Справа № 361/15085/25
Провадження № 3/361/4786/25
05.03.2026 м. Бровари
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Червонописький В.С., розглянувши адміністративну справу, що надійшла з Броварського РУП ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №524120 від 26.11.2025, вбачається, що 26.11.2025 о 12 год. 10 хв. м. Бровари, вул. Об'їзна, 1, с. Квітневе, водій ОСОБА_1 керував автомобілем MERCEDES SPRINTER н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку за допомогою газоаналізатора «Drager» Alkotester 6820 ARLJ-0175, результат позитивний 0,32% проміле. Таким чином водій порушив п. 2.9(а) ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Разом з тим, від його представника - Фесенка А.Л. надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, обгрунтоване тим, що поліцією не доведено факт керування транспортним засобом. Обов'язковою ознакою правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, є керування транспортним засобом. Разом з тим відеозапис з боді камери працівника поліції, долучений до матеріалів справи, не містить факту керування транспортним засобом. На відеозаписі зафіксовано лише те, що: автомобіль знаходиться у нерухомому стані; гр-н ОСОБА_1 знаходиться біля пасажирських дверей автомобіля; після цього працівник поліції пропонує пройти огляд на стан сп'яніння. Таким чином, відеозапис не підтверджує факту керування транспортним засобом. Верховний Суд неодноразово зазначав, що сам факт перебування особи біля транспортного засобу не є доказом керування.
Знаходження за кермом транспортного засобу, яке не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані), особи в нетверезому стані не є доказом вчинення останньою адмін правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки саме перебування особи на місці водія не доводить факт керування транспортним засобом, незалежно від наявності ввімкненого двигуна.».
Протокол про адміністративне правопорушення не може бути єдиним доказом вини. Відповідно до ст.251 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є лише процесуальним документом, який фіксує позицію посадової особи. Сам по собі протокол не може підтверджувати факт вчинення правопорушення без інших доказів. У даній справі твердження працівника поліції про керування автомобілем не підтверджується жодними іншими доказами, що свідчить про недоведеність події
Результат огляду 0,32‰ не може визнаватися беззаперечним доказом.
3 матеріалів справи вбачається, що огляд проводився за допомогою приладу Drager Alcotest 6820, результат - 0,32 ‰. Водночас технічна документація приладу передбачає наявність похибки вимірювання, яка для показників до 1,00% становить 0,017‰ або 1,7% від виміряного значення. Таким чином, при оцінці результату вимірювання суд повинен враховувати невизначеність вимірювання, особливо у випадку відносно невисоких показників. За таких умов результат 0,32% може бути достовірним доказом лише за умови безумовного підтвердження: справності приладу; його метрологічної повірки; дотримання процедури проведення огляду.
Відповідно п.9 розділу ІІ, ІНСТРУКЦІЇ Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції: «З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення». Працівники поліції порушили вимоги п.9, зазначеної ІНСТРУКЦІЇ, не забезпечили доставку гр-на ОСОБА_1 найближчого закладу охорони здоров'я.
У матеріалах справи відсутні документи про повірку алкотестера. Огляд проводився за допомогою приладу Drager Alcotest 6820. Разом з тим матеріали справи не містять документів, які підтверджують: проходження метрологічної повірки приладу; строк дії такої повірки; проведення калібрування приладу.
За відсутності документів, які підтверджують справність приладу, результат вимірювання не може визнаватися належним доказом.
Відповідно до ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено у встановленому законом порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. У даній справі: відсутні докази керування транспортним засобом; результат огляду не підтверджений належними доказами справності приладу; матеріали справи не містять достатніх доказів події правопорушення.
Судом досліджено матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №524120 від 26.11.2025, роздруківку газоаналізатора«Drager» Alkotester 6820 ARLJ-0175, результат позитивний 0,32% проміле, Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26.11.2025, та DVD-диск з записом відео нагрудних боді-камер поліцейських.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, насамперед, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до абзацу п'ятого частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух», підпункту «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом, зокрема, у стані алкогольного сп'яніння. За вимогами пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані, зокрема, алкогольного сп'яніння, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження в встановленому порядку огляду на стан, зокрема, алкогольного сп'яніння.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (постанова Верховного Суду від 15.03.2019 у справі №204/2352/16-а).
Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст. 251 КУпАП є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол та не може бути перекладено на суд. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильно вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також відеозаписом. Згідно із ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно з ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Диспозиція частини першої статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Під керуванням транспортним засобом розуміється виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Касаційний адміністративний суду в складі Верховного Суду в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.2019 року зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування. Проте, зазначення «водія» унеможливлює правозастосування вказаного визначення в розумінні ст. 130 КУпАП, оскільки суттєво зменшує коло осіб, які можуть бути притягнуті до відповідальності за керування у нетверезому стані.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у справі № 216/5226/16-а в постанові від 18.07.2019 р. вказав, що доказом порушення ПДР не може бути відеозапис з нагрудної камери поліцейського, якщо він не відображає відомостей про вчинення правопорушення, а лише містить процесуальну послідовність вчинюваних процесуальних дій (винесення постанови, складання протоколу).
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, але відеозапис не підтверджує цього факту. З відеозапису також не вбачається, що ОСОБА_1 керував будь-яким транспортним засобом. Автомобіль, зафіксований на відео, знаходиться в нерухомому стані, його двигун вимкнений. Крім того з дослідження відеозапису вбачається, що воно є неповним, триває 00:43 хв. Тобто суд не може перевірити, яким чином встановлено ознаки алкогольного сп'яніння, як ОСОБА_1 продував алкотестер, чи погодився з результатами чи заперечував.
В графі пояснення до протоколу ОСОБА_1 зазначив “..був не встані спьяненья, а з запохом последствие принятия лекарств».
Однак працівники поліції допустили порушення п. 9 розділу ІІ Інструкції Про порядок виявлення у водії транспотних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, не забезпечили доставку гр. ОСОБА_1 до найближчого закладу охорони здоров'я.
Суд погоджується з доводами представника ОСОБА_1 - Фесенка А.Л. про те, що при складанні протоколу та матеріалів адміністративної справи допущені численні порушення норм КУпАП, однак одним з головних порушень - це відсутність доказів того, що водій керував транспортним засобом.
Більше того, на останнього складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 1230 КУпАП, однак доказів повторності вчинення даного правопорушення адміністративні матеріали, направлені до суду не містять.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що в ході судового розгляду справи доказів доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, суду не надано.
Ґрунтуючись на нормах статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене та керуючись ст. 130, ст.ст. 247, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, а в разі її оскарження з дня прийняття рішення апеляційною інстанцією.
Суддя В.Червонописький