Справа № 355/2653/25
Провадження № 2/355/377/26
19 березня 2026 року Баришівський районний суд Київської області у складі:
головуючого-судді Чехова С.І.
за участю секретаря Котенко Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача Акціонерного товариства «Акцент-Банк» Шкапенко Олександра Віталійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
До суду звернувся представник позивача АТ «Акцент-Банк» Шкапенко О.В. з позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ "А-БАНК" заборгованість за кредитним договором № б/н від 07 серпня 2024 року у розмірі 51749.94 гривень станом на 15 грудня 2025 року, яка складається з наступного:- 24949.27 гривень - заборгованість за кредитом; 25450.67 гривень - заборгованість по відсоткам; 1350 гривень - пеня;- 0 гривень - штраф, а також понесені витрати по сплаті судового збору у сумі 2422,40 гривень під час подачі позовної заяви до суду.
Свою позовну заяву обґрунтовує тим, що 07 серпня 2024 року ОСОБА_1 приєднался до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку. 07 серпня 2024 року відповідачем підписано заяву щодо встановлення кредитного ліміту (або заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком), на підставі якої (яких) відповідачу відкрито поточний рахунок, встановлено на нього відповідний кредитний ліміт та видано платіжну картку, як засіб доступу до рахунку. Вказані документи містять всі суттєві умови кредитування, строк, розмір процентів, максимальний розмір кредиту, тощо.
Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40.80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку.
Відповідно до п. 2.1.1.1.3 Умов та Правил, клієнт погоджується з тим, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві.
Пунктом 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість здійснювати зміну Тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому банк, за винятком випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов'язаний не менш ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці по картрахунку згідно з п. 1.1.3.1.10. цього договору. Якщо протягом 7 днів банк не одержав повідомлення від клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку кредиту (кредитного ліміту) Банк залишає за собою в однобічному порядку, за власним рішенням банку та без попереднього повідомлення клієнта.
АТ «А-БАНК» свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов договору.
Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, однак подав клопотання, у якому повідомив суд про можливість розгляду справи за його відсутністю, позовні вимоги АТ «А-Банк» підтримує в повному обсязі. Позивач не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення суду, у разі виникнення обставин, викладених в ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з'явилася, повідомлялася належно про час, місце розгляду справи на 10 лютого 2026 року на 10 годину 00 хвилин. Як слід з рекомендованого поштового повідомлення, копію ухвали про відкриття провадження та судову повістку ОСОБА_1 отримала 27.01.2026. Також відповідач належним чином повідомлялася на 19 березня 2026 року на 10 годину 00 хвилин. Причину неявки не повідомила, яку слід вважати не поважною. Відзиву стосовно заявлених позовних вимог надано не було.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Як передбачено ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до положень ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З таких підстав суд вирішив розглядати справу заочно.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 ЦПК України слід, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Згідно з положеннями ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
На підставі ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд дослідив матеріали справи, а саме:
Копію витягу з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», розміщеного на сайті https//a-bank.com.ua/terms в розділі «Умови та правила» (а.с. 21-27).
Згідно з п. 2.1.1.2.2.- 2.1.1.2.3. Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» після одержання Банком від Клієнта необхідних документів, а також заяви Банк виконує перевірку наданих документів і приймає рішення щодо можливості встановлення кредитного ліміту на кредитну картку. Клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт надає право Банку у будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписання цього Договору є прямою і безумовною згодою Клієнта щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком.
Відповідно до п. 2.1.1.5.5. Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрату платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.
Копію паспорта відповідача ОСОБА_1 , з якого слід, що вона є громадянкою України. (а.с. 29 зворотна сторона - а.с. 31).
Копію Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» від 07 серпня 2024 року, з якої слід, що відповідач ОСОБА_1 звернулася до позивача щодо приєднання до банківських послуг. (а.с. 9 зворотна сторона - а.с. 10).
