Справа № 420/27199/25
12 березня 2026 року м. Одеса
Зала судових засідань №22
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Аракелян М.М.
За участю секретаря Поліщука О.В.
За участю сторін:
Від позивача: Лях Р.М.
Від відповідача: Порохова А.Є
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОРЕСУРС» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-
11 серпня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОРЕСУРС» (сформована в системі «Електронний суд» 11.08.2025 року) до Одеської митниці, у якій представник позивача просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості № UA500500/2025/000278/2 від 05.08.2025 року.
стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати:
- судовий збір у розмірі 24 224,00 грн;
- витрати на професійну правничу допомогу у розмірі, який залежно від обсягу наданих послуг буде повідомлено позивачем у строк, передбачений ч. 7 ст. 139 КАС України.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа розподілена на суддю Аракелян М.М.
Ухвалою суду від 13.08.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін; призначено підготовче засідання на 09.09.2025 року; зобов'язано позивача у строк до 01.09.2025 року подати суду додатки до позовної заяви у паперовому вигляді, зазначені у переліку додатків до позовної заяви.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з метою здійснення митного оформлення представником позивача ТОВ «СТАР ЛАЙТ ЛОГІСТІК», договір надання брокерських послуг № 11/2023 від 06.12.2023 було подано митну декларацію № 25UA500500024937U8 від 05.08.2025. Митна вартість товару була визначена декларантом за основним методом (ціною договору) відповідно до вартості, сплаченої позивачем за товар. Для підтвердження обґрунтованості заявленої в митних деклараціях митної вартості та обраного методу її визначення митному органу було надано документи. Проте незважаючи на надання декларантом всіх документів та пояснень, відповідачем Одеською митницею було відмовлено у митному оформленні, надано Картку відмови № UA500500/2025/000598 від 06.08.2025 та прийнято Рішення про коригування митної № UA500500/2025/000278/2 від 05.08.2025. В оскаржуваному рішенні відповідач зазначає, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються позивачем, не може бути застосовано у даному випадку у зв'язку з наступним: 1. Першою розбіжністю відповідач зазначає: «Відповідно проформи-рахунку від 20.02.2025 № RTGL-DNP2501 зазначені умови оплати 30% передоплата залишок перед доставкою та рахунків-фактур (інвойсів) від 10.04.2025 зазначені умови оплати 30% передоплата, 30 % перед відвантаженням, залишок перед доставкою. Відповідно банківських платіжних документів № 4 від 27.02.2025; № 6 від 14.04.2025; № 15 від 05.06.2025 оплата за товар здійснена на суму відповідно проформи-рахунку від 20.02.2025 № RTGLDNP2501, це також підтверджено наявністю реквізитів проформи інвойса у призначені за товар. Проте чому оплата за товар здійснена не безпосередньо перед відправкою як зазначено у всіх комерційних документах». Вважає дане зауваження нелогічним та недоречним, оскільки взагалі незрозуміло, що саме не влаштувало митний орган у платіжних документах, які надані позивачем під час митного оформлення. Вважає, що позивач під час митного оформлення надав платіжні документи, які чітко та однозначно підтверджують ціну, оплачену ним як покупцем за товар:- загальна сума за платіжними інструкціями чітко відповідає загальній сумі у проформі-інвойсі;- умови оплати (процентне співвідношення фактичних оплат) чітко відповідають умовам, погодженим у проформі-інвойсі;- призначення платежу містить чітке посилання на реквізити контракту поставки (номер та дату) та реквізити проформи-інвойсу (номер та дата). Відповідач також посилається на відсутність заявки експедитору та платіжних документів, що підтверджують оплати послуг перевезення. Платіжні документи щодо оплат в момент митного оформлення надати не вбачалося можливим, оскільки відповідно до умов, погоджених між Позивачем та ТОВ "ТГЛ УКРАЇНА" (експедитором) оплата послуг здійснюється по факту їх надання, а саме після отримання клієнтом на своєму складі вантажу у розпорядження (п. 3.1. Договору транспортного експедирування № 12/12/2024 від 12.12.2024 у редакції протоколу розбіжностей № 1 від 12.12.2024). В день митного оформлення цей момент ще не настав, отже, послуги ще не були наданими у повному обсязі. Так, митне оформлення відбувалося 05.08.2025. При цьому платіж щодо морського фрахту було здійснено 11.08.2025 що підтверджується платіжною інструкцією № 554 від 11.08.2025 - тобто вже після митного оформлення. На момент митного оформлення документами з питань транспорту виступали договори, рахунок від експедитора та довідка про вартість перевезення, які і були надано відповідачеві. Станом на момент подання позову вже зроблені всі оплати, тому надав відповідні докази суду. І останньою розбіжністю митний орган зазначає: «Відповідно довідки про транспортно-експедиційні витрати від 30.07.2025 №TG022272 зазначено, що навантажувальні роботи входять до вартості перевезення. На умовах поставки FOB (CN) Shanghai port, продавець зобов'язаний забезпечити доставку та його завантаження на борт судна у зазначеному порту. Відповідно наданого рахунку на оплату від 30.07.2025 №СФ-45158 транспорно-експедиторські витрати та локальні портові витрати на території України окремо виділені у витрати. Виходячи з всього цього неможливо з'ясувати які саме навантажувальні роботи входять до вартості перевезення відповідно довідки про транспортно-експедиційні витрати від 30.07.2025 №TG022272.». Твердження відповідача не відповідає дійсності, оскільки: по-перше, у довідці про транспортні витрати взагалі не йдеться про жодні навантажувальні роботи, по-друге, у рахунку експедитора від 30.07.2025 № СФ-45158 наявна всього одна строка - «морське перевезення за маршрутом Шанхай, Китай - Одеса, Україна», тобто жодні локальні портові витрати на території України окремо не виділені у витрати, як помилково зазначає відповідач. Документи, надані Позивачем, не містять ані розбіжностей, ані ознак підробки, вказані в них відомості повністю узгоджуються між собою і дають змогу ідентифікувати товар та підтверджують його митну вартість. Отже, відповідач взагалі не мав правових підстав звертатися до ч. 3 ст. 53 МК України та посилатися на ненадання тих документів, які прямо визначенні законодавцем як додаткові.
