Справа №761/49398/25 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/2805/2026 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України
17 березня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного м. Києва від 04 грудня 2025 року, -
за участю:
власника майна ОСОБА_6 ,
представника власника майна ОСОБА_7 ,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного м. Києва від 04 грудня 2025 року задоволено клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 у кримінальному провадженні №22025000000000494 від 21.04.2025,за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1112 КК України, про арешт майна та накладено арешт на майно, яке вилучене 18.11.2025 під час проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме, на:
- мобільний телефон SAMSUNG GALAXY M52 SM-M526B/DS IMEI 1: НОМЕР_1 IMEI 2: НОМЕР_2 в кількості 1 шт.;
- мобільний телефон MOTOROLA EDGE 50 NEO IMEI 1: НОМЕР_3 IMEI 2: НОМЕР_4 в кількості 1 шт.;
- системний блок персонального комп'ютера IT-Blok Ryzen 5 3400G Premium чорного кольору в кількості 1 шт.;
- предмети, зовні схожі на грошові кошти - долари США номіналом 100 (сто) доларів США у кількості 326 (триста двадцять шість) шт. та номіналом 20 (двадцять) доларів США у кількості 1 (одна) шт. на загальну суму 32620 (тридцять дві тисячі шістсот двадцять) доларів США.;
- предмети, зовні схожі на грошові кошти - євро номіналом 500 (п'ятсот) євро у кількості 3 (три) шт., номіналом 100 (сто) євро в кількості 45 (сорок п'ять) шт., номіналом 50 євро в кількості 12 (дванадцять) шт., номіналом 10 (десять) євро в кількості 1 (одна) шт., номіналом 5 (п'ять) євро в кількості 1 (одна) шт. на загальну суму 6615 (шість тисяч шістсот п'ятнадцять) євро.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник власника майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного м. Києва від 04 грудня 2025 року та її скасувати в частині накладення арешту на вилучені системний блок персонального комп'ютера IT-Blok Ryzen 5 3400G Premium чорного кольору в кількості 1 шт.; грошові кошти - долари США номіналом 100 (сто) доларів США у кількості 326 (триста двадцять шість) шт. та номіналом 20 (двадцять) доларів США у кількості 1 (одна) шт. на загальну суму 32620 (тридцять дві тисячі шістсот двадцять) доларів США.; грошові кошти - євро номіналом 500 (п'ятсот) євро у кількості 3 (три) шт., номіналом 100 (сто) євро в кількості 45 (сорок п'ять) шт., номіналом 50 євро в кількості 12 (дванадцять) шт., номіналом 10 (десять) євро в кількості 1 (одна) шт., номіналом 5 (п'ять) євро в кількості 1 (одна) шт. на загальну суму 6615 (шість тисяч шістсот п'ятнадцять) євро.
Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 у кримінальному провадженні №22025000000000494 від 21.04.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1112 КК України, про арешт майна в частині накладення арешту на майно, яке вилучене 18.11.2025 під час проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме, на: системний блок персонального комп'ютера IT-Blok Ryzen 5 3400G Premium чорного кольору в кількості 1 шт.; грошові кошти - долари США номіналом 100 (сто) доларів США у кількості 326 (триста двадцять шість) шт. та номіналом 20 (двадцять) доларів США у кількості 1 (одна) шт. на загальну суму 32620 (тридцять дві тисячі шістсот двадцять) доларів США.; грошові кошти - євро номіналом 500 (п'ятсот) євро у кількості 3 (три) шт., номіналом 100 (сто) євро в кількості 45 (сорок п'ять) шт., номіналом 50 євро в кількості 12 (дванадцять) шт., номіналом 10 (десять) євро в кількості 1 (одна) шт., номіналом 5 (п'ять) євро в кількості 1 (одна) шт. на загальну суму 6615 (шість тисяч шістсот п'ятнадцять) євро.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає, що вилучені грошові кошти є спільною сумісною власністю ОСОБА_6 та його дружини ОСОБА_9 , які проживають у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Також вилучений системний блок персонального комп'ютера IT-Blok Ryzen 5 3400G Premium не був засобом вчинення злочину, а використовувався ОСОБА_6 для навчання та тестування працівників атомної енергетики з України та інших країн світу.
