Ухвала від 16.03.2026 по справі 757/10852/26-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №757/10852/26 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/2895/2026 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21 лютого 2026 року, щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, працюючого водієм неонатальної виїзної бригади Київського перинатального центру, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який є підозрюваним у кримінальному провадженні № 12024100060002565 від 05.11.2024 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_8 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21 лютого 2026 року задоволено клопотання слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та застосовано до підозрюваного у кримінальному провадженні № 12024100060002565 від 05.11.2024 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який обраховувати з дати його затримання - 19.02.2026, строком на 60 днів, тобто до 19.04.2026 включно.

Одночасно визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, в межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240,00 грн. (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок гривень), зобов'язавши підозрюваного ОСОБА_7 , прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду, а також виконувати процесуальні обов'язки, визначені частиною п'ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, строком до 19.04.2026 включно, а саме:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає (м. Київ) без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із іншими підозрюваними та свідками у даному кримінальному провадженні, перелік яких буде наданий стороною обвинувачення;

- здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (у випадку наявності).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій просить, скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді в частині застосування до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240,00 грн. (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок гривень). Постановити в цій частині нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з визначенням певного періоду доби з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 133 120 грн. (сто тридцять три тисячі сто двадцять гривень 00 копійок).

На обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у даному випадку не відповідає визначеній законом меті, а принцип винятковості цієї найсуворішої міри застосовано безпідставно, без належного врахування та мотивованого спростування аргументів захисту.

Підозрюваний переконаний, що застосування більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту (зокрема, у певний період доби) цілком здатне забезпечити його належну процесуальну поведінку. Альтернативно, розмір застави повинен бути посильним для підозрюваного, пропорційним та не створювати для нього необґрунтованого й надмірного тягаря.

На даний час відсутні будь-які конкретні дані, які б свідчили про обґрунтованість припущень щодо ризику переховування від органів досудового розслідування чи суду, спроб знищення доказів, незаконного впливу на свідків чи потерпілих.

Також апелянт зазначає, що суд не врахував суттєвих аргументів підозрюваного, зокрема: наявність у підозрюваного постійного місця проживання в Україні; те, що підозрюваний у іншому кримінальному провадженні, зокрема, яке перебуває на розгляді в Оболонському районному суді м. Києва та Гребінківському районному суді Полтавської області з 2018 року (понад 7 років) не порушував процесуальних обов'язків, що беззаперечно свідчить про його сумлінну поведінку в процесі; наявність у підозрюваного постійного місця роботи.

Визначаючи розмір застави у верхній межі, передбаченій законом (80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 грн), суд безпідставно проігнорував наведені обставини та не мотивував, чому запропонована підозрюваним сума застави в меншому розмірі буде недостатньою для забезпечення належної процесуальної поведінки.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, в підтримку вимог поданої апеляційної скарги, яку просили задовольнити з наведених в ній підстав, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту, вивчивши матеріали провадження та перевіривши наведені у апеляційній скарзі сторони захисту доводи, колегія суддів приходить до висновку, що вказана апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи встановлено, що слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024100060002565 від 05.11.2024 за підозрою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024100060002565 від 05.11.2024 у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснюється прокурором Печерської окружної прокуратури м. Києва.

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання вогнепальної зброї, без передбаченого законом дозволу та реалізуючи його, у не встановлений досудовим розслідуванням час, знаходячись у не встановленому досудовим розслідуванням місці, у невстановленого джерела, незаконно, без передбаченого законом дозволу, придбав у різний період часу наступні одиниці вогнепальної зброї: пістолет марки Glock 21 (незаконно зберігав у не встановленому досудовим розслідуванням місці до 08.04.2025); пістолет кулемет Scorpion Sa vz.61 (залишив зберігати до 20.06.2025); пістолет марки ПМ (залишив зберігати до 19.02.2026), чим порушив Інструкцію про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, не маючи дозволу, передбаченого положенням «Про дозвільну систему», затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576.

У подальшому, ОСОБА_7 реалізував протиправний умисел, направлений на збут вилученого з обігу майна без законних підстав, а саме: 08.04.2025 продав ОСОБА_11 (відносно особи застосовано заходи безпеки) пістолет марки Glock 21 за грошові кошти в сумі 2900 доларів США; 20.06.2025 продав ОСОБА_11 пістолет кулемет Scorpion Sa vz.61 за раніше обумовлену суму в розмірі 1800 доларів США; 19.02.2026 продав ОСОБА_11 пістолет марки ПМ за грошові кошти у розмірі 1300 доларів США.

