадження за допомогою технічних засобів фіксування кримінального провадження в суді першої або апеляційної інстанції.
З наведених норм права слідує, що саме суд апеляційної інстанції має повноваження під час апеляційного перегляду вироку суду першої інстанції встановлювати наявність істотних порушень судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону. Відповідно суд першої інстанції під час розгляду заяви про відвід судді не має повноважень встановлювати наявність порушень вимог кримінального процесуального закону іншим суддею першої інстанції під час розгляду ним справи.
Водночас всі наведені доводи заяви про відвід судді можуть бути включені в апеляційну скаргу на судове рішення по суті справи. А сама лише незгода сторони з процесуальними діями та рішеннями судді у судовому засіданні не може бути самостійною підставою для відводу судді.
Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що заява про відвід судді є необґрунтованою.
Керуючись ст. 75, 81, 372, 376, 392 КПК України,
У задоволені заяви захисника ОСОБА_3 про відвід судді у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023111380001539 від 05.09.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 162 КК України, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений 24 березня 2026 року.
Суддя ОСОБА_1