65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"12" березня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/4689/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловська Ю.М.
при секретарі судового засідання: Задорожному А.О.;
за участю представників:
від позивача: Миронюк В.О.;
від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом Департаменту розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради (просп. Незалежності, буд. 37, місто Херсон, 73003; код ЄДРПОУ 44279728);
до відповідача Херсонського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (вул. Стрітенська, буд. 7, м.Херсон, 73000; код ЄДРПОУ 39756472);
про розірвання договору оренди,
1. Суть спору.
20.11.2025 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх.№4829/25) Департаменту розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради до відповідача - Херсонського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, в якій позивач просить суд розірвати Договір оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності №2243 від 22.12.2021, щодо об'єкту оренди, розташованого за адресою: м. Херсон, вул. Стрітенська, буд. 7.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору в частині повного та своєчасного внесення орендної плати, що призвело до наявності заборгованості за договором більш ніж за три місяці поспіль, а також в частині виконання обов'язку щодо страхування об'єкту оренди, у зв'язку з чим позивач вважає, що наявні підстави для розірвання в судовому порядку укладеного між сторонами договору оренди.
2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії по справі.
Ухвалою суду від 25.11.2025 було відкрито провадження у справі №916/4689/25 за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 01.12.2025 була задоволена заява позивача про участь представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
У судове засідання 16.02.2026 з'явився представник позивача, відповідач у судове засідання - не з'явився, явку уповноваженого представника не забезпечив.
У судовому засіданні 16.02.2026 суд, без оформлення окремого процесуального документа оголосив перерву в розгляді справи по суті до 12.03.2026 о 13:45.
Ухвалою суду від 25.11.2025 було відкрито провадження у даній справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.12.2025.
25.11.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про участь представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх.№37833/25).
Ухвалою суду від 01.12.2025 була задоволена заява позивача про участь представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
У судовому засіданні 15.12.2025, за участі представника позивача, суд, без оформлення окремого процесуального документа постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 15.01.2026 о 12:30.
26.12.2025 до суду від позивача надійшли пояснення (вх.№41516/25).
У судовому засіданні 15.01.2026, за участі представника позивача, суд, без оформлення окремого процесуального документа постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 16.02.2026 о 12:30.
У судовому засіданні 16.02.2026, за участі представника позивача, суд, без оформлення окремого процесуального документа оголосив перерву в розгляді справи по суті до 12.03.2026 о 13:45.
У судовому засіданні 12.03.2026, за участі представника позивача, суд проголосив скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення у справі та відклав складення повного рішення на строк до 23.03.2026.
Про відкриття провадження у справі а також про подальший її розгляд відповідача було повідомлено шляхом направлення копій ухвал суду на зареєстровану адресу місцезнаходження Херсонського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Водночас ухвали суду отримані відповідачем не були та повернулися до Господарського суду Одеської області з відміткою про повернення у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками (а.с.52-55, 64-66,75-77).
Відповідно до п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За змістом п. 83 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (зі змінами), рекомендовані поштові відправлення з позначкою “Судова повістка», адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання поштових відправлень, під розпис. У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку “адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду.
Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто поштовим відділенням зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду від 28.01.2019 у справі №915/1015/16.
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.
Виходячи з вищевикладених положень ГПК України та встановлених обставин щодо порядку викликів і повідомлень відповідача, суд вважає, що Херсонський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги належним чином повідомлено про час та місце судового розгляду, що наділяє суд правом розглядати справу без його участі.
З огляду на ненадання відповідачем відзиву, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
3. Аргументи учасників справи.
3.1. Аргументи Департаменту розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради.
В якості обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 22.12.2021 між Департаментом розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради та Херсонським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги укладено Договір оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності №2243.
Позивач вказує, що у відповідності до умов Договору, відповідач був зобов'язаний укласти договір страхування об'єкту оренди а також своєчасно та в повному обсязі здійснювати сплату орендних платежів.
Натомість як зазначