13 березня 2026 року місто Київ
єдиний унікальний номер справи: 947/4389/25
номер провадження: 33/824/1226/2026
Суддя Київського апеляційного суду Верланов С.М., за участю представника потерпілого ОСОБА_1 - адвоката Євдокимова Дмитра Андрійовича, захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - адвоката Новікової Ольги Володимирівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника потерпілого ОСОБА_1 - адвоката Стецюри Ольги Вікторівни на постанову судді Солом'янського районного суду міста Києва від 08 грудня 2025 року,
Постановою судді Солом'янського районного суду міста Києва від 08 грудня 2025 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП закрито на підставі ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, 06 січня 2026 року представник потерпілого ОСОБА_1 - адвокат Стецюра О.В. через підсистему «Електронний суд» подала апеляційну скаргу, в якій просить:
- визнати поважними причини пропуску строку на подання апеляційної скарги та поновити строк подання апеляційної скарги на постанову судді Солом'янського районного суду міста Києва від 08 грудня 2025 року;
- скасувати постанову судді Солом'янського районного суду міста Києва від 08 грудня 2025 року та винести нову, якою визнати винним у дорожньо-транспортній пригоді (далі - ДТП), що сталася 05 липня 2024 року, водія автомобіля «Hyundai Sonata», державний номерний знак (далі - д.н.з.) НОМЕР_1 , ОСОБА_2 ;
- у разі неможливості судом встановлення вірної дати ДТП на підставі наявних у матеріалах справи доказів, направити матеріали справи про адміністративне правопорушення на доопрацювання до Управління патрульної поліції в Одеській області та зобов'язати Управління патрульної поліції в Одеській області встановити і зазначити в протоколі про адміністративне правопорушення вірну дату та час настання ДТП.
Також 12 січня 2026 року представник потерпілого ОСОБА_1 - адвокат Стецюра О.В. через підсистему «Електронний суд» подала апеляційну скаргу.
Перевіривши зміст вказаних вище апеляційних скарг апеляційний суд вважає за доцільне розглядати їх як одну, оскільки по змісту та суті вони є тотожними.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження мотивоване тим, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин, оскільки про постанову судді стало відомо лише 01 січня 2026 року з Єдиного державного реєстру судових рішень (надіслано судом 30 грудня 2025 року, зареєстровано 31 грудня 2025 року, оприлюднено 01 січня 2026 року). Постанова учасникам не вручалась. Зазначає, що потерпілий ОСОБА_1 проживає в місті Одесі, захисник здійснює діяльність у місті Вінниці, а клопотання про відеоконференцію та доступ до матеріалів справи судом ігнорувалися, що унеможливлювало своєчасне оскарження.
На обгрунтування доводів апеляційної скарги по суті, адвокат Стецюра О.В. зазначає, що оскаржувана постанова судді Солом'янського районного суду міста Києва від 08 грудня 2025 року, згідно з якою провадження щодо ОСОБА_2 закрито у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, є передчасною та ухваленою без повного дослідження судде місцевого суду обставин справи.
Вказує, що єдиною підставою для закриття справи суддя першої інстанції визнав розбіжність у даті ДТП. Так, у протоколі серії ЕПР1 №231662 від 27 січня 2025 року зазначено 25 липня 2024 року о 20 год 55 хв., тоді як фактично ДТП мала місце 05 липня 2024 року. Матеріали справи містять докази, які однозначно підтверджують настання ДТП 05 липня 2024 року у проміжку часу 19:52:43-19:52:50. Ці обставини встановлені постановою Одеського апеляційного суду від 28 жовтня 2024 у справі №947/22388/24 на підставі відеозапису.
Посилається на те, що згідно з відеозаписом о 19:52:48 автомобіль «Hyundai Sonata» під керуванням ОСОБА_2 здійснив наїзд у задню частину автомобіля «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , після чого автомобіль «Volkswagen» було відкинуто на зустрічну смугу, де він зіткнувся з автомобілем «Toyota Prius», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 .