22.08.2025 року представник відповідача подав до суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Заперечуючи проти позову, Одеська митниця зазначила, що декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація (МД) № 25UA500500024937U8 від 05.08.2025, відповідно до якої за умовами поставки FOB на митну територію України надійшов товар ТОВ «ДНІПРОРЕСУРС». Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № 25UA500500024937U8 від 05.08.2025 позивачем подані документи. На виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 25UA500500024937U8 від 05.08.2025 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2025/000278/2 від 05.08.2025, а саме: 1. Відповідно проформи-рахунку від 20.02.2025 № RTGL-DNP2501 зазначені умови оплати 30% передоплата залишок перед доставкою та рахунків-фактур (інвойсів) від 10.04.2025 № RTGL-DNP2501, RTGL DNP2501/1, RTGL-DNP2501/2, RTGL-DNP2501/3, RTGL-DNP2501/4, RTGL DNP2501/5, RTGL-DNP2501/6 зазначені умови оплати 30% передоплата,30 % перед відвантаженням, залишок перед доставкою. Відповідно банківських платіжних документів від 05.06.2025 №15, від 27.02.2025 №4,від 14.04.2025 №6 оплата за товар здійснена на суму відповідно проформи-рахунку від 20.02.2025 №RTGL-DNP2501, це також підтверджено наявністю реквізитів проформи-інвойса у призначені за товар. Проте чому оплата за товар здійснена не безпосередньо перед відправкою як зазначено у всіх комерційних документах. 2. Відповідно довідки про транспортно-експедиційні витрати від 30.07.2025 №TG022272 зазначено, що навантажувальні роботи входять до вартості перевезення. На умовах поставки FOB (CN) Shanghai port, продавець зобов'язаний забезпечити доставку та його завантаження на борт судна у зазначеному порту. Відповідно наданого рахунку на оплату від 30.07.2025 №СФ-45158 транспорно-експедиторські витрати та локальні портові витрати на території України окремо виділені у витрати. Виходячи з всього цього неможливо з'ясувати які саме навантажувальні роботи входять до вартості перевезення відповідно довідки про транспортно-експедиційні витрати від 30.07.2025 №TG022272. 3. Прайс - лист від 06.02.2025 № б/н має адресний характер та не може бути використаний необмеженим колом осіб. Прайс-лист-це документ, в міжнародній практиці, що містить перелік товарів або послуг з їхніми цінами та використовується в бізнесі для надання клієнтам інформації про вартість продуктів, які пропонуються для продажу. 4. Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати:- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг).Рахунок-фактуру (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів та банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка фактури не надано. 5. Відповідно договору транспортного експедирування від 04.04.2024 № 04042024-2 Перевізник має право отримувати від замовника довіреність, заявку на надання транспортно-експедиторських послуг (далі - Заявка). З моменту узгодження Замовником і Перевізником Заявки, вона є відповідний додаток, який є невід'ємною частиною цього Договору, проте до митного оформлення Заявка не подана. Таким чином, декларантом не надано у повному обсязі документи, передбачені положеннями ст. 335 МКУ, з урахування особливостей переміщення оцінюваної партії товару, надані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Таким чином виникли достатні підстави вважати, що в наданих документах зазначені помилкові або недостовірні відомості щодо складових митної вартості, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та потребують уточнення. Таким чином, оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості . Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів. 05.08.2025 у відповідь на повідомлення митного органу декларантом надано Лист-відповідь від 05.08.2025 № б/н про відсутність інших додаткових документів. Отже, декларантом не надано належних документальних підтверджень числових значень складових митної вартості, визначених п.6 та 8 ч.2 ст.53 і п.6 та 7 ч.10 ст.58 МКУ. Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № 25UA500500024937U8 від 05.08.2025 містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Отже, за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом у відношенні товарів застосовано резервний метод (метод 2 ґ). У зв'язку з вищевикладеним та у відповідності до ч. 2 ст. 55 МКУ Одеською митницею прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2025/000278/2 від 05.08.2025. Враховуючи вищевикладені причини, та положення частини 6 статті 54, статті 256 МКУ, Одеською митницею була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2025/000598 та роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару № UA500500/2025/000278/2 від 05.08.2025 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2025/000598 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ «ДНІПРОРЕСУРС».
