Рішення від 23.03.2026 по справі 640/13067/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2026 р. справа № 640/13067/19

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до голови Солом'янського районного суду міста Києва, Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві про визнання незаконним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі, також - позивачка, ОСОБА_1 ) до голови Солом'янського районного суду міста Києва (надалі, також - відповідач 1), Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві (надалі, також - відповідач 2), в якій позивач просить:

- визнати незаконним та скасувати наказ голови Солом'янського районного суду міста Києва від 21 червня 2019 року № 12-ОС "Про відрахування зі штату судді ОСОБА_1 ";

- зобов'язати голову Солом'янського районного суду міста Києва поновити ОСОБА_1 на посаді судді Солом'янського районного суду міста Києва;

- стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка постановою Верховної Ради України була обрана суддею Солом'янського районного суду міста Києва безстроково. Протягом 2017-2018 років до Вищої ради правосуддя надійшло кілька дисциплінарних скарг на дії судді ОСОБА_1 . Перша дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя прийняла рішення про задоволення дисциплінарних скарг та застосування до судді ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади. Рішенням Вищої ради правосуддя № 1395/0/15-19 від 23.05.2019 залишено без змін рішення Першої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя. Позивачка вказує, що дане рішення ВРП було оскаржено до Касаційного адміністративного суду. Водночас, голова Солом'янського районного суду міста Києва 19.06.2019 видав наказ про відрахування зі штату судді ОСОБА_1 . Позивачка зазначає, що рішення ВРП було оскаржено, у зв'язку з чим дії відповідача про її відрахування зі штату суддів є неправомірними та не відповідають вимогам нормативно-правових актів. Зважаючи на вищевикладене, просить позов задовольнити (а.с. 4-28).

Разом з позовною заявою позивачкою подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін (а.с. 27).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2019 справу № 640/13067/19 передано на розгляд головуючому судді Клочковій Н.В. (а.с. 3).

29.07.2019 суддею Клочковою Н.В. подано заяву про самовідвід від розгляду адміністративної справи № 640/13067/19. Дана заява вмотивована тим, що представник позивачки у даній справі надає правову допомогу члену родини судді в іншій адміністративній справі, що може створювати підстави для сумнівів у неупередженості судді (а.с. 29).

Ухвалою суду від 29.07.2019 заяву про самовідвід судді Окружного адміністративного суду міста Києва Клочкової Н.В. у адміністративній справі № 640/13067/19 задоволено. Постановлено відвести суддю Окружного адміністративного суду міста Києва Клочкову Н.В. від розгляду справи № 640/13067/19 та передано адміністративну справу №640/13067/19 на автоматичний розподіл для визнання судді для її розгляду в порядку статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

На виконання вимог підпунктів 2.3.49, 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у зв'язку з відводом головуючого судді від розгляду справи, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 640/13067/19 (а.с. 30).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2019 справу № 640/13067/19 передано на розгляд головуючому судді Огурцову О.П. (а.с. 31).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (а.с. 32).

Копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі була надіслана учасникам справи та вручена їхнім представникам, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень № 0113330683987, № 0311327720568, № 0405343135947 (а.с. 33-35).

02.09.2019 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву. У своєму відзиві відповідач 2 зазначає, що позивачка була притягнута до дисциплінарної відповідальності Першою дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя із застосуванням заходу дисциплінарної відповідальності - звільнення з посади судді. На виконання такого рішення Вищої ради правосуддя, відповідачем 1 було видано наказ про відрахування позивачки зі штату суддів. Зважаючи на те, що рішення ВРП, яким позивачку звільнено з посади нечинним не визнавалося та не скасовувалося, то відповідно підстав для скасування оскаржуваного наказу немає. З огляду на вищезазначене, просить у задоволенні позову відмовити. Також до відзиву відповідач 2 долучив довідку про розмір середнього заробітку позивачки за останні 2 місяці перед звільненням (а.с. 44-54).

