Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
24 березня 2026 р. справа № 520/30402/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Держпром, під.3, пов.2,, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення. зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області 20.02.2024 за № 204250005175;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату пенсії по інвалідності шляхом нарахування та виплати підвищення до пенсії, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 №1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення», цільової грошової допомоги на прожиття відповідно до Закону України від 16.03.2004 №1603 «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни» та щомісячної державної адресної допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 №656 «Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій» з 01.03.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 30.03.2021 він отримує пенсію по інвалідності. З 23.11.2022 інвалідність пов'язана з пораненням, одержаним від вибухонебезпечних предметів, у зв'язку з чим до пенсії було встановлено щомісячну державну адресну допомогу до рівня 525% прожиткового мінімуму відповідно до постанови КМУ №656. До лютого 2024 року позивач отримував пенсію з урахуванням зазначеної доплати (близько 11000 грн), однак з 01.03.2024 її розмір безпідставно зменшено до близько 7000 грн за відсутності будь-яких змін обставин. Підставою для такого зменшення відповідач визначив «приведення у відповідність» пенсійної справи, що є протиправним, оскільки причинний зв'язок інвалідності з пораненням не змінювався, а відтак відсутні правові підстави для припинення виплати відповідної доплати.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.
Відповідач не скористався процесуальним правом надати відзив на позов, про відкриття провадження у справі повідомлений за допомогою системи "Електронний суд".
Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Інші заяви по суті справи сторони до суду не подавали.
Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.
Дослідивши доводи позову, відзиву, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 30.03.2021 отримує пенсію по інвалідності в розмірі за віком згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
ОСОБА_1 визнаний особою з інвалідністю 2 групи з 30.03.2021 по 22.11.2022 загального захворювання, з 23.11.2022 по теперішній час - поранення одержане від вибухонебезпечних предметів.
Представник позивача звернувся із адвокатським запитом до відповідача, щодо зменшення розміру пенсії позивача.
Листом від 11.07.2025 №2000-0202-8/105666 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомило представника, що до пенсії ОСОБА_1 з 23.11.2022 було встановлено щомісячну державну адресну допомогу в сумі, що не вистачає до 525% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 №656 «Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасників бойових дій».
Особам, яким причинний зв'язок інвалідності встановлено у зв'язку з пораненням чи іншим ушкодженням здоров'я, одержаними від вибухонебезпечних предметів, та в довідці до акта огляду медико-соціальною експертною комісією не встановлено причинний зв'язок інвалідності згідно пункту 193 Положення № 1317 за відсутності рішення міжвідомчої комісії, розмір пенсії обчислюється на загальних умовах. Після отримання листа міжрайонної спеціалізованої травматологічної медико-соціальної експертної комісії, в якому повідомлялось, що причина інвалідності «поранення одержане від вибухонебезпечних предметів» встановлена ОСОБА_1 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 02.12.2022 №1356, якою внесено зміни до Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317, електронну пенсійну справу ОСОБА_1 було приведено у відповідність. Оскільки медико-соціальною експертною комісією встановлено причинний зв'язок інвалідності поранення, яке одержане від вибухонебезпечних предметів згідно з пунктом 195 Положення № 1317, підстави для проведення виплати пенсії ОСОБА_1 у розмірі 525 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відсутні.
Рішенням від 20.02.2024 за № 204250005175 пенсійну справу ОСОБА_1 було приведено у відповідність з 01.03.2024 року.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі норми права.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від. них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.03.2003 (Закон №1058-IV).
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до статті 30 Закону №1058-IV пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону. Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи. Пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Статтею 31 Закону №1058-ІV передбачено, що залежно від ступеня втрати працездатності визначено три групи інвалідності. Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством. Органи Пенсійного фонду та застрахована особа мають право в установленому законом порядку оскаржити рішення органів медико-соціальної експертизи.
Відповідно до Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12ААВ №704081від 01.06.2023 ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності з 23.11.2022, причина інвалідності поранення одержане від вибухонебезпечних предметів, інвалідність встановлено без строку.
До пенсії ОСОБА_1 з 23.11.2022 було встановлено щомісячну державну адресну допомогу в сумі, що не вистачає до 525% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 №656 «Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасників бойових дій», що підтверджується листом відповідача від 11.07.2025 №2000-0202-8/105666.
