Справа № 587/353/26
17 березня 2026 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., за участю секретаря судового засідання Бузової Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в сумі 18 922,80 грн. та судові витрати.
В обґрунтуванні позову вказує, що 03.03.2025 між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та відповідачем було укладено Договір №528032-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію» за допомогою одноразового ідентифікатора.
Відповідно до умов Договору ТОВ «БІЗПОЗИКА» надала Позичальнику грошові кошти у розмірі 6 000,00 грн, шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_1 , на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.
ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало та надало відповідачу у користування грошові кошти, натомість відповідач свої зобов'язання за Договором кредиту належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти.
Станом на 07.01.2026 заборгованість відповідача за Договором №5457-0822-9198-6185 про надання кредиту, склала 18 922,80 грн, що включає: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 5 880,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 9 172,80 грн; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн; сума заборгованості за відсотками (ст.625 ЦКУ) - 3 000,00 грн; суми прострочених платежів за комісією - 870,00 грн., яку просить стягнути.
Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 16.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач та його представник у судове засідання не з'явились, у поданій до суду заяві представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд слухати справу у його відсутність, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з'явилась, про дату та час розгляду справи в суді належним чином повідомлений, шляхом опублікування оголошення про виклик особи, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме. Відзиву на позов від відповідача до суду не надходило.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Станом на дату розгляду справи на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін учасниками справи не подавалися, а тому, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 169, 224 ЦПК України.
Беручи до уваги, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється в силу вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а в ч. 1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності .
З матеріалів справи судом встановлено, що ТОВ «БІЗПОЗИКА» 03.03.2025 року направило відповідачу пропозицію (оферту) укласти договір №528032-КС-001 про надання кредиту. В той же день, між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено договір №528032-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
За умовами Договору, кредитодавець надав позичальнику кредит в розмірі 6 000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗПОЗИКА». Кредит надавався строком 24 тижні до 18.08.2025, стандартна процентна ставка за кредитом в день 1% (фіксована, фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору і не може бути збільшено в односторонньому порядку); комісія за видачу кредиту - 1 200,00 грн одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 14 839,31 грн; мета (цілі) отримання кредиту - для придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Цей кредит є споживчим кредитом.
Договір підписано відповідачем 03.03.2025 о 16:31:05 електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-0725, номер телефону: НОМЕР_2 , а також паспорт споживчого кредиту. (матеріали в електронному вигляді)
Підписуючи договір, відповідач підтвердив, що він ознайомлений, розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися правил надання кредиту, а також ознайомлений з графіком платежів, який містить п.4.2.2 Договору.
ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало надало позичальнику грошові кошти в розмірі 6 000, 00 грн. шляхом перерахування коштів на його банківську картку, що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «ПрофітГід», яке є надавачем платіжних послуг. Згідно наданої інформації 03.03.2025 о 16:31 було здійснено успішний переказ грошових коштів на платіжну картку НОМЕР_3 в сумі 6 000,00 грн, призначення платежу: перерахунок коштів ОСОБА_1 згідно до кредитного договору №528032-КС-001 від 03.03.2025 (матеріали в електронному вигляді).
Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується також долученою до матеріалів справи випискою з АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» по рахунку № НОМЕР_1 , який згідно інформації АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» відкритий на ім'я ОСОБА_1 . Згідно цієї виписки, за період з 03.03.2025 по 18.08.2025 вбачається зарахування 03.03.2025 на рахунок зазначений рахунок грошових коштів в сумі 6 000,00 грн, а також рух коштів по рахунку, тобто відповідач користувався наданими кредитними коштами на власні потреби.
Відповідно до п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління НБУ від 04 липня 2018 року № 75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками є належними доказами виконання кредитором свого обов'язку щодо передачі грошових коштів позичальнику на виконання умов договору кредитування, а також, у подальшому, підтвердженням прострочення виконання обов'язків з боку позичальника щодо повернення грошових коштів та сплати процентів за користування ними.
Таким чином, встановлені вище обставини, підтверджують факт укладання між кредитором та відповідачем кредитного договору, шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, умовами якого було визначено суму кредиту, розмір відсотків, порядок повернення грошових коштів, та строк дії кредитного договору, при цьому факт отримання грошових коштів підтверджується зазначеною вище інформаційною довідкою та довідкою про рух коштів по рахунку, які є первинними документами в розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Разом з тим, відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання за Кредитним договором, у зв'язку із чим утворилась заборгованість.
Згідно наданого позивачем детального розрахунку заборгованості, станом на 09.01.2026 року утворилась заборгованість за Договором №528032-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 18 922,80 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 5 880,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 9 172,80 грн, суми прострочених платежів за комісією - 870,00 грн, суми заборгованості по відсоткам відповідно до ст. 625 ЦПК України - 3 000,00 грн. (матеріали в електронному вигляді)
Будь-яких доказів на спростування наданих позивачем розрахунків заборгованості відповідач суду не надав, як і не надав доказів щодо належного виконання ним умов вищезазначеного договору.
Обставини наведені в позовній заяві та додані до неї докази не спростовані відповідачем, який не скористався своїм процесуальним правом подати відзив (заперечення) на позовну заяву та докази на спростування заявлених позовних вимог.
Враховуючи викладене, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності та взаємному зв'язку, суд приходить до висновку, що відповідачем порушені умови кредитного договору, а тому позовні вимоги ТОВ «БІЗПОЗИКА» є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Задовольняючи позовні вимоги, суд у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в розмірі 2 662,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором №5457-0822-9198-6185 від 03.03.2025 у розмірі 18 922 (вісімнадцять тисяч дев'ятсот двадцять дві) гривні 80 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» витрати по сплаті судового збору у сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 23.03.2026 року.
Суддя О.А. Степаненко