Справа № 645/1958/23
Провадження № 1-кп/645/50/26
23 березня 2026 р. м. Харків
Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_3 ,
перекладача- ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченої - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження №12023221190000250 від 21.02.2023 року, по обвинуваченню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,-
У провадженні Немишлянського районного суду міста Харкова знаходиться вищезазначена кримінальна справа.
Ухвалою суду від 21.10.2025 до обвинуваченої за клопотанням прокурора застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу в сумі 60 560, 00 грн.
Ухвалою суду від 03.11.2025 року призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою суду від 11.12.2025 року постановлено продовжити щодо обвинуваченої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів - до 08 лютого 2026 року (включно) та визначено заставу у 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560,00 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, які необхідно внести на р/р № код отримувача (код за ЄДРПОУ 26281249, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA208201720355299002000006674), до сплину терміну тримання під вартою, після внесення якої вона звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому вона перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цієї обвинуваченої під вартою.
21.01.2026 року до суду надійшло повідомлення з ТУ ДСА у Харківській області про те, що 19.01.2026 року на депозитний рахунок ТУ надійшли кошти в сумі 60560,00 грн з призначенням платежу: застава за ОСОБА_6 , згідно ухвали від 11.12.2025 року по справі № 645/1958/23, платник - ОСОБА_5 .
Також, 21.01.2026 року на адресу суду надійшло повідомлення з ДУ «Харківський слідчий ізолятор» про внесення застави за ОСОБА_6 . У даному повідомлення також зазначено, що у відношенні ОСОБА_6 у Шевченківському районному суді міста Харкова перебуває кримінальне провадження за ч.ч. 1, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 186, ч.ч. 1,2,3,4 ст. 190 КК України, в якому ухвалою суду від 03.12.2025 року обрано запобіжний захід тримання під вартою строком до 31.01.2026 року. Окрім того, ОСОБА_6 було засуджено вироком Хаджибейського районного суду міста Одеси від 23.12.2025 року за ч. 2 ст. 190, ч.ч.1,4 ст. 70 КК України до трьох років позбавлення волі, застосовано до набрання вирком законної сили запобіжний захід тримання під вартою.
Обвинувачена ОСОБА_6 у судовому засіданні 23.03.2026 заявила клопотання про звільнення з-під варти в залі суду, в зв'язку із внесенням застави та за станом здоров'я.
Також, 26.01.2026 року до суду надійшло клопотання від представника потерпілої - адвоката ОСОБА_7 , у якому він просить суд надати належну процесуальну оцінку обставинам, що свідчать про неефективність застосованої щодо обвинуваченої ОСОБА_6 застави; констатувати, що застосований запобіжний захід не досягає мети, визначеної статтею 177 КПК України, та не забезпечує захист прав і законних інтересів потерпілої сторони; звернути увагу прокурора на необхідність ініціювання питання про зміну запобіжного заходу щодо обвинуваченої ОСОБА_6 на тримання під вартою без визначення застави; вирішити питання щодо повернення внесеної застави особі, яка її сплатила, як такої, що фактично не виконала покладену на неї процесуальну функцію.
Щодо вказаних клопотань суд зазначає наступне.
Ухвалою суду від 21.10.2025 до обвинуваченої за клопотанням прокурора застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу в сумі 60 560, 00 грн.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу (ч. 1 ст. 183 КПК).
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
У ч. 4 ст. 183 КПК України передбачені випадки, коли суд має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, а саме: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України ; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Також, у цій нормі закону передбачені випадки неможливості застосування застави, а саме: при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором; під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до статей 629-631 цього Кодексу.
Слід зазначити, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, який відноситься до корисливих злочинів невеликої тяжкості, злочин вчинено без застосування насильства або погрози його застосування, не призвів до загибелі людей; раніше запобіжний захід у вигляді застави не застосовувався; інкриміноване ОСОБА_6 діяння відсутнє в переліку статей, зазначених у абз. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України. Також, ОСОБА_6 не була у цій справі оголошена в міжнародний розшук та у справі відсутні відомості, що остання виїхала, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором; питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 не розглядалося відповідно до статей 629-631 цього Кодексу.
