Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відмову у забезпеченні позову
09 березня 2026 року Справа №200/1576/26
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву
ОСОБА_1
про забезпечення адміністративного позову до відповідача
ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , юридична адреса: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними дій щодо внесення у Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (службова назва: автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система «Оберіг») та електронний кабінет ЄДР ПВР, який реалізований у вигляді мобільного додатка «Резерв+», відомостей (даних) про ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо порушення ним правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, його розшук та наступних відомостей: «Вас розшукує ТЦК», «ТЦК та СП 13.02.2026 року звернувся до Нацполіції, щоб доставити вас для складання протоколу. Причина: Не стали на військовий облік за новою адресою», зобов'язання його та підлеглі йому підрозділи (відділи) утриматися у подальшому від внесення у Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (службова назва: автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система «Оберіг») та електронний кабінет ЄДР ПВР, який реалізований у вигляді мобільного додатка «Резерв+», відомостей (даних) про ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо порушення ним правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, його розшук та наступних відомостей: «Вас розшукує ТЦК», «ТЦК та СП звернувся до Нацполіції, щоб доставити вас для складання протоколу» та будь-яких відомостей до граф: «Причина розшуку:», «Причина звернення до Нацполіції», «Дата звернення:», визнання протиправними дій щодо звернення (повідомлення) 13.02.2026 органів (підрозділів) поліції щодо затримання та доставлення ОСОБА_1 до територіального центру комплектування та соціальної підтримки та зобов'язати його утриматися у подальшому від звернення (повідомлення) органів (підрозділів) поліції щодо затримання та доставлення ОСОБА_1 , зобов'язання направити повідомлення до відповідного підрозділу Національної поліції України згідно п. 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 (зі змінами та доповненнями) про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення військовозобов'язаного ОСОБА_1 , щодо якого надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку.
Разом з адміністративним позовом позивачем надана заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони органам Національної поліції затримувати та доставляти позивача ( ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 ) до відповідача та будь-якого іншого територіального центру комплектування та соціальної підтримки - щодо внесення у Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (службова назва: автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система «Оберіг») та електронний кабінет ЄДР ПВР, який реалізований у вигляді мобільного додатка «Резерв+», відомостей (даних) про ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо порушення правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, його розшук та інформації про правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію ТЦК та СП та зобов'язати його та підлеглі йому підрозділи (відділи) утриматися від вчинення таких дій у подальшому.
Доводи заяви обґрунтовані тим, що, у разі невжиття заходів забезпечення та продовження виконання протиправних вимог відповідача органами поліції, для відновлення його прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, оскільки йому доведеться змінювати позовні вимоги або подавати інший позов.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи заяви про забезпечення позову, суд вважає заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Види забезпечення адміністративного позову визначені статтею 151 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною 1 якої встановлено, що позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Таким чином, суд вживає певні заходи щодо охорони прав та свобод позивача.
Поряд з цим, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Тобто, обраний спосіб забезпечення позову повинен бути адекватним до вимог, на забезпечення яких він вживається, при цьому, захід забезпечення адміністративного позову, який застосовується до суб'єкта владних повноважень, не повинен перешкоджати нормальній реалізації його управлінських функцій та не вирішувати справу по суті.
Згідно ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частини 5 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України зупинення дії нормативно-правового акта як захід забезпечення позову допускається лише у разі очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.
З наведених норм Закону вбачається, що загальною вимогою для розгляду і вирішення питання про забезпечення позову за ініціативою позивача є наявність відповідних підстав.
Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним.
Тобто, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до пункту 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ», за змістом яких при розгляді заяв про забезпечення позову суд має навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову. Суд також враховує співмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.
Суд вказує, що позивачем не надано суду жодного доказу в підтвердження того, що в разі невжиття заходів забезпечення позову існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, та для їх відновлення треба буде докласти значних зусиль та витрат, або очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Крім того, суд вважає, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони органам Національної поліції затримувати та доставляти позивача ( ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 ) до відповідача та будь-якого іншого територіального центру комплектування та соціальної підтримки - щодо внесення у Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (службова назва: автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система «Оберіг») та електронний кабінет ЄДР ПВР, який реалізований у вигляді мобільного додатка «Резерв+», відомостей (даних) про ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо порушення правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, його розшук та інформації про правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію ТЦК та СП та зобов'язати його та підлеглі йому підрозділи (відділи) утриматися від вчинення таких дій у подальшому, до моменту розгляду судом цієї справи та винесення судового рішення, що вступить в законну силу, фактично є вирішенням справи по суті.
Враховуючи наведене, суд вважає клопотання про забезпечення позову таким, що задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись Кодексом адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 200/1576/26 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.В. Давиденко