26.08.2025 року представник позивача подав відповідь на відзив, де зазначає, що зауваження митниці до прайс-листа спростовується відсутністю у нормативно правових актах будь-яких вимог та затверджених форм такого документа. Це документ довільної форми, який складається стороною договору у тому вигляді, який прийнятий на її підприємстві. У нашому випадку митний орган зазначає зауваження - що наданий декларантом прайс-лист має адресний характер та не може бути використаний необмеженим колом осіб. Зауваження відповідача «щодо умов оплати» вважаємо нелогічним та недоречним, оскільки взагалі незрозуміло (ані з тексту оскаржуваного рішення, ані з тексту відзиву на позовну заяву), що конкретно не влаштувало митний орган у платіжних документах, які надані Позивачем під час митного оформлення. Детальне пояснення щодо платежів ми навели на сторінці 5-6 позовної заяви, чітко показуючи, що умови здійснених платежів відповідають умовам оплати, погодженим сторонами в інвойсі, а призначення платежів містять чіткі реквізити (номер та дату) контракту та проформи-інвойсу. Розмір кожного платежу за платіжною інструкцією чітко відповідає розміру платежу, який має бути здійснений відповідно до умов інвойсу (становить 30%, 30% та 40% відповідно). Відповідач не зазначає ані в оскаржуваному рішенні, ані у відзиві на позовну заяву, у чому саме полягає розбіжність. При цьому позивачем надано всі платіжні документи, які чітко підтверджують ціну, що фактично сплачена позивачем за товар. Твердження відповідача загальним, формальним та таким, що не може бути підставою для коригування митної вартості товарів. У відзиві відповідач дублює твердження про ненадання платіжних документів з оплати транспортних послуг, хоча у позовній заяві було чітко зазначено та додано докази того, що платіжні документи щодо оплат в момент митного оформлення надати не вбачалося можливим, оскільки відповідно до умов, погоджених між Позивачем та ТОВ "ТГЛ УКРАЇНА" (експедитором) оплата послуг здійснюється по факту їх надання, а саме після отримання клієнтом на своєму складі вантажу у розпорядження (п. 3.1. Договору транспортного експедирування № 12/12/2024 від 12.12.2024 у редакції протоколу розбіжностей № 1 від 12.12.2024). В день митного оформлення цей момент ще не настав, отже, послуги ще не були наданими у повному обсязі. Так, митне оформлення відбувалося 05.08.2025. При цьому платіж щодо морського фрахту було здійснено 11.08.2025 що підтверджується платіжною інструкцією № 554 від 11.08.2025 - тобто вже після митного оформлення. Таким чином, на момент митного оформлення документами з питань транспорту виступали договори, рахунок від експедитора та довідка про вартість перевезення, які і були надано Відповідачеві. Станом на момент подання позову вже зроблені всі оплати, тому до позову були додані відповідні докази. Також відповідач посилається на ненадання під час митного оформлення заявки експедитору. Цей документ не передбачено Митним кодексом України як обов'язковий для надання під час митного оформлення. Щодо зауваження відповідача до довідки про транспортні витрати від 30.07.2025 № TG022272 у позові було вказано на невідповідність зауваження змісту самої довідки: по-перше, у довідці про транспортні витрати взагалі не йдеться про жодні навантажувальні роботи, по-друге, у рахунку експедитора від 30.07.2025 № СФ-45158 наявна всього одна строка - «морське перевезення за маршрутом Шанхай, Китай Одеса, Україна», тобто жодні локальні портові витрати на території України окремо не виділені у витрати, як помилково зазначає відповідач. В ч. 2 ст. 53 МК України законодавцем зазначено вичерпний перелік документів, що підтверджують митну вартість товарів. Це передусім основні документи, такі як контракт, інвойс, платіжні доручення, пакувальний лист тощо. Відповідач нічого не зазначає про ці документи, хоча саме вони є основними. І ці документи не містять жодних розбіжностей: контракт поставки № DNP20250212 від 19.02.2025; проформа-інвойс № RTGL-DNP2501 від 20.02.2025; платіжні інструкції № 4 від 27.02.2025; № 6 від 14.04.2025; № 15 від 05.06.2025; комерційний інвойс № RTGL-DNP2501 від 10.04.2025; пакувальний лист б/н від 10.04.2025; сертифікат походження № 25С3326А0256/00075 від 09.06.2025. Це основні документи на товар, якими оформлено поставку. Відомості щодо товару в них повністю узгоджуються між собою: характеристики товару, його кількість, вага та ціна, а також реквізити контракту поставки та номер проформи-інвойсу співпадають. Тобто зазначені документи жодних розбіжностей щодо товару або його вартості не містять. Окрім основних, під час митного оформлення були надані й додаткові документи:- і транспортні документи (коносамент, автотранспортні накладні на кожен контейнер),- і документи щодо перевезення (договори транспортного експедирування та перевезення, довідку про транспортні витрати, рахунок експедитора),- - і митну декларацію країни відправлення; і сертифікати Китайської палати міжнародної торгівлі, якими посвідчено вірність комерційного інвойсу та експортної декларації. Проте відповідач взагалі не зазначає нічого з цього приводу і підставою для прийняття оскаржуваного рішення зазначає ненадання позивачем додаткових документів. Стосовно посилання відповідача на базу ЄАІС АСМО "Інспектор", то відомості з неї мають лише допоміжний інформаційний характер та не мають жодного переважного значення. Відповідно сама лише наявність раніше оформлених митних декларацій з вищим рівнем митної вартості товару не може вважатися належним обґрунтуванням коригування.
28.08.2025 року від Одеської митниці надійшли заперечення, де зазначено, що на виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 25UA500500024937U8 від 05.08.2025 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2025/000278/2 від 05.08.2025, а саме: 1. Відповідно проформи-рахунку від 20.02.2025 № RTGL-DNP2501 зазначені умови оплати 30% передоплата залишок перед доставкою та рахунків-фактур (інвойсів) від 10.04.2025 № RTGL-DNP2501, RTGL DNP2501/1, RTGL-DNP2501/2, RTGL-DNP2501/3, RTGL-DNP2501/4, RTGL DNP2501/5, RTGL-DNP2501/6 зазначені умови оплати 30% передоплата,30 % перед відвантаженням, залишок перед доставкою. Відповідно банківських платіжних документів від 05.06.2025 №15, від 27.02.2025 №4,від 14.04.2025 №6 оплата за товар здійснена на суму відповідно проформи-рахунку від 20.02.2025 №RTGL-DNP2501, це також підтверджено наявністю реквізитів проформи-інвойса у призначені за товар. Проте чому оплата за товар здійснена не безпосередньо перед відправкою як зазначено у всіх комерційних документах. 2. Відповідно довідки про транспортно-експедиційні витрати від 30.07.2025 №TG022272 зазначено, що навантажувальні роботи входять до вартості перевезення. На умовах поставки FOB (CN) Shanghai port, продавець зобов'язаний забезпечити доставку та його завантаження на борт судна у зазначеному порту. Відповідно наданого рахунку на оплату від 30.07.2025 №СФ-45158 транспорно-експедиторські витрати та локальні портові витрати на території України окремо виділені у витрати. Виходячи з всього цього неможливо з'ясувати які саме навантажувальні роботи входять до вартості перевезення відповідно довідки про транспортно-експедиційні витрати від 30.07.2025 №TG022272. 3. Прайс - лист від 06.02.2025 № б/н має адресний характер та не може бути використаний необмеженим колом осіб. Прайс-лист-це документ, в міжнародній практиці, що містить перелік товарів або послуг з їхніми цінами та використовується в бізнесі для надання клієнтам інформації про вартість продуктів, які пропонуються для продажу. 4. Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати:- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг).Рахунок-фактуру (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів та банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка фактури не надано. 5. Відповідно договору транспортного експедирування від 04.04.2024 № 04042024-2 Перевізник має право отримувати від замовника довіреність, заявку на надання транспортно-експедиторських послуг (далі - Заявка). З моменту узгодження Замовником і Перевізником Заявки, вона є відповідний додаток, який є невід'ємною частиною цього Договору, проте до митного оформлення Заявка не подана. Таким чином, декларантом не надано у повному обсязі документи, передбачені положеннями ст. 335 МКУ, з урахування особливостей переміщення оцінюваної партії товару, надані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Тому виникли достатні підстави вважати, що в наданих документах зазначені помилкові або недостовірні відомості щодо складових митної вартості, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та потребують уточнення. Тобто твердження позивача про надання достовірних даних не відповідають дійсним обставинам справи, так як під час митного оформлення було виявлено розбіжності в наданих ТОВ «ДНІПРОРЕСУРС» документах, про що зазначено в Рішенні про коригування митної вартості товарів № UA500500/2025/000278/2 від 05.08.2025.
