23 березня 2026 року Справа № 160/6667/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рянська В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Адміністрації Шевченківського району Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов'язання вчинити певні дії, -
18.03.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Адміністрації Шевченківського району Дніпровської міської ради, подана через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» представником ОСОБА_1 - адвокатом Невмержицьким Сергієм Івановичем, про:
- визнання протиправним та скасування розпорядження Голови адміністрації Шевченківського району Дніпровської міської ради від 24.11.2025 № 192-р, яким відмовлено у наданні ОСОБА_2 статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів;
- зобов'язання Адміністрації Шевченківського району Дніпровської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання її сину - ОСОБА_2 статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, з урахуванням норм чинного законодавства;
- зобов'язання Адміністрації Шевченківського району Дніпровської міської ради надати ОСОБА_2 статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.
Відповідно до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3328,00 грн.
Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
До позовної заяви ОСОБА_1 , поданої в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , не додано документ про сплату судового збору або документи, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.
У позовній заяві зазначено, що позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до п. 14 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, оскільки діє в інтересах свого неповнолітнього сина.
Пунктом 14 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір», на який посилається позивач, передбачено, що судовий збір не справляється за подання: заяви про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або антитерористичних операцій та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.
Натомість відповідно до пункту 12 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання: заяви, апеляційної та касаційної скарг про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, а не заявою, як передбачено п. 12 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір». Тому вказані положення Закону України «Про судовий збір» не підлягають застосуванню у даному випадку.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.
Верховний Суд в ухвалі від 18.08.2021 у справі № 620/1060/21 дійшов висновку, що зазначену норму слід враховувати в системному зв'язку зі статтею 53 КАС, яка визначає участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з частиною першою статті 53 КАС у випадках, встановлених законом, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах.
Натомість, в силу частини 1 статті 56 КАС права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
Таким чином, звертаючись із позовом в інтересах неповнолітнього, ОСОБА_1 діє як законний представник неповнолітнього в розумінні частини першої статті 56 КАС України, а не як фізична особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб відповідно до частини першої статті 53 КАС України.
Законом України «Про судовий збір» не передбачено пільги від сплати судового збору законного представника, який звертається в інтересах неповнолітнього, крім законних представників дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю (пункт 9 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір ).
Отже, пільга щодо сплати судового збору, визначена пунктом 7 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, не поширюється на ситуацію у цьому випадку.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 16.04.2020 у справі № 640/109/19.
Суд звертає увагу позивача, що за змістом частини першої статті 8 Закону № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема, якщо позивачем є особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 цього Закону).
Разом із тим, законодавством передбачено право, а не обов'язок суду щодо звільнення сторони від сплати судового збору. Крім того, законодавством передбачено право суду звільнити (відстрочити/розстрочити) від сплати судового збору враховуючи майновий стан сторони.
В порядку усунення недоліків позовної заяви позивач має подати (надіслати) до суду документ про сплату судового збору за подання цього адміністративного позову в сумі 1064,96 грн (3328,00 х 0,4 х 0,8) за реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA368999980313141206084004632; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), або документи, що підтверджують звільнення позивача від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Адміністрації Шевченківського району Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який становить 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання (надіслання) до суду документа про сплату судового збору в сумі 1064,96 грн або документів, що підтверджують звільнення позивача від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 256 КАС України, з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Рянська