ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"23" березня 2026 р. справа № 300/6672/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Скільського І.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (далі-позивач) звернулось до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідач) про стягнення податкового боргу у розмірі 4497,47 грн.
Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості перед бюджетом у розмірі 4497,47 грн, яка виникла внаслідок несплати узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, орендної плати з фізичних осіб, штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування РРО, адміністративних штрафів та штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних та тютюнових виробів в загальному розмірі 4497,47 грн. Враховуючи, що відповідач самостійно вказаний податковий борг не сплатила, позивач, реалізовуючи свої законні повноваження, звернувся з цим позовом до суду.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.09.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.25-26).
Ухвала про відкриття провадження у відповідності до частини 10 статті 171 КАС України направлена сторонам із дотриманням вимог статті 126 КАС України.
Відповідачем ухвала про відкриття провадження отримана 02.10.2025, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.29).
У визначений судом строк правом на подання відзиву відповідач не скористалася.
Згідно із частиною 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За наведених підстав, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, дослідивши і оцінивши докази, судом встановлено наступне.
Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 05.10.2006 здійснено державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (а.с.20-21). Також судом встановлено, що відповідач перебуває на обліку в контролюючому органі як платник податків.
Що стосується заборгованості по податку на доходи фізичних осіб, що сплачений фізичними особами за результатами річного декларування.
Судом встановлено, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 17.01.2025 до контролюючого органу подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2024 рік, в якій самостійно визначено суму зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору (а.с.7-8).
В п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України визначено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Згідно з підпунктом 9.1.2 пункту 9.1 статті 9, підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України податок на доходи фізичних осіб віднесений до загальнодержавних податків і зборів.
Платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - резидент, яка володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, у частині мінімального податкового зобов'язання; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент (пункт 162.1 статті 162 Податкового кодексу України).
Відповідач за приписами пункту 15.1 статті 15 та підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України являється платником податку на доходи фізичних осіб і військового збору та несе обов'язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.
Відповідно до абзаців 1,2 пункту 164.1 статті 164 Кодексу базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
У встановлений податковим законом строк сплату узгодженого самостійно податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб відповідач не здійснила, що утворило борг в сумі 6,33 грн.
Що стосується заборгованості з орендної плати.
Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 17.02.2025 до контролюючого органу подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), в якій самостійно визначено суму річної орендної плати за 2025 рік (а.с.10).
Відповідно п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України, самостійно визначене податкове зобов'язання оскарженню не підлягає.
Згідно з п. 288.4 статті 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
За приписами пункту 288.7 статті 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.
Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців) (п. 285.1 та 285.2 статті 285 Податкового кодексу України).
Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Положеннями пункту 287.3 статті 287 та пункту 288.1 статі 288 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
У встановлений податковим законом строк сплату узгодженого самостійно податкового зобов'язання з орендної плати відповідач не здійснила, що утворило борг в сумі 1422,64 грн.
Що стосується заборгованості за платежами штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування РРО та адміністративні штрафи та інші санкції.
Відповідно до підпункту 14.1.162 Податкового кодексу України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов'язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
За приписами підпунктів 129.1.1, 129.1.2, 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається: при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов'язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов'язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов'язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов'язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом; при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження - на суму такого заниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов'язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.
Відповідно до пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
На суми заниження податкового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.2 та 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті, нараховується пеня за кожний календарний день заниження податкового зобов'язання, включаючи день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Пунктом 6 підрозділу 2 розділу 3 Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 5 від 12 січня 2021 року, встановлено, що у разі погашення податкового боргу автоматично проводиться розрахунок пені відповідно до пункту 129.1 та підпункту 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 розділу II Кодексу та відображається відповідними операціями щодо нарахування пені в ІКП. У разі погашення суми податкового боргу (його частини) шляхом подання платником податків декларацій (у тому числі уточнюючих) з від'ємним значенням суми податкових зобов'язань нарахування пені закінчується датою фактичного здійснення такого погашення, зафіксованою у відповідних документах. У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.
У зв'язку з несвоєчасним погашенням податкових зобов'язань за платежем штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування РРО відповідачу нараховано пеню у сумі 1012,47 грн, за платежем адміністративні штрафи та інші санкції нараховано пеню у сумі 2056,03 грн, що підтверджується розрахунком пені на суму грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки та витягом з ІКП (а.с.13-18).
Вказана сума пені відповідачем не сплачена.
У зв'язку із несплатою грошових зобов'язань в строк, встановлений Податковим кодексом України, за відповідачем обліковується податковий борг в загальному розмірі 4497,47 грн. Зазначене підтверджується довідкою про борг за платежами від 22.08.2025 (а.с.4), витягами з ІКП, (а.с.5-6, 9, 11-12, 15) та розрахунками пені (а.с.13-14, 16-18).
На виконання вимог абзацу 1 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області надсилалася відповідачу податкова вимога форми "Ф" від 28.01.2020 за №1174-52 на суму 6937,91 грн, (а.с.19), яка отримана відповідачем 09.05.2020, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.19).
На час розгляду справи податкова вимога є неоскаржена та невідкликана.
Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідач у відповідності до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України являється платником податків та згідно пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України несе обов'язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов'язком. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
Згідно підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Згідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгодженого грошового зобов'язання за платежами з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, орендної плати з фізичних осіб, штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування РРО, адміністративних штрафів та штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних та тютюнових виробів в загальному розмірі 4497,47 грн., є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язана погасити податковий борг в загальній сумі 4497,47 грн. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.
Згідно пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) в дохід бюджету заборгованість в сумі 4497 (чотири тисячі чотириста дев'яносто сім) гривень 47 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач: Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, адреса: вул. Незалежності, буд. 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ ВП - 43968084;
відповідач: ОСОБА_1 , с. Вижній Березів, Косівський район, Івано-Франківська область, 78613, РНОКПП - НОМЕР_1 .
Суддя /підпис/ Скільський І.І.