Справа № 758/4778/22 Слідчий суддя ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/1586/2026 Доповідач в суді ІІ інстанції ОСОБА_2
18 березня 2026 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
та секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ліквідатора ТОВ "Анкор Персонал Україна" арбітражного керуючого ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 29 червня 2022 року про арешт майна у кримінальному провадженні №42022102070000084 від 05.04.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364-1, ч.2 ст.110-2 КК України,
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 29 червня 2022 року задоволено клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 про арешт майна.
Накладено арешт на грошові кошти, які належать ТОВ "Анкор Персонал Україна" у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, що знаходяться на банківських рахунках, а саме: НОМЕР_1 - рубль рф, НОМЕР_2 - українська гривня, НОМЕР_3 - євро, НОМЕР_4 - долар США, які відкриті у АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК" (код ЄДРПОУ 14305909), з винятком виплати заробітної плати, податків, зборів та обов'язкових платежів.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ліквідатор ТОВ "Анкор Персонал Україна" арбітражний керуючий ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу з доповненнями до неї, в якій просить її скасувати та зобов'язати Головне управління Національної поліції у м. Києві вчинити дії щодо зняття арештів, які накладенні на банківські рахунки та грошові кошти на них.
Крім цього, від ліквідатора ТОВ "Анкор Персонал Україна" арбітражного керуючого ОСОБА_6 надійшло до суду ще 4 тотожних апеляційних скарг, а відтак, колегія суддів вважає за необхідне визнати їх однією апеляційною скаргою.
Обґрунтовує доводи апеляційної скарги тим, що накладений арешт не дає можливості йому, як ліквідатору ТОВ "Анкор Персонал Україна" виконувати обов'язки, покладені на нього вимогами Кодексу України з процедур банкрутства.
Вказує, що на виконання вимог ст.59 Кодексу України з процедури банкрутства, на теперішній час існує необхідність скасувати арешти з грошових коштів, накладених на рахунки, ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 29.06.2022, з метою ведення розрахунків в ліквідаційної процедури та розрахунків з кредиторами по справі про банкрутство №910/7938/23, в тому числі погашення кредиторських вимог перед ДПС України.
Відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
З урахуванням наведеного, оскільки 29.06.2022 оскаржувану ухвалу постановлено без виклику особи, що подає апеляційну скаргу, копію ухвали апелянт не отримував, відтак, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.
Прокурор у судове засідання повторно не прибув, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, про поважні причини свого неприбуття не повідомив та клопотань про відкладення судового засідання не подавав.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 172, ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проводити апеляційний розгляд за відсутності прокурора, який без поважних причин не прибув у судове засідання.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ліквідатора ТОВ "Анкор Персонал Україна" арбітражного керуючого ОСОБА_6 , який підтримав доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Як вбачається із матеріалів судового провадження, слідчим відділом УП в метрополітені ГУНП у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022102070000084 від 05.04.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364-1, ч.2 ст.110-2 КК України.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється за фактом можливого фінансування дій службовими особами ТОВ «Анкор персонал Україна», вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційної ладу або захоплення державної влади, а також за фактом можливого зловживання своїми повноваженнями службовими особами ТОВ «Анкор персонал Україна», з метою одержання неправомірної вигоди для себе, чим останні спричинили тяжкі наслідки охоронюваним законом правам або інтересам окремих громадян.
Окрім цього, встановлено, що ТОВ «Анкор персонал Україна» (код ЄДРПОУ 36218922), яке зареєстроване за адресою: м. Київ вул. Жилянська,31, здійснює основний вид діяльності: 78.10 діяльність агентств працевлаштування, статутний капітал 64631,95 грн. Бенефіціарним власником ТОВ «Анкор персонал Україна» (код ЄДРПОУ 36218922) є громадянин російської федерації ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Владивосток російської федерації, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно інформації, що надійшла з ГУ СБ України у м. Києві та Київській області службові особи та власники ТОВ «Анкор персонал Україна» (афілійовані з країною-агресором РФ) запровадили злочинний механізм, у тому числі із використанням шахрайських схем із введення співробітників в оману та підробки документів, які дозволяють безпідставно формувати податковий кредит компаніям-резидентам, протиправно обготівковувати та виводити грошові кошти за кордон, що в свою чергу наносить шкоду державній та економічній безпеці України.
Одночасно з тим, встановлено, що ТОВ «Анкор персонал Україна» (код ЄДРПОУ 36218922) відкрито у Акціонерному товаристві «Райффайзен Банк» (код ЄДРПОУ 14305909) рахунки:
- НОМЕР_1 - рубль російська федерація;
- НОМЕР_2 - українська гривня;
- НОМЕР_3 - євро;
- НОМЕР_4 - долар США.
Постановою прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва від 16.06.2022 визнано речовими доказами грошові кошти, які знаходяться на рахунках, а саме: НОМЕР_1 - рубль російська федерація; НОМЕР_2 - українська гривня; НОМЕР_3 - євро; НОМЕР_4 - долар США, що відкриті у Акціонерному товаристві «Райффайзен Банк» (код ЄДРПОУ 14305909) та належать ТОВ «Анкор персонал Україна» (код ЄДРПОУ 36218922) у даному кримінальному провадженні.