Так, вище вказані пістолет марки Glock 21, пістолет кулемет Scorpion Sa vz.61 та пістолет Макарова відносяться до вогнепальної короткоствольної нарізної зброї.

20.02.2026 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а саме: у носінні, зберіганні, придбанні та збуті вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

21.02.2026 слідчий слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_9 , за погодженням прокурора Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_10 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів, з визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

На обґрунтування вимог даного клопотання слідчий зазначив, що наразі у кримінальному провадженні існують передбачені п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики, які обумовлюють застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень;

- незаконно впливати на свідків, потерпілих та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи викладене, тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , дані про особу підозрюваного, з метою забезпечення виконання процесуальних обов'язків та запобігання наведеним у клопотанні ризикам до ОСОБА_7 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

21.02.2026 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва задоволено вказане клопотання слідчого та застосовано до підозрюваного у кримінальному провадженні № 12024100060002565 від 05.11.2024 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який обраховувати з дати його затримання - 19.02.2026, строком на 60 днів, тобто до 19.04.2026 включно.

Одночасно визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, в межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240,00 грн. (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок гривень), зобов'язавши підозрюваного ОСОБА_7 , прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду, а також виконувати процесуальні обов'язки, визначені частиною п'ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, строком до 19.04.2026 включно, які зазначені в даній ухвалі.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 ,як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, слідчий суддя встановив, що на підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, слідчим долучено до клопотання, зокрема:

- рапорт заступника начальника слідчого відділення Печерського Управління поліції ГУНП ум. Києві Саята-Нова ЄНОКЯНА від 19.02.2026;

- протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 02.09.2024;

- протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 08.04.2025;

- висновки експертів щодо проведення балістичних експертиз;

- протокол огляду та вручення грошових коштів від 08.04.2025;

- інші документи.

Дослідивши відомості, які містяться в перелічених доказах, слідчий суддя вважав їх у сукупності достатніми для того, щоб у межах судового контролю дійти висновку про можливу причетність ОСОБА_7 до інкримінованого злочину за тих обставин, що відображені у повідомленій йому підозрі та про обґрунтованість останньої.

Також слідчий суддя врахував, що відомості, які містяться в долучених слідчим матеріалах, загалом узгоджуються між собою та відповідають обставинам, викладеним у підозрі ОСОБА_7 .

На об'єктивне переконання колегії суддів апеляційного суду, сукупність всіх фактичних обставин та даних, зазначених в ухвалі слідчого судді та в матеріалах клопотання, дає достатні підстави вважати обґрунтованою підозру повідомлену ОСОБА_7 , за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, що є підставою для застосування до підозрюваного відповідних заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою здійснення подальшого розслідування кримінального правопорушення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

За таких умов, слідчий суддя, як вважає колегія суддів, дослідивши, матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів лише щодо пред'явленої підозри - з точки зору достатності та взаємозв'язку, прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 , у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки об'єктивно зв'язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане правопорушення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеності його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Всупереч твердженням апелянта, колегією суддів встановлено, що як у клопотанні, так і в судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які дають підстави для застосування відносно ОСОБА_7 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та підтверджують недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.

Як вказав слідчий суддя, з чим погоджується колегія суддів, що у своєму клопотанні слідчий вказав про існування, передбачених п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, які обумовлюють необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, виходячи з наступного.

Так ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до семи років позбавлення волі.

У зв'язку із тяжкістю покарання підозрюваний, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вчиняти дії з переховування від органів досудового розслідування та суду шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду чи взагалі залишення меж Київської області.

Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, обґрунтовується тим, що на даний час у рамках досудового розслідування зазначеного кримінального провадження не встановлено усіх обставин, що мають значення для слідства, та всіх причетних до вчинення кримінальних правопорушень осіб, зокрема осіб, у яких ОСОБА_7 придбав вище вказані пістолет марки Glock 21, пістолет кулемет Scorpion Sa vz.61 та пістолет Макарова, що відносяться до вогнепальної короткоствольної нарізної зброї.

Крім того, на даний час слідчі дії тривають та встановлюються усі обставини вчинення кримінального правопорушення.

На переконання слідчого судді, наведене вказує на те, що на даний час ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, що підозрюваний може вдатися до знищення, переховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які не віднайдені органом досудового розслідування та які мають істотне значення для встановлення усіх обставин кримінального правопорушення, є доведеним.