29.08.2025 року позивач на виконання ухвали суду від 13.08.2025 року надав копії додатків до позовної зави в паперовому вигляді.
У підготовчому засіданні 09.09.2025 року оголошено перерву на 16.09.2025 року.
Підготовче засідання 16.09.2025 року відкладено у зв'язку із першою неявкою позивача на 02.10.2025 року.
Ухвалою суду від 02.10.2025 року в порядку письмового провадження закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 21.10.2025 року.
У судовому засіданні 21.10.2025 року оголошено перерву до 11.11.2025 року.
10.11.2025 року від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів.
Судове засідання 11.11.2025 року відкладено на 27.11.2025 року у зв'язку із оголошенням на території м.Одеси та Одеської області повітряної тривоги.
Судове засідання призначене на 27.11.2025 р. перенесено у зв'язку з перебуванням судді у відпустці та призначено на 23.12.2025 року.
У судовому засіданні 23.12.2025 року оголошено перерву до 27.01.2026 року.
У судовому засіданні 27.01.2026 року оголошено перерву до 24.02.2026 року.
У судовому засіданні 24.02.2026 року оголошено перерву до 12.03.2026 року.
У судовому засіданні 12.03.2026 року проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, заслухавши надані пояснення, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що між позивачем та компанією GUANGLU ELECTRICAL CO., LTD. (Китай) було укладено Контракт поставки № DNP20250212 від 19.02.2025, відповідно до умов якого позивач виступає покупцем, а Компанія GUANGLU ELECTRICAL CO., LTD. - продавцем (а.с.143-145).
Відповідно до п. 2.1. Контакту поставки Продавець зобов'язується поставляти Покупцеві Товари, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товари відповідно до положень цього Договору.
В ході виконання Контракту поставки за замовленням ТОВ «ДНІПРОРЕСУРС» як покупця було складено Проформу-інвойс № RTGL-DNP2501 від 20.02.2025(а.с.157). Загальна вартість товару становить 274 532,56 доларів США, загальна кількість одиниць товару 2332 од. Така сама інформація (ціна, кількість, найменування) міститься у Специфікації № 1 від 20.02.2025(а.с.165).
При оформленні доставки зазначеного товару Продавцем було надано Комерційний інвойс № RTGL-DNP2501 від 10.04.2025, дійсність якого підтверджено сертифікатом Китайської палати міжнародної торгівлі № 253326В0/001916 від 21.05.2025(а.с.221-225). Товар було оплачено позивачем у повному обсязі, що підтверджується платіжними інструкціями № 4 від 27.02.2025(а.с.158); № 6 від 14.04.2025(а.с. зворот 158); № 15 від 05.06.2025 (а.с.159). Загальна сума оплат чітко відповідає даним Проформи-інвойсу № RTGL DNP2501 від 20.02.2025 (а.с.161) та Комерційного інвойсу № RTGL-DNP2501 від 10.04.2025 (а.с.216,219) і становить 274 532,56 доларів США.
При оформленні доставки продавцем було складено та надано позивачу Пакувальний лист б/н від 10.04.2025, в якому зазначено ту саму кількість товару - 2332 од., кількість ящиків - 341, вагу нетто - 129 924 кг, вагу брутто - 137 185 кг та ті самі характеристики електричних моторів (номенклатура, модель, потужність, кількість обертів). На підтвердження походження товарів виробником, Компанією GUANGLU ELECTRICAL CO., LTD. (Китай), було надано Сертифікат походження № 25С3326А0256/00075 від 09.06.2025 (а.с.164), в якому зазначено реквізити комерційного інвойсу - № RTGL-DNP2501 від 10.04.2025(а.с. та ту саму кількість товару - 2332 одиниць.
Митне оформлення в країні відправлення підтверджується експортною декларацією № 223120250001598527, дійсність якої підтверджено сертифікатом Китайської палати міжнародної торгівлі № 253326В0/001917 від 21.05.2025(а.с.221-225).
Товар поставлявся шістьома контейнерами. Шлях морського прямування підтверджується Коносаментом № BW25040909 від 02.05.2025. Вантаж був відправлений з порту Шанхай, Китай та прибув до порту Одеса, Україна.
Після доставки вантажу морським шляхом його було завантажено для транспортування (вже по території України) на шість автомобілів, на кожен з яких було складено окрему автотранспортну накладну (CMR) та комерційний інвойс.
Загальна кількість, вага та вартість товарів при цьому чітко відповідає даним Проформи-інвойсу № RTGL-DNP2501 від 20.02.2025 та Комерційного інвойсу № RTGL DNP2501 від 10.04.2025(а.с.215).
Після прибуття товару в порт розвантаження з метою здійснення митного оформлення представником позивача (ТОВ «СТАР ЛАЙТ ЛОГІСТІК», договір надання брокерських послуг № 11/2023 від 06.12.2023) було подано митну декларацію № 25UA500500024937U8 від 05.08.2025(а.с.146).