Апелянт вважає, що оскаржувана ухвала слідчого судді в частині накладення арешту на грошові кошти та персональний комп'ютер, не відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства України, винесена з грубим порушенням норм кримінально-процесуального закону та підлягає скасуванню.
Також апелянт зазначає, що органом досудового розслідування визнано речовими доказами вилучені за місцем проживання ОСОБА_6 , майно та грошові кошти, що виявлені та вилучені в ході проведення обшуку 18.11.2025, однак прокурором у клопотанні не доведено таку мету арешту системного блоку та грошових коштів, як збереження речових доказів.
Твердження прокурора про те, що вказане майно та грошові кошти, здобуті внаслідок вчинення кримінального правопорушення або ж є доходом, отриманим від використання такого майна, ґрунтуються виключно на його припущеннях та не підтверджуються наданими доказами. При цьому ОСОБА_6 та його дружина ОСОБА_9 , за останні 5 років отримували значний дохід від своєї професійної та трудової діяльності, що підтверджується відповідними довідками про доходи та вилучені кошти були особистими збереженнями подружжя, які зберігалися за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Однак слідча суддя не перевірила дані обставини законності походження грошових коштів, які були вилучені під час обшуку.
Враховуючи специфіку питання, що вирішується оскаржуваною ухвалою, наданих прокурором матеріалів недостатньо для того, аби дійти висновку про достатність підстав для арешту системного блоку персонального комп'ютера грошових коштів, з метою забезпечення спеціальної конфіскації, оскільки ні ОСОБА_6 , ні його дружині ОСОБА_9 , повідомлення про підозру у будь-якому кримінальному правопорушенні не пред'явлена до сьогоднішнього дня.
З матеріалів судового провадження вбачається, що накладення арешту на системний блок та грошові кошти, за викладених у клопотанні прокурора обставин, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи ОСОБА_6 , та його дружини ОСОБА_9 , а також потребам досудового розслідування і при вказаних обставинах явно порушує справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження, що у свою чергу нівелює накладення арешту на таке майно з метою забезпечення збереження речових доказів, або з метою забезпечення спеціальної конфіскації.
На обґрунтування вимог клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що ОСОБА_6 не приймав участь у розгляді клопотання про накладення арешту на майно, копію ухвали йому не було направлено та він ознайомився зі змістом оскаржуваної ухвали лише 19 лютого 2026 року, та за умови необізнаності з її мотивами ОСОБА_6 , як власник вилученого майна, був позбавлений можливості визначитися з необхідністю подання апеляційної скарги.
В судове засідання прокурор не з'явився, про дату час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений завчасно та належним чином. Проте від прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , надійшло клопотання про відкладення апеляційного розгляду, у зв'язку з необхідністю бути присутнім у судовому засіданні Шевченківського районного суду м. Києва у справі №22024000000001142 за обвинуваченням ОСОБА_10 , за ч. 2 ст. 111 КК України, під час якого буде вирішуватися питання про продовження строку тримання під вартою, яке було заздалегідь призначене на 17.03.2026 о 12 год. 30 хв. При цьому забезпечити явку інших прокурорів групи прокурорів не можливо, у зв'язку з їх поточним за діянням у інших судових засіданнях.
Перевіривши дане клопотання, колегією суддів встановлено, що до нього не долучено жодного підтверджуючого документа на підтвердження зазначених у клопотанні причин не прибуття прокурорів з групи прокурорів в судове засідання.
Відтак, колегія суддів з урахуванням зазначеного, а також думки власника майна та його представника, які вважали за можливе проводити розгляд зазначеної апеляційної скарги, без участі прокурора, прийшла до висновку про можливість проведення судового розгляду без участі прокурора, що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, доводи власника майна та його представника, в підтримку поданої апеляційної скарги, яку просили задовольнити, з наведених в ній підстав, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Строк апеляційного оскарження може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.
Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
З урахуванням обставин, щодо пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого суддіШевченківського районного м. Києва від 04 грудня 2025 року, які викладені в клопотанні представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , колегія суддів вважає їх поважними, на підставі чого приходить до висновку щодо поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної ухвали.
Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження та ухвали слідчого судді місцевого суду, щоГоловним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22025000000000494 від 21.04.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1112 КК України.