Таким чином, на момент постановлення судом ухвали про застосування до обвинуваченої ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням суми застави та продовження такого запобіжного заходу, у суду були всі законні підстави для визначення суми застави.
Той факт, що обвинувачена ОСОБА_6 після застосування відповідного запобіжного заходу у цій справі була засуджена вироком Хаджибейського районного суду міста Одеси від 23.12.2025 року за ч. 2 ст. 190, ч.ч.1,4 ст. 70 КК України до трьох років позбавлення волі, а також те, що відносно неї застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення суми застави Шевченківським районним судом міста Харкова, не впливає на запобіжний захід у даному кримінальному провадженні, яке знаходиться на розгляді Немишлянського районного суду міста Харкова і в якому, після внесення суми застави, обвинувачена ОСОБА_6 вважається такою, відносно якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
На сьогодні, на думку суду питання ефективності чи неефективності такого запобіжного заходу, як застава у кримінальній справі № 645/1958/23 судом не вирішується, оскільки з ДУ «Харківський слідчий ізолятор» надійшла інформація про утримання ОСОБА_6 під вартою у вказаній установі на підставі судових рішень, постановлених в інших кримінальних справах.
Також суд не має повноважень звертати увагу прокурора на необхідність ініціювання питання про зміну запобіжного заходу щодо обвинуваченої ОСОБА_6 на тримання під вартою без визначення застави, оскільки відповідно до принципу диспозитивної, закріпленому у ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Згідно з положеннями ч.ч.8-10 ст. 182 КПРК України у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. Неприбуття в судове засідання зазначених осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду питання, не перешкоджає проведенню судового засідання.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
На сьогодні підстави для звернення застави в дохід держави відсутні.
Таким чином, суд зазначає, що у даній справі до обвинуваченої застосовано запобіжний захід у вигляді застави, підстави для зміни якого на даний час відсутні, а питання про повернення або звернення застави в дохід держави буде вирішено відповідно до процесуального законодавства після ухвалення остаточного судового рішення у справі.
Також, суд ще раз наголошує, що в ухвалі суду від 11.12.2025 року, якою було постановлено продовжити щодо обвинуваченої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів - до 08 лютого 2026 року (включно) та визначено заставу у 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560,00 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, було чітко зазначено, що обвинувачена буде звільнена з-під варти при внесенні суми заставим, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому вона перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цієї обвинуваченої під вартою.
Також, 21.01.2026 року на адресу суду надійшло повідомлення з ДУ «Харківський слідчий ізолятор» про внесення застави за ОСОБА_6 . У даному повідомленні також зазначено, що у відношенні ОСОБА_6 у Шевченківському районному суді міста Харкова перебуває кримінальне провадження за ч.ч. 1, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 186, ч.ч. 1,2,3,4 ст. 190 КК України, в якому ухвалою суду від 03.12.2025 року обрано запобіжний захід тримання під вартою строком до 31.01.2026 року. Окрім того, ОСОБА_6 було засуджено вироком Хаджибейського районного суду міста Одеси від 23.12.2025 року за ч. 2 ст. 190, ч.ч.1,4 ст. 70 КК України до трьох років позбавлення волі, застосовано до набрання вирком законної сили запобіжний захід тримання під вартою.
Для доставки обвинуваченої у судове засідання, призначене на 23.03.2026 року у Немишлянському районному суді міста Харкова був отриманий дозвіл від Шевченківського районного суду міста Харкова, за яким рахується обвинувачена ОСОБА_6 .
Таким чином, Немишлянський районний суд міста Харкова позбавлений процесуальної можливості звільнити ОСОБА_6 з-під варти в залі суду, оскільки у даній справі вона не рахується за Немишлянським районним судом міста Харкова.
Керуючись вимогами ст.ст. 177, 178, 183, 201, 331, 372 КПК України, суд,-
У задоволенні клопотання обвинуваченої про звільнення з під варти в залі суду - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголосити 24.03.2026 року о 10.00 годині.
Суддя ОСОБА_1