Для підтвердження обґрунтованості заявленої в митних деклараціях митної вартості та обраного методу її визначення митному органу було надано наступні документи:
- митна декларація № 25UA500500024937U8 від 05.08.2025;
- проформа-інвойс № RTGL-DNP2501 від 20.02.2025(а.с.161,241-242,243);
- специфікація № 1 від 20.02.2025 (а.с.165);
- прайс-лист виробника від 06.02.2025 (комерційна пропозиція)(а,с.160);
- комерційний інвойс № RTGL-DNP2501 від 10.04.2025(а.с.;
- сертифікат Китайської палати міжнародної торгівлі № 253326В0/001916 від 21.05.2025(а.с.136-137);
- пакувальний лист б/н від 10.04.2025 (а.с.232;
- платіжна інструкція № 4 від 27.02.2025(а.с.158);
- платіжна інструкція № 6 від 14.04.2025(а.с. зворот 158);
- платіжна інструкція № 15 від 05.06.2025 (а.с.159);
- сертифікат походження № 25С3326А0256/00075 від 09.06.2025;
- коносамент № BW25040909 від 02.05.2025 (а.с.230,233);
- автотранспортна накладна № 172 від 04.08.2025;
- автотранспортна накладна № 376 від 04.08.2025;
- автотранспортна накладна № 430 від 04.08.2025;
- автотранспортна накладна № 470 від 04.08.2025;
- автотранспортна накладна № 580 від 04.08.2025;
- автотранспортна накладна № 746 від 04.08.2025;
- комерційний інвойс № RTGL-DNP2501/1 від 10.04.2025(а.с. зворот 138);
- комерційний інвойс № RTGL-DNP2501/2 від 10.04.2025(а.с.139);
- комерційний інвойс № RTGL-DNP2501/3 від 10.04.2025(а.с. зворот 1390;
- комерційний інвойс № RTGL-DNP2501/4 від 10.04.2025(а.с. 140);
- комерційний інвойс № RTGL-DNP2501/5 від 10.04.2025 (а.с. зворот 1400;
- комерційний інвойс № RTGL-DNP2501/6 від 10.04.2025(а.с.138);
- митна декларація країни відправлення № 223120250001598527;
- сертифікат Китайської палати міжнародної торгівлі № 253326В0/001917 від 21.05.2025 (а.с.132-133);
- договір транспортного експедирування № 12/12/2024 від 12.12.2024 (а.с.125-127);
- довідка про транспортні витрати № TG022272 від 30.07.2025;
- рахунок від експедитора № СФ-45158 від 30.07.2025;
- договір експедитора з автомобільним перевізником № 04042024-2 від 04.04.2024 (а.с.115-119);
- зовнішньоекономічний договір (контракт) поставки № DNP20250212 від 19.02.2025;
- договір про надання послуг митного брокера № 11/2023 від 06.12.2023 (а.с.80);
- договір №04042024-2 від 04.04.2024 року автомобільних перевезень вантажів (а.с.115-119);
-договір транспортного експедирування від 12.12.2024 року (а.с.125-127, зворт 80);
-рахунок фактуру №СФ-45158 на суму 571203,36 грн. (а.с. зворт 129);
-платіжна інструкція № 554 від 11.08.2026 року на суму 571203,36 грн (а.с.130);
Роз'яснення щодо деяких питань митного оформлення №1 від 03.01.2025 року (а.с. зворот 81-83)
06.08.2025 року Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості №UA500500/2025/000278/2 від 05.08.2025 року,.у якому зазначено, що обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості. РОЗДІЛ III. МИТНА ВАРТІСТЬ ТОВАРІВ ТА МЕТОДИ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ, глава 9, ст. 52-64 Митного Кодексу України. За результатами візуальної перевірки, передбаченої ст. 337 МКУ, було встановлено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме: 1. Відповідно проформи-рахунку від 20.02.2025 № RTGL-DNP2501 зазначені умови оплати 30% передоплата залишок перед доставкою та рахунків-фактур (інвойсів) від 10.04.2025 № RTGL-DNP2501, RTGL-DNP2501/1, RTGL-DNP2501/2, RTGL-DNP2501/3, RTGL-DNP2501/4, RTGL-DNP2501/5, RTGL-DNP2501/6 зазначені умови оплати 30% передоплата, 30% перед відвантаженням, залишок перед доставкою. Відповідно наданого платіжних документів від 05.06.2025 № 15, від 27.02.2025 № 4, від 14.04.2025 № 6 оплата за товар здійснена на суму відповідно проформи-рахунку від 20.02.2025 № RTGL-DNP2501, це також підтверджено наявністю реквізитів проформи-інвойса у призначенні за товар. Проте чому оплата за товар здійснена не безпосередньо перед відправкою як зазначено у всіх комерційних документах. 2. Відповідно довідки про транспортно-експедиційні витрати від 30.07.2025 № TG022272 зазначено, що навантажувальні роботи входять до вартості перевезення. На умовах поставки FOB (CN) Shanghai port, продавець зобов'язаний забезпечити доставку та його завантаження на борт судна у зазначеному порту. Відповідно наданого рахунку на оплату від 30.07.2025 № СФ-45158 транспортно-експедиторські витрати та локальні портові витрати на території України окремо виділені у витрати. Виходячи з всього цього неможливо з'ясувати які саме навантажувальні роботи входять до вартості перевезення відповідно довідки про транспортно-експедиційні витрати від 30.07.2025 № TG022272. 3. Прайс-лист від 06.02.2025 № б/н має адресний характер та не може бути використаний необмеженим колом осіб. Прайс-лист - це документ, в міжнародній практиці, що містить перелік товарів або послуг з їхніми цінами та використовується в бізнесі для надання клієнтам інформації про вартість продуктів, які пропонуються для продажу. Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг). Рахунок-фактуру (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів та банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури на надано. Відповідно договору транспортного експедирування від 04.04.2024 № 04042024-2 Перевізник має право отримувати від замовника довіреність, заявку на надання транспортно-експедиторських послуг (далі - Заявка). З моменту узгодження Замовником і Перевізником Заявки, вона є відповідний додаток, який є невід'ємною частиною цього Договору, проте до митного оформлення Заявка не подана. Таким чином, декларантом не надано у повному обсязі документи, передбачені положеннями ст. 335 МКУ, з урахування особливостей переміщення оцінюваної партії товару, надані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Таким чином виникли достатні підстави вважати, що в наданих документах зазначені помилкові або недостовірні відомості щодо складових митної вартості, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та потребують уточнення. Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 53 МКУ декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 2) виписку з бухгалтерської документації; 3) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 4) каталоги, специфікації; 5) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 7) копію митної декларації країни відправлення, переклад митної декларації країни відправлення на українську мову згідно статті 254 МКУ. У відповідності до частини 6 статті 53 МКУ декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. 