про повернення позовної заяви в частині позовних вимог
23 березня 2026 рокум. Ужгород№ 260/1335/26
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Луцович М.М., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить: 1. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо неврахування ОСОБА_1 пільгової вислуги років (із розрахунку один місяць за три) за період безпосередньої участі у бойових діях при виданні Наказу про звільнення (виключення зі списків особового складу) №205 від 12 липня 2025 року. 2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у непроведенні перерахунку вислуги років ОСОБА_1 та невнесенні відповідних змін до його особової справи та наказу про звільнення після отримання заяви в порядку ст. 20 «Закону України про адвокатуру та адвокатську діяльність» від сьомого лютого дві тисячі двадцять шостого року № 0112202505. 3. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (як правонаступника Військової частини НОМЕР_2 ) внести зміни до Наказу про звільнення (виключення зі списків особового складу) №205 від 12 липня 2025 року та до трудової книжки Позивача, вказавши пільгову вислугу років за період безпосередньої участі у бойових діях з 28 квітня 2022 року по 20 вересня 2022 року з розрахунку один місяць за три, тобто додатково зарахувати до загальної вислуги років 00 років 09 місяців 16 днів пільгової вислуги, визначивши загальну вислугу років Позивача станом на 12 липня 2025 року у розмірі 06 років 04 місяці 09 днів. 4. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка полягала у нездійсненні нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні в повному розмірі, з урахуванням пільгової вислуги років. 5. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у нездійсненні донарахування та виплати ОСОБА_1 належної суми одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням пільгової вислуги років після отримання адвокатського запиту від сьомого лютого дві тисячі двадцять шостого року. 6. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити донарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №460 від 17 вересня 2014 року, з урахуванням пільгової вислуги років (сімдесят п'ять повних місяців служби) у сумі недоплати 4 929 (чотири тисячі дев'ятсот двадцять дев'ять) гривень 38 копійок, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб на цю виплату (19,5%) у розмірі 961 (дев'ятсот шістдесят одна) гривня 23 копійки. 7. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 при звільненні грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за дві тисячі двадцять четвертий та дві тисячі двадцять п'ятий роки загальною тривалістю двадцять вісім календарних днів. 8. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 при звільненні грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за дві тисячі двадцять четвертий та дві тисячі двадцять п'ятий роки загальною тривалістю двадцять вісім календарних днів. 9. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити Позивачу грошову компенсацію за 28 діб відпустки у сумі 29 400 (двадцять дев'ять тисяч чотириста) гривень 00 копійок, а також нарахувати та виплатити грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб на цю виплату (19,5%) у розмірі 5 733 (п'ять тисяч сімсот тридцять три) гривні 00 копійок. 10. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 при звільненні матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за дві тисячі двадцять п'ятий рік. 11. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 при звільненні матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за дві тисячі двадцять п'ятий рік. 12. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та здійснити виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціальнопобутових питань за дві тисячі двадцять п'ятий рік у розмірі місячного грошового забезпечення, що становить 32 000 (тридцять дві тисячі) гривень 00 копійок, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб на цю виплату (19,5%) у розмірі 6 240 (шість тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок. 13. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за весь період проходження військової служби, включаючи індексаціюрізницю відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення №1078. 14. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за весь період проходження військової служби, включаючи індексаціюрізницю відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення №1078. 15. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та здійснити виплату ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення у розмірі 8 200 (вісім тисяч двісті) гривень 00 копійок, а також нарахувати та виплатити грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб на цю виплату (19,5%) у розмірі 1599 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто дев'ять) гривень 00 копійок. 16. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка полягала у нездійсненні повного розрахунку з ОСОБА_1 у день виключення його зі списків особового складу військової частини (дванадцятого липня дві тисячі двадцять п'ятого року). 17. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з тринадцятого липня дві тисячі двадцять п'ятого року по день фактичного виконання зобов'язання щодо повного розрахунку (станом на третє березня дві тисячі двадцять шостого року сума становить 245 700 (двісті сорок п'ять тисяч сімсот) гривень 00 копійок). 18. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати. 19. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення (одноразової грошової допомоги при звільненні, індексації грошового забезпечення, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань) відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» за період з тринадцятого липня дві тисячі двадцять п'ятого року по день фактичної виплати заборгованості. 20. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити повний розрахунок за цим рішенням суду з одночасним нарахуванням та виплатою грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення та інших виплат, відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 44 від 15 січня 2004 року.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року залишено позовну заяву без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.
