КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
19 березня 2026 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного судуІгнатов Р.М., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Шевченка В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Голосіївського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Грозний, громадянина України, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогоч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення.
ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що 26.06.2025 року о 19 год. 10 хв. в м. Києві по вул. Будіндустрії, 1, керував автомобілем «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився, у встановленому законом порядку, чим порушив п. 2.5 ПДР України, тобто вчинив дії передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогоч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 , на користь держави, судовий збір, в розмірі 605 (шістсот п'ять гривень) грн. 60 (шістдесят) коп.
Не погоджуючись з постановою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2025 року скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 вказав, що зазначені поліцейським УПП у м. Києві Прус М.О, у протоколі ознаки алкогольного сп'яніння, такі як "виражене тремтіння пальців рук", а також "поведінка, що не відповідає обстановці", пояснюються тим, що він досить тривалий час перебував в стресовому стані після дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце незадовго до цього, про що він неодноразово інформував поліцейських, присутніх на місці вищевказаної події.
Зазначає, що поліцейські з самого початку декілька разів «плутали» його, як водія автомобіля, з ОСОБА_2 , як пасажиром автомобіля, через його стан, який мав місце безпосередньо після дорожньо-транспортної пригоди. Для підтвердження вказаного, на задоволення його клопотання під час судового засідання в суді першої інстанції було допитано ОСОБА_2 в якості свідка, який розповів обставини того дня.
Крім того, вказує, що працівник поліції, який складав відносно нього протокол, не був самостійним у своїй діяльності, здійснюючи свої повноваження.
Також вважає, що суд першої інстанції не конкретизував в оскаржуваній постанові, коли саме, де та ким йому було запропоновано пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння, а також де саме зафіксована відмова від його проходження.
Звертає увагу Київського апеляційного суду на те, що працівники поліції не доставляли його до КНП "Свято-Михайлівська клінічна лікарня м. Києва", як було помилково зазначено про це Голосіївським районним судом міста Києва на ст. 1 оскаржуваної постанови, оскільки насправді його було госпіталізовано туди медичними працівниками, які до нього діагностували у нього забій живота, закриту черепно-мозкову травму, закриту травму грудної клітки тощо.
Як вбачається з протоколу, ознаки перебування в стані алкогольного сп'яніння були начебто виявлені працівниками поліції 26 червня 2025 року ще о 19 год. 10 хв., а тому огляд на стан алкогольного сп'яніння мав бути забезпечений працівниками поліції у відповідному закладі охорони здоров'я (у даному випадку KHП "КМНКЛ "Соціотерапія") не пізніше 2 годин, тобто не пізніше 21 год. 10 хв., а по факту можливість проведення такого огляду була забезпечена тільки після 23 год. 00 хв. (через 4 години).
Вказує, що перебуваючи в кабінеті лікаря-нарколога КНП "КМНКЛ " Соціотерапія" ніхто з присутніх там осіб не запитував у нього його відповідь щодо огляду на стан алкогольного сп'яніння, в той самий час ніхто не роз'яснив той факт, що можлива відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння прирівнюється до керування особою транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Разом з тим, будучи абсолютно впевненим в тому, що не вживав останнім часом алкоголь, одразу вирішив звернутися до КНП "ББЛІЛ", яке знаходиться за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Котляревського, 1, з метою підтвердження відсутності в моїй крові алкоголю.
У відповідності до отриманого ним висновку експертного дослідження ДСУ "КОБ СМЕ" №251 від 01 липня 2025 року (в матеріалах справи): "При судово-токсикологічному досліджені крові гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , метиловий, етиловий спирти, а також пропіловий, бутиловий, аміловий спирти та їх ізомери не виявлені".
Відтак, вважає зібрані докази суперечливими, а тому вони не можуть бути розцінені як такі, що беззаперечно вказують на доведеність його винуватості у порушенні мною п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також звертає увагу суду на те, що позбавлення його права керування транспортними засобами повністю зупинить його волонтерську діяльність, якою він займається від початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, оскільки така діяльність безпосередньо пов'язана з керуванням транспортними засобами.
Заслухавши доповідь судді, думку ОСОБА_1 та його захисника Шевченка В.С., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, їх пояснення та відповіді на запитання суду, за клопотанням учасників справи передослідивши письмові матеріали справи та відеозапис, перевіривши законність та обґрунтованість постанови місцевого суду в межах апеляційної скарги, а також доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає апеляційні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Що стосується виклику у судове засідання прокурора, то суд апеляційної інстанції зазначає, що під час розгляду апеляційної скарги він не збирає нових доказів, а при необхідності лише частково, за клопотанням учасників судового провадження передосліджує вже наявні у матеріалах справи докази, на які посилається суд першої інстанції, а тому відповідно не перебирає на себе функцію сторони обвинувачення.