В ході проведення досудового розслідування встановлено наявність достатніх підстав вважати, що грошові кошти, які знаходяться на рахунках, а саме: НОМЕР_1 - рубль російська федерація; НОМЕР_2 - українська гривня; НОМЕР_3 - євро; НОМЕР_4 - долар США, що відкритий у Акціонерному товаристві «Райффайзен Банк» (код ЄДРПОУ 14305909) та належать ТОВ «Анкор персонал Україна» (код ЄДРПОУ 36218922) повністю відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, тобто є об'єктами, що містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
29.06.2022 ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва накладено арешт на грошові кошти, які належать ТОВ "Анкор Персонал Україна" у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, що знаходяться на банківських рахунках, а саме: НОМЕР_1 - рубль рф, НОМЕР_2 - українська гривня, НОМЕР_3 - євро, НОМЕР_4 - долар США, які відкриті у АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК" (код ЄДРПОУ 14305909), з винятком виплати заробітної плати, податків, зборів та обов'язкових платежів.
З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170-173 КПК України, задовольнив клопотання прокурора про накладення арешту на вищевказані грошові кошти, які знаходяться на рахунках, з тих підстав, що вони у встановленому законом порядку визнані речовими доказами у межах кримінального провадження та відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.
З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке прокурор просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання та накладення арешту на майно, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що незастосування арешту даного майна може призвести до його приховування, пошкодження, знищення чи відчуження.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано наклав арешт на грошові кошти, які належать ТОВ "Анкор Персонал Україна" у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, що знаходяться на банківських рахунках, а саме: НОМЕР_1 - рубль рф, НОМЕР_2 - українська гривня, НОМЕР_3 - євро, НОМЕР_4 - долар США, які відкриті у АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК" (код ЄДРПОУ 14305909), з винятком виплати заробітної плати, податків, зборів та обов'язкових платежів, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для власника майна та інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Посилання апелянта на те, що арешти, накладені ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 29.06.2022 не дають можливості ліквідатору виконувати обов'язки, покладені на нього вимогами Кодексу України з процедур банкрутства, є безпідставними, оскільки предметом апеляційного оскарження є ухвала слідчого судді, яка переглядається, виходячи з тих обставин кримінального провадження, які існували на день її постановлення.
Так, встановлені слідчим суддею фактичні обставини кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого висновку, що грошові кошти, які містяться на рахунках, можуть бути використані як докази факту та обставин вчинення кримінального правопорушення, а отже відповідають ознакам речових доказів, зазначеним в ст. 98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 173 КПК України дає підстави для їх арешту як речових доказів з метою збереження.
Сукупність долучених до клопотання прокурора матеріалів та викладені у клопотанні обставини на даному етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах власника майна чи інших осіб, колегією суддів не встановлено.
Незастосування в даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до знищення доказів у провадженні і таким чином позбавить реалізацію мети досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, передбаченого ч. 1 ст. 170 КПК України.
При цьому, колегія суддів зауважує, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку.
У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Так, ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 02.01.2023 задоволено клопотання представника ТОВ «Анкор Персонал Україна'та частково скасовано арешт, який накладений ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 29.01.2022, на грошові кошти, які належать ТОВ «Анкор Персонал Україна", що знаходяться на банківських рахунках, які відкриті у АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК", шляхом зняття заборони у вигляді розпорядження, а саме здійснення банківських операцій з конвертації грошових коштів у іноземній валюті, які розміщені на рахунках ТОВ "Анкор Персонал Україна у АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК" № НОМЕР_3 у євро, та НОМЕР_4 у доларі США з метою виплат заробітної плати, сплати податків, зборів та обов'язкових платежів, а також перерахування коштів на рахунки, відкриті у Національному банку України, для потреб Збройних Сил України.
При цьому, в ухвалі встановлено, що на даний час склалася ситуація, при якій кошти ТОВ "Анкор Персонал Україна" наявні лише на рахунках, відкритих у валюті євро та долара США; кошти, наявні на гривневому рахунку вже реалізовані для цілей виплати заробітної плати, сплати податків, зборів та обов'язкових платежів, перерахування коштів на рахунки для потреб Збройних Сил України.
Крім цього, колегія суддів зауважує, що вимоги апеляційної скарги про зобов'язання Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснити дії щодо зняття арештів, які накладені на рахунки та грошові кошти Банкрута, фактично є втручанням в діяльність правоохоронних органів, що у свою чергу є неприпустимим, а відтак колегія суддів не вбачає правових підстав для їх задоволення.
Інші зазначені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.
Колегією судів не встановлено порушень слідчим суддею положень ст.ст. 170, 172-173 КПК України, які б слугували підставою для її скасування. Ухвала слідчого судді відповідає вимогам ч. 5 ст. 173, 372 КПК України, та містить у собі підстави та мотиви прийнятого рішення.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією не встановлено.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
постановила:
Апеляційну скаргу ліквідатора ТОВ "Анкор Персонал Україна" арбітражного керуючого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 29 червня 2022 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ________________ ОСОБА_9
Судді:
ОСОБА_10 ____________