Від представника позивача на виконання ухвали суду від 16.03.2026 надійшла заява, в якій позивачем сформулювано наступні позовні вимоги: 1. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 (як правонаступника розформованої Військової частини НОМЕР_2 ) щодо неврахування ОСОБА_1 пільгової вислуги років (із розрахунку один місяць за три) за період безпосередньої участі у бойових діях при виданні Наказу про звільнення (виключення зі списків особового складу) №205 від 12 липня 2025 року. 2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у непроведенні перерахунку вислуги років ОСОБА_1 та невнесенні відповідних змін до його особової справи та наказу про звільнення після отримання заяви в порядку ст. 20 «Закону України про адвокатуру та адвокатську діяльність» від сьомого лютого дві тисячі двадцять шостого року № 0112202505. 3. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (як правонаступника Військової частини НОМЕР_2 ) внести зміни до Наказу про звільнення (виключення зі списків особового складу) №205 від 12 липня 2025 року та до трудової книжки Позивача, вказавши пільгову вислугу років за період безпосередньої участі у бойових діях з 28 квітня 2022 року по 20 вересня 2022 року з розрахунку один місяць за три, тобто додатково зарахувати до загальної вислуги років 00 років 09 місяців 16 днів пільгової вислуги, визначивши загальну вислугу років Позивача станом на 12 липня 2025 року у розмірі 06 років 04 місяці 09 днів. 4. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (як правонаступника розформованої Військової частини НОМЕР_2 ), яка полягала у нездійсненні нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні в повному розмірі, з урахуванням пільгової вислуги років. 5. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у нездійсненні донарахування та виплати ОСОБА_1 належної суми одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням пільгової вислуги років після отримання адвокатського запиту від сьомого лютого дві тисячі двадцять шостого року. 6. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити донарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №460 від 17 вересня 2014 року, з урахуванням пільгової вислуги років (сімдесят п'ять повних місяців служби) у сумі недоплати 4 929 (чотири тисячі дев'ятсот двадцять дев'ять) гривень 38 копійок, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб на цю виплату (19,5%) у розмірі 961 (дев'ятсот шістдесят одна) гривня 23 копійки. 7. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (як правонаступника розформованої Військової частини НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 при звільненні грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за дві тисячі двадцять четвертий та дві тисячі двадцять п'ятий роки загальною тривалістю двадцять вісім календарних днів. 8. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 при звільненні грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за дві тисячі двадцять четвертий та дві тисячі двадцять п'ятий роки загальною тривалістю двадцять вісім календарних днів. 9. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити Позивачу грошову компенсацію за 28 діб відпустки у сумі 29 400 (двадцять дев'ять тисяч чотириста) гривень 00 копійок, а також нарахувати та виплатити грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб на цю виплату (19,5%) у розмірі 5 733 (п'ять тисяч сімсот тридцять три) гривні 00 копійок. 10. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (як правонаступника розформованої Військової частини НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 при звільненні матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за дві тисячі двадцять п'ятий рік. 11. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 при звільненні матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за дві тисячі двадцять п'ятий рік. 12. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та здійснити виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціальнопобутових питань за дві тисячі двадцять п'ятий рік у розмірі місячного грошового забезпечення, що становить 32 000 (тридцять дві тисячі) гривень 00 копійок, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб на цю виплату (19,5%) у розмірі 6 240 (шість тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок. 13. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (як правонаступника розформованої Військової частини НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за весь період проходження військової служби, включаючи індексацію-різницю відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення №1078. 14. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за весь період проходження військової служби, включаючи індексаціюрізницю відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення №1078. 15. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та здійснити виплату ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення у розмірі 8 200 (вісім тисяч двісті) гривень 00 копійок, а також нарахувати та виплатити грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб на цю виплату (19,5%) у розмірі 1 599 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто дев'ять) гривень 00 копійок. 16. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (як правонаступника розформованої Військової частини НОМЕР_2 ), яка полягала у нездійсненні повного розрахунку з ОСОБА_1 у день виключення його зі списків особового складу військової частини (дванадцятого липня дві тисячі двадцять п'ятого року). 17. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з тринадцятого липня дві тисячі двадцять п'ятого року по день фактичного виконання зобов'язання щодо повного розрахунку (станом на третє березня дві тисячі двадцять шостого року сума становить 245 700 (двісті сорок п'ять тисяч сімсот) гривень 00 копійок). 18. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати. 19. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення (одноразової грошової допомоги при звільненні, індексації грошового забезпечення, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань) відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» за період з тринадцятого липня дві тисячі двадцять п'ятого року по день фактичної виплати заборгованості. 20. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити повний розрахунок за цим рішенням суду з одночасним нарахуванням та виплатою грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення та інших виплат, відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 44 від 15 січня 2004 року
Крім того, представником позивача подано заяву про поновлення строку звернення до суду, яка мотивована тим, що відповідач у порушення ст. 116 КЗпП України не надав позивачу в день звільнення письмового повідомлення про нараховані суми. Про порушення свого права на повний розрахунок (зокрема щодо індексації та пільгової вислуги) позивач дізнався лише після отримання відповіді на адвокатський запит від 15.02.2026 р. Просить врахувати, що в/ч НОМЕР_2 , де проходив службу позивач, була розформована, а її правонаступник (в/ч НОМЕР_1 ) тривалий час не надавав інформації, посилаючись на «архівний стан» документів.
При вирішенні заяви позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду, суд виходить із завдань адміністративного судочинства, якими відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічна служба діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Отже, військова служба є різновидом публічної служби.
В силу приписів ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Тобто для цієї категорії спорів законом установлено скорочений (протягом одного місяця) строк звернення до суду, якщо особа вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси у відносинах публічної служби.
Враховуючи норми ч. 2 ст. 122 КАС України, за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається з дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, згідно позовних вимог позивач, крім іншого, просить суд: 1) визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 (як правонаступника розформованої Військової частини НОМЕР_2 ) щодо неврахування ОСОБА_1 пільгової вислуги років (із розрахунку один місяць за три) за період безпосередньої участі у бойових діях при виданні Наказу про звільнення (виключення зі списків особового складу) №205 від 12 липня 2025 року. 2) визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у непроведенні перерахунку вислуги років ОСОБА_1 та невнесенні відповідних змін до його особової справи та наказу про звільнення після отримання заяви в порядку ст. 20 «Закону України про адвокатуру та адвокатську діяльність» від сьомого лютого дві тисячі двадцять шостого року № 0112202505. 3) зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (як правонаступника Військової частини НОМЕР_2 ) внести зміни до Наказу про звільнення (виключення зі списків особового складу) №205 від 12 липня 2025 року та до трудової книжки Позивача, вказавши пільгову вислугу років за період безпосередньої участі у бойових діях з 28 квітня 2022 року по 20 вересня 2022 року з розрахунку один місяць за три, тобто додатково зарахувати до загальної вислуги років 00 років 09 місяців 16 днів пільгової вислуги, визначивши загальну вислугу років позивача станом на 12 липня 2025 року у розмірі 06 років 04 місяці 09 днів.
Суд враховує, що вказані позовні вимоги стосуються проходження військової служби позивачем, а також обов'язку відповідача обрахувати пільгову вислугу при звільненні позивача з військової служби, а тому в даному випадку підлягають застосуванню положення ч. 5 ст. 122 КАС України, які встановлюють спеціальний місячний строк для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Судом встановлено, що 12.07.2025 року наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №205 позивача, виключено зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1 та всіх видів забезпечення.
Відповідно до вказаного наказу вислуга років у Збройних Силах України становить: календарна 05 років 06 місяців 23 дні, пільгова - 00 років 00 місяців 00 дні.
Суд звертає увагу, що в день звільнення позивача було ознайомлено із наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №205 від 12.07.2025 року, а отже, позивачу було відомо про непроведення відповідачем розрахунку пільгової вислуги років. Вказані обставини позивачем також не заперечуються.
Позивач вказує, що про порушення свого права на повний розрахунок (зокрема щодо індексації та пільгової вислуги) позивач дізнався лише після отримання відповіді на адвокатський запит від 15.02.2026, однак суд зазначає, що вказаний лист не містить жодних відомостей щодо обрахунку пільгової вислуги, а тому жодним чином не обґрунтовує причини пропуску позивачем строку звернення до суду.
