Справа №760/7323/26 1-кс/760/3905/26
14 березня 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , законного представника підозрюваного ОСОБА_5 , психолога ОСОБА_6 , підозрюваного ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУ СБ України у місті Києві та Київській області підполковника юстиції ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 22026101110000278 від 12.03.2026 стосовно неповнолітнього:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Медвин, Київської області, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , безробітній, раніше не судимий, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1. ст. 114-1, ч. 2 ст. 194 КК України,
До Солом'янського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області, погоджене прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 22026101110000278 від 12.03.2026.
Клопотання мотивовано тим, що слідчим управлінням ГУ СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 194 КК України.
У клопотанні зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що підозрюваний, діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_9 , з корисливих мотивів, з метою перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, погодився на пропозицію невстановленої особи, отриману через месенджер «Telegram», щодо вчинення підпалів транспортних засобів, що належать або використовуються Збройними Силами України, за грошову винагороду.
Згідно з викладеними у клопотанні обставинами, після отримання відповідного завдання та погодження об'єкта підпалу з невстановленою особою, підозрюваний разом зі співучасником прибули до місця вчинення злочину, де, діючи узгоджено, використовуючи заздалегідь підготовлену суміш горючої рідини, здійснили підпал транспортного засобу, який використовувався Збройними Силами України, при цьому підозрюваний безпосередньо виконував дії з обливання автомобіля горючою сумішшю.
Після вчинення кримінального правопорушення підозрюваний спільно зі співучасником залишив місце події, а отриманий відеозапис підпалу було направлено невстановленій особі з метою підтвердження виконання завдання та отримання грошової винагороди.
У клопотанні також зазначено, що 12.03.2026 ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України, а 13.03.2026 йому повідомлено про підозру у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень.
На обґрунтування заявленого клопотання слідчий посилається на наявність обґрунтованої підозри, яка підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема речовими доказами, вилученими під час проведення обшуку, результатами огляду мобільного телефону, у якому міститься листування з іншим підозрюваним, показаннями підозрюваного, який визнав свою вину та повідомив обставини вчинення кримінального правопорушення, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Крім того, у клопотанні зазначено про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду, знищення або спотворення речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а також ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.
У зв'язку із викладеним слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки, на його думку, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним ризикам.
У судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання з указаних підстав.
Захисник підозрюваного заперечував щодо задоволення клопотання. Наголошував, що підозрюваний вину визнає та ризики, заявлені в клопотанні не є доведеними.
Законний представник підозрюваного просила відмовити в задоволенні клопотання і застосувати запобіжний захід у вигляду домашнього арешту.
Психолог зазначила, що підозрюваний перебуває у стані підвищеної тривожності, тривале тримання під вартою може негативно вплинути на його психічний стан, і рекомендувала застосувати запобіжний захід, який не шкодитиме психіці неповнолітнього, зокрема домашній арешт.
Підозрюваний підтримав позицію свого захисника.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думки сторін кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУ СБУ у місті Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22026101110000278 від 12.03.2026.
13.03.2026 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 194 КК України.
Якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_10 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
Слідчий суддя, з урахуванням доводів сторін про необхідність доведення в даному випадку причетності особи поза розумним сумнівом, зазначає та дійшов наступних висновків.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані, слідчий суддя приходить для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 194 КК України.
Зокрема, обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 194 КК України, підтверджується долученими до клопотання доказами, зокрема: протоколами допитів свідків; протоколом огляду від 08.03.2026; актом про пожежу від 08.03.2026 ГУ ДСНС України у місті Києві; протоколом допиту свідка від 12.03.2026; протоколом обшуку від 12.03.2026; протоколом огляду від 12.03.2026.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя також враховує вимоги ст. 492 КПК України, відповідно до яких до неповнолітнього підозрюваного тримання під вартою може бути застосовано лише у разі, якщо він підозрюється у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину та якщо прокурором доведено, що застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим кримінальним процесуальним законом. У даному випадку один з інкримінованих ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 1 ст. 114-1 КК України є особливо тяжким злочином, а наведені у клопотанні обставини в сукупності свідчать про реальність відповідних ризиків та недостатність більш м'яких заходів.
Що стосується доведеності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, про які заявлено слідчим в клопотанні та підтримано прокурором в судовому засіданні, слідчий суддя дійшов про доведення їх в судовому засіданні з розгляду клопотання.
Так, щодо ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає доведеним, що підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначене підтверджується тяжкістю інкримінованих йому кримінальних правопорушень, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий строк, що саме по собі може спонукати особу до уникнення кримінальної відповідальності. Крім того, з урахуванням обставин вчинення інкримінованих діянь, їх умисного характеру, а також усвідомлення підозрюваним невідворотності покарання, існує обґрунтована ймовірність того, що останній може змінити місце проживання або залишити територію України, у тому числі шляхом виїзду на тимчасово окуповані території чи за кордон.
Щодо ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для кримінального провадження. Зокрема, враховуючи, що частина доказів у даному кримінальному провадженні має цифровий характер (листування у мобільних додатках, відеозаписи), підозрюваний, перебуваючи на волі, матиме реальну можливість впливати на збереження таких даних, у тому числі шляхом їх видалення або зміни, що може істотно ускладнити встановлення об'єктивної істини у справі.
Стосовно ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд зазначає, що з огляду на обізнаність підозрюваного про анкетні дані окремих учасників кримінального провадження, зокрема понятих, а також наявність інших осіб, яким можуть бути відомі обставини вчинення кримінального правопорушення, існує обґрунтована ймовірність незаконного впливу підозрюваного на свідків та інших учасників кримінального провадження з метою зміни їх показань або відмови від їх надання.
Щодо ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає доведеним, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Зокрема, перебуваючи на волі, він може вживати заходів для приховування інших осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення, у тому числі невстановлених на даний час осіб, які організували або координували протиправну діяльність. Також існує ризик вчинення дій, спрямованих на штучне створення підстав для уникнення кримінальної відповідальності, зокрема шляхом симуляції захворювання або підроблення відповідних документів.
Крім того, судом встановлено наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження кримінального правопорушення. З урахуванням характеру інкримінованих дій, їх умисності, корисливого мотиву, а також способу їх вчинення, який свідчить про певну підготовленість та узгодженість дій, існують достатні підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може продовжити вчинення аналогічних кримінальних правопорушень.
Таким чином, у судовому засіданні встановлено наявність сукупності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які є реальними, обґрунтованими та такими, що не можуть бути усунуті шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
При цьому слідчий суддя враховує й обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних даних про причетність підозрюваного до інкримінованого діяння, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, вік підозрюваного, дані про його особу, стан здоров'я, сімейні та соціальні зв'язки, а також репутацію і попередню процесуальну поведінку. Сам по собі неповнолітній вік особи не виключає можливості застосування тримання під вартою, якщо встановлено, що інші заходи не здатні належним чином нейтралізувати передбачені законом ризики. У даному випадку, навпаки, саме сукупність наведених обставин свідчить про те, що залишення ОСОБА_7 поза умовами ізоляції не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу.
За таких обставин, слідчий суддя вважає необхідним застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 з моменту фактичного затримання - 12.03.2026 з 22:54.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 199, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУ СБ України у місті Києві та Київській області підполковника юстиції ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 22026101110000278 від 12.03.2026 стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Медвин, Київської області, фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , безробітній, не судимий, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1. ст. 114-1, ч. 2 ст. 194 КК України - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком на 60 (шістдесят) днів до 10 травня 2026 до 22:54 години включно.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання з 12 березня 2026 з 22:54 години.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську міську прокуратуру.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, для особи яка перебуває під вартою строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1