В межах даного кримінального провадження, 25.11.2025 року прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна, яке вилучене 18.11.2025 під час проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме, на: мобільний телефон SAMSUNG GALAXY M52 SM-M526B/DS IMEI 1: НОМЕР_1 IMEI 2: НОМЕР_2 в кількості 1 шт.; мобільний телефон MOTOROLA EDGE 50 NEO IMEI 1: НОМЕР_3 IMEI 2: НОМЕР_4 в кількості 1 шт.; системний блок персонального комп'ютера IT-Blok Ryzen 5 3400G Premium чорного кольору в кількості 1 шт.; предмети, зовні схожі на грошові кошти - долари США номіналом 100 (сто) доларів США у кількості 326 (триста двадцять шість) шт. та номіналом 20 (двадцять) доларів США у кількості 1 (одна) шт. на загальну суму 32620 (тридцять дві тисячі шістсот двадцять) доларів США.; предмети, зовні схожі на грошові кошти - євро номіналом 500 (п'ятсот) євро у кількості 3 (три) шт., номіналом 100 (сто) євро в кількості 45 (сорок п'ять) шт., номіналом 50 євро в кількості 12 (дванадцять) шт., номіналом 10 (десять) євро в кількості 1 (одна) шт., номіналом 5 (п'ять) євро в кількості 1 (одна) шт. на загальну суму 6615 (шість тисяч шістсот п'ятнадцять) євро.
Дане клопотання направлено прокурором на адресу суду через Укрпошту 19.11.2025 /а.с. 106/.
На обґрунтування вимог даного клопотання прокурор послався на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що в період 2023-2024 років службові особи та працівники АТ «Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» (код ЄДРПОУ 16392628, м. Київ, проспект Берестейський, 4) (АТ «КІЕП»), будучи кваліфікованими спеціалістами у сфері атомної енергетики, з метою особистого збагачення, виконували експертні, проектні та аналітичні роботи, результати яких передавали за грошову винагороду представникам дочірньої компанії Державної корпорації з атомної енергії «Росатом» АТ «Аккую Нуклеар» для будівництва атомної електростанції «Аккую» на території Республіки Туреччина, тим самим сприяли розвитку і збагаченню державної корпорації «Росатом», зокрема для забезпечення потреб військово-промислового комплексу держави-агресора, тобто вчинили умисні дії, спрямовані на завдання шкоди Україні шляхом підготовки та передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора.
Крім того встановлено, що 12.05.2010 між урядом російської федерації в особі заступника голови уряду рф ОСОБА_11 та урядом Турецької Республіки в особі міністра енергетики та природних ресурсів Танера Йилдиза в м. Анкара підписано «Соглашение о сотрудничестве в сфере строительства и эксплуатации атомной электростанции на площадке «Аккую» в Турции» (рос.).
На підставі вказаної угоди 13.12.2010 уряд російської федерації створив на території Турецької Республіки проектну організацію - дочірню компанію Державної корпорації з атомної енергії «Росатом» Акціонерне товариство «Аккую Нуклеар» (АО «Аккую Нуклеар»), яка є власником новозбудованої АЕС «Аккую», включаючи всю вироблену нею електроенергію.
Генеральним проектувальником АЕС «Аккую» стало АТ «Атоменергопроект» (АО «Атомэнергопроект» (рос.)) (м. Москва), яке входить до складу Держкорпорації «Росатом».
Зокрема іншими учасниками проекту з будівництва атомної електростанції «Аккую» стали Державна корпорація «Росатом» (Госкорпорация «Росатом» (рос.)); управляюча компанія Акціонерне товариство «РЕІН» (АО «РЭИН» (рос.)); відповідальний за надання послуг інженера власника АЕС - Філіал Акціонерного товариства «Концерн Росенергоатом» (Филиал АО «Концерн Росэнергоатом» (рос.)); науковий керівник проектів АЕС і реакторної установки - НІЦ «Курчатовський інститут» (НИЦ «Курчатовский институт» (рос.)); постачальник ядерного палива - АТ «ТВЕЛ» (АО «ТВЭЛ» (рос.)); інтегратор сервісної пропозиції - АТ «Росатом Сервіс» (АО «Росатом Сервис» (рос.)); постачальник обладнання - ТОВ «Росатом Машинобудування» (ООО «Росатом Машиностроение» (рос.)); головний конструктор реакторної установки - АТ ОКБ «Гідропрес» (АО ОКБ «Гидропресс»).
