23 березня 2026 року
м. Київ
cправа № 904/5766/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Рогач Л. І. - головуюча, Краснов Є. В., Мачульський Г. М.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінтерсервіс"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2025 та
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2025
у справі за позовом Криворізької міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінтерсервіс"
про стягнення 786 428,05 грн,
Криворізька міська рада звернулась (далі - позивач, Міськрада) до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінтерсервіс" (далі - ТОВ "Будінтерсервіс", відповідач, скаржник) про стягнення (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) 786 428,05 грн, з яких 756 700,19 грн - заборгованість з орендної плати за землю у період з 01.01.2022 до 28.02.2023 та 29 727,86 грн - пеня.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором оренди земельної ділянки від 17.01.2022 № 2022007.
Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 17.03.2025 позов задовольнив, стягнув з ТОВ "Будінтерсервіс" на користь позивача 756 700,19 грн заборгованості з орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:08:117:0013 за період з 01.01.2022 по 28.02.2023, 29 727,86 грн - пені за період з 01.07.2023 по 30.09.2024 та 11 796,42 грн - витрат на сплату судового збору.
Рішення мотивовано тим, що відповідач у спірний період не виконував у повному обсязі свої зобов'язання з оплати за договором оренди землі, внаслідок чого утворилась заборгованість. Розрахунок орендної плати було здійснено відповідачем за неправильними даними нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Пеня нарахована відповідно до умов договору у зв'язку з наявним простроченням сплати орендної плати.
Центральний апеляційний господарський суд у постанові від 09.12.2025 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2025 скасував в частині стягнення пені у розмірі 29 727,86 грн та розподілу судового збору, ухвалив у цій частині нове рішення про відмову у стягненні пені.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення суду першої інстанції, встановив, що сторони під час розрахунку орендної плати керувалися різними витягами із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, які мали різні показники оцінки за один і той самий період.
Як вказано у постанові суду апеляційної інстанції, Головне управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області визнало, що допустило помилку під час формування витягів про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Формуючи витяг відповідачу від 30.06.2022 № 9169/301-22 замість необхідного коефіцієнту 3,0, було застосовано - 1,2, тобто так, ніби код цільового призначення вже приведено у відповідність до нового класифікатора. Причиною такої помилки стало відсутність на той час доступу до відомостей Державного земельного кадастру про актуальний код цільового призначення та неможливості його перевірити.
Згідно з відомостями Державного земельного кадастру 01.03.2023 цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:08:117:0013 - 1.10.4. - землі по виробництву будівельних матеріалів, змінено на 11. - землі для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.
З огляду на вказане колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що позивач правомірно здійснив донарахування орендної плати у сумі 756 700,19 грн за період з 01.01.2022 до 28.02.2023 із застосуванням нормативної грошової оцінки згідно витягу від 07.02.2023 № 97-4-0.110,4-2313/301-23, яка мала бути оплачена відповідачем.
Водночас Центральний апеляційний господарський суд вказав, що помилка органу під час формування витягу з нормативної грошової оцінки не скасовує обов'язок відповідача сплатити належну суму орендної плати, оскільки не змінює юридичного розміру нормативної грошової оцінки. Орендар зобов'язаний сплачувати плату виходячи саме з розміру фактичної чинної нормативної грошової оцінки, незалежно від того, чи була вона правильно відображена у витягу. Принцип належного урядування в частині обов'язку сплати орендної плати у правильному розмірі не може застосовуватись як підстава для звільнення від зобов'язання. Такий принцип спрямований на оцінку поведінки органу, але не скасовує платіж, визначений законом та договором. У цьому випадку помилка під час формування витягу не створює додаткової суми (зобов'язань), яку за звичайних умов не мав би сплатити відповідач на користь позивача, а є належною до оплати.
В частині нарахування позивачем пені колегія суддів погодилася з доводами відповідача, що негативні наслідки помилки державного органу не повинні покладати відповідальність на відповідача, який може обґрунтовано покладатися на ті дані, що йому надані цим органом.
ТОВ "Будінтерсервіс" через підсистему "Електронний суд" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив скасувати рішення Дніпропетровської області від 17.03.2025 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2025, зупинити виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду у касаційному порядку.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Рогач Л. І. - головуюча, Краснов Є. В., Мачульський Г. М.
Верховний Суд ухвалою від 09.02.2026 вказану касаційну скаргу залишив без руху, встановив строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали шляхом виконання вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та узгодження вимог касаційної скарги з повноваженнями суду касаційної інстанції відповідно до статті 308 ГПК України шляхом конкретизації подальших процесуальних дій Суду у разі скасування оскаржуваних судових рішень.
До Верховного Суду від ТОВ "Будінтерсервіс" через підсистему "Електронний суд" надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, у якій скаржник узгодив вимоги касаційної скарги та повноваження касаційного суду за результатами перегляду оскаржуваних судових рішень.
З урахуванням уточнень касаційної скарги ТОВ "Будінтерсервіс" просить, зокрема, скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2025 та Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2025 у частині стягнення 756 700,19 грн заборгованості з орендної плати за земельну ділянку та ухвалити у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовної вимоги Криворізької міської ради про стягнення з ТОВ "Будінтерсервіс" 756 700,19 грн заборгованості з орендної плати за земельну ділянку, зупинити виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Колегія суддів зазначає, що предметом позову у цій справі (з урахуванням уточнених позовних вимог) є стягнення 786 428,05 грн, а предметом оскарження у касаційному порядку - 756 700,19 грн. Зазначена сума не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024 (1 514 000,00 грн).
