Справа № 308/15658/25
24 березня 2026 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді - Наумової Н.В.,
за участю секретаря судового засідання - Передерій Є.В.,
представника позивача - Керецман Н.В..,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Ужгороді адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач ОСОБА_1 - адвокат Нам'як Ю.Ю. звернувся в суд з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позову позивач зазначив наступне.
16.10.2025 ОСОБА_1 одержав інформацію із постанови про відкриття виконавчого провадження (ВП № 79370593) про те, що постановою керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 16.06.2025 № 1271-1 накладено штраф у розмірі 34 000 гривень. Вказана постанова щодо притягнення особи до відповідальності не вручена ОСОБА_1 . З офіційного сайту Автоматизована система виконавчих проваджень викачано Постанову № 1271-1 від 16.06.2025 за ч. 3 ст. 201-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Із змісту вказаної постанови (розділу «Установив») вбачається, що 16.06.2025 близько 11 години 45 хвилин ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де об 15 годині 50 хвилин було встановлено, що останній порушує вимогу ч. 1 ст. 22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», де зазначено, що громадяни зобов'язані, зокрема, проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Водночас, як зазначено в постанові, ОСОБА_1 медичний огляд не пройшов. Постанова керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 16.06.2025 № 1271-1 є незаконною та необґрунтованою у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Так, 16.06.2025 ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою подання заяви щодо надання відстрочки від мобілізації: у відповідності до пункту 4 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Натомість, службові особи ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомили ОСОБА_1 про необхідність проходження ВЛК, проте останній повідомив, що за правилами, встановленими Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024, спочатку розглядається заява особи щодо встановлення відстрочки. Правове обґрунтування ОСОБА_1 залишено поза увагою з боку співробітників ІНФОРМАЦІЯ_2 . Більше того, останнього скерували для проходження ВЛК.
Зазначає, що у відповідності до довідки № В54/12 від 02.08.2024, ОСОБА_1 отримав відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі пункту 4 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
16.06.2025 ОСОБА_1 самостійно звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою подання заяви щодо повторного отримання відстрочки з підстав внесення змін до мобілізаційного законодавства та запровадження функціонування інформаційних систем в оборонній сфері. В порушення пункту 63 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024, ОСОБА_1 скеровано для проходження ВЛК без розгляду заяви останнього щодо надання відстрочки. 16.06.2025 Позаштатною постійно діючою військово-лікарською комісією при обласному тимчасовому мобілізаційному пункті ІНФОРМАЦІЯ_2 від 16.06.205 ухвалено рішення у формі Довідки військово-лікарської комісії № 2025-0616 1652-3445-0, із змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 є придатним до військової служби. У подальшому ОСОБА_1 скерований для проходження військової служби до військової частини № НОМЕР_1 .
Наказом № 355 № 122-РС від 23.06.2025 командира військової частини № НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 звільнено з військової служби з виключенням із списків особового складу. З витягу автоматизованої системи «Резерв +», сформованого 22.09.2025 вбачається, що до 04.11.2025 у ОСОБА_1 діє відстрочка на підставі пункту 4 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Отож, після проходження ВЛК та скерування для проходження військової служби до військової частини, ОСОБА_1 звільнений з такої та отримав відстрочку від мобілізації на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
З цих підстав позивач вважає, що постанову № 1271-1 від 16.06.2025 начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 необхідно скасувати, а провадження у справі закрити
На підставі наведеного позивач ОСОБА_1 просить суд, поновити строк, пропущений з поважних причин, на подання позовної заяви до Ужгородського міськрайонного суду щодо оскарження постанови № 1271-1 від 16.06.2025 начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 та скасувати постанову № 1271-1 від 16.06.2025 начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо ОСОБА_1 і закрити справу про адміністративне правопорушення.
За ухвалою від 29.10.2025 року судом було відкрите провадження у справі № 308/15658/25 та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження; призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням сторін.
21.11.2025 року від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 - Ониська Н.В. надійшов відзив на позовну заяву.
В поданому відзиві представник відповідача зазначив, ІНФОРМАЦІЯ_2 , як відповідач, не визнає позовні вимоги позивача і просить відмовити в задоволенні позову з огляду на наступне.
Щодо поновлення строку на звернення до суду. Позивачем зазначено у позові що він дізнався про ухвалення даної постанови 16.10.2025 з постанови про відкриття виконавчого провадження (ВП № 79370593). Під час перебування 16.06.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач був направлений на проходження військово-лікарської комісії 16.10.2025 року. Позивачем було власноруч складено та підписано заяву про відмову від проходження військово-лікарської комісії 16.06.2025. У зв'язку з цим, 16.06.2025 було складено протокол та постанову про накладення адміністративного штрафу. ІНФОРМАЦІЯ_4 вважає що позивач знав про накладення на нього адміністративного штрафу в момент з 16.06.2025, а тому пропустив строк для оскарження даної постанови.
16.06.2025 р. в ІНФОРМАЦІЯ_5 позивачу було вручено направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення придатності до проходження військової служби по мобілізації від 16.06.2025 р. № 4065, який є додатком до протоколу по справі про адміністративне правопорушення від 16.06.2025 р. № 1271.
Зазначає, що ОСОБА_1 відмовився від підписання протоколу в відповідних графах протоколу, йому в установленому порядку було роз'яснено про день і час розгляду справи та його права про що міститься відповідна відмітка в протоколі.
