Справа№ 309/2758/25
Провадження № 1-кп/309/229/25
24 березня 2026 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
адвоката ОСОБА_5
представника обвинуваченого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Хуст клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні № 12025071050000367 відносно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, який обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч.4 ст. 186 КК України, -
Від прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_3 надійшло клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч.4 ст. 186 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_4 05 червня 2025 року о 09 год. 35 хв., знаходячись в м. Хуст по вул. Євгена Коновальця біля буд. 22, маючи намір на відкрите викрадення чужого майна діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном та власного збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, підбіг до потерпілого ОСОБА_7 та накинув на обличчя потерпілого свою куртку, після чого схопив правою рукою за руку потерпілого у якій в той момент знаходився мобільний телефон, та ігноруючи його зауваження припинити свої дії, відкрито шляхом ривка вирвав з правої руки мобільний телефон марки «TECNO» модель «SPARK 6GO» 32ГБ/2ГБ чорного кольору вартістю, згідно висновку експерта, за результатами проведеної судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/107-25/8997-ТВ від 16.07.2025, 1448 гривень та втік з місця у невідомому напрямку, чим своїми діями заподіяв потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 1448 гривень.
Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.4 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж) вчинене в умовах воєнного стану.
Разом з тим, в ході досудового розслідування встановлено, що у відповідності до висновку судово-психіатричного експерта № 256 від 12.06.2025 р. ОСОБА_4 , виявляє ознаки хронічного психічного захворювання у вигляді Помірних інтелектуально-мнестичних порушень з вираженими емоційно-вольовими розладами внаслідок органічного ураження головного мозку (F06.8). Психічний стан позбавляв ОСОБА_4 у період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними та позбавляє у теперішній час. Потребує застосування примусових заходів медичного характеру - госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав , посилаючись на наведені в ньому обставини , просить його задоволити.
В судовому засіданні ОСОБА_4 суду ствердив , що йому необхідно лікуватись.
В судовому засіданні законний представник ОСОБА_4 його батько ОСОБА_6 суду ствердив, що його син давно знаходиться на обліку в лікаря психіатра. Останній період часу ліки приймав не регулярно , що спровокувало той стан , який є на даний час. На його поведінку сильно впливає його оточення, а тому його необхідно ізолювати та пролікувати. Не заперечує проти застосування відносно його сина примусових заходів медичного характеру.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_5 не заперечив проти задоволення клопотання, вважає , що відносно ОСОБА_4 слід застосувати примусові заходи медичного характеру.
В судовому засіданні встановлено , що потерпілий ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджено копією актового запису про смерть № 868 від 28 листопада 2025 р.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 перебуваючи в стані неосудності внаслідок хронічного психічного захворювання, вчинив суспільно небезпечне діяння. Доведеність вчинення суспільно небезпечного діяння ОСОБА_4 підтверджується наступними доказами.
Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 05.06.2025 р., відповідно до якого ОСОБА_7 просить прийняти міри до візуально знайомого громадянина, який 05.06.2025 р. близько 9 год. в м. Хуст на перехресті вулиць Слов'янська та Коновальця накинув на голову свою куртку та викрав з його рук мобільний телефон.
Протоколом огляну місця події з фотознімками від 05.06.2025 р.
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.06.2025 року (а.с.25-27).
Висновком експерта від 16 липня 2025 р. № СЕ-19/107-25/8991-ТВ .
Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності суд вважає, що в діях ОСОБА_4 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж) вчинене в умовах воєнного стану.
В той же час, у відповідності до висновку судово-психіатричного експерта №256 від 12.06.2025 р. ОСОБА_4 , виявляє ознаки хронічного психічного захворювання у вигляді Помірних інтелектуально-мнестичних порушень з вираженими емоційно-вольовими розладами внаслідок органічного ураження головного мозку (F06.8). Психічний стан позбавляв ОСОБА_4 у період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними та позбавляє у теперішній час. Потребує застосування примусових заходів медичного характеру - госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 КК України, не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Відповідно до ст. 93 КК України, примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 року № 7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», примусові заходи медичного характеру мають застосовуватись лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів-психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має інший психічний розлад, які зумовлюють її неосудність чи обмежену осудність і викликають потребу у застосуванні щодо неї таких заходів.
Відповідно до ч. 2 ст. 513 КПК України визнавши доведеним, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 КК України госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у психіатричному закладі і лікування у примусовому порядку. .
Таким чином судом встановлено, що кримінальне правопорушення було вчинено ОСОБА_4 в стані неосудності, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, що встановлено під час розгляду кримінального провадження, вислухавши думку учасників судового провадження, які підтримали клопотання, слід прийти до висновку, що ОСОБА_4 в момент вчинення інкримінованого йому діяння та на теперішній час не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а тому є підстави для задоволення клопотання та необхідно застосувати щодо ОСОБА_4 примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Речові докази слід вирішити за правилами передбаченими ст.. 100 КПК України.
Судові витрати у вигляді проведеної товарознавчої експертизи від 16 липня 2025 р. № СЕ-19/107-25/8991-ТВ слід віднести за рахунок Держави.
Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, у кримінальному провадженні, обвинуваченому не обирався та , враховуючи вимоги ст.ст. 131-132, 177, 178 КПК України не убачає підстав для його визначення на цей час.
Керуючись ст.ст. 2, 94, 349, 372, 376, 512, 513, 516 КПК України, суд,-
Застосувати відносно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженки та мешканця АДРЕСА_1 примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
Речовий доказ по справі: телефон марки «TECNO» модель «SPARK 6GO» 32 ГБ/2ГБ чорного кольору, який упаковано у спеціальний пакет НПУ RIC 2178309 , який приєднано до матеріалів справі відповідно до постанови слідчого від 24 липня 2025 р., і який знаходиться на зберіганні у кімнаті речових доказів Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області , після вступу ухвали в законну силу повернути спадкоємцям потерпілого ОСОБА_7 .
Судові витрати у вигляді проведеної товарознавчої експертизи від 16 липня 2025 р. № СЕ-19/107-25/8991-ТВ слід віднести за рахунок Держави.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Хустського
районного суду: ОСОБА_1