05.09.2019 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву. У своєму відзиві відповідач 1 зазначає, що позивачка була притягнута до дисциплінарної відповідальності Першою дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя із застосуванням заходу дисциплінарної відповідальності - звільнення з посади судді. На виконання такого рішення Вищої ради правосуддя, відповідачем 1 було видано наказ про відрахування позивачки зі штату суддів. Відповідач 1 зазначає, що звільнення судді посади здійснює Вища рада правосуддя, у зв'язку з чим оскаржуваний наказ тільки констатує факт звільнення судді з посади Вищою радою правосуддя та не створює самостійних правових наслідків. Зважаючи на те, що рішення ВРП, яким позивачку звільнено з посади нечинним не визнавалося та не скасовувалося, то відповідно підстав для скасування оскаржуваного наказу немає. З огляду на це, просить у задоволенні позову відмовити (а.с. 36-43).

На виконання положень Закону № 2825-IX та відповідно до Порядку № 399 справу № 640/13067/19 передано на розгляд до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

Справа надійшла до Івано-Франківського окружного адміністративного суду 27.02.2025, про що свідчить штамп вхідної реєстрації.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2025 справу № 640/13067/19 передано на розгляд головуючому судді Главачу І.А.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 справу прийнято до розгляду Івано-Франківським окружним адміністративним судом за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с. 57-59).

Копію ухвали від 06.03.2025 в електронному вигляді позивачка та відповідач 2 отримали 07.03.2025 о 18:45 в електронному кабінеті, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с. 62). Копія ухвали про призначення адміністративної справи до розгляду була надіслана відповідачу 1 та вручена його представнику, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0690099710400 (а.с. 70).

12.03.2025 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву. У своєму відзиві відповідач 2 зазначає, що позивачка була притягнута до дисциплінарної відповідальності Першою дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя із застосуванням заходу дисциплінарної відповідальності - звільнення з посади судді. На виконання такого рішення Вищої ради правосуддя, відповідачем 1 було видано наказ про відрахування позивачки зі штату суддів. Зважаючи на те, що рішення ВРП, яким позивачку звільнено з посади нечинним не визнавалося та не скасовувалося, то відповідно підстав для скасування оскаржуваного наказу немає. Крім того, звертає увагу суду, що Великою Палатою Верховного Суду залишено без задоволення апеляційну скаргу позивачки та без змін рішення Касаційного адміністративного суду про відмову у скасуванні оскаржуваного рішення Вищої ради правосуддя. З огляду на вищезазначене, просить у задоволенні позову відмовити (а.с. 63-69).

18.03.2025 на електронну пошту Івано-Франківського окружного адміністративного суду від відповідача 1 надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача 1 (а.с. 78).

З метою повідомлення позивачки про розгляд справи № 640/13067/19, на офіційному сайті Івано-Франківського окружного адміністративного суду 25.04.2025 о 10:59 (https://adm.if.court.gov.ua/sud0970/pres-centr/news/1798646/) розміщено повідомлення з наступним змістом:

"Івано-Франківський окружний адміністративний суд повідомляє ОСОБА_1 (відоме місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) про те, що на розгляді в Івано-Франківському окружному адміністративному суді за адресою: місто Івано-Франківськ, вулиця Незалежності, буд. 46, 76602, перебуває справа № 640/13067/19 за позовом ОСОБА_1 до голови Солом'янського районного суду міста Києва, Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві про визнати незаконним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 прийнято до судового розгляду адміністративну справу. Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 КАС України.

Інформацію по даній справі учасники справи можуть отримати за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud0970/.

Головуючий суддя у справі Главач І.А." (а.с. 80-81).

Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у щорічній відпустці з 21.04.2025 по 16.05.2025 згідно наказу від 04.04.2025 № 80-В, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання (а.с. 79), у зв'язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк такої відпустки.

Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у відпустці з 07.08.2025 по 22.08.2025 згідно наказу від 25.07.2025 № 213-В, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання (а.с. 82), у зв'язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк такої відпустки.

Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у відпустці з 23.08.2025 по 03.09.2025 згідно наказу від 20.08.2025 № 261-В, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання (а.с. 82), у зв'язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк такої відпустки.

Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у відпустці з 23.09.2025 по 07.10.2025 згідно наказу від 15.09.2025 № 290-В, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання (а.с. 83), у зв'язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк такої відпустки.

Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував на лікарняному з 30.10.2025 по 07.11.2025, у зв'язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк періоду непрацездатності.

Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував на лікарняному з 19.01.2026 по 30.01.2026, у зв'язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк періоду непрацездатності.

Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у відпустці з 17.03.2026 по 20.03.2026 згідно наказу від 11.03.2026 № 19-В, у зв'язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк такої відпустки.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 у задоволенні клопотання позивачки про розгляд даної справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено (а.с. 84-88).

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Постановою Верховної Ради України від 11.09.2003 № 1162-IV обрана на посаду судді Солом'янського районного суду міста Києва безстроково.

28 лютого, 24 березня та 1 серпня 2017 року, 6 квітня та 16 травня 2018 року до Вищої ради правосуддя надійшли дисциплінарні скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , адвоката Розметова Р.Н. та прокурора міста Києва Говди Р.М. стосовно судді Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 .

Рішенням Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 25 січня 2019 року № 195/1дп/15-19 суддю Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

26 лютого 2019 року до Вищої ради правосуддя на вказане рішення надійшла скарга судді Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 .

Рішенням Вищої ради правосуддя № 1395/0/15-19 від 23.05.2019 рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 25 січня 2019 року № 195/1дп/15-19 про притягнення судді Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності залишено без змін (а.с. 9-22).

Рішенням Вищої ради правосуддя № 1615/0/15-19 від 11.06.2019 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Солом'янського районного суду міста Києва на підставі пункту 3 частини 6 статті 126 Конституції України (а.с. 23).

Наказом голови Солом'янського районного суду міста Києва № 12-ОС від 21.06.2019 суддю ОСОБА_1 відраховано зі штату Солом'янського районного суду міста Києва з 21.06.2019 відповідно до рішення Вищої ради правосуддя № 1615/0/15-19 від 11.06.2019 (а.с. 24).

Рішення Вищої ради правосуддя № 1615/0/15-19 від 11.06.2019 було оскаржено позивачкою до Верховного суду.

Рішенням Касаційного адміністративного суду Верховного суду від 02.06.2020 у справі № 9901/362/19 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення відмовлено.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2020 у справі № 9901/362/19 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Касаційного адміністративного суду Верховного суду від 02.06.2020 залишено без змін.

Вважаючи дії відповідача 1 щодо видачі наказу про відрахування позивачки зі штату суддів Солом'янського районного суду міста Києва протиправними, з метою скасування даного наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, позивачка звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд встановив таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1, 2 статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Відповідно до частини 1 статті 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.

Відповідно до частини 1 статті 126 Конституції України, незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України.

За змістом частини 4 статті 126 Конституції України, суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.

За правилом частини 5 статті 126 Конституції України, суддя обіймає посаду безстроково.

Нормами частини 6 статті 126 Конституції України визначено підстави для звільнення судді, до яких належать 1) неспроможність виконувати повноваження за станом здоров'я; 2) порушення суддею вимог щодо несумісності; 3) вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов'язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді; 4) подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням; 5) незгода на переведення до іншого суду у разі ліквідації чи реорганізації суду, в якому суддя обіймає посаду; 6) порушення обов'язку підтвердити законність джерела походження майна.

Приписами частини 1 статті 131 Конституції України передбачено повноваження Вищої ради правосуддя, яка, зокрема: 1) вносить подання про призначення судді на посаду; 2) ухвалює рішення стосовно порушення суддею чи прокурором вимог щодо несумісності; 3) розглядає скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора; 4) ухвалює рішення про звільнення судді з посади; 5) надає згоду на затримання судді чи утримання його під вартою; 6) ухвалює рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя; 7) вживає заходів щодо забезпечення незалежності суддів; 8) ухвалює рішення про переведення судді з одного суду до іншого; 9) здійснює інші повноваження, визначені цією Конституцією та законами України.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII від 02.06.2016 (надалі, також - Закон № 1402-VIII).