05.08.2025 у відповідь на повідомлення митного органу декларантом надано Лист-відповідь від 05.08.2025 № б/н про відсутність інших додаткових документів. Отже, декларантом не надано належних документальних підтверджень числових значень складових митної вартості, визначених п. 6 та п. 8 ч. 2 ст. 53 і п. 6 та 7 ч. 10 ст. 58 МКУ. Відповідно до ч. 4 ст. 57 МКУ було проведено консультацію між декларантом і митним органом з метою визначення основи митної вартості. Відповідно до ч. 1 ст. 55 МКУ рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 МКУ, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Згідно частини 6 статті 54 митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначена митна вартість товарів, зокрема, у разі: 1) неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) невідповідності обраного методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ. Згідно статті 57 МКУ кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм МКУ. Згідно частини 2 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при обчисленні. Відповідно до частини 3 статті 58 МКУ у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. В митному органі відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до статей 59, 60 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митному органі відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Відповідно до пункту 1 статті 64 МКУ у разі, якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) - за резервним методом. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ПІК «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби та встановлено, що: по товару №1 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено є більшим - 5,9403 дол. США /кг, що у перерахунку становить 798,477 дол. США /шт (ЕМД від 29.10.2024 № UA100060/2024/230506) ніж заявлено декларантом 2,101 дол. США / кг, що у перерахунку становить 282,4113 дол. США /шт; по товару №2 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено є більшим - 6,0356 дол. США /кг, що у перерахунку становить 199,238 дол. США /шт (ЕМД від 25.11.2024 №UA110140/2024/9263) ніж заявлено декларантом 2,2367 дол. США / кг, що у перерахунку становить 73,834 дол. США /шт; по товару №3 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено є більшим - 4,65 дол. США/кг, що у перерахунку становить 79,7654 дол. США /шт (ЕМД від 27.11.2024 № UA100250/2024/605032), ніж заявлено декларантом - 2,7847 дол. США/кг що у перерахунку становить 47,768 дол. США /шт; по товару №4 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено є більшим - 6,1692 дол. США /кг, що у перерахунку становить 5919,0047 дол. США /шт (ЕМД від 18.09.2024 №UA100380/2024/337759) ніж заявлено декларантом 2,1653 дол. США / кг, що у перерахунку становить 2077,4889 дол. США /шт; по товару №5 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено є більшим - 6,2134 дол. США /кг, що у перерахунку становить 2681,2456 дол.США /шт (ЕМД від 17.10.2024 № UA100150/2024/515351) ніж заявлено декларантом 2,1232 дол. США / кг, що у перерахунку становить 916,2089 дол. США /шт; по товару №6 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено є більшим - 4,0605 дол. США /кг, що у
перерахунку становить 80,3471 дол. США /шт (ЕМД від 28.03.2025 №UA902020/2025/202873) ніж заявлено декларантом 3,272 дол. США / кг, що у перерахунку становить 64,744 дол. США /шт; по товару №8 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено є більшим - 8,0703 дол. США /кг (ЕМД від 22.03.2025 № UA408020/2025/10522) ніж заявлено декларантом 1,0242 дол. США / кг. За основу для коригування митної вартості товару використано митне оформлення товарів з урахуванням опису товару, країни виробництва, ваги, умов поставки, митне оформлення
якого здійснено у наближений до митного оформлення час та ґрунтується на раніше визнаній (визначених) митними органами митній вартості товарів. Декларанту роз'яснено права викладені у ч.3 ст.52 МКУ та права щодо випуску у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст. 55 МКУ. Декларанту роз'яснено права на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду (а.с.14-17, 48-50).
Одеською митницею було видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2025/000598 (а.с.135).
У картці, зокрема, зазначено:
«РОЗДІЛ III. МИТНА ВАРТІСТЬ ТОВАРІВ ТА МЕТОДИ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ, глава 9, ст.52-55 МКУ. У зв'язку з тим, що митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів зазначених у ст. 58,59,60,61,62,63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів, буде визначена з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі (GATT), другорядним методом - резервним. Митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості №UA500500/2025/000278/2 від 05.08.2025. Рішення про відмову у митному оформлення може бути оскаржено у порядку передбаченому гл. 4 Закону України від 13/03/2012 № 4496-VI " ПРО МИТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ"(а.с.135).
Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митною декларацією (МД) № 25UA500500025017U7 від 06.08.2025 за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МКУ.
Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 4 070 201,14 грн. шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу.
Вважаючи протиправними оскаржувані рішення та картку відмови, позивач звернувся до суду з даним позовом, покликаючись на порушення його права на сплату митних платежів відповідно до ціни договору (за першим методом визначення митної вартості), що призвело до його фінансових втрат у сумі 4 070 201,14 грн.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно зі ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Частинами 1-2 ст. 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України встановлено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
В силу вимог ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно з ч. 2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 6 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Частиною 1 ст. 55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
При цьому, ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України закріплено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
В силу вимог ч.ч. 2-3 ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією (ч. 4 ст. 57 МК України).
