04 березня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2025 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Головного управління національної поліції в м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
Таке рішення слідчий суддя мотивував тим, що заява ОСОБА_5 за своєю суттю, в розумінні ст. 11 КК України, не містить викладу обставин вчинення кримінального правопорушення, які б могли об'єктивно свідчити, що подане заявником повідомлення про кримінальне правопорушення містить відомості про реальність конкретної події кримінального правопорушення та є суспільно небезпечним. Вказане дозволяє зробити висновок про відсутність правової підстави для виникнення в уповноваженої особи ГУНП в м. Києві обов'язку вчинити певні дії за таким повідомленням щодо початку досудового розслідування кримінального провадження відповідно до положень ст. 214 КПК України, та, за необґрунтованістю доводів скарги, відмовив у її задоволенні.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 , вважаючи ухвалу слідчого судді такою, що постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити його скаргу на бездіяльність уповноважених осіб ГУНП в м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні ________________________________________
Справа №11-сс/824/1038/2026 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_6
Категорія: ст. 303 КПК України Доповідач ОСОБА_1
правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 30 вересня 2025 року вих. №30/09-1.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що виходячи з буквального тлумачення ст. 214 КПК України, внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР працівниками правоохоронного органу є обов'язком, а не дискреційними повноваженнями, на основі яких вони можуть на власний розсуд вирішувати наявність чи відсутність підстав для реєстрації кримінального провадження.
Отже, слідчим суддею при постановленні ухвали від 20.10.2025 не надано належної оцінки факту бездіяльності уповноважених осіб ГУНП у м. Києві, залишено поза увагою, що чинні кримінально-процесуальні норми не передбачають для слідчого іншої альтернативи, ніж невідкладне внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, а відтак наявні підстави для скасування такого судового рішення.
Щодо обставин, які зумовили необхідність подання заяви про вчинення кримінального правопорушення, зазначає, що є адвокатом з 2018 року, та надає правничу допомогу та здійснює представництво інтересів ОСОБА_7
19 червня 2025 року ним, в інтересах ОСОБА_7 , було подано до Вишгородського районного управління поліції ГУНП в Київській області заяву про вчинення кримінального правопорушення з попередньою кваліфікацією за ч. 5 ст. 191 КК України, зважаючи на наявність підстав вважати, що посадові особи ПП "Вестхім", зловживаючи своїм службовим становищем, уклали договір на постачання оборонної продукції, проте поставили компоненти (корпуси мін), які завідомо не відповідали технічним вимогам, що фактично є розтратою державних коштів, виділених на закупівлю якісної продукції.
26 червня 2025 року слідчим суддею Вишгородського районного суду Київської області постановлено ухвалу про задоволення його скарги в інтересах ОСОБА_7 та зобов'язано уповноважену особу Вишгородського районного управління поліції ГУНП в Київській області внести відомості до ЄРДР за заявою від 19 червня 2025 року.
10 липня 2025 року Вишгородським районним управління поліції ГУНП в Київській області внесено відомості до ЄРДР за № 12025111150000628.
З дня внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025111150000628 ним було подано ряд клопотань в порядку ст. 220 КПК України.
У зв'язку з тим, що ці клопотання слідчим не розглядались, було подано низку скарг в порядку ст. 303 КПК України, за результатами розгляду яких було зобов'язано слідчого у кримінальному проваджені розглянути ці клопотання.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_8 є засновником та кінцевим бенефіціарним власником ПП "Вестхім".
25 вересня 2025 року о 16 год. 42 хв. йому зателефонував раніше незнайомий громадянин ОСОБА_8 та в ході розмови почав висловлювати погрози в його адресу та здійснювати психологічний тиск, що було безпосередньо пов'язано з його адвокатською діяльністю у кримінальному провадженні № 12025111150000628.
Вказані дії він розцінює як пряме втручання в його діяльність як адвоката та погрози, пов'язані з наданням правничої допомоги, а тому 30 вересня 2025 року ним було подано заяву про вчинення ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 397, ч. 1 ст. 398 КК України.
Будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду, ОСОБА_5 та прокурор в призначений час до суду апеляційної інстанції не з'явилися. В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просив провести апеляційний розгляд скарги за його відсутності. Прокурор про поважність причин своєї неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду не надсилав. За таких обставин, апеляційний суд, враховуючи, що, відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України, неявка учасників провадження не перешкоджає проведенню розгляду, вважає можливим розглянути апеляційну скаргу без їх участі.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали судового провадження за скаргою та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь - якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до ч. 2 ст. 214 КПК України, досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Приписи ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За приписами п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України та п. 2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора України №298 від 30.06.2020 року, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, крім іншого, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Вищезазначені положення закону дають підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні та обґрунтовані відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність події кримінального правопорушення, а саме час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до Єдиного реєстру досудових розслідувань і це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Таким чином, закон передбачає необхідність попереднього вивчення слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Як вбачається з наданих матеріалів, до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб ГУНП в м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою про кримінальне правопорушення від 30 вересня 2025 року вих. №30/09-1.
Скарга ОСОБА_5 мотивована тим, що ним 30 вересня 2025 року направлено на адресу ГУНП в м. Києві заяву про вчинення відносно нього кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 397, ч. 1 ст. 398 КК України, відомості по якій до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені.
