23 березня 2026 року
м. Київ
cправа № 920/1347/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Рогач Л. І. - головуючої, Краснова Є. В., Мачульського Г. М.,
перевіривши матеріали касаційної скарги фізичної особи - підприємця Харченко Лариси Володимирівни
на рішення Господарського суду Сумської області від 05.08.2025,
на додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 10.09.2025 та
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2025
у справі за позовом фізичної особи - підприємця Харченко Лариси Володимирівни
до 1) фізичної особи - підприємця Нізамієвої Євгенії Олександрівни, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайфселл"
про усунення перешкод в розпорядженні та користуванні майном, повернення орендної плати,
Фізична особа - підприємець Харченко Лариса Володимирівна (далі - ФОП Харченко Л. В., позивач, скаржник) звернулася до суду з позовною заявою до фізичної особи - підприємця Нізамієвої Євгенії Олександрівни (далі - ФОП Нізамієва Є. О., відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайфселл" (далі - ТОВ "Лайфселл", відповідач 2), у якій просила усунути перешкоди в розпорядженні та користуванні об'єктом нерухомого майна - димовою трубою літ. "176" в м. Суми по вул. Привокзальна, 4/25 шляхом припинення ТОВ "Лайфселл" незаконного користування спірним об'єктом нерухомого майна в розмірі 822/1000 частин та повернення ФОП Нізамієвою Є. О. орендної плати в розмірі 822/1000 частин, отриманої нею починаючи з 03.11.2015.
Представник позивача 12.02.2025 подав заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить:
1) прийняти збільшення розміру позовних вимог в частині повернення відповідачем 1 орендної плати в розмірі 822/1000 частин, отриманої ним, починаючи з 03.11.2015;
2) стягнути з ФОП Нізамієвої Є. О. на користь позивача 442 061,53 грн грошових коштів;
3) стягнути з відповідача 1 на користь ФОП Харченко Л. В. 59 569,97 грн 3 % річних та 4101,07 грн інфляційних збитків.
Господарський суд Сумської області рішенням від 05.08.2025 відмовив у задоволенні позову, а додатковим рішенням від 10.09.2025 задовольнив частково заяву відповідача 1 про ухвалення додаткового рішення та стягнув з ФОП Харченко Л. В. на користь ФОП Нізамієвої Є. О. 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Північний апеляційний господарський суд постановою від 13.11.2025 залишив без змін рішення Господарського суду Сумської області від 05.08.2025 та додаткове рішення від 10.09.2025.
Суд апеляційної інстанції вказав, що судом першої інстанції правильно встановлено те, що відповідач 1 правомірно на договірних засадах, згідно з укладеним з титульним власником (відповідачем-1) договором оренди нерухомості, користується спірною нерухомістю. Такий договір не визнаний у судовому порядку недійсним/неукладеним чи розірваним, а отже, в силу презумпції правомірності правочину, визначеної статтею 204 Цивільного кодексу України, відповідач 2 є правомірним користувачем спірної нерухомості, що виключає протиправність його поведінки щодо позивача. А відсутність укладеного з позивачем договору оренди нерухомості виключає можливість стягнення на його користь орендної плати за таким договором.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції також вказала, що суд дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для застосування наслідків спливу позовної давності з огляду на відсутність належних, достатніх та допустимих доказів, що підтверджують порушення прав позивача.
Залишаючи без змін додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 10.09.2025, суд апеляційної інстанції, оцінивши подані відповідачем 1 докази на підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв розумності та співмірності витрат, їх пропорційності до предмета спору, дійшов висновку, що заявлений відповідачем 1 до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не є співмірним зі складністю справи, розмір гонорару, визначений відповідачем 1 та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору. На думку колегії суддів, справа не є складною, матеріали справи не містять великого обсягу документів, що підлягали дослідженню, позиція відповідача 1 у справі щодо суті спору ґрунтувалась на обставинах вже встановлених судами в інших судових справах.
З огляду на вказане, за висновком суду апеляційної інстанції, судом першої інстанції правильно зменшено розмір витрат відповідача 1 на професійну правничу допомогу адвоката, що підлягають розподілу між сторонами, до 20 000,00 грн.
ФОП Харченко Л. В. через підсистему "Електронний суд" звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Сумської області від 05.08.2025, додаткове рішення Господарського суду від 10.09.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2025, у якій, зокрема, просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в частині усунення перешкоди у користуванні майном, в частині позовних вимог про стягнення грошових коштів направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Верховний Суд ухвалою від 19.02.2026 вказану касаційну скаргу залишив без руху, встановив строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали шляхом надання Суду документа, що підтверджує сплату (доплату) судового збору у розмірі 635,66 грн за подання цієї касаційної скарги.
До Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" від скаржника надійшла заява про виконання ухвали суду, до якої додано документ, що підтверджує сплату (доплату) судового збору за подання касаційної скарги у цій справі у розмірі 635,66 грн.