Зазначає, що письмові пояснення у ОСОБА_2 відібрані одразу після ДТП, які узгоджуються з відеозаписом, в яких він вказував, що здійснював перестроювання, побачив попереду автомобіль «Volkswagen Passat», почав гальмувати, але не уникнув зіткнення. Такі пояснення досліджені Одеським апеляційним судом у справі №947/22388/24.
Наголошує, що в судовому засіданні першої інстанції ОСОБА_2 пояснював події 05 липня 2024 року, фактично не заперечуючи участі у ДТП.
Вказує, що неправильна дата в протоколі є дефектом оформлення матеріалів поліції, складених через значний проміжок часу після ДТП. Вважає, що відповідно до ст.278 КУпАП суд мав повернути матеріали на доопрацювання, а не закривати провадження у справі.
Посилається на п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року та постанову Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №11 від 17 жовтня 2014, які допускають повернення протоколу, складеного з порушенням вимог ст.256 КУпАП.
Зазначає, що суд першої інстанції не встановив фактичні обставини події, не оцінив докази у сукупності та не врахував преюдиційні висновки постанови Одеського апеляційного суду від 28 жовтня 2024 у справі №947/22388/24 щодо механізму ДТП.
Вказує, що згідно з відеозаписом саме автомобіль «Hyundai Sonata» здійснив первинний удар, що перебуває у причинному зв'язку з пошкодженням транспортних засобів «Volkswagen Passat» та «Toyota Prius».
Стверджує, що ОСОБА_2 порушив пункти 12.1, 12.3 та 13.1 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), оскільки не обрав безпечну швидкість, не зменшив її до зупинки при виявленні перешкоди та не дотримався безпечної дистанції. Закриття справи фактично залишило ДТП без винної особи та позбавило потерпілого ОСОБА_1 можливості отримати страхове відшкодування за пошкоджений автомобіль «Toyota Prius».
Додатково зазначає, що страховик ОСОБА_2 - ТДВ СК «Кредо» 07 липня 2025 року позбавлений ліцензії Національного банку України та введено тимчасову адміністрацію, що посилює необхідність встановлення винної особи.
Також не погоджуючись із постановою судді Солом'янського районного суду міста Києва від 08 грудня 2025 року, 06 січня 2026 року представник ОСОБА_4 - адвокат Євдокимов Д.А. через підсистему «Електронний суд» подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Солом'янського районного суду міста Києва від 08 грудня 2025 року. Скасувати постанову судді Солом'янського районного суду міста Києва від 08 грудня 2025 року та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а провадження у справі щодо ОСОБА_2 закрити, у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративні правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження мотивоване тим, що оскаржувана постанова судді першої інстанції формально датована 08 грудня 2025 року, однак фактично виготовлена лише 30 грудня 2025 року, що підтверджується матеріалами справи та відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень (зареєстрована 31 грудня 2025 року, оприлюднена 01 січня 2026 року). Потерпілі не були присутні у судовому засіданні, а копія постанови судді не надсилалась ні поштовим зв'язком, ні через систему «Електронний суд». Станом на момент формального спливу десятиденного строку (19 грудня 2025 року) тексту постанови фактично не існувало і сторона потерпілих не мала можливості з ним ознайомитися. Про її існування стало відомо лише 01 січня 2026 року після оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому апеляційна скарга подана у межах десяти днів з моменту отримання доступу до постанови судді. У зв'язку з цим вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин і підлягає поновленню.
На обгрунтування доводів апеляційної скарги по суті адвокат Євдокимов Д.А. посилається на те, що оскаржувана постанова судді є необгрунтованою та винесена без повного і всебічного дослідження обставин справи, з ігноруванням преюдиційних висновків, встановлених постановою Одеського апеляційного суду від 28 жовтня 2024 у справі №947/22388/24, якою встановлено вину водія ОСОБА_2 та причинно-наслідковий зв'язок між порушенням ПДР і ДТП.
