Справа № 308/4224/26
1-кс/308/1749/26
20 березня 2026 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , у присутності: прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 та його захисника - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання слідчого Слідчого відділення відділу поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12026071170000098 від 14.02.2026 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
20 березня 2026 року до слідчого судді надійшло клопотання слідчого Слідчого відділення відділу поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12026071170000098 від 14.02.2026 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що громадянина України ОСОБА_4 призначено наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 «Про особовий склад» від 26.06.2025 № 664-ОС старшого солдата ОСОБА_4 , призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, який прибув для подальшого проходження військової служби з НОМЕР_1 прикордонного загону, зараховано у списки особового складу ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зазначає, що в ході досудового розслідування встановлено, що 08.02.2026 близько 20:00 год. ОСОБА_4 , перебуваючи у транспортному засобі марки «Nissan» моделі «Qashqai», державний номерний знак НОМЕР_2 , за адресою: Ужгородський район, с. Минай, вул. Патруса Карпатського, поблизу будинку №2, достовірно знаючи про введення на території України воєнного стану відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, повторно, таємно, протиправно, безоплатно та поза волею власника, викрав належний ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мобільний телефон марки «Apple», моделі «Iphone 13 ProMax», 128/6GB, ринковою вартістю 16933,00 (шістнадцять тисяч дев'ятсот тридцять три гривні) грн., чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму. Після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 з місця події зник, отримавши реальну можливість розпорядитися викраденим майном на власний розсуд.
19 березня 2026 року слідчим слідчого відділення відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області було повідомлено про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 , в інкримінованому правопорушенні повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протокол прийняття заяви від 14.02.2026; протокол протокол потерпілого ОСОБА_7 ; протокол допиту свідка ОСОБА_8 ; протокол допиту свідка ОСОБА_9 ; висновок товарознавчої експертизи №СЕ-19/107-26/1760-ТВ від 27.02.2026, тим самим встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
На думку сторони обвинувачення, під час досудового розслідування встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
- незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні;
- вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, орган досудового розслідування просить слідчого суддю застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , українця, громадянина України, уродженця с. Сухий, Закарпатської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні та додані до нього матеріали кримінального провадження.
Підозрюваний у судовому засіданні свою вину в інкримінованому йому правопорушенні не визнав, просив застосувати до нього більш м'який запобіжний захід.
Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 , у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання прокурора. Просив обрати більш м'який запобіжний захід у вигляд домашнього арешту.
Заслухавши позицію прокурора з приводу внесеного клопотання, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК.
У відповідності до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.
Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Як зазначено у ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки;
Слідчим суддею встановлено, що 14 лютого 2026 року СВ відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області розпочато досудове розслідування в кримінальному провадженні №12026071170000098 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
19 березня 2026 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано на підставі п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України.
19 березня 2026 року слідчим слідчого відділення відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області було повідомлено про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні та доданих до клопотання, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію від 14.02.2026 року, поясненнями ОСОБА_7 від 14.02.2026 року, протоколом допиту потерпілого від 14.02.2026 року, висновком товарознавчої експертизи №СЕ-19/107-26/1760-ТВ від 27.02.2026 року, рапортом від 23.02.2026 року, протоколом допиту свідка від 27.02.2026 року, протоколом допиту свідка від 04.03.2026 року, у їх сукупності, тим самим встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Вказані докази слідчий суддя вважає достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри ОСОБА_4 , у вчиненні інкримінованому йому кримінального правопорушення та продовження досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
Між тим, поняття «обґрунтована підозра» з позиції Європейського суду з прав людини (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04), рішення від 21.04.2011 року) означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).
Водночас слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
ОСОБА_4 на підставі вагомих доказів обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який йому у випадку визнання винним, загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, слідчий суддя також враховує стан здоров'я підозрюваного, згідно якого відсутні перешкоди утриманню під вартою.
Разом з тим, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та додані до нього докази також дійшов висновку про обґрунтованість ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_4 , може ухилятися від органу досудового розслідування та суду оскільки злочин який інкримінують йому є тяжким та передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від п'яти до восьми років, та будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує за інкримінований йому злочин для уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Окрім того, з відповіді ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено, що з 31.12.2025 року солдат ОСОБА_4 , по теперішній час відсутній на службі без поважних причин. Зазначені обставини свідчать про наявність вказаного ризику та неможливість його запобігання шляхом застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_4 , може здійснювати незаконний вплив на потерпілого чи свідків у кримінальному провадженні. Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України наявний у зв'язку з тим, що у разі обрання запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою неможливо буде запобігти контактам підозрюваного ОСОБА_4 з потерпілим у кримінальному провадженні та із встановленими органом досудового розслідування свідками.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України виражається у тому, що ОСОБА_4 є особою, яка раніше неодноразово притягалась до кримінальної відповідальності та являється раніше судимою особою за майнові злочини.
Згідно копії вироку Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.04.2021 року, який долучений до матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 , засуджений за ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у виді 200 годин громадських робіт.
Окрім того, у провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 182, ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 5 ст. 361 КК України, де на даний час провадження зупинено до звільнення ОСОБА_4 з військової служби.
Вищезазначене свідчить про можливість вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчий суддя враховує, що підозрюваним у даному кримінальному провадженні є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Сухий, Великоберезнянського району, Закарпатської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , старший солдат ІНФОРМАЦІЯ_2 , одружений, має на утриманні доньку ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , раніше судимий.
Згідно медичної документації наданої у судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 госпіталізації не потребує.
Слідчий суддя погоджується з доводами органу досудового розслідування щодо наявності достатніх підстав вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 .
Застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання чи домашнього арешту, не забезпечить належної поведінки підозрюваного, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації.
Всі вищезазначені обставини у їх сукупності дають суду підстави вважати, що прокурором доведено належними та допустимими доказами недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Заперечення сторони захисту щодо неможливості застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя оцінює критично, оскільки стороною захисту не надано жодних реальних доказів неможливості застосування такого.
З урахуванням викладеного слідчий суддя дійшов висновку, що для убезпечення вищезазначених ризиків слід обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Разом з тим, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою, суд, відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, оскільки у іншому кримінальному провадженні вже визначався розмір застави і прокурором не повідомлено суд про порушення такого запобіжного заходу.
Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків, розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого суд з урахуванням положень ст. ст.177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу обвинуваченого, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, необхідно мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникало бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням викладеного, беручи до уваги всі обставини, перелічені у ст. 178 КПК, суд приходить до переконання, що для забезпечення виконання підозрюваним, передбачених КПК України вимог, слід визначити заставу у вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240, 00 грн. (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок гривень 00 копійок).
У разі внесення застави, зобов'язати підозрюваного ОСОБА_4 у строк до 15 травня 2026 року включно прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або слідчого судді за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю, а також виконувати обов'язки, передбачені статтею 194 КПК, а саме:
- не відлучатися із ІНФОРМАЦІЯ_6 без дозволу слідчого або прокурора;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування із потерпілим, свідками та експертами у цьому кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби у Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Керуючись ст. ст. 177-178, 183, 186, 193, 194, 309, 392, 395 КПК України, -
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів, тобто до 15 травня 2026 року включно.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання підозрюваного, з 19 березня 2026 року з 17 год. 23 хв.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ОСОБА_4 , обов'язків, передбачених КПК України - у вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240, 00 грн. (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок гривень 00 копійок).
Роз'яснити, що відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України підозрюваний ОСОБА_11 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави, зобов'язати підозрюваного ОСОБА_4 у строк до 15 травня 2026 року включно прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або слідчого судді за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю, а також виконувати обов'язки, передбачені статтею 194 КПК, а саме:
- не відлучатися із ІНФОРМАЦІЯ_6 без дозволу слідчого або прокурора;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування із потерпілим, свідками та експертами у цьому кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби у Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Також роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що в разі невиконання вище перерахованих обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному та його захиснику та надіслати начальнику Державної установи «Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)», - для відому та виконання.
Під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні.
Оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається на судові рішення, ухвалені судом першої інстанції, - через суд, який ухвалив судове рішення. Апеляційна скарга може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1