Таким чином, до виключних повноважень органу доходів і зборів належить здійснення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, яке полягає у перевірці числового значення та методу визначення заявленої митної вартості.
Разом з тим, з урахуванням положень ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, яка встановлює, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, реалізація зазначених повноважень повинна відбуватись із обмеженим втручанням у процедуру самостійного визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, котрому повинна передувати наявність в органу доходів і зборів обґрунтованих сумнiвiв у правильності визначення заявленої митної вартості товарів.
Відповідно до ч. 4 ст. 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Згідно з ч. 5 цієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Частиною 10 ст. 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;
2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;
3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
7) витрати на страхування цих товарів.
Частиною 11 ст. 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.
Частиною 9 ст. 58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
В силу вимог ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
А відповідно до ч. 3 цієї статті, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої ст. 57 цього Кодексу
З аналізу вищенаведених норм права вбачається, що обов'язок доведення митної вартості товару лежить на імпортерові. Але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнiвiв у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли:
- надані декларантом документи містять розбіжності,
- або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари,
- або наявні ознаки підробки.
Відповідно, наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи мають підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Частиною 4 ст. 54 Митного кодексу України передбачено обов'язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.
Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 року, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 року за №883/21195, митним органом при визначенні митної вартості товарів у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:
- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);
- невірно проведений розрахунок митної вартості;
- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;
- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У оскаржуваному позивачем рішенні про коригування митної вартості товарів відповідачем зазначено, що подані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Так, відповідно до п. 6.1 Контракту поставки № DNP20250212 від 19.02.2025 покупець зобов'язується оплатити загальну вартість товару, що поставляється, згідно Проформи-інвойсу, якщо інше не погоджено в листуванні (а.с. 144).
Суд бере до уваги, що доводи позивача, що загальна сума оплат, номер та дата контракту поставки, номер та дата проформи-інвойсу у призначенні платежу, а також умови оплати чітко відповідають даним Проформи-інвойсу № RTGL-DNP2501 від 20.02.2025 (а.с. зворот 161).
Оплата за загальне замовлення по Проформу-інвойс № RTGL-DNP2501 від 20.02.2025 підтверджується платіжними дорученнями, а саме: платіжними інструкціями № 4 від 27.02.2025 на суму - 820359,77 грн.(а.с.158); № 6 від 14.04.2025 на суму -82359,77 грн.(а.с. зворот 158); № 15 від 05.06.2025 на суму - 109813,02 грн. (а.с.159).
Проте умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. Умови оплати товару є вільним вибором сторін договору як і умова встановлення предоплат, післяплат чи часткових оплат та не впливають на митну вартість такого товару з огляду на те, що часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливають на вартість товару.
Митний кодекс України не визначає вимоги щодо надання прайс-листу виробника як обов'язкового документа під час митного оформлення, так само як і не встановлює форми, якій він має відповідати. Це документ довільної форми, який складається стороною договору у тому вигляді, який нею викорчовується на практиці. Жодний нормативно-правовий акт не встановлює вимог до форми або змісту прайслиста, отже, посилання відповідача на те, що наданий під час митного оформлення прайс-лист не може бути використаний необмеженим колом осіб, є безпідставним.
Зазначена позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній з аналогічного питання, зокрема, у постанові Верховного Суду від 18.11.2022 у справі № 815/532/17
Щодо посилання на відсутність заявки експедитору та платіжних документів, що підтверджують оплати послуг перевезення, суд зазначає, що відповідно до умов, погоджених між позивачем та ТОВ "ТЛГ УКРАЇНА" (експедитором) оплата послуг здійснюється по факту їх надання, а саме після отримання клієнтом на своєму складі вантажу у розпорядження (п. 3.1. Договору транспортного експедирування № 12/12/2024 від 12.12.2024 у редакції протоколу розбіжностей № 1 від 12.12.2024).(а.с. 125-127). В день митного оформлення цей момент ще не настав, отже, послуги ще не були наданими у повному обсязі. Таким чином, платіжні документи щодо оплат в момент митного оформлення надати не вбачалося можливим, оскільки митне оформлення відбувалося 05.08.2025, в той час як платіж щодо морського фрахту було здійснено 11.08.2025, що підтверджується платіжною інструкцією № 554 від 11.08.2025 (а.с.130).
У довідці про транспортні витрати з посиланням на реквізити договору транспортного експедирування, номери контейнерів, номер коносаменту та шлях прямування чітко зазначено: «транспортні витрати з перевезення вантажу, що прибув по коносаменту CHN2209542 та за домашнім коносаментом BW25040909 в контейнерах СMAU2596172 / CMAU1999430 / CAIU6120746 / CMAU3052580/ CMAU2397376 / FCGU2287470 за маршрутом Шанхай, Китай - Одеса, Україна складають 571 203,36 (п'ятсот сімдесят одна тисяча двісті три гривні, тридцять шість копійок) (а.с. 114).
У постанові Верховного Суду від 31.05.2019 у справі №804/16553/14 зазначено: «Законом не визначено доказ (докази), виключно яким (якими) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, а тому такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів».
Щодо посилання відповідача на базу ЄАІС АСМО "Інспектор" суд вказує, що відомості з неї мають лише допоміжний інформаційний характер та не мають жодного переважного значення. Відповідно сама лише наявність раніше оформлених митних декларацій з вищим рівнем митної вартості товару не може вважатися належним обґрунтуванням коригування. Відповідна позиція Верховного суду з цього приводу викладена у постановах від 15.02.2024 у справі № 815/5838/17, від 05 травня 2022 року у справі № 2040/6019/18, від 19.11.2024 у справі № 420/23588/23, від 31.07.2018 у справі № 814/1253/14, від 04.09.2018 у справі № 814/2659/16, від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17 тощо.
Отже, принцип обґрунтованості рішень вимагає від митного органу не лише визначити саму розбіжність, а й обгрунтувати, яким чином вона впливає на неможливість розмитнення товару за першим методом (ціною договору).
Проте відповідачем не вказано, яким саме чином вказані обставини впливають на визначення митної вартості товару у бік її звільшення.