Стверджує, що суддя першої інстанції не дослідив та не оцінив наявні докази, зокрема: протокол про адміністративне правопорушення; схему ДТП; письмові пояснення учасників; відеозапис події; інші матеріали справи в їх сукупності.
Вказує, що відеозапис безпосередньо підтверджує наявність складу правопорушення за ст.124 КУпАП у діях ОСОБА_2 , однак суддя першої інстанції не надав йому жодної оцінки та фактично проігнорував позицію потерпілих, викладену письмово у матеріалах справи.
Зазначає, що суддя безпідставно прийняв непідтверджені пояснення ОСОБА_2 про нібито перешкоди з боку водія автомобіля «Hyundai Kona» ОСОБА_4 , хоча вони спростовуються іншими доказами та носять характер лінії захисту.
Наголошує, що суддя місцевого суду помилково ототожнив технічну помилку поліцейського у даті ДТП в протоколі з відсутністю події правопорушення, хоча всі інші матеріали містять правильні дані щодо дати пригоди.
Вказує, що суддя місцевого суду не виконав вимоги ст.280 КУпАП та не встановив належним чином факт правопорушення, винність особи та інші істотні обставини, а рішення ухвалив формально, чим порушив принципи законності і справедливості та стандарти ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Звертає увагу, що закриття провадження фактично позбавило потерпілих можливості отримати страхове відшкодування.
Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - адвокат Новікова О.В. подала відзив на апеляційні скарги, в якому просить відмовити у їх задоволенні та залишити без змін постанову судді Солом'янського районного суду міста Києва від 08 грудня 2025 року. Вказує, що апеляційні скарги представника Богусевич К.О. та представника ОСОБА_1 містять однакові доводи і не враховують істотні обставини ДТП від 05 липня 2024 року, а саме, те, що один із учасників пригоди залишив місце події і щодо нього окремо розглядається справа про адміністративне правопорушення (призначена до розгляду на 06 березня 2026 року). Вказує, що до протоколу щодо ОСОБА_2 долучено схему ДТП з іншого провадження без відображення всіх учасників, що свідчить про неналежність доказів, а суд не має усувати недоліки, допущені органом поліції. Зазначає, що показання учасників змінювалися та суперечили одне одному, тоді як відеозаписи з камер відеоспостереження, які долучені за клопотанням захисту, відтворюють послідовність подій та підтверджують створення аварійної ситуації іншими водіями, а не ОСОБА_2 . Вважає, що посилання скаржників на преюдиційність попередніх судових рішень є безпідставними, оскільки у них оцінювалися дії інших осіб. Наголошує, що справа розглядалася у 10 судових засіданнях із дослідженням усіх доказів, однак вина особи не доведена поза розумним сумнівом, тому вважає, що провадження у справі відносно ОСОБА_2 правомірно закрито.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника потерпілого ОСОБА_1 та ОСОБА_4 - адвоката Євдокимова Д.А., який підтримав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та доводи, що викладені в апеляційних скаргах, й просив їх задовольнити, пояснення захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - адвоката Новікової О.В., яка не заперечувала щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, а в задоволенні апеляційних скарг просила відмовити, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що клопотання представника потерпілого ОСОБА_1 - адвокат Стецюри О.В. про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню, апеляційна скарга представника потерпілого ОСОБА_1 - адвоката Стецюри О.В. підлягає задоволенню частково, а апеляційна скарга представника ОСОБА_4 - адвоката Євдокимова Д.А. підлягає поверненню.
Щодо поновлення представнику потерпілого ОСОБА_1 - адвокату Стецюрі О.В. строку на апеляційне оскарження постанови судді Солом'янського районного суду міста Києва від 08 грудня 2025 року апеляційний суд виходить з такого.
Відповідно до положень ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
З матеріалів справи вбачається, що 08 грудня 2025 року суддею першої інстанції розглянуто справу за відсутності потерпілого ОСОБА_1 та його представника.