Копію заяви відповідача ОСОБА_1 про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком від 07 серпня 2024 року, за п. 1-9 якої 1. Вид послуги - відкриття та обслуговування поточного рахунку. До рахунку банк випускає безкоштовно (за виключенням іменної картки з фото, випуск якої становить 150 грн) платіжний інструмент у вигляді платіжної картки. 2. За рахунком, що відкривається згідно з цією заявою, можуть здійснюватися операції:- внесення/зняття коштів на/з рахунку/картки (готівковим або безготівковим шляхом) через каси та термінали самообслуговування;- перекази з поточного рахунку/картки на інші рахунки/картки в Банку та на рахунки/картки в інших банках України;- перекази з поточного рахунку на рахунки фізичних та юридичних осіб у закордонних банках;- розрахунки карткою (безготівкові розрахунки карткою) в торгово-сервісній мережі України та за кордоном, включно з інтернет-магазинами;- інші платіжні операції, передбачені Договором. За надання платіжних послуг, також інших послуг передбачених Договором стягується плата згідно з Тарифами, Банку. За операціями за рахунком встановлені ліміти відповідно до Додатку 1 до цієї Заяви. Окремі/додаткові ліміти та/або обмеження за платіжними операціями за карткою/рахунком можуть бути встановлені/змінені відповідно до вимог Національного банку України, Міжнародних платіжних систем Мastercard/VISA або Банком. 3. Вид кредиту - Кредитний ліміт на поточний рахунок. 4. Тип кредиту - кредитування рахунку. 5. Мета отримання кредиту - споживчі цілі. 6. Сума кредиту (ліміту) - від 1 000 грн до 200 000 грн. Ліміт до використання розраховується та встановлюється Банком виходячи з внутрішніх процедур Банку. Клієнт беззастережно погоджується із тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку встановлювати, зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту, про що Банк повідомляє Клієнта шляхом надсилання повідомлень через дистанційні канали обслуговування. 7. Пільговий період користування кредитним лімітом становить до 62 днів за ставкою 0,000001%. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,4% на місяць. Проценти за користування кредитом сплачуються у складі щомісячного платежу. Розрахунок процентів здійснюється на фактичний залишок заборгованості за кожний календарний день, за формулою: сума заборгованості * річну відсоткову ставку/360 днів (умовно) на рік. Денна процентна ставка (ДПС) становить - 0.06%, що розраховуються наступним чином: (865259,54 / 200000,00) / 7305 ? 100, де 865259,54 - загальні витрати за споживчим кредитом, грн; 200000,00 - загальний розмір кредиту, грн; 7305 - строк кредитування у днях. ДПС обчислюється за максимальною сумою кредиту (ліміту), на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги Банку залишатимуться незмінними і застосовуватимуться протягом строку дії договору. 8. Строк кредитування (строк дії кредитного договору) - 240 місяців. 9. Порядок погашення - щомісяця, до останнього дня поточного місяця включно, в розмірі не менше 5% від заборгованості та не менше нарахованих відсотків за користування кредитом, та не менше 100 грн й не більше повного розміру заборгованості за Договором про споживчий кредит. Означена заява складена в електронній формі та підписується клієнтом цифровим власноручним підписом або удосконаленим електронним підписом у мобільному додатку ABank24 при підтвердженні оформлення. Заява про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком від 07 серпня 2024 року містить підпис відповідача (а.с. 10 зворотна сторона - а.с. 12).
Копію Паспорту споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена», що, зокрема, містить інформацію про основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, інформацію про процентну ставку, а саме: пільгова процентна ставка: 0,000001% . Пільговий період - до 62 днів (діє з моменту виникнення заборгованості до кінця календарного місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, при умові її погашення в повному обсязі). Базова процентна ставка: 40,8% на рік (нараховується на максимальну суму заборгованості, за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період, за кожний день з моменту виникнення заборгованості; порядок повернення кредиту, додаткову інформацію, інші важливі правові аспекти. Означений паспорт споживчого кредиту містить підпис відповідача шляхом накладення нею електронного підпису 07 серпня 2024 року (а.с. 13 зворотна сторона - а.с. 14).
Копію довідки за лімітами, з якої слід, що відповідачу ОСОБА_1 07 серпня 2024 року був встановлений ліміт в розмірі 19000.00 гривень, в подальшому 14 грудня 2025 року ліміт був збільшений до 25000 гривень (а.с. 19 зворотна сторона).
З копії довідки за картами слід, що відповідачу ОСОБА_1 (IПН НОМЕР_1 ) відкрито рахунок № НОМЕР_2 та видано наступні картки:- № НОМЕР_3 , строком дії до грудня місяця 2031 року. - № НОМЕР_4 , строком дії до грудня місяця 2031 року. - № НОМЕР_5 , строком дії до грудня місяця 2031 року. - № НОМЕР_6 , строком дії до грудня місяця 2031 року. (а.с. 20).
Копію виписки по картці ОСОБА_1 , з якої слід, що сума витрат за період з 07 серпня 2024 року по 15 грудня 2025 року становить 93349.94 гривень, сума зарахувань за період: 60600 гривень, сума комісій: 2025.51 гривень (а.с. 15-19).