Під час розгляду справи відповідачем не надано пояснень щодо розбіжностей у числових показниках витрат на транспортування, у поданих декларантом до митного оформлення товару документах, та яким чином такі розбіжності впливають на митну вартість товарів або унеможливлюють її визначення.
При цьому, суд зауважує, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/ або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів »
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 31 травня 2019 року по справі № 804/16553/14, у постанові від 07.05.2020 р. по справі № 400/2922/18.
Щодо покликання відповідача на наказ МФУ від 24.05.2012 № 599, то суд зауважує, що даний наказ регулює правила заповнення декларації митної вартості та містить наступне формулювання: Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Таким чином, наказ МФУ від 24.05.2012 № 599 лише наводить можливі приклади документів на підтвердження вартості перевезення, але не встановлює вичерпного переліку таких документів, а його формулювання не містить обов'язкової вимоги.
Щодо зауважень митного органу про відсутність/ненадання до митного оформлення документів на підтвердження даної складової митної вартості товару, зокрема, банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг, договір між одержувачем та перевізником щодо перевезення вантажу, а також щодо відсутності у довідці про транспортні витрати посилання на договір на перевезення вантажу, то суд зазначає про таке.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали сумніви у заявленій митній вартості, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та достовірності, зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх оформленні.
Разом з тим, відповідач у рішенні про коригування митної вартості, не вказав, яким чином відсутність вказаних документів впливає на числові значення вартості послуг транспортування товару за межами митної території України в наданих декларантом документах на їх підтвердження.
Щодо позиції митного органу в частині неподання декларантом запитуваних митним органом додаткових документів, то суд вказує таке.
Повноваження митного органу щодо витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість. Водночас, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.
Неподання декларантом документів, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, не тягне для нього безумовних негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише в тому разі, коли у митниці будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість (постанова Верховного Суду від 20 березня 2020 року у справі №480/4423/18).
Щодо вказаного питання, то схожі за змістом висновки викладав Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу щодо такого застосування судом статей 53, 54 МК України у подібних правовідносинах, зокрема, у постанові від 14 квітня 2021 року у справі №820/4849/16, від 21 квітня 2021 року у справі №809/1838/15 від 13 жовтня 2021 року у справі №804/15600/15, від 23.10.2021 у справі №815/4821/16 (касаційне провадження №К/9901/39168/18).
У даній справі відповідач вважав, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, у зв'язку із чим від декларанта були витребувані додаткові документи, та оскільки декларантом не надано необхідних витребуваних документів для підтвердження заявленої митної вартості, тому митну вартість товару визначено митним органом за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної у митниці.
Однак, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості відповідачем не обґрунтовано причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі додатково поданих декларантом документів, які відомості відсутні у поданих документах, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, суд вважає, що відповідачем не доведено наявність обставин для витребування у позивача (за наявності) додаткових документів, визначених положенням частини третьої статті 53 МК України, отже є не обґрунтованими і підстави коригування митної вартості проведеної митним органом.
Щодо правомірності застосування відповідачем методу визначення митної вартості товарів при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару, суд зазначає наступне.
Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, встановлені в ст. 57 Митного кодексу.
Відповідно до ч. 1 вказаної статті, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
При цьому частинами 2, 3, 6 статті 57 передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ст. 64 МКУ у разі, якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT)- за резервним методом.
Законодавцем встановлений чіткий алгоритм, яким повинен керуватись митний орган при виборі методу визначення митної вартості товару, зокрема кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Зі змісту графи 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару вбачається, що за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митої вартості - другорядний: резервний метод. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО. Інспектор та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів за окремими позиціями товарів, задекларованих позивачем (№№1-8) згідно певних митних декларацій є більшим, ніж митна вартість за ціною договору (а.с.17,50).
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був завезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом. ( постанови Верховного Суду від 8 лютого 2019 року у справі справа №825/648/17, від 20 липня 2023 року у справі № 640/22572/20).
Таким чином, оцінюючи рішення про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за резервним методом, суд повинен враховувати, що письмове рішення митниці про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Як встановлено судом, спірне рішення про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, не містить пояснень митного органу щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначено докладної інформації і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядного (резервного) методу.
В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували обставини того, що митний орган застосовував чи намагався застосувати інші методи визначення митної вартості товару, які передують резервному, відповідачем не надано обґрунтувань неможливості застосування таких методів.
При цьому, суд зауважує, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути безумовною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом визначеним в декларації митної вартості.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2025/000278/2 від 05.08.2025 року, оскільки контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та допустимими доказами для застосування резервного методу визначення митної вартості товарів.
З огляду на зазначене, оцінивши докази, які є у справі, проаналізувавши положення законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд вважає, що слід задовольнити адміністративний позов та скасувати оскаржуване рішення про коригування митної вартості № UA500500/2025/000278/2 від 05.08.2025 року.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Отже позов підлягає задоволенню повністю.
Позивачем при поданні позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 24224,40грн. (позовна заява подана через систему «Електронний суд»), ці витрати суд покладає на відповідача згідно ч.1 ст.139 КАС України.
Питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу може бути розглянуте судом у разі подання доказів, визначених ч.7 ст. 139 КАС України, у встановлений цією нормою строк, як то просить представник позивача.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОРЕСУРС» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості № UA500500/2025/000278/2 від 05.08.2025 року
Стягнути з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОРЕСУРС» 24224(двадцять чотири тисячі двісті двадцять чотири)грн. 00коп. витрат зі сплати судового збору.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст.293,295 КАС України до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОРЕСУРС» (код ЄДРПОУ 24112229; місцезнаходження: вул. Чорноморського козацтва, буд.103, оф.428, м.Одеса, 65003).
Відповідач: Одеська митниця (код ЄДРПОУ ВП 44005631; адреса: вул. Лип Івана та Юрія, буд.21А, м. Одеса, 65078).
Повне рішення складено та підписано 23 березня 2026 року.
Суддя М.М. Аракелян