Відповідно до ч.1 ст.285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Матеріали справи не містять доказів направлення копії постанови судді Солом'янського районного суду міста Києва від 08 грудня 2025 року ОСОБА_1 або його представнику.
В апеляційній скарзі представник потерпілого ОСОБА_1 - адвокат Стецюра О.В. вказує, що про постанову судді їй стало відомо лише 01 січня 2026 року з Єдиного державного реєстру судових рішень (надіслано судом 30 грудня 2025 року, зареєстровано - 31 грудня 2025 року, оприлюднено - 01 січня 2026 року).
Згідно з ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційну скаргу адвокат Стецюра О.В. подала 06 січня 2026 року, тобто протягом десяти днів з дня ознайомлення з постановою судді Солом'янського районного суду міста Києва від 08 грудня 2025 року.
За змістом п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право на справедливий судовий розгляд, закріплене в п.1 ст.6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) п.1 ст.6 Конвенції не вимагає від держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Разом з тим там, де такі суди існують, гарантії, що містяться у ст.6 Конвенції, повинні відповідати, зокрема, забезпеченню ефективного доступу до цих судів для того, щоб учасники судового процесу могли отримати рішення, яке стосується їх «цивільних прав та обов'язків» (Рішення ЄСПЛ у справі «Гоффман проти Німеччини» («Hoffmann v. Germany») від 11 жовтня 2001 року, пункт 65; Рішення ЄСПЛ у справі «Кудла проти Польщі» («Cudla v. Poland») від 26 жовтня 2000 року).
Однією з основних засад судочинства відповідно до пункту 8 ч.3 ст.129 Конституції України є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.
Конституційний Суд України у Рішенні від 11 грудня 2007 року №11-рп/2007 зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).
Згідно з приписами ст.289 КУпАП, в разі пропуску строку на оскарження постанови суду з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом, правомочним розглядати скаргу.
З урахуванням наведеного вище, апеляційний суд приходить до висновку, що наведені адвокатом Стецюрою О.В. у клопотанні доводи про поважність причин пропуску строку на оскарження постанови судді є обґрунтованими, а тому пропущений строк на оскарження постанови судді Солом'янського районного суду міста Києва від 08 грудня 2025 року підлягає поновленню.
Щодо доводів апеляційної скарги представника потерпілого ОСОБА_1 - адвоката Стецюри О.В. на постанову судді Солом'янського районного суду міста Києва від 08 грудня 2025 року, то апеляційний суд зазначає таке.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Виходячи з вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - та відеозапису.
Оцінка доказів, відповідно до ст.252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи.
Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу, повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії.
Положеннями ст.256 КУпАП регламентовано, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Суддя, розглядаючи справу, наведених вище вимог закону не дотримався, оскільки з необхідною та достатньою повнотою не встановив фактичні обставини справи, та прийняв передчасне рішення про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Закриваючи провадження у справі відносно ОСОБА_2 у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, суддя першої інстанції виходив із того, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено дату події 25 липня 2024 року, проте жодної пригоди в цей день за участю ОСОБА_2 не було, а подія, яку намагається розглянути суд, сталася 05 липня 2024 року. Також суддя зазначив, що Одеський апеляційний суд у справі №947/22388/24 вже встановив, що матеріали поліції щодо цієї ДТП (від 05 липня 2024 року) є суперечливими та не відображають реального механізму пригоди. За таких обставин, суддя першої інстанції дійшов висновку, що оскільки 25 липня 2024 року ДТП за участю ОСОБА_2 не відбувалося, тому склад правопорушення, описаний у протоколі, позбавлений фактичного підґрунтя, а суд не має права самостійно змінювати фабулу правопорушення (дату події), оскільки це є порушенням права на захист та виходом за межі пред'явленого обвинувачення.
Однак встановлені суддею першої інстанції обставини свідчать про те, що адміністративні матеріали потребують доопрацювання.
