Справа № 355/161/26
Провадження № 2/355/549/26
23 березня 2026 року Баришівський районний суд Київської області
у складі: головуючого-судді Чехова С.І.
за участю секретаря Котенко Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» Кіріченко Вікторії Ігорівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
До суду звернулася представник АТ КБ «ПриватБанк» Кіріченко В.М. з позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 10 січня 2020 року у розмірі 32488.13 гривень, що складається із 32488.13 гривень заборгованості за тілом кредиту, а також сплачений судовий збір під час подачі позовної заяви до суду у розмірі 2662.40 гривень.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 07 вересня 2020 року відповідач ОСОБА_1 ознайомився з умовами кредитування та підписав паспорт кредиту. 10 січня 2020 року відповідач підписав власноручно заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. Тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 75000.00 гривень. Тип кредитної карти: Картка «Універсальна GOLD». Строк кредитування: 20 років. Процентна ставка, відсотків річних: 42,0%; в процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки до 40.8% річних. Кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту. Розмір мінімального обов'язкового платежу: 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення. Проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00%.
Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13 грудня 2019 № 151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України». На підставі укладеного договору відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 07/23 , тип -Універсальна GOLD, згодом було отримано кредитну картку номер - НОМЕР_2 , строк дії 01/24 , тип -Універсальна GOLD та кредитну картку номер - НОМЕР_3 , строк дії - 06/27 , тип -Універсальна GOLD. Відповідач користувався кредитним лімітом, відповідно до виписки по рахунку вчиняв операції, таким чином, згідно до Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, що затверджено Постановою НБУ № 164 від 29 липня 2022 року, відповідач є власником рахунку та держателем платіжного інструменту для здійснення операцій за рахунком.
Відповідач користувався кредитним лімітом, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом, але припинив надавати своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором та підтверджується випискою за рахунком.
Відповідач свої зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим мається заборгованість станом на 21 січня 2026 року у розмірі 32488.13 гривень, яка складається з наступного: 32488.13 гривень - заборгованість за тілом кредиту.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, однак подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача. Позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» підтримує в повному обсязі, необхідні докази є в матеріалах справи. Позивач не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення суду, у разі виникнення обставин, викладених в ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з'явився, був повідомлений належним чином на 03 березня 2026 року на 10 годину 00 хвилин. До суду повернувся конверт з копією ухвали про відкриття провадження, судовою повісткою з відміткою про невручення «адресат відсутній». Далі повідомлявся через веб-сайт Судової влади на 23 березня 2026 року на 09 годину 15 хвилин. Причину неявки не повідомив, яку слід вважати неповажною, відзиву до суду направлено не було.
Відповідно до положень ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З таких підстав суд вирішив розглядати справу заочно.
Дослідивши матеріли справи у повному обсязі, суд приходить до думки про можливе задоволення позовних вимог з таких підстав а саме:
Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 ЦПК України слід, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Згідно з положеннями ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
На підставі ч. 1 ч. 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У відповідності до вимог статті 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
З копії паспорту слід, що відповідач ОСОБА_1 є громадянином України.(а.с. 22-23)
З копії заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг слід, що відповідач ОСОБА_1 згідно ст. 634 Цивільного кодексу України приєднався до розділів «Загальні положення», «Кредитні картки», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка» Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», що розміщені в мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms. За пунктом 1.2 означеної заяви основні умови кредитування: тип кредиту: відновлювана кредитна лінія. Сума/ліміт кредиту: розмір кредитного ліміту не перевищує: 50 000.00 гривень для карт «Універсальна», 75000.00 для карт «Універсальна GOLD». Строк кредитування: 20 років. Мета отримання кредиту: споживчі цілі. Спосіб та строк надання кредиту: безготівковим шляхом. Процентна ставка, відсотків річних: 43,2 % - для карт Універсальна, 42.0 % - для карт Універсальна Gold. Тип процентної ставки: фіксована. Загальні витрати за кредитом: 53185.77 гривень- для карт Універсальна, 61687,16 гривень - для карт Універсальна Gold. Розмір мінімального обов'язкового платежу: - 5 % від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно; у разі прострочення з 31-го дня - 10 % від заборгованості; у разі прострочення з 181-го дня - 100 % від заборгованості. Мається особистий підпис відповідача (а.с. 27-28)
З копії паспорта споживчого кредиту слід, що відповідач був ознайомлений з основними умовами кредитування з урахуванням побажань споживача, тип кредиту: відновлювана кредитна лінія, шляхом встановлення кредитного ліміту на кредитній картці. Строк договору 12 місяців з пролонгацією. Строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією. Пільговий період: до 55 днів (пільгова ставка діє за умови погашення до 25-го числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості). Спосіб та строк надання кредиту безготівковим шляхом (на картковий рахунок). Мета отримання: споживчі потреби. Процентна ставка у пільговий період, відсотків річних: 0,00001% річних. Процентна ставка поза межами пільгового періоду, відсотків річних: 42% 40,8% 36%. Тип процентної ставки фіксована.Мається особистий підпис відповідача.(а.с. 24-26)
З копії виписки за договором № б/н за період 01 січня 2020 року - 21 січня 2026 року слід, що відповідач отримав кредитні кошти та використовував їх на свій розсуд.(а.с. 29-34)
З розрахунку заборгованості за договором № б/н від 10 січня 2020 року, укладеного між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 , станом на 21 січня 2026 року слід, що заборгованість за простроченим тілом кредиту становить 32488.13 гривень, всього загальна заборгованiсть за наданим кредитом становить 32488.13 гривень. (а.с. 35-44)
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України.
За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Як слід з ч. 1 ст. 207 ЦК України , що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
За ч. 1 ст. 526 ЦК України слід, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як слід зі ст. 536 ЦК України, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
За ст. 625 ЦК України слід, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України слід, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України слід, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України слід, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За ч. 1 ст. 1048 ЦК України слід, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 1052 даного Кодексу передбачено, що у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.
Отже, як було встановлено судом, сторона позивача, уклавши з відповідачем угоду про приєднання до «Умов та правил надання банківських послуг» надала відповідачу можливість отримати гроші та використовувати їх за своїм бажанням. Відповідач не виконав своїх зобов'язань перед стороною позивача, не повернув борг стосовно кредитних своїх зобов'язань, чим порушив умови договору. Позовні вимоги сторони позивача законні та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, слід, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача. Отже, сплачений судовий збір стороною позивача повинен бути стягнутий з сторони відповідача, оскільки позовні вимоги позивача були задоволені.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4,12,13, 81,89,128, 141, 223, 229, 263-265, 280 ЦПК України, ст. ст. 6, 205, 207, 526, 625, 626, 628, 638, 639, 1048, 1050, 1052, 1054 ЦК України,-
Позовну заяву представника позивача Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» Кіріченко Вікторії Ігорівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 10 січня 2020 року в розмірі 32488 (тридцять дві тисячі чотириста вісімдесят вісім) гривень 13 копійок, що складається із:
-32488 (тридцять дві тисячі чотириста вісімдесят вісім) гривень 13 копійок -заборгованість за тілом кредиту.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» понесені витрати під час подачі позовної заяви до суду по сплаті судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривень 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити рішення в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів, з дня його проголошення. Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 24 березня 2026 року.
Суддя Баришівського
районного суду С. І. Чехов