Крім того, до Київського апеляційного суду у даній справі надійшов лист Київської міської прокуратури за вх. № 162526 від 22.12.2025 року, в якому прокуратура зазначила, що участь прокурора у розгляді судом справ за ч. 1 ст. 130 КУпАП законом не передбачена та буде виходити за межі повноважень наданих законодавцем органам прокуратури (а. с. 70).
Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, своє рішення про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, судом обґрунтовано тим, що обставини вчинення ним даного правопорушення знайшли своє об'єктивне підтвердження в ході судового розгляду та підтверджується зібраними по справі матеріалами в сукупності, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння та відеозаписом. Суд зазначає, що на відеозаписі зафіксовано, як ОСОБА_1 , було запропоновано пройти медичний огляд на стан сп'яніння, на що він відмовився.
Разом з тим, перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 та безпосередньо вказані ним та його захисником під час апеляційного розгляду, суд апеляційної інстанції встановив, що наведені вище висновки суду так само як і докази, зібрані по справі, на які суд посилається у своїй постанові, не дають підстав вважати, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою.
Зокрема, як встановлено під час апеляційного розгляду, протокол про адміністративне правопорушення, який було складено відносно ОСОБА_1 , а також інші докази, як окремо, так і в сукупності, не можуть служити достатнім підтвердженням його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, що останній керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження огляду на стан такого сп'яніння за обставин, які зазначені у вказаному протоколі, оскільки всупереч висновкам суду, поліцейськими не були дотримані в повному обсязі вимоги ст. 266 КУпАП, а також вимоги Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735(надалі - Інструкція від 09.11.2015 року № 1452/735).
Відповідно до вимог, передбачених ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, як це передбачено ч. 2 ст. 266 КУпАП, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Як встановлено під час апеляційного розгляду протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №373680 від 26 червня 2025 року, який було складено щодо ОСОБА_1 , а також відеозапис на диску, який долучено до матеріалів справи, не дозволяють зробити висновок про те, що вина ОСОБА_1 відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, безспірно доведена належними та допустимими доказами, оскільки, всупереч висновкам суду першої інстанції, поліцейськими не були дотримані в повному обсязі вимоги ст. 266 КУпАП, а також вимоги відомчих Інструкцій, якими вони повинні були керуватися під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення.
Суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення допустив неповноту судового розгляду, зокрема, судом першої інстанції не було взято до уваги той факт, що відеозйомка обставин та подій даного правопорушення велась хаотично, а сам відеозапис в порушення вимог п. 5 Розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису № 1026 18.12.2018 року не є безперервним та не відображає всіх обставин події. На наявному в матеріалах справи відеозаписі з нагрудних камер працівників патрульної поліції жодним чином не зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, а також не зафіксовано діалог між ОСОБА_1 та лікарем-наркологом у закладі охорони здоров'я, який повинен був проводити огляд.
У судовому розгляді в апеляційній інстанції ОСОБА_1 вказав, що працівниками поліції йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер, проте він бажав пройти огляд у лікарні. В закладі охорони здоров'я він не відмовлявся від проходження огляду, під час перебування там розпочалась повітряна тривога і ОСОБА_1 вивели з приміщення. У службовому автомобілі працівники поліції щось заповнювали в планшеті і згодом видали ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення. Після вказаних подій ОСОБА_1 самостійно звернувся до лабораторії для проведення дослідження на виявлення вмісту спиртів в крові.
Ч. 4 ст. 266 КУпАП встановлено, що огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Як встановлено п. 9 Розділу ІІ Інструкції від 09.11.2015 року № 1452/735, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Проте, як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 керував транспортним засобом о 19 год. 10 хв. У направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції зазначено час направлення на огляд 22 год. 00 хв. Крім того, із відеозапису нагрудної камери працівників поліції вбачається, що ОСОБА_1 було доставлено до КНП КМНКЛ «Соціотерапія» лише близько 21 год. 45 хв. Таким чином, працівниками поліції не було дотримано встановленого законодавством двогодинного проміжку часу доставки водія до закладу охорони здоров'я для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП регламентовано, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Апеляційний суд акцентує свою увагу на тому, що стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події після повного і об'єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості обвинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати обвинуваченого винним.
У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Статтею 62 Конституції України встановлено презумпцію невинуватості. Обов'язок встановлення всіх обставин умовного правопорушення та доведення вини особи покладається на сторону обвинувачення. Всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи наведені обставини, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, яка, згідно з приписами ст. 252 КУпАП, повинна ґрунтуватися на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до частини 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, в тому числі відеозапис з боді-камер інспекторів патрульної поліції, в яких відсутні будь які докази, які підтверджували б той факт, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності дійсно відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, враховуючи вимоги ст. 62 Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а постанова судді Голосіївського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2025 року скасуванню із закриттям провадження у справі, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 цього Кодексу.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу, у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян що складає 17 000 грн. (сімнадцять тисяч) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Р.М. Ігнатов
Справа № 752/16994/25
Апеляційне провадження № 33/824/5602/2025
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
Суддя у першій інстанції - Бойко О.В.
Суддя в апеляційній інстанції - Ігнатов Р.М.