23 березня 2026 року
м. Київ
справа № 295/19577/14-ц
провадження № 61-3518ск26
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 26 лютого 2026 року у справі за позовом заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» та Міністерства фінансів України до товариства з обмеженою відповідальністю «Оскар», ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Роскар», треті особи: ОСОБА_2 , товариство з обмеженою відповідальністю «Росток», Богунський відділ державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції, про звернення стягнення на предмет іпотеки,
У травні 2013 року заступник прокурора Житомирської області (далі - прокурор) звернувся до суду із вказаним позовом в інтересах держави в особі публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» (далі - ПАТ АБ «Укргазбанк») та Міністерства фінансів України, у якому, після уточнення позовних вимог у межах виділеного судового провадження, просив:
у рахунок погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю «Оскар» (далі - ТОВ «Оскар») перед ПАТ АБ «Укргазбанк» за договором кредитної лінії від 06 липня 2007 року № 060707/5 у розмірі 1 861 336,16 дол. США та 877 077,79 грн, звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 09 липня 2007 року - нежитлове приміщення загальною площею 1 115,20 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (далі - спірне нерухоме майно), шляхом проведення прилюдних торгів, встановивши початкову ціну продажу предмета іпотеки у розмірі оціночної вартості цього майна, що буде визначена незалежним суб'єктом оціночної діяльності на момент продажу;
передати в управління ПАТ АБ «Укргазбанк» предмет іпотеки на період його реалізації на прилюдних торгах, у порядку передбаченому Законом України від 05 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку» (у актуальній редакції далі - Закон про іпотеку), шляхом надання права на отримання у будь-яких установах, підприємствах, організаціях (незалежно від форм власності), а також Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на нерухоме майно, нотаріусів, будь-яких документів (їх копії, дублікати, витяги з державних реєстрів, довідки), необхідних для: управління майном та/або укладення договорів найму (оренди), суборенди приміщень; здійснення дій, пов'язаних з їх управлінням (спільним управлінням) з будь-якими особами, передачі в управління (наступне управління) будь-яким особам; здійснення права отримання плати за користування приміщеннями, зміни та/або розірвання та/або укладення правочинів та/або договорів та/або угод, щодо надання послуг з електро-, водо-, тепло- та газопостачання, телефонного зв'язку, а також інших послуг, пов'язаних з утриманням та обслуговуванням цього майна; здійснення права змінювати та/або розривати та/або укладати договори щодо охорони цих приміщень.
Богунський районний суд міста Житомира рішенням від 10 травня 2023 року у задоволенні позову відмовив.
Житомирський апеляційний суд постановою від 12 лютого 2024 року апеляційні скарги заступника керівника Житомирської обласної прокуратури, ПАТ АБ «Укргазбанк» залишив без задоволення. Апеляційну скаргу ТОВ «Роскар» задовольнив. Рішення Богунського районного суду міста Житомира від 10 травня 2023 року змінив, виклав мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.
Верховний Суд постановою від 02 квітня 2025 року частково задовольнив касаційні скарги заступника керівника Житомирської обласної прокуратури та ПАТ АБ «Укргазбанк». Скасував постанову Житомирського апеляційного суду від 12 лютого 2024 року. Передав справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
07 липня 2025 року на адресу Житомирського апеляційного суду надійшло клопотання від ТОВ «Роскар» про зупинення провадження у справі № 295/19577/14-ц до набрання законної сили судовим рішенням Господарського суду Житомирської області у справі № 17/1918 щодо заяви ТОВ «Оскар» про ухвалення додаткового рішення. Клопотання обґрунтовано тим, що у пункті 160 постанови Верховного Суду від 02 квітня 2025 року зазначено: «Верховному Суду не надані докази того, що спір про звернення стягнення на предмет іпотеки (спірне нерухоме майно) уже був вирішений судом в межах іншої судової справи». Саме з цієї причини Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду та передав справу на новий розгляд. Таким чином ключовою підставою для скасування стала відсутність доказів того, що спір про звернення стягнення на предмет іпотеки вже був судом вирішений. Водночас станом на сьогодні у Господарському суді Житомирської області у справі № 17/1918 розглядається заява ТОВ «Оскар» про ухвалення додаткового рішення. Предметом цієї заяви є закриття провадження у справі в частині позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки за тим самим договором іпотеки від 09 липня 2007 року з підстав відмови позивача від позову. 03 липня 2025 року ухвалою Господарського суду Житомирської області заяву ТОВ «Оскар» прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 10 липня 2025 року. У разі задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення та закриття провадження у справі № 17/1918 в частині вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки повторний розгляд цієї вимоги судом неможливий. Закриття провадження у справі означає, що позивач добровільно відмовився від такої вимоги та не може її пред'являти повторно. Закриття провадження у справі унеможливлює повторне звернення до суду з тим самим позовом між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Таке рішення господарського суду буде підставою для закриття провадження у справі, що розглядається, з підстав закриття провадження у іншій справі щодо вирішення тотожного позову. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. У цьому випадку наявна об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення питання про ухвалення додаткового рішення у справі № 17/1918 Господарського суду Житомирської області. Якщо у справі № 17/1918 буде ухвалене додаткове рішення щодо закриття провадження в частині вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки або в інший спосіб встановлено такий факт, це означитиме остаточне вирішення спору про звернення стягнення на цей предмет іпотеки. В обох справах вирішується фактично тотожний позов.