Крім того, розформування військової частини НОМЕР_2 жодним чином не впливає на обов'язок позивача щодо звернення до суду за захистом своїх прав у встановлений законом строк з моменту, коли йому стало відомо про порушення своїх прав.
Натомість з позовною заявою позивач звернувся тільки 06 березня 2026 року, тобто більше ніж через 7 місяців після звільнення та ознайомлення з наказом про виключення зі списків особового складу №205 від 12.07.2025, з пропуском строку звернення до суду.
Суд наголошує, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Доказів існування інших непереборних обставин, які перешкоджали позивачу скористатись правом на звернення до суду за захистом своїх прав, останнім не наведено.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Враховуючи викладене, доводи наведені позивачем у заяві про поновлення строку звернення не виправдовують безпідставність порушення позивачем процесуальних строків, встановлених законом, для реалізації права на судове оскарження бездіяльності відповідача щодо непроведення розрахунку пільгової вислуги років та зобов'язання його вчинити певні дії, та не свідчить про поважність причин пропуску цього строку.
Отже, суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку звернення до суду.
Пунктами 6 та 7 частини п'ятої статті 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом, упродовж визначених для цього строків.
Пунктом першим частини четвертої статті 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно із частинами п'ятою, шостою статті 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.
Враховуючи, що судом не визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду, суд дійшов висновку, про наявність підстав для повернення позовної заяви в частині таких позовних вимог: 1) визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 (як правонаступника розформованої Військової частини НОМЕР_2 ) щодо неврахування ОСОБА_1 пільгової вислуги років (із розрахунку один місяць за три) за період безпосередньої участі у бойових діях при виданні Наказу про звільнення (виключення зі списків особового складу) №205 від 12 липня 2025 року. 2) визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у непроведенні перерахунку вислуги років ОСОБА_1 та невнесенні відповідних змін до його особової справи та наказу про звільнення після отримання заяви в порядку ст. 20 «Закону України про адвокатуру та адвокатську діяльність» від сьомого лютого дві тисячі двадцять шостого року № 0112202505. 3) зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (як правонаступника Військової частини НОМЕР_2 ) внести зміни до Наказу про звільнення (виключення зі списків особового складу) №205 від 12 липня 2025 року та до трудової книжки Позивача, вказавши пільгову вислугу років за період безпосередньої участі у бойових діях з 28 квітня 2022 року по 20 вересня 2022 року з розрахунку один місяць за три, тобто додатково зарахувати до загальної вислуги років 00 років 09 місяців 16 днів пільгової вислуги, визначивши загальну вислугу років позивача станом на 12 липня 2025 року у розмірі 06 років 04 місяці 09 днів.
Керуючись статями 169, 248, 256, 295 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу в частині таких позовних вимог:
1) визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 (як правонаступника розформованої Військової частини НОМЕР_2 ) щодо неврахування ОСОБА_1 пільгової вислуги років (із розрахунку один місяць за три) за період безпосередньої участі у бойових діях при виданні Наказу про звільнення (виключення зі списків особового складу) №205 від 12 липня 2025 року.
2) визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у непроведенні перерахунку вислуги років ОСОБА_1 та невнесенні відповідних змін до його особової справи та наказу про звільнення після отримання заяви в порядку ст. 20 «Закону України про адвокатуру та адвокатську діяльність» від сьомого лютого дві тисячі двадцять шостого року № 0112202505.
3) зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (як правонаступника Військової частини НОМЕР_2 ) внести зміни до Наказу про звільнення (виключення зі списків особового складу) №205 від 12 липня 2025 року та до трудової книжки Позивача, вказавши пільгову вислугу років за період безпосередньої участі у бойових діях з 28 квітня 2022 року по 20 вересня 2022 року з розрахунку один місяць за три, тобто додатково зарахувати до загальної вислуги років 00 років 09 місяців 16 днів пільгової вислуги, визначивши загальну вислугу років позивача станом на 12 липня 2025 року у розмірі 06 років 04 місяці 09 днів..
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою і доданими до неї документами, а копію позовної заяви залишити в суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня підписання ухвали суддею. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.М. Луцович