Просить суд, у зв'язку з великим навантаженням та збоями в роботі підсистеми “Електронний суд» в період з 14.11.2025 по 18.11.2025, ІНФОРМАЦІЯ_4 поновити строк для подачі відзиву в даній справі.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений у встановленому законом порядку, клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Керецман Н.В. у судовому засіданні позов підтримала з мотивів зазначених у позовній заяві та просила їх задовольнити. Окрім того просила врахувати письмові пояснення від 10.03.2026 року.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений у встановленому законом порядку через систему «Електронний суд», про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, окрім того зі змісту поданих заяв вбачається, що останній просить розглядати справу за відсутності представника ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Таким чином, розгляд даної справи проводиться судом за відсутності позивача та представника відповідача, якого повідомленого належним чином, що не перешкоджає розгляду даної справи.
Заслухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Судом встановлено, що 16.06.2025 року, постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено постанову № 1271-1 про притягнення позивача, ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 17 000 грн. Підставою притягнення позивача до адміністративної відповідальності в постанові зазначено, що позивач ОСОБА_1 16.06.2025 року прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де було встановлено що останній порушує вимогу ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» де зазначено, що громадяни зобов'язані зокрема проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного(міського) територіально центу комплектування та соціальної підтримки.
При зверненні до суду представник позивач просив суд поновити строк звернення до суду з адміністративним позовом, як такий, що був пропущений з поважних причин. Позивач зазначає, що він 16.10.2025 року одержав інформацію із постанови про відкриття виконавчого провадження (ВП № 79370593) про те, що постановою керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 16.06.2025 № 1271-1 накладено штраф у розмірі 34 000 гривень. Вказана постанова щодо притягнення особи до відповідальності не вручена ОСОБА_1 . З офіційного сайту Автоматизована система виконавчих проваджень викачано Постанову № 1271-1 від 16.06.2025 за ч. 3 ст. 201-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Строк на подачу адміністративного позову, встановлений КАС України пропущено, однак суд зазначає, що таке питання вирішується судом при відкритті провадження, суд вважає причини пропуску строку поважними, оскільки позивач був мобілізований та проходить військову службу, та відкрив провадження у справі, а відтак відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.
У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Стаття 280 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані:
- з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Відповідно до ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 18 липня 2020 року у справі № 216/5226/16-а, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Згідно зі ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.
Відповідно до ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Разом з тим, станом на момент винесення постанови ОСОБА_1 мав чинну відстрочку від призову під час мобілізації, оформлену 16.01.2024 року на підставі п. 5 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що підтверджується тимчасовим посвідченням військовозобов'язаного № НОМЕР_2 від 18.01.2024 року, виданим ІНФОРМАЦІЯ_4 та обліковими документами (в матеріалах справи) та не мав обов'язку проходження ВЛК.
Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не підлягають призову під час мобілізації військовозобов'язані, які мають передбачені законом підстави для відстрочки.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.
Отже, така особа не може вважатися такою, що ухиляється від виконання мобілізаційного обов'язку, зокрема у частині проходження ВЛК, якщо проходження ВЛК прямо пов'язане із заходами призову.
У відповідності до пункту 63 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 року, військовозобов'язані, які звернулися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіональних органів СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів) із заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, крім тих, що були раніше визнані обмежено придатними або тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на строк від шести до 12 місяців відповідно до висновку військово-лікарської комісії, у разі закінчення строку дії довідки (постанови) військово-лікарської комісії, за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю. У разі ухвалення комісією рішення про відмову у наданні відстрочки військовозобов'язаний, який підлягає призову на військову службу під час мобілізації, направляється на медичний огляд для визначення придатності до військової служби. Військовозобов'язані, у яких строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не завершився, на медичний огляд не направляються, крім випадків, коли військовозобов'язані приймаються на військову службу за контрактом, або були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю), або самостійно виявили бажання пройти медичний огляд.»
Відповідно до ст. 9 КУпАП особа підлягає адміністративній відповідальності лише за наявності вини. В оскаржуваній постанові не наведено мотивів, чому особа з чинною відстрочкою повинна була проходити ВЛК, а також не доведено умисел чи необережність.
Згідно з п.3.2 Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ (наказ МОУ №402 від 14.08.2008), повторний медичний огляд військовозобов'язаних проводиться один раз на п'ять років, якщо інше не обумовлено зміною стану здоров'я або призовом на службу. З поданих позивачем документів убачається, що перший огляд ВЛК ним пройдено 09.01.2024 року, що підтверджується тимчасовим посвідченням військовозобов'язаного № НОМЕР_2 від 18.01.2024 року (визнаний придатним до військової служби, гр.ІІ наказ МОУ №402-2008 року), а останній огляд ВЛК пройдено 16.06.2025 року №2025-0616-1652-3445-0 (здоровий, придатний до військової служби). Відповідно, вимога про проходження огляду у 2025 році з наявною відстрочкою до листопада 2025 року - суперечить нормативним вимогам.
Крім того, відповідно до п.63 Порядку №560, військовозобов'язані, які звернулися із заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення комісією не направляються на медичний огляд, також пунктом 63 чинного станом на 16.06.2025 року було чітко зазначено, що військовозобов'язані, у яких строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не завершився, на медичний огляд не направляються, крім випадків, коли військовозобов'язані приймаються на військову службу за контрактом або самостійно виявили бажання пройти медичний огляд.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, закон покладає на відповідача обов'язок довести законність та обґрунтованість прийнятого ним рішення, направленого на позивача в порядку КУпАП.
Відповідач не виконав обов'язку доведення правомірності прийнятого рішення,а сама постанова без обґрунтування її доказами не дає підстав для висновку про вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
З врахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за постановою від 16.06. 2025 року.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
Пунктом 3 ч. 3 ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується достатніми доказами, відповідачем в ході розгляду справи не доведено правомірність винесення постанови відносно позивача, відтак суд вважає за необхідне скасувати постанову, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 271, 286, 293, 295 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, - задовольнити.
Скасувати постанову № 1271-1 від 16 червня 2025 по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 КАС України.
Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених ст. 286 КАС України, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_2 ).
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду Н.В. Наумова