Крім того, досудовим розслідуванням попередньо встановлено, що на початку 2023 громадяни України - заступник начальника відділу головних інженерів проекту №201 АТ «КІЕП» ОСОБА_12 та колишній співробітник АТ «КІЕП» ОСОБА_13 створили робочу групу професійних спеціалістів для виконання експертних, проектних та аналітичних робіт, результати яких, за посередництва невстановлених осіб на ім'я ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , передавали за грошову винагороду представникам дочірньої компанії Держкорпорації «Росатом» АТ «Аккую Нуклеар» для будівництва атомної електростанції «Аккую» на території Республіки Туреччина.
Для координації діяльності робочої групи та оперативного вирішення завдань, які надходили від представників держави-агресора, зокрема через невстановлених осіб на ім'я ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , 19.10.2023 ОСОБА_13 створив групу в месенджері «Telegram» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », до складу якої увійшли п'ятеро громадян України: голова правління АТ «КІЕП» ОСОБА_16 , заступник начальника головного технологічного відділу № 203 АТ «КІЕП» ОСОБА_17 , заступник начальника відділу головних інженерів проекту №201 АТ «КІЕП» ОСОБА_12 , колишній співробітник ВП «Південноукраїнська АЕС» ОСОБА_6 , ОСОБА_13 як адміністратор групи, а також невстановлені особи на ім'я ОСОБА_14 та ОСОБА_18 .
Крім того, у зв'язку з великим обсягом робіт та стислими строками їх виконання ОСОБА_12 та ОСОБА_13 в період з жовтня 2023 по лютий 2024 залучили інших спеціалістів у сфері атомної енергетики для перевірки працездатності роботи програм виконання пусконалагоджувальних робіт, вентиляції та кондиціонування, пожежної безпеки, сейсмостійкості, системи охолодження, обладнання забору та вивезення ядерних відходів, а також інших необхідних програм для введення в експлуатацію атомної електростанції «Аккую» АТ «Аккую Нуклеар», створеного урядом російської федерації на території Республіки Туреччина, а саме: директора з технологічного проектування АТ «КІЕП» ОСОБА_19 , начальника групи відділу оцінки ядерної та радіаційної безпеки №206 АТ «КІЕП» ОСОБА_20 , головного фахівця відділу водопостачання, опалення та вентиляції №216 АТ «КІЕП» ОСОБА_21 , головного фахівця інституту з експлуатації та ремонту теплових і атомних електростанцій виробничо-технічного відділу №202 АТ «КІЕП» ОСОБА_22 , заступника головного інженера з пожежної безпеки та цивільного захисту АТ «КІЕП» ОСОБА_23 , начальника відділу розрахунків конструкцій будівель та споруд № 218 АТ «КІЕП» ОСОБА_24 , начальника відділу оцінки ядерної та радіаційної безпеки № 206 АТ «КІЕП» ОСОБА_25 , директора з проектування автоматизованих систем управління та радіаційного контролю АТ «КІЕП» ОСОБА_26 , начальника відділу управління якістю та персоналом №200 АТ «КІЕП» ОСОБА_26 , директора з електротехнічних рішень АТ «КІЕП» ОСОБА_27 , технічного директора АТ «КІЕП» ОСОБА_28 , заступника начальника відділу водопостачання, опалення та вентиляції №216 АТ «КІЕП» ОСОБА_29 , головного фахівця відділу автоматизованих систем управління №209 АТ «КІЕП» ОСОБА_30 , головного фахівця відділу залізобетонних конструкцій №211 АТ «КІЕП» ОСОБА_31 , головного фахівця відділу водопостачання, опалення та вентиляції №216 АТ «КІЕП» ОСОБА_32 , заступника начальника відділу автоматизованих систем управління №209 АТ «КІЕП» ОСОБА_33 , головного фахівця головного технологічного відділу №203 АТ «КІЕП» ОСОБА_34 , начальника групи відділу автоматизованих систем управління №209 АТ «КІЕП» ОСОБА_35 , головного фахівця відділу оцінки та радіаційної безпеки №206 АТ «КІЕП» ОСОБА_36 , провідного інженера-проектувальника головного технічного відділу №203 АТ «КІЕП» ОСОБА_37 , головного фахівця відділу автоматизованих систем управління №209 АТ «КІЕП» ОСОБА_38 , директора з розвитку та управління АТ «КІЕП» ОСОБА_39 , колишнього працівника АТ «КІЕП» ОСОБА_40 , колишнього працівника АТ «КІЕП» ОСОБА_41 , діючого співробітника АТ «КІЕП» ОСОБА_42 , головного фахівця електротехнічного відділу №207 ОСОБА_43 .