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Обґрунтовуючи своє право на касаційне оскарження судового рішення у цій справі, ціною позову в якій є сума, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, скаржник вказує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики (підпункт "а" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України), обґрунтовуючи якісний та кількісний вимір виключної правової проблеми на думку скаржника.
Зокрема ТОВ "Будінтерсервіс" зазначає, що оскаржувані судові рішення формують підхід, за яким ризик помилки державного органу при формуванні витягу з нормативної грошової оцінки покладається на орендаря, який добросовісно керувався чинним офіційним документом і не мав впливу на допущену помилку при видачі йому такого витягу. Така ситуація створює правову невизначеність у сфері земельних відносин, адже навіть після належного виконання зобов'язання орендар не може передбачити, чи не буде згодом видано інший витяг з відмінними показниками нормативної грошової оцінки та здійснено донарахування за минулі періоди. За таких обставин, на думку скаржника, орендар несе негативні майнові наслідки, адже донарахування орендної плати означає втручання у майнову сферу орендаря за відсутності будь-якого порушення з його боку. Вказує, що системний характер такої проблеми підтверджується судовою практикою, сформованою у наведених у касаційній скарзі справах.
Відповідач також вказує, що справа має виняткове для нього значення через правові та майнові наслідки оскаржуваних судових рішень, які не можуть бути усунуті інакше, ніж шляхом касаційного перегляду (підпункт "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України).
Водночас скаржник, посилаючись на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, вказує, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували абзац 1 пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України; частини другої статті 20, частини п'ятої статті 23 Закону України "Про оцінку земель" без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 02.06.2020 у справі № 922/2845/19, від 17.03.2020 у справі № 917/353/19.
ТОВ "Будінтерсервіс" також вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах, а саме - чи підлягає застосуванню принцип належного урядування у спорах про стягнення орендної плати за землю у випадку, коли орендар добросовісно розрахував та сплатив орендну плату на підставі чинного офіційного витягу з нормативної грошової оцінки, а розбіжність у її розмірі виникла внаслідок помилки державного органу при формуванні та видачі такого витягу.
Відповідно до частини четвертої статті 294 ГПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначається підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Враховуючи обґрунтування скаржником випадків, передбачених пунктами 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України, за наявності випадків, передбачених підпунктами "а", "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що матеріали касаційної скарги є достатніми для відкриття касаційного провадження.
З огляду на зміст частини тринадцятої статті 8 та частини четвертої статті 301 ГПК України перегляд оскаржуваного судового рішення здійснюватиметься без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
За змістом статті 295 ГПК України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження. Оскільки подання відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі є правом учасників справи, то у разі реалізації такого права суд касаційної інстанції встановлює відповідний строк для подання зазначеного відзиву.
Щодо клопотання про зупинення виконання судових рішень
ТОВ "Будінтерсервіс" у касаційній скарзі просить зупинити виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2025, та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2025 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Обґрунтовуючи таке клопотання скаржник вказує, що метою зупинення виконання судових рішень у цій справі є запобігання настанню невідворотних та непропорційних негативних наслідків, які можуть виникнути у зв'язку з передчасним виконанням судових рішень, законність яких оспорюється у касаційному порядку. З огляду на значний розмір суми, що підлягає стягненню, вжиття заходів примусового виконання може істотно ускладнити господарську діяльність скаржника. Накладення арешту на рахунки та майно створює ризик несвоєчасної сплати податків, обов'язкових платежів та заробітної плати працівникам. Водночас, на думку відповідача, зупинення виконання не порушує прав позивача, оскільки має тимчасовий характер і спрямоване виключно на збереження балансу інтересів сторін до завершення касаційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 332 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Клопотання про зупинення виконання (дії) судових рішень має бути мотивоване. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень у разі, якщо вони будуть скасовані.
Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення, суд враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повороту виконання цього рішення, повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідність забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки тощо. При цьому застосування відповідних повноважень має бути обґрунтованим, а підстави вагомими та доведеними, оскільки у такому випадку інша сторона у справі (учасник справи), на користь якої таке рішення постановлене, буде обмежена у праві на задоволення своїх вимог (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2021 у справі № 908/976/19).
Водночас слід зауважити, що наслідки на які посилається скаржник по суті є результатом задоволення позовних вимог Міськради і необхідністю виконання судового рішення, що набрало законної сили, а доводи щодо зупинення виконання судових рішень у цій частині не вказують на ті обставини, за яких поворот виконання рішення про стягнення 756 700,19 грн буде утруднений чи неможливий.
Суд зазначає, що однією із засад (принципів) господарського судочинства є обов'язковість судового рішення, тому недоведеність підстав для зупинення виконання судового рішення у справі належними та допустимими доказами є підставою для відмови у задоволенні відповідного клопотання.
Керуючись статтями 8, 234, 235, 287- 290, 294, 295, 301, 332 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Відкрити касаційне провадження у справі № 904/5766/24 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінтерсервіс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2025 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2025 та здійснити перегляд оскаржуваних судових рішень у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
2. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Будінтерсервіс" у задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2025 і постанови Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2025 у справі № 904/5766/24 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
3. Учасники справи мають право подати до Верховного Суду відзиви на касаційну скаргу до 09 квітня 2026 року, відсутність яких не перешкоджатиме здійсненню касаційного перегляду.
4. Інформацію щодо розгляду справи можна отримати на сторінці Суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі "Інтернет" за вебадресою: http://supreme.court.gov.ua.
5. Витребувати з Господарського суду Дніпропетровської області/Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 904/5766/24.
6. Надіслати копію цієї ухвали до Господарського суду Дніпропетровської області та Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуюча Л. Рогач
Судді Є. Краснов
Г. Мачульський