Питання дисциплінарної відповідальності суддів врегульовані нормами розділу VI даного Закону.

Підстави для звільнення судді з посади визначені частиною 1 статті 106 Закону № 1402-VIII.

За правилами частини 1 статті 108 Закону № 1402-VIII, дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України "Про Вищу раду правосуддя", з урахуванням вимог цього Закону.

Частиною 1 статті 109 Закону № 1402-VIII передбачено, що до суддів може застосовуватися дисциплінарне стягнення у виді: 1) попередження; 2) догани - з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця; 3) суворої догани - з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців; 4) подання про тимчасове (від одного до шести місяців) відсторонення від здійснення правосуддя - з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов'язковим направленням судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді; 5) подання про переведення судді до суду нижчого рівня; 6) подання про звільнення судді з посади.

Відповідно до частини 1 статті 112 Закону № 1402-VIII, суддя може бути звільнений з посади виключно з підстав, визначених частиною шостою статті 126 Конституції України.

За правилами частини 2 статті 112 Закону № 1402-VIII, рішення про звільнення судді з посади ухвалює Вища рада правосуддя у порядку, встановленому Законом України "Про Вищу раду правосуддя".

Статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності Вищої ради правосуддя визначає Закон України "Про вищу раду правосуддя" № 1798-VIII від 21.12.2016 (надалі, також - Закон № 1798-VIII).

За змістом частини 1 статті 3 Закону № 1798-VIII, до повноважень Вищої ради правосуддя, серед іншого, належить ухвалення рішень про звільнення судді з посади.

Відповідно до частини 1 статті 56 Закону № 1798-VIII, питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 2, 3, 5 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України, розглядається на засіданні Вищої ради правосуддя.

За правилами частини 3 статті 56 Закону № 1798-VIII, питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 3 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України (вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов'язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді; порушення суддею обов'язку підтвердити законність джерела походження майна), Вища рада правосуддя розглядає на підставі подання Дисциплінарної палати про звільнення судді.

За правилом частини 6 статті 56 Закону № 1798-VIII, за результатами розгляду питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 2, 3, 5 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України, Вища рада правосуддя ухвалює вмотивоване рішення.

Відповідно до норм частини 2 статті 57 Закону № 1798-VIII, рішення Вищої ради правосуддя про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 3 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав: 1) склад Вищої ради правосуддя, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати; 2) рішення не підписано будь-ким із складу членів Вищої ради правосуддя, які брали участь у його ухваленні; 3) рішення не містить посилань на визначені законом підстави звільнення судді та мотиви, з яких Вища рада правосуддя дійшла відповідних висновків.

Аналіз вищенаведених норм права дає підстави для висновку, що питання звільнення судді з посади належить до повноважень Вищої ради правосуддя та вирішується нею шляхом прийняття відповідного рішення.

Повертаючись до обставин справи, суд зазначає, що ОСОБА_1 , Постановою Верховної Ради України від 11.09.2003 № 1162-IV обрана на посаду судді Солом'янського районного суду міста Києва безстроково.

28 лютого, 24 березня та 1 серпня 2017 року, 6 квітня та 16 травня 2018 року до Вищої ради правосуддя надійшли дисциплінарні скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , адвоката Розметова Р.Н. та прокурора міста Києва Говди Р.М. стосовно судді Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 .

Рішенням Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 25 січня 2019 року № 195/1дп/15-19 суддю Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

26 лютого 2019 року до Вищої ради правосуддя на вказане рішення надійшла скарга судді Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 .

Рішенням Вищої ради правосуддя № 1395/0/15-19 від 23.05.2019 рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 25 січня 2019 року № 195/1дп/15-19 про притягнення судді Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності залишено без змін.

Рішенням Вищої ради правосуддя № 1615/0/15-19 від 11.06.2019 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Солом'янського районного суду міста Києва на підставі пункту 3 частини 6 статті 126 Конституції України.

