Справа №2-10013/10
Провадження 6/522/68/26
12 березня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Науменко А.В.
за участю секретаря Зелінська К.Ю.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ГЕФЕСТ», заінтересована особа - Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» (попередній стягувач), ОСОБА_1 (боржник), ОСОБА_2 (боржник) про заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання
До суду надійшла заява від ТОВ «ФК Гефест» про заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Заявник обґрунтовує заяву тим, що ТОВ «ФК «Гефест» на підставі договору про відступлення прав вимоги від 23.08.2019 року набуло статус нового кредитора у зобов'язаннях за кредитним договором № к-2245 та договором поруки, заборгованість за якими стягнута рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26.11.2010 року у справі № 2-10013/10. Потреба у заміні стягувача та поновленні строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання зумовлена тим, що попередні спроби правонаступника реалізувати свої права були обмежені ухвалою суду від 22.09.2020 року, якою відмовлено у заміні сторони з посиланням на нібито повне виконання боржником зобов'язань. З метою спростування цих обставин та встановлення дійсної наявності боргу заявник клопоче про витребування у приватного нотаріуса Калашник О.В. документів, що стали підставою для висновків про припинення зобов'язань, до яких він не має самостійного доступу через нотаріальну таємницю. Разом з тим, заявник вважає причини пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання (який закінчився 29.01.2023 року) поважними, оскільки протягом тривалого часу ТОВ «ФК «Гефест» було позбавлене процесуальної можливості діяти як стягувач через триваючий судовий розгляд питання про правонаступництво. Керуючись ст.ст. 84, 433, 442 ЦПК України та ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження», заявник просить замінити первісного стягувача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на ТОВ «ФК «Гефест», поновити пропущений строк та забезпечити участь представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 26.12.2025 року заяву прийнято до розгляду.
23.01.2026 року від заявника надійшла заява про витребування доказів.
22.01.2026 року від ОСОБА_1 до суду надійшли Заперечення на заяву про заміну стягувача.
26.01.2026 року від заявника надійшла заява про долучення доказів.
29.01.2026 року від ОСОБА_3 до суду надійшли заперечення на заяву про заміну сторони стягувача.
29.01.2026 року від Захаренко Г.М. до суду надійшли заперечення на заяву про заміну стягувача.
У судове засідання призначене на 12.03.2026 року з'явились представник заявника Шкільняк Я.С., Захаренко Г.М. та представник Фокши І.В.
Представник заявника- адвокат Шкільняк Я.С. вимоги заяви підтримав та зазначив, що оригінал виконавчого листа з 2020 року перебуває у розпорядженні ТОВ «ГЕФЕСТ», проте на примусовому виконанні він наразі не знаходиться. За словами представника, у 2012 році виконавча служба повернула документ попередньому стягувачу (банку). Обґрунтовуючи повторне звернення до суду (після відмови у 2020 році), адвокат вказав на наявність нових доказів, а саме: відповіді на адвокатський запит від 09.01.2026 р., згідно з якою заборгованість за кредитним договором №к-2245 від 17.04.2007 р. перед ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» нібито не є погашеною і на момент відступлення права вимоги складала 545 139,77 дол. США. На запитання головуючого щодо причин незвернення до суду в період з 2020 по 2026 роки, представник зазначив, що не може надати відповіді на це питання.
Заявник (боржник) - ОСОБА_1 проти задоволення заяви заперечував категорично. Він надав суду для огляду оригінал довідки, яка підтверджує повну відсутність заборгованості за вказаним кредитним договором. ОСОБА_1 наголосив, що Приморський районний суд м. Одеси у 2020 році вже розглядав аналогічну заяву ТОВ «ГЕФЕСТ» і виніс ухвалу про відмову, яка набрала законної сили. Також він повідомив, що особисто звертався до виконавчої служби та отримав підтвердження, що виконавчий лист не перебуває на виконанні. Заявник просив суд визнати дії ТОВ «ФК «ГЕФЕСТ» зловживанням процесуальними правами, оскільки компанія подає ідентичну заяву вдруге.
Представник ОСОБА_2 - адвокат Кармазіна К.Ю. підтримала позицію боржника. Вона звернула увагу суду на процесуальну невідповідність дій заявника: ТОВ «ГЕФЕСТ» звернулося до суду із заявою 23.12.2025 р., тоді як запит до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (на який вони посилаються як на нову підставу) був надісланий лише 09.01.2026 р., тобто вже після подання заяви до суду. Адвокат просила відмовити у витребуванні додаткової інформації, вважаючи таке клопотання безпідставним, та просила застосувати заходи щодо припинення зловживання процесуальними правами з боку фінансової компанії.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку сторін приходить до наступних висновків.
В провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходилась цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26.11.2010 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволені.
09.06.2020 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «Гефест» надійшла заява про заміну стягувача у виконавчому листі, посилаючись на те, що 23.08.2019 року між Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Гефест» укладено Договір про відступлення прав вимоги. В зв'язку з зазначеним просить замінити сторону виконавчого провадження з Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит» на його правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю «Гефест».
Ухвалою суду від 22.09.2020 року у задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Гефест» про заміну стягувача у виконавчому листі по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором вирішено відмовити.
У вказаній ухвалі суду зазначено, що судом встановлено, що всі зобов'язання за кредитним договором № к-2245 від 17.04.2007 року перед ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» були виконані ОСОБА_1 у повному обсязі, що підтверджується:
-нотаріально посвідченою заявою ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» від 18.04.2012, яка адресована Приватному нотаріусу Одеського Міського нотаріального округу Калашник О.В.: в який вказано що «... ОСОБА_1 виконав свої зобов'язання за кредитним договором № К-2245 від 17.04.2007 року в повному обсязі, і цим припинив дію основного зобов 'язання та іпотечного договору»;
-листом ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» № 5715 від 18.04.2012: « У зв'язку з повним виконанням зобов'язань кредитному договору № К-2245 від 17.04.2007 від 17 квітня 2007 р., прошу зняти заборону відчуження...»
-довідкою Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Калашник О.В № 16/01-16 від 14.02.2020 на ім'я ОСОБА_1 , у якої повідомляється про: «... повне виконання зобов'язань за Кредитним договором № К-2245 від 17.04.2007 та припинення дії основного зобов'язання».
Як вбачається з відповіді з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 083-60-6/26 від 14.01.2026 року вбачається, що у Фонді відсутні первинні документи АТ «Банк «Фінанси та кредит». Також зазначено, що у складі лоту GL6N28103, а станом на дату відступлення заборгованість за кредитним договором складала 545139,77 дол. США.
На переконання суду, вказана відповідь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не може бути доказом який підтверджує наявність заборгованості, адже як зазначено у відповіді, інформація про заборгованість вбачається виключно з лоту, в той як первісні докоменти на пдставі яких було б можливо дійсно встановити наявність заборгованості відсутні.
Щодо клопотання про витребування інформації у нотаріуса, суд наголошує, що у судовому засіданні було оглянуто оригінал нотаріальної довідки, а тому клопотання про витребування необгрунтовано з підстав того які саме докази необхідні заявнику і яке значення вони можуть мати для розгляду заяви.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.
Згідно положень ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги є правонаступництвом і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження.
Розглянувши заяву ТОВ «ФК «Гефест», суд зазначає, що питання правонаступництва у даній справі вже було предметом судового розгляду. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 22.09.2020 року, яка набрала законної сили, було встановлено факт повного виконання боржником ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором № к-2245 ще у 2012 році, що підтверджується належними нотаріальними документами та листуванням первісного кредитора. Відповідно до положень ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили, не доводяться знову при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи.
Суд критично оцінює посилання заявника на відсутність у нього доступу до документів, оскільки під час судового засідання представником заявника було підтверджено, що оригінал виконавчого листа перебуває у володінні ТОВ «ФК «Гефест» з 2020 року. Це свідчить про те, що заявник мав об'єктивну можливість реалізувати свої процесуальні права у встановлені законом строки, проте не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували факт припинення основного зобов'язання.
Щодо вимоги про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, суд не вбачає підстав для визнання причин пропуску поважними. Заявник звернувся з цією заявою лише наприкінці 2025 року, тоді як строк пред'явлення закінчився 29.01.2023 року. Тривалий період бездіяльності та повторне ініціювання питання, яке вже було остаточно вирішене судом у 2020 році, не можуть вважатися поважними причинами в розумінні ст. 433 ЦПК України. Фактично, подана заява спрямована на перегляд уже встановлених судом обставин без належних правових підстав, що суперечить принципу правової визначеності.
Враховуючи викладене, оскільки факт виконання зобов'язання встановлений раніше, а причини пропуску процесуального строку визнані судом неповажними, у задоволенні заяви ТОВ «ФК «Гефест» слід відмовити у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.259, 260, 442 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ГЕФЕСТ», заінтересована особа - Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» (попередній стягувач), ОСОБА_1 (боржник), ОСОБА_2 (боржник) про заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання- відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та підлягає оскарженню в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя А.В. Науменко
Повний текст ухвали виготовлений 19.03.2026 року.
Суддя А.В. Науменко
12.03.26