23 березня 2026 року
м. Київ
cправа № 26/131/09
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Пєскова В. Г. - головуючого, Жукова С. В., Картере В. І.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Запорізького обласного управління акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (вх. № 1541/2026)
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.02.2026
та на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.12.2025
у справі № 26/131/09
про неплатоспроможність Фізичної особи - підприємця Скрипки Світлани Сергіївни,
У провадженні Господарського суду Запорізької області перебувала справа № 26/131/09 про банкрутство боржника - Фізичної особи-підприємця Скрипки Світлани Сергіївни (далі - ФОП Скрипки С. С.).
28.09.2009 постановою Господарського суду Запорізької області у справі №26/131/09 ФОП Скрипку С.С. визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Сеник О. В .
04.06.2019 ухвалою Господарського суду Запорізької області у справі №26/131/09 ліквідатором ФОП Скрипки С.С. призначено арбітражного керуючого Дейнеку В. М.; зобов'язано ліквідатора завершити ліквідаційну процедуру, надати звіт про виконану роботу та ліквідаційний баланс для затвердження.
26.11.2024 ухвалою Господарського суду Запорізької області у справі №26/131/09, зокрема, введено процедуру погашення боргів ФОП Скрипки С.С.; керуючим реалізацією майна призначено арбітражного керуючого Дейнеку В.М.; зобов'язано керуючого реалізацією у встановленому законом порядку здійснити процедуру погашення боргів боржника, надати господарському суду звіт про виконану роботу; зобов'язано керуючого реалізацією Дейнеку В.М. надіслати на адреси кредиторів звіт про основну грошову винагороду за період з 04.06.2019 по 24.02.2022 та витрати за період з 09.07.2019 по 01.09.2023 на загальну суму 501 983,55 грн.
04.12.2025 ухвалою Господарського суду Запорізької області у справі №26/131/09 клопотання арбітражного керуючого Дейнеки В. М. про завершення процедури погашення боргів і закриття провадження у справі - задоволено.
Завершено процедуру погашення боргів у справі № 26/131/09 про неплатоспроможність ФОП Скрипки С. С.
Закрито провадження у справі про неплатоспроможність ФОП Скрипки С.С.
Клопотання арбітражного керуючого Дейнеки В. М. про стягнення основної грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого - задоволено.
Стягнуто з Філії - Запорізького обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на користь арбітражного керуючого Дейнеки В. М. оплату послуг керуючого реалізацією в сумі 282 261,55 грн та витрати у сумі 154,43 грн у справі про неплатоспроможність ФОП Скрипки С.С.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт капітал" на користь арбітражного керуючого Дейнеки В. М. оплату послуг керуючого реалізацією у сумі 98 535,66 грн та витрати у сумі 53,91 грн у справі про неплатоспроможність ФОП Скрипки С. С..
Стягнуто з Акціонерного товариства "Сенс Банк" на користь арбітражного керуючого Дейнеки В. М. оплату послуг керуючого реалізацією в сумі 2 608,89 грн та витрати у сумі 1,43 грн у справі про неплатоспроможність ФОП Скрипки С. С..
Стягнуто ФОП Вовк Юлії Валеріївни на користь арбітражного керуючого Дейнеки В.М. оплату послуг керуючого реалізацією у сумі 118 302,99 грн та витрати у сумі 64,73 грн у справі про неплатоспроможність ФОП Скрипки С. С.
Не погодившись з вказаною ухвалою, Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Запорізького обласного управління акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.12.2025 у справі № 26/131/09 в частині стягнення з Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на користь арбітражного керуючого Дейнеки В. М. оплати послуг керуючого реалізацією у сумі 282 261,51 грн та витрат у сумі 154,43 грн; відмовити арбітражному керуючому Дейнеці В. М. у задоволенні клопотання в частині стягнення з Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на користь арбітражного керуючого Дейнеки В. М. оплати послуг керуючого реалізацією у сумі 282 261,51 грн та витрат у сумі 154,43 грн.
10.02.2026 постановою Центрального апеляційного господарського суду (повний текст постанови складено 12.02.2026) апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Запорізького обласного управління акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.12.2025 у справі № 26/131/09 - залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.12.2025 у справі № 26/131/09 - залишено без змін.
05.03.2026 (згідно з відміткою на поштовому конверті) Акціонерним товариством "Державний ощадний банк" в особі філії - Запорізького обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить:
- скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.02.2026 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.12.2025 у справі № 26/131/09 в частині стягнення з Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на користь арбітражного керуючого Дейнеки В. М. оплати послуг керуючого реалізацією у сумі 282 261,51 грн та витрат у сумі 154,43 грн;
- відмовити арбітражному керуючому Дейнеці В. М. у задоволенні клопотання в частині стягнення з Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на користь арбітражного керуючого Дейнеки В. М. оплати послуг керуючого реалізацією у сумі 282 261,51 грн та витрат у сумі 154,43 грн.
Також скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
11.03.2026 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В.Г.(суддя-доповідач), суддів: Жукова С.В., Картере В.І.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини від 02.03.1987 у справі "Monnell and Morris v. the United Kingdom" (§ 56) зазначено, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до ч. "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
Згідно з частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених КУзПБ.
Частиною першою статті 2 КУзПБ визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Відповідно до частини першої статті 9 КУзПБ, ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною третьою статті 9 КУзПБ у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), ухвали попереднього засідання, ухвал за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, поданих після закінчення строку, встановленого для їх подання, ухвали про затвердження плану санації у справі про банкрутство, ухвали про затвердження плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника та рішень, прийнятих за результатами розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).
Наведений у частині третій статті 9 КУзПБ перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (тобто відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами (висновок судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладений у постанові від 20.05.2021 у справі №922/3369/19 та в ухвалі від 24.05.2023 у справі № 910/18250/16).
У даному випадку предметом касаційного оскарження є постанова Центрального апеляційного господарського суду від 10.02.2026 у справі №26/131/09, прийнята за результатами перегляду ухвали Господарського суду Запорізької області від 04.12.2025 про стягнення з кредитора основної грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого, можливість касаційного оскарження якої не передбачена частиною третьою статті 9 КУзПБ.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Як зазначалося вище, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг на рішення (рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Таким чином, вичерпний перелік прийнятих у справі про банкрутство ухвал місцевого суду та постанов суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Запорізького обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.02.2026 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.12.2025 у справі №26/131/09 в частині стягнення з Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на користь арбітражного керуючого Дейнеки В. М. оплати послуг та витрат керуючого реалізацією, оскільки вона подана на судові рішення, які відповідно до частини третьої статті 9 КУзПБ не підлягають касаційному оскарженню.
У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Запорізького обласного управління акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження не розглядається.
Керуючись частиною 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 3, 12, 234, 235, 287, пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Запорізького обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.02.2026 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.12.2025 у справі № 26/131/09 в частині стягнення з Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на користь арбітражного керуючого Дейнеки В. М. оплати послуг керуючого реалізацією у сумі 282 261,51 грн та витрат у сумі 154,43 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді С. Жуков
В. Картере