Так, постанова судді про відсутність у діях особи складу адміністративного правопорушення за умови, що судом встановлено, що ДТП сталася 05 липня 2024 року, а не 25 липня 2024 року, як це вказано у протоколі про адміністративне правопорушення від 27 січня 2025 року серії ЕПР1 №231662, порушує право потерпілих осіб на справедливий суд та не узгоджується із принципом верховенства права.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 27 січня 2025 року серії ЕПР1 №231662, 25 липня 2024 року о 20 год 55 хв. в місті Одеса, дорога Фонтанська, 14/1, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_1 , при появі перешкоди, яку він був спроможний помітити, не вжив заходів аж до зупинки та здійснив зіткнення з транспортним засобом «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_3 , який зупинився попереду для розвороту, після чого останній за інерцією здійснив зіткнення з транспортним засобом «Toyota», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався в зустрічному напрямку. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив п.12.3 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП (а.с.1, т.1).
В той же час матеріали справи, а саме: схема місця ДТП (а.с.17, т.1); постанова Київського районного суду міста Одеси від 26 вересня 2024 року та постанова Одеського апеляційного суду від 28 жовтня 2024 року у справі №947/22388/24 (а.с.4-13, т.1); письмові пояснення ОСОБА_2 (а.с.21, т.1); письмові пояснення ОСОБА_3 (а.с.19, т.1); письмові пояснення ОСОБА_1 (а.с.20, т.1); відеозаписи з місця події (а.с.63, т.1), вказують на те, що ДТП, за якою складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №231662 від 27 січня 2025 року відносно ОСОБА_2 мала місце саме 05 липня 2024 року, а не 25 липня 2024 року, як це помилково зазначено у вказаному протоколі про адміністративне правопорушення.
Таким чином протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №231662 від 27 січня 2025 року відносно ОСОБА_2 складений з грубим порушенням положень Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року №1376 та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року №1395.
Згідно зі сталою практикою ЄСПЛ (рішення «Маліга проти Франції» від 23 вересня 1998 року) ЄСПЛ визначив кримінально-правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у виді позбавлення права керування транспортним засобом.
Оскільки протокол про адміністративне правопорушення є фактично обвинуваченням, тому наявність будь-яких недоліків ускладнюють проведення повного та об'єктивного розгляду справи по суті з прийняттям законного рішення.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови №14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», спрощений підхід до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, які притягаються до відповідальності, є неприпустимим.
Правильною визнана практика судів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені без додержання вимог ст.256 КпАП України, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.
Вищевказані порушення суддя першої інстанції залишив поза увагою, чим не виконав вимоги п.2 ч.1 ст.278 КУпАП, за змістом яких орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення окрім іншого, повинен вирішити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, не перевірив чи виконано працівниками поліції вимоги ч.2 ст.251 КУпАП, тому передчасно виніс постанову про закриття провадження у справі щодо ОСОБА_2 .
Крім того апеляційний суд звертає увагу на те, що ч.1 Розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року №1395, зазначено, що у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці дорожньо-транспортної пригоди складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб, до якого додаються:
1) схема місця ДТП (додаток 8), яку підписують учасники ДТП та поліцейський;
2) пояснення учасників пригоди та свідків (у разі їх наявності);
3) показання технічних приладів (у разі їх наявності);
4) показання засобів фото- та/або відеоспостереження (у разі їх наявності);
5) інші матеріали, які необхідні для прийняття рішення у справі.
За змістом ст.256 КУпАП відомості щодо свідків і потерпілих (прізвища, адреси), якщо вони є, повинні бути зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення. Якщо правопорушенням заподіяно майнову шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Так, в матеріалах провадження містяться письмові пояснення ОСОБА_4 , в яких вказано, що 05 липня 2024 року приблизно о 19 год 54 хв. вона, керуючи транспортним засобом «Hyundai Kona», д.н.з. НОМЕР_5 , рухалась по вул. Фонтанська дорога в правій смузі руху. Зліва від неї рухався транспортний засіб «Hyundai» під керуванням ОСОБА_2 , який не побачив автомобіль «Volkswagen» і в останній момент порівнявся із нею, хотів перестроїтися в її смугу руху, але в останній момент не впорався з керуванням та зіткнувся з автомобілем «Volkswagen» та зачепив її автомобіль. Після цього її автомобіль відкинуло на 20-30 метрів. Також вказала, що вона вийшла з автомобіля, подивилась на свої пошкодження та підійшла до місця ДТП. Вона з ОСОБА_2 обмінялися контактами. Крім того вона повідомила, що претензій ні до кого не має та поїхала далі (а.с. 60, т.1).