Перевіривши матеріали касаційної скарги (з урахуванням усунення недоліків), колегія суддів вирішила, що скаргу подано з дотриманням вимог статей 287- 291 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Відповідно до частини четвертої статті 294 ГПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначається підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Скаржник вказує, що касаційна скарга подається на підставі пункту 1 та пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України.
Обґрунтовуючи наявність випадку касаційного оскарження судових рішень, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, ФОП Харченко вказує на неправильне застосування судами статей 356, 361, 364 Цивільного кодексу України без урахування висновків Верховного Суду щодо правової природи частки у спільній власності та посилається на постанову Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 442/7505/14-ц, 10.10.2019 у справі № 295/4514/16-ц та інші.
Посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17, скаржник вказує, що суди неправильно застосували частину четверту статті 75 ГПК України.
На обґрунтування наявності випадку касаційного оскарження судових рішень, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статті 188 Цивільного кодексу України у поєднанні зі статтями 356 та 364 Цивільного кодексу України у правовідносинах, що виникають при приватизації промислових об'єктів частинами або складних об'єктів.
ФОП Харченко просить Верховний Суд сформувати правовий висновок про те, що зазначення в правовстановлюючих документах конкретної назви об'єкта нерухомості (наприклад, димова труба), який є складовою частиною єдиного майнового комплексу, поряд із визначенням частки у праві власності на цей комплекс (наприклад, 178/1000), не змінює правовий режим майна як спільної часткової власності і не є тотожним виділу частки в натурі, доки не буде здійснено державну реєстрацію припинення права спільної власності та реєстрацію окремого об'єкта права власності.
Крім того, на думку скаржника, суд першої інстанції грубо порушив процедуру розгляду питання про розподіл судових витрат, ухвалюючи додаткове рішення від 10.09.2025. Скаржник вказує на процесуальні порушення та посилається на статті 126, 129, 221, 244 ГПК України.
Враховуючи доводи касаційної скарги колегія суддів дійшла висновку, що матеріали скарги є достатніми для відкриття касаційного провадження за наявності випадків касаційного оскарження судового рішення, передбачених пунктами 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України.
За змістом статті 295 ГПК України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження. Оскільки подання відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі є правом учасників справи, то у разі реалізації такого права суд касаційної інстанції встановлює відповідний строк для подання зазначеного відзиву.
Крім виключних випадків касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник у скарзі наводить такі підстави касаційного оскарження, як те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
З цього приводу Суд зазначає, що згідно із частиною третьою статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню: 1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення в яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом; 2) судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, передбачених у підпунктах "а-г" цієї частини.
Оскільки у даній справі судові рішення, що оскаржуються, не підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом, справа не є малозначною та не відноситься до тих, в яких ціна позову не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, наведені скаржником підстави касаційного оскарження про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, не беруться до уваги, оскільки не дають правових підстав для відкриття касаційного провадження у справі.
Щодо клопотання ФОП Харченко про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень Верховний Суд вказує, що відповідно до положень статті 288 ГПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення; строк на касаційне оскарження може бути поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
З огляду на те, що повна оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції від 13.11.2025 в електронному вигляді доставлена в Електронний кабінет ФОП Харченко 12.12.2025 о 15:01, а суд отримав повідомлення про доставлення 12.12.2025 о 15:10, що підтверджується довідкою з автоматизованої системи документообігу суду про доставку документа в кабінет Електронного суду, останнім днем для подання касаційної скарги є 05.01.2026, а отже, скаржник має право на поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки скарга подана в межах двадцяти днів з дня вручення повного судового рішення.
Керуючись статтями 234, 235, 287- 291, 294, 295 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Поновити фізичній особі-підприємцю Харченко Ларисі Володимирівні строк на касаційне оскарження рішення Господарського суду Сумської області від 05.08.2025, додаткового рішення Господарського суду Сумської області від 10.09.2025 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2025 у справі № 920/1347/24.
2. Відкрити касаційне провадження у справі № 920/1347/24 за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця Харченко Лариси Володимирівни на рішення Господарського суду Сумської області від 05.08.2025, додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 10.09.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2025 і здійснити перегляд оскаржуваних судових рішень у відкритому судовому засіданні 06 травня 2026 року о 12:00 у приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 10 (кабінет № 332).
3. Учасники справи мають право подати до Верховного Суду відзиви на касаційну скаргу до 08 квітня 2026 року, відсутність яких не перешкоджатиме здійсненню касаційного перегляду.
4. Інформацію щодо розгляду справи можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі «Інтернет» за вебадресою: http://supreme.court.gov.ua.
5. Довести до відома учасників справи, що їхня явка в судове засідання є необов'язковою. Верховний Суд також роз'яснює про право сторін подати заяви про розгляд справи за їх відсутності, а також про їхнє право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку статті 197 Господарського процесуального кодексу України.
6. Витребувати з Господарського суду Сумської області/Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 920/1347/24.
7. Копію ухвали надіслати до Господарського суду Сумської області та Північного апеляційного господарського суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуюча Л. Рогач
Судді Є. Краснов
Г. Мачульський