Результати виконання робіт щодо експертної перевірки працездатності програм виконання пусконалагоджувальних робіт, вентиляції та кондиціонування, пожежної безпеки, сейсмостійкості, системи охолодження, системи введення в експлуатацію обладнання та інших необхідних програм для введення в експлуатацію атомної електростанції «Аккую» в період з жовтня 2023 по вересень 2024 узагальнювалися, систематизувалися та передавалися ОСОБА_12 і ОСОБА_13 невстановленим особам на ім'я ОСОБА_14 та ОСОБА_15 для подальшої передачі на погодження і затвердження представникам держави агресора - громадянам російської федерації, а саме: заступнику директора АЕС «Аккую» - технічному директору АТ «Аккую Нуклеар» ОСОБА_44 , директору по пуско-налагоджувальним роботам АЕС «Аккую» ОСОБА_45 , керівнику управління АО «Росатом Сервіс» ОСОБА_46 , заступнику директора - директору філії АТ «Атомтехенерго» у Республіці Туреччина ОСОБА_47 та директору філії АТ «Росатом Сервіс» в Турецькій Республіці ОСОБА_48 .
Відповідно до повідомлення оперативного підрозділу - 1 управління ДКІБ СБ України від 08.09.2025 №30/1/4-9315 встановлено фактичне місце проживання фігуранта кримінального провадження - колишнього співробітника ВП «Південноукраїнська АЕС» члена робочої групи ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , у якому знаходяться речі та документи, які мають значення для досудового розслідування і можуть бути використані як докази причетності фігурантів провадження до протиправних дій, які досліджуються у кримінальному провадженні.
18.11.2025 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва було проведено обшук житлового приміщення - квартири за місцем фактичного проживання колишнього співробітника ВП «Південноукраїнська АЕС» члена робочої групи ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було вилучено речі та грошові кошти на які прокурор просив накласти арешт.
Як зазначив прокурор в своєму клопотанні, що вказані речі були оглянуті під час обшуку та встановлено, що вони містять у своїй пам'яті інформацію та документи, які підтверджують факт виконання експертних, проектних та аналітичних робіт, результати яких, за посередництва невстановлених осіб на ім'я ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , передавали за грошову винагороду представникам дочірньої компанії Держкорпорації «Росатом» АТ «Аккую Нуклеар» для будівництва атомної електростанції «Аккую» на території Республіки Туреччина. Крім того, прокурор також зазначив, що походження вилучених грошових коштів документально не підтверджено, а тому є підстави вважати що вказані кошти отримані від протиправної діяльності, пов'язаної з організацією виконання робіт для Держкорпорації «Росатом».
18.11.2025 постановою слідчого Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_49 зазначене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Відтак, з метою збереження речових доказів, а також з метою запобігання можливості приховування, розтрати майна, прокурор просив накласти на вищезазначене майно арешт.
04.12.2025 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного м. Києва задоволено вказане клопотання прокурора про арешт майна та накладено арешт на майно, яке вилучене 18.11.2025 під час проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме, на:
- мобільний телефон SAMSUNG GALAXY M52 SM-M526B/DS IMEI 1: НОМЕР_1 IMEI 2: НОМЕР_2 в кількості 1 шт.;
- мобільний телефон MOTOROLA EDGE 50 NEO IMEI 1: НОМЕР_3 IMEI 2: НОМЕР_4 в кількості 1 шт.;
- системний блок персонального комп'ютера IT-Blok Ryzen 5 3400G Premium чорного кольору в кількості 1 шт.;
- предмети, зовні схожі на грошові кошти - долари США номіналом 100 (сто) доларів США у кількості 326 (триста двадцять шість) шт. та номіналом 20 (двадцять) доларів США у кількості 1 (одна) шт. на загальну суму 32620 (тридцять дві тисячі шістсот двадцять) доларів США.;
- предмети, зовні схожі на грошові кошти - євро номіналом 500 (п'ятсот) євро у кількості 3 (три) шт., номіналом 100 (сто) євро в кількості 45 (сорок п'ять) шт., номіналом 50 євро в кількості 12 (дванадцять) шт., номіналом 10 (десять) євро в кількості 1 (одна) шт., номіналом 5 (п'ять) євро в кількості 1 (одна) шт. на загальну суму 6615 (шість тисяч шістсот п'ятнадцять) євро.