09 жовтня 2025 року ПАТ АБ «Укргазбанк» надіслало заперечення на клопотання ТОВ «Роскар» про зупинення провадження у справі.
13 жовтня 2025 року ТОВ «Оскар» надіслало клопотання, у якому просить зупинити апеляційне провадження у справі № 295/19577/14 за апеляційною скаргою ПАТ АБ «Укргазбанк» на рішення Богунського районного суду міста Житомира до набрання законної сили судовим рішенням у господарській справі № 17/1918, що розглядається Господарським судом Житомирської області.
Житомирський апеляційний суд ухвалою від 26 лютого 2026 року клопотання ТОВ «Роскар», ТОВ «Оскар» про зупинення провадження у справі задовольнив. Зупинив провадження у справі №295/19577/14-ц до набрання законної сили додатковим судовим рішенням у справі №17/1918.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що в обох справах вирішуються фактично тотожні позовні вимоги, а саме звернення стягнення на предмет іпотеки, яким є нежитлове приміщення, розташоване за планом земельної ділянки в літ. А, загальною площею 1 051,6 кв. м за адресою: АДРЕСА_2.
З врахуванням наведеного, наявна об'єктивна неможливість розгляду даної справи до вирішення питання про ухвалення додаткового рішення за позовними вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки у справі № 17/1918 Господарського суду Житомирської області.
17 березня 2026 року Мартинюк Є. В., який діє від імені ПАТ АБ «Укргазбанк», через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 26 лютого 2026 року у зазначеній вище справі.
Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з урахуванням такого.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною четвертою статті 394 ЦПК України передбачено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
У постанові Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 761/33089/20 вказано, що тлумачення пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України свідчить, що обов'язкове зупинення провадження у справі можливе за наявності у сукупності таких умов:
- об'єктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, тобто неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі;
- пов'язаність справ - пов'язаною зі справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; у тому числі йдеться про факти, які мають преюдиційне значення.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 357/10397/19 зазначено, що метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи. Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у конкретній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Разом із тим необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Отже, необхідність у зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо ухвалити рішення у цій справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.
Як неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо.
Така правова позиція сформульована у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 серпня 2023 року у справі № 990/24/23 (провадження № 11-100заі23).
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов правильного висновку про зупинення апеляційного провадження, оскільки в справі№ 17/1918 та у цій справі вирішуються фактично тотожні позовні вимоги, а саме звернення стягнення на предмет іпотеки, яким є нежитлове приміщення, розташоване за планом земельної ділянки в літ. А, загальною площею 1 051,6 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 .
З врахуванням наведеного, наявна об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення питання про ухвалення додаткового рішення за позовними вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки у справі № 17/1918 Господарського суду Житомирської області.
Аналіз змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення свідчить, що правильне застосовування судом апеляційної інстанції норм права є очевидним, а касаційна скарга є необґрунтованою.
Згідно з частинами п'ятою та шостою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження у випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, вирішує колегія суддів у складі трьох суддів. Ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
18 березня 2026 року до Верховного Суду надійшла заява Мартинюка Є. В., який діє від імені ПАТ АБ «Укргазбанк», про повернення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.
У частині другій статті 133 ЦПК України зазначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Підстави повернення судового збору передбачені статтею 7 Закону України «Про судовий збір». Зокрема, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі (пункт 3 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір»).
Ураховуючи викладене, сплачений ПАТ АБ «Укргазбанк» судовий збір за платіжною інструкцією № 14791_8870 від 06 березня 2026 року на суму 19 991,11 грн підлягає поверненню. Тому заяву про повернення судового збору слід задовольнити.
Керуючись частинами четвертою, п'ятою та шостою статті 394 ЦПК України, статтею 7 Закону України «Про судовий збір» Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 26 лютого 2026 року у справі за позовом заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» та Міністерства фінансів України до товариства з обмеженою відповідальністю «Оскар», ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Роскар», треті особи: ОСОБА_2 , товариство з обмеженою відповідальністю «Росток», Богунський відділ державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції, про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити.
Заяву публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» про повернення судового збору задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві повернути публічному акціонерному товариству акціонерному банку «Укргазбанк» сплачений судовий збір у розмірі 19 991 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто одна) гривня 11 копійок, що внесений згідно із платіжною інструкцією № 14791_8870 від 06 березня 2026 року на розрахунковий рахунок № UA288999980313151207000026007, отримувач - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/ 22030102, код отримувача - 37993783.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко
Є. В. Петров