Також присутність ОСОБА_4 , яка керувала транспортним засобом «Hyundai Kona», д.н.з. НОМЕР_5 , 05 липня 2024 року на місці ДТП підтверджується поясненнями ОСОБА_2 , та слідує із встановлених обставин у постанові судді Одеського апеляційного суду від 28 жовтня 2024 року у справі №947/22388/24.
Однак всупереч наведеним обставинам працівниками поліції в протоколі про адміністративне правопорушення від 27 січня 2025 року серії ЕПР1 №231662 не визначено процесуального статусу ОСОБА_4 .
У зв'язку з цим працівникам поліції під час належного оформлення матеріалів даної справи слід перевірити версію ОСОБА_4 щодо обставин ДТП.
Враховуючи зазначене, оскаржувану постанову судді необхідно скасувати, а матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №231662 від 27 січня 2025 року відносно ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП направити до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції для належного оформлення, оскільки на даний час суд апеляційної інстанції позбавлений можливості прийняти жодне з рішень, передбачених ст.294 КУпАП.
Що стосується апеляційної скарги представника ОСОБА_4 - адвоката Євдокимова Д.А. на постанову судді Солом'янського районного суду міста Києва від 08 грудня 2025 року, то апеляційний суд виходить з такого.
Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Перелік осіб, які мають право оскаржити постанову в справі про адміністративне правопорушення, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Відповідно до ст.269 КУпАП потерпілим є особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.
За змістом ст.256 КУпАП відомості щодо потерпілих (прізвища, адреси), якщо вони є, повинні бути зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення. Якщо правопорушенням заподіяно майнову шкоду, про це також зазначається в протоколі.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд досліджує фактичні обставини правопорушення виключно в межах, викладених у відповідному протоколі, а в даному провадженні, де складено протокол щодо ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП, відсутні дані, які б надавали правові підстави для визнання ОСОБА_4 потерпілою.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, складеного за ст.124 КУпАП, у цьому провадженні ОСОБА_4 не має процесуального статусу потерпілого.
З урахуванням викладеного вище суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження того, що ОСОБА_4 є потерпілою чи іншою особою, яка згідно з ч.2 ст. 294 КУпАП наділена правом оскаржувати постанову судді у справі про адміністративне правопорушення, а тому подана її представником - адвокатом Євдокимовим Д.А. апеляційна скарга на постанову судді Солом'янського районного суду міста Києва від 08 грудня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_2 не підлягає розгляду апеляційним судом і підлягає поверненню особі, яка її подала.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, суддя апеляційного суду,
Поновити представнику потерпілого ОСОБА_1 - адвокату Стецюрі Ользі Вікторівні строк на апеляційне оскарження постанови судді та Солом'янського районного суду міста Києва від 08 грудня 2025 року, у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 .
Апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_1 - адвоката Стецюри Ольги Вікторівни задовольнити частково.
Постанову судді Солом'янського районного суду міста Києва від 08 грудня 2025 року, відповідно до якої провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП - закрито на підставі ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення - скасувати.
Матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №231662 від 27 січня 2025 року відносно ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП направити до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції для належного оформлення.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - адвоката Євдокимова Дмитра Андрійовича на постанову судді Солом'янського районного суду міста Києва від 08 грудня 2025 року повернути особі, яка її подала - адвокату Євдокимову Дмитру Андрійовичу.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду С.М. Верланов