Як вбачається зі змісту самої заяви від 30 вересня 2025 року, він є адвокатом з 2018 року, та надає правничу допомогу та здійснює представництво інтересів ОСОБА_7 19 червня 2025 року ним, в інтересах ОСОБА_7 , було подано до Вишгородського районного управління поліції ГУНП в Київській області заяву про вчинення кримінального правопорушення з попередньою кваліфікацією за ч. 5 ст. 191 КК України, зважаючи на наявність підстав вважати, що посадові особи ПП "Вестхім", зловживаючи своїм службовим становищем, уклали договір на постачання оборонної продукції, проте поставили компоненти (корпуси мін), які завідомо не відповідали технічним вимогам, що фактично є розтратою державних коштів, виділених на закупівлю якісної продукції. 26 червня 2025 року слідчим суддею Вишгородського районного суду Київської області постановлено ухвалу про задоволення його скарги в інтересах ОСОБА_7 та зобов'язано уповноважену особу Вишгородського районного управління поліції ГУНП в Київській області внести відомості до ЄРДР за заявою від 19 червня 2025 року. 10 липня 2025 року Вишгородським районним управління поліції ГУНП в Київській області внесено відомості до ЄРДР за № 12025111150000628. З дня внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025111150000628 ним було подано ряд клопотань в порядку ст. 220 КПК України. У зв'язку з тим, що ці клопотання слідчим не розглядались, було подано низку скарг в порядку ст. 303 КПК України, за результатами розгляду яких було зобов'язано слідчого у кримінальному проваджені розглянути ці клопотання. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_8 є засновником та кінцевим бенефіціарним власником ПП "Вестхім". 25 вересня 2025 року о 16 год. 42 хв. на його номер телефону НОМЕР_1 в месенджері WhatsApp зателефонував чоловік з номеру НОМЕР_2 (в месенджері підписаний як ОСОБА_9 ), якій у надмірній формі говорив, що все знає про нього знає, а також про його колег адвокатів та хто з них кого захищає. При цьому такі висловлювання були не просто висвітленням фактів, а виражені у негативному, зневажливому світлі, як відносно його колег, так і їх довірителів. Така цілком вірогідна обізнаність ОСОБА_8 , з урахуванням його статків і можливостей, щодо його місцеперебування, місця роботи та/або проживання, кола його спілкування та клієнтів, робить цілком реальним страх за його життя та здоров'я, а також за життя і здоров'я його близьких. Також ОСОБА_8 намагався його звинуватити в тому, що він начебто працює по замовленню його конкурентів по бізнесу, діє за їх вказівкою. Неправильне та спотворене усвідомлення ОСОБА_8 його ролі як адвоката у представництві інтересів його клієнта робить цілком реальним розуміння того, що ОСОБА_8 взмозі не лише перешкоджати його адвокатській діяльності, як в представництві інтересів ОСОБА_7 , так і в інших справах, а також і завдати шкоди особисто йому і його близьким. Насамкінець розмови ОСОБА_8 почав говорити, що йому доведеться пошкодувати за те, що він робить та чим займається. Просив надати номер телефону його клієнта ОСОБА_7 .
Отже, як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_5 , викладені у ній доводи не містять очевидних фактів та відомостей, які б давали підстави розцінювати дії ОСОБА_8 , як погрозу чи втручання у діяльність адвоката. Такі твердження ОСОБА_5 лише виражають його особисту суб'єктивну думку. Негативне ставлення ОСОБА_8 та прояв грубості під час розмови, а також спроба дізнатися будь-який контакт клієнта адвоката ОСОБА_5 , самі по собі не становлять складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 397, ч. 1 ст. 398 КК України.
Таким чином, викладені у заяві ОСОБА_5 обставини не містять конкретних фактів чи обставин, які б давали розумні підстави і підозри вважати про вчинення конкретною особою кримінально-караних діянь. Власна оцінка заявника, без наведення конкретних обставин, які підтверджують реальність події кримінального правопорушення, є лише припущенням, на підставі якого не можуть бути внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це слугує гарантією захисту особи від необґрунтованого кримінального переслідування.
У зв'язку з цим заява ОСОБА_5 від 30 вересня 2025 року за своєю суттю не є заявою про вчинення кримінального правопорушення, в розумінні ст. 214 КПК України, що в свою чергу, на переконання колегії суддів, дозволяє зробити висновок про відсутність правової підстави для виникнення обов'язку вчинити певні дії за такою заявою щодо початку досудового розслідування кримінального провадження, відповідно до положень ст. 214 КПК України, як вірно зазначив про це в ухвалі слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва.
Не кожна заява є заявою про кримінальне правопорушення лише через те, що так іменується, а лише та, яка містить очевидні факти та відомості, які б свідчили про вчинення кримінальних правопорушень, саме така заява є заявою про кримінальне правопорушення в розумінні ст. 214 КПК України, відомості по якій підлягають обов'язковому внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Наведене спростовує твердження апелянта, що ст. 214 КПК України передбачає обов'язкове внесення відомостей до ЄРДР за кожною заявою, названою, як заява про кримінальне правопорушення.
В ході апеляційного перегляду ухвали встановлено, що слідчий суддя розглянув скаргу у відповідності до вимог закону, на підставі повного і об'єктивного дослідження усіх наданих йому матеріалів, з наведенням мотивів прийняття відповідного рішення, у зв'язку з чим доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 є безпідставними.
Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку про законність і обґрунтованість ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2025 року, у зв'язку з чим не вбачає підстав для її скасування, а відтак, апеляційна скарга ОСОБА_5 не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Головного управління національної поліції в м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
___________________ ___________________ ___________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3