Суд не бере до уваги посилання відповідача у листі від 11.07.2025 №2000-0202-8/105666 на пункт 19-3 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 «Питання медико-соціальної експертизи» та твердження про необхідність надання позивачем рішення міжвідомчої комісії з питань встановлення факту отримання особами поранень чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, з огляду на наступне.
Так, Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 «Питання медико-соціальної експертизи» дійсно містить пункт 19-3 у якому вказано, що причинний зв'язок інвалідності з пораненнями чи іншими ушкодженнями здоров'я, одержаними особами, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранень чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборот, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях до 1 грудня 2014 р., а з 1 грудня 2014 р. до 24 лютого 2022 р. - на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, під час проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, з 24 лютого 2022 р. - на території проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, встановлюється на підставі рішення міжвідомчої комісії з питань встановлення факту отримання особами поранень чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у Донецькій та Луганській областях, проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Так, 05.05.2023 Уряд постановою №452 ухвалив зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 та від 25.04.2018 № 306, якими врегульовано процедуру встановлення МСЕКами цивільному населенню, яке з 24 лютого 2022 року перебуває або перебувало на території проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, причинного зв'язку інвалідності із проведенням зазначених заходів, та врегульовано процедуру прийняття Мінветеранів рішення про встановлення факту одержання вищевказаними особами ушкодження здоров'я від боєприпасів на території проведення зазначених заходів.
Разом з тим, Положення про міжвідомчу комісію з питань встановлення факту отримання особами поранень чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затверджене Наказом Міністерства у справах ветеранів України від 03.08.2023 № 184 набрало чинності лише 02.11.2023.
Проте, довідка Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12ААВ №704081 ОСОБА_1 видана 01.06.2023, тобто, на момент подання позивачем довідки дане Положення не діяло.
Отже, на момент встановлення позивачу причинного зв'язку інвалідності (23.11.2022) та призначення відповідної щомісячної державної адресної допомоги, нормативно-правове регулювання, яке б чітко визначало обов'язковість отримання рішення міжвідомчої комісії, було відсутнє або не набрало чинності.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційний Суд України неодноразово висловлював позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів.
Так, надаючи тлумачення ст. 58 Конституції України у Рішенні від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України зазначив, що в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (упьтраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (абзаци перший і другий пункту 2 мотивувальної частини Рішення).
Водночас Конституційний Суд України звернув увагу на те, що ч. 1 ст. 58 Конституції України передбачає винятки із конституційного принципу неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права (абзац третій пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 09 лютого 1999 року №1-рп/99, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 05 квітня 2001 року № З-рп/2001).
Одним із механізмів запобігання свавільному втручанню держави та її органів у реалізацію прав і свобод людини є закріплений у частині третій статті 22 Конституції України принцип недопустимості звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних.
Таким чином, надання нормативно-правовому акту ретроактивної дії не порушуватиме принципи незворотності дії в часі та правової визначеності, якщо ці зміни не погіршують правове становище особи: не встановлюють чи не посилюють юридичну відповідальність, не скасовують і не обмежують чинні права і свободи.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що з огляду на принцип незворотності дії нормативно-правових актів у часі, є протиправними дії відповідача щодо припинення виплати позивачу раніше встановлених доплат у зв'язку з набранням чинності 02.11.2023 Положенням про міжвідомчу комісію з питань встановлення факту отримання особами поранень чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння під час проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, а також заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 20.02.2024 за № 204250005175.
З метою належного захисту порушеного права позивача суд зобов'язує Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії по інвалідності з 01.03.2024 шляхом нарахування та виплати підвищення до пенсії, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 №1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення», цільової грошової допомоги на проживання відповідно до Закону України від 16.03.2004 №1603 «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни», а також щомісячної державної адресної допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 №656 «Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій».
Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Судові витрати щодо судового збору підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст.4-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 236 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Задовольнити позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Держпром, під.3, пов.2, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення. зобов'язання вчинити певні дії.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області 20.02.2024 за № 204250005175.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Держпром, під.3, пов.2, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату пенсії по інвалідності шляхом нарахування та виплати підвищення до пенсії, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 №1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення», цільової грошової допомоги на прожиття відповідно до Закону України від 16.03.2004 №1603 «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни» та щомісячної державної адресної допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 №656 «Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій» з 01.03.2024.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення у повному обсязі виготовлено 24 березня 2026 року.
Суддя Олексій КОТЕНЬОВ