Копію тарифів по картці «Зелена» (а.с. 28-29).
Копію розрахунку заборгованості за договором № б/н від 07 серпня 2024 року, укладеного між АТ «Акцент-Банк» та клієнтом ОСОБА_1 , станом на 15 грудня 2025 року, з якого слід, що мається борг: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту): 24949.27 гривень; залишок заборгованості за тілом кредиту (прострочений): 24949.27 гривень; загальний залишок заборгованості за процентами: 25450.67 гривень; залишок заборгованості за процентами на прострочені заборгованість: 25450.67 гривень; заборгованість за пенею, штраф: 1350.00 гривень. Разом: 51749.94 гривень (а.с. 8-9).
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Як слід з ч. 1 ст. 207 ЦК України , що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Аналогічною правовою позицією є Постанова Верховного Суду №61-20799св19 у справі № 561/77/19 від 16 грудня 2020 року щодо належності та законності підписання кредитних договорів за допомогою одноразового ідентифікатора та висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
З викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
За ч. 1 ст. 526 ЦК України слід, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як слід з ст. 536 ЦК України, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
За ст. 625 ЦК України слід, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України слід, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України слід, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України слід, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За ч. 1 ст. 1048 ЦК України слід, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 1052 даного Кодексу передбачено, що у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).
Отже, як було встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 приєдналася до Умов та правил надання банківських послуг, отримала банківські послуги, на підставі чого було відкрито банківський рахунок, отримавши кредитні кошти стосовно договірних умов, використовувала їх на свій розсуд. Сторона позивача свої зобов'язання виконала, надала відповідачу кредитні кошти для використання, відповідачу ОСОБА_1 було відомо про основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту. Сторона позивача використала своє право на стягнення заборгованості за кредитним договором, процентами за користування кредитом, яка виникла з вини відповідача. Отже, позовні вимоги представника позивача в частині стягнення 24949.27 гривень заборгованості за кредитом та 25450.67 гривень заборгованості за відсотками, всього: 50399.94 гривень, законні та підлягають задоволенню.
Стосовно стягнення 1350.00 гривень пені, суд приходить до висновку, що в цій частині позовних вимог слід відмовити.
Оскільки відповідно до Закону «2120-ІХ «Про внесення до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України» щодо дії норм на період воєнного стану «неустойка» (штрафи, пеня) та інші платежі, сплатити яких передбачені договором про споживчий кредит нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткові виконання) за таким договором підлягають списанню кредитодавцем.
Також у відповідності до цього закону у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк його припинення або скасування у разі прострочення за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком, або інших кредитодавців (позикодавців) позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України а також від обов'язку сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штраф, пені) за таке прострочення.
Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідним договором, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, слід, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки стороною позивача був сплачений судовий збір у сумі 2422.40 гривень, було задоволено частину позовних вимог, саме: з 51749.94 гривень позовних вимог задоволено 50399,94 гривень (50399,94х100%):51749.94=97.40 %, судовий збір 2422.40 гривень, задоволено 97.40 %, (2422,40х97.40 %):100%= 2359,41 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2 ,4, 12, 13, 81, 89, 128, 141, 223, 229, 263-265, 280 ЦПК України, ст.ст. 6, 205, 207, 526, 625, 626, 628, 638, 639, 1048,1050,1052,1054 ЦК України,-
Позовні вимоги представника позивача Акціонерного товариства «Акцент-Банк» Шкапенко Олександра Віталійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (49074, м. Дніпро, вулиця Батумська, будинок 11 ЄДРПОУ 14360080 МФО №307770, № НОМЕР_7 ) заборгованість за кредитним договором №б/н від 07 серпня 2024 року у розмірі 50399 (п'ятдесят тисяч триста дев'яносто дев'ять) гривень 94 копійок станом на 15 грудня 2025 року, яка складається з наступного:
-24949 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот сорок дев'ять) гривень 27 копійок-заборгованість за кредитом;
-25450 (двадцять п'ять тисяч чотириста п'ятдесят) гривень 67 копійок-заборгованість за відсотками.
В іншій частині заявлених позовних вимог у розмірі 1350 (одна тисяча триста п'ятдесят) гривень 00 копійок - пеня, відмовити за необґрунтованістю заявлених позовних вимог.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2359 (дві тисячі триста п'ятдесят дев'ять) гривень 41 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити рішення в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів, з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 24 березня 2026 року.
Суддя Баришівського
районного суду С. І. Чехов