Оскільки дана ухвала оскаржена представником власника майна ОСОБА_6 - адвокатом ОСОБА_7 , тільки в частині накладення арешту на - грошові кошти та системний блок персонального комп'ютера, тому колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах вимог поданої апеляційної скарги, а щодо іншого майна, на яке накладено арешт вказаною ухвалою слідчого судді, то в цій частині питання законності та обґрунтованості накладення арешту на майно колегією суддів не вирішується.
Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження за №22025000000000494 від 21.04.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1112 КК України та накладаючи арешт на зазначені грошові кошти тасистемний блок персонального комп'ютера,слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вказане майно, оскільки беручи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні постановою слідчого від 18.11.2025, прийшов до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні.
Також вирішуючи питання про накладення арешту, слідчий суддя врахував те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
З ухвали слідчого судді вбачається, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому були досліджені матеріали судового провадження, а також з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт на комп'ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп'ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
При винесенні ухвали судом, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, всупереч твердженням апелянта, були враховані наведені в клопотанні прокурора правові підстави для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також обставини кримінального провадження №22025000000000494 від 21.04.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1112 КК України та відношення до нього вилученого майна, а тому слідчий суддя обґрунтовано задовольнив клопотання прокурора про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вище зазначене майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовими доказами в рамках вказаного кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК Українитимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.
Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Згідно вимог ч. 7 ст. 236 КПК Українипри обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Крім того, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
При цьому, арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК Українипо суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, а також встановлено мету арешту майна відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме збереження речових доказів колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно, всупереч твердженням апелянта.
Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно.
Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає. Обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагали вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.
Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.
Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість накладення арешту на майно є такими, що не відповідають матеріалам провадження. Крім того, слідчим суддею суду першої інстанції накладено арешт на майно відповідно до вимог ст. ст. 132, 167, 170, 173 КПК України на підставі належно досліджених доводів органу досудового розслідування.
Зважаючи на викладене, в сукупності з обставинами провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував правомірно, а тому доводи апелянта стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.
Твердження апелянта про те, що ОСОБА_6 та його дружина ОСОБА_9 , за останні 5 років отримували значний дохід від своєї професійної та трудової діяльності, що підтверджується відповідними довідками про доходи та вилучені кошти були особистими збереженнями подружжя, які зберігалися за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , мають бути перевірені органом досудового розслідування під час проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, оскільки ці обставини можуть бути підтверджені лише шляхом проведення перевірки під час досудового розслідування у кримінальному провадженні для спростування або підтвердження зазначених доводів.
Всі інші зазначені в апеляційній скарзі обставини не є безумовними підставами для скасування ухвали суду.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК Україниарешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,
Поновити представнику власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного м. Києва від 04 грудня 2025 року.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного м. Києва від 04 грудня 2025 року, в частині задоволення клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 у кримінальному провадженні №22025000000000494 від 21.04.2025,за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1112 КК України, про арешт майна та накладення арешту на майно, яке вилучене 18.11.2025 під час проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме, на:
- системний блок персонального комп'ютера IT-Blok Ryzen 5 3400G Premium чорного кольору в кількості 1 шт.;
- предмети, зовні схожі на грошові кошти - долари США номіналом 100 (сто) доларів США у кількості 326 (триста двадцять шість) шт. та номіналом 20 (двадцять) доларів США у кількості 1 (одна) шт. на загальну суму 32620 (тридцять дві тисячі шістсот двадцять) доларів США.;
- предмети, зовні схожі на грошові кошти - євро номіналом 500 (п'ятсот) євро у кількості 3 (три) шт., номіналом 100 (сто) євро в кількості 45 (сорок п'ять) шт., номіналом 50 євро в кількості 12 (дванадцять) шт., номіналом 10 (десять) євро в кількості 1 (одна) шт., номіналом 5 (п'ять) євро в кількості 1 (одна) шт. на загальну суму 6615 (шість тисяч шістсот п'ятнадцять) євро, - залишити без змін,а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4