Ризик незаконного впливу на свідків, потерпілих та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, обґрунтовується тим, що ОСОБА_7 , розуміючи обсяг доказів його винуватості, які базуються в т.ч. на висновках судових експертів, а також орієнтовне коло осіб, які в подальшому органом досудового розслідування доцільно допитати у процесуальному статусі свідків, може використати цю можливість з метою впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, з метою зміни раніше наданих показань або відмовою від їх надання в подальшому (у разі обрання йому іншого запобіжного заходу, окрім як тримання під вартою).

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПКпроцедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Отже, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризик учинення підозрюваним незаконного впливу на свідків, потерпілих та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні вочевидь є високим.

Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, то слідчим суддею встановлено, що до указаних кримінальних правопорушень можуть бути причетні й інші особи, які можуть сприяти його вчиненню або подальшому переховуванню підозрюваного. Також на даний час є підстави стверджувати про можливу причетність підозрюваного до вчинення інших кримінальних правопорушень, а тому у випадку застосування більш м'якого запобіжного заходу останній може вчиняти заходи, спрямовані на недопущення виявлення інших епізодів злочинних дій. А тому слідчий суддя дійшов висновку про наявність, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Також слідчий суддя погодився з доводами сторони обвинувачення про наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки у разі обрання ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу, окрім як тримання під вартою, останній систематично вчиняє аналогічні по своїй суті кримінальні правопорушення як самостійно так і у співучасті із іншими особами. Також врахував, що у провадженні Гребінківського районного суду Полтавської області перебуває кримінальна справа, де він є обвинуваченим за аналогічною статтею, що свідчить про небажання стати на шлях виправлення.

Стосовно можливості застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою то слідчий суддя оцінивши наведені обставини у сукупності, дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним запобіганню встановленим ризикам. Водночас, застосування до підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки специфіка вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного та суворість можливого покарання за інкримінований злочин не дають підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.

Застосувавши до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд на законних підставах визначив йому заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240,00 грн.

Згідно п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод звільнення може бути обумовлено наданням гарантій явки в суд, й судова практика Європейського суду з прав людини встановлює, що не відповідає п. 3 ст. 5 Конвенції встановлення розміру застави, виключно в залежності від інкримінованої шкоди. Гарантія має мету не відшкодування шкоди, а забезпечення присутності обвинуваченого в залі судового засідання. Тому її розмір повинен відповідати перспективі втрати застави чи обернення на неї стягнення у разі не явки обвинуваченого до суду, й повинен утримувати обвинуваченого в межах належної процесуальної поведінки.

Слідчий суддя не в праві визначити розмір застави, який завідомо підозрюваним не може бути сплачений через його майновий стан.

Тому, колегія суддів враховуючи конкретні обставини та тяжкість правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_7 , даних про його особу, інші дані відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, із урахуванням принципів розумності і співмірності, вважає, що слідчий суддя прийшов до вірного висновку, про необхідність визначення ОСОБА_7 , заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240,00 грн., у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти, оскільки внесення застави в такому розмірі на переконання колегії суддів буде справедливим та достатнім гарантуванням запобігання ризикам та виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

На думку колегії суддів, саме така застава достатня у разі її внесення, забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього законом обов'язків, й повинна утримувати підозрюваного в межах належної процесуальної поведінки.

Підстав вважати його завідомо непомірними, у колегії суддів немає.

Доводи сторони захисту, за змістом апеляційної скарги, про наявність підстав для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість застосування виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення. Отже, твердження в апеляційній скарзі про те, що слідчий суддя не встановив, чому не є достатнім такий запобіжний захід як домашній арешт, є безпідставними.

За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції, з урахуванням вимог статті 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування та застосування підозрюваному іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, колегія суддів не знаходить.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів не встановлено.

На підставі вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що встановлені органами досудового розслідування обставини є виправданими та необхідними елементами, що визначають потребу в застосуванні підозрюваному ОСОБА_7 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких захисник просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Враховуючи викладене, рішення слідчого судді суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, в порядку та межах, передбачених на даній стадії провадження, а тому апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 ,з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,

постановила:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21 лютого 2026 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

______________ ________________ __________________

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Попередній документ
135094497
Наступний документ
135094499
Інформація про рішення:
№ рішення: 135094498
№ справи: 757/10852/26-к
Дата рішення: 16.03.2026
Дата публікації: 26.03.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Київський апеляційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадської безпеки
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Направлено до апеляційного суду (10.03.2026)
Дата надходження: 21.02.2026
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
ГУРТОВА ТЕТЯНА ІВАНІВНА
суддя-доповідач:
ГУРТОВА ТЕТЯНА ІВАНІВНА