Рішення Вищої ради правосуддя № 1615/0/15-19 від 11.06.2019 було оскаржено позивачкою до Верховного суду.

Рішенням Касаційного адміністративного суду Верховного суду від 02.06.2020 у справі № 9901/362/19 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення відмовлено.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2020 у справі № 9901/362/19 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Касаційного адміністративного суду Верховного суду від 02.06.2020 залишено без змін.

На виконання рішення Вищої ради правосуддя № 1615/0/15-19 від 11.06.2019 голова Солом'янського районного суду міста Києва видав наказ № 12-ОС від 21.06.2019, яким суддю ОСОБА_1 відраховано зі штату Солом'янського районного суду міста Києва з 21.06.2019.

Стосовно аргументів позивачки щодо протиправності оскаржуваного наказу, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону № 1402-VIII, адміністративними посадами в суді є посади голови суду та заступника (заступників) голови суду.

Правовий статус голови місцевого суду визначений статтею 24 Закону № 1402-VIII.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 24 Закону № 1402-VIII, голова місцевого суду видає на підставі акта про призначення судді на посаду, переведення судді, звільнення судді з посади, а також у зв'язку з припиненням повноважень судді відповідний наказ.

Як закріплено у частині третій цієї ж статті у разі відсутності голови місцевого суду його адміністративні повноваження здійснює один із заступників голови суду за визначенням голови суду, за відсутності такого визначення - заступник голови суду, який має більший стаж роботи на посаді судді, а в разі відсутності заступника голови суду - суддя цього суду, який має більший стаж роботи на посаді судді.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 29.04.2020 у справі № 815/5811/16, акт про призначення (обрання) суддею чи звільнення судді з посади є правовою підставою для виникнення або закінчення конкретних трудових відносин особи як судді з державою. У таких відносинах роботодавцем є держава, а на голову суду покладається обов'язок оформити ці відносини та встановити початковий або кінцевий момент їх виникнення з призначенням, пов'язаних з цим, відповідних виплат.

Також Верховний Суд зауважив, що статтею 24 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" до повноважень голови місцевого суду не віднесено надання правової оцінки щодо протиправності або правомірності акта про звільнення судді з посади при прийнятті наказу згідно пункту 4 частини першої даної статті. Видання наказу про відрахування зі штату суду, є належною формою реалізації відповідним суб'єктом своїх владних управлінських функцій.

Проаналізувавши наведені вище норми права, суд робить висновок про те, що голова Солом'янського районного суду міста Києва, при винесенні оскаржуваного наказу, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, оскільки рішення Вищої ради правосуддя про звільнення судді ОСОБА_1 з посади було обов'язковим до виконання і його оскарження в судовому порядку не зупиняло такого виконання.

Крім того, зважаючи на встановлену правомірність рішення Вищої ради правосуддя № 1615/0/15-19 від 11.06.2019, яка підтверджена Постановою Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2020 у справі № 9901/362/19, підстав для визнання протиправним та скасування наказу Голови Солом'янського районного суду міста Києва № 12-ОС "Про відрахування зі штату судді ОСОБА_1 " немає.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 09.12.94, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про необґрунтованість позовних вимог, з огляду на що у задоволенні позову необхідно відмовити.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Відповідачу 1 копію цього рішення надіслати через підсистему "Електронний суд".

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивачка - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );

відповідач 1 - голова Солом'янського районного суду міста Києва (код ЄДРПОУ 02896762, вул. Грушецька, буд. 1, м. Київ, 03113; вул. Максима Кривоноса, буд. 25, м. Київ, 03037);

відповідач 2 - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в місті Києві (код ЄДРПОУ 26268059, бульв. Лесі Українки, буд. 26, м. Київ, 01133).

Суддя Главач І.А.

Попередній документ
135097902
Наступний документ
135097904
Інформація про рішення:
№ рішення: 135097903
№ справи: 640/13067/19
Дата рішення: 23.03.2026
Дата публікації: 26.03.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (23.03.2026)
Дата надходження: 27.02.2025
Предмет позову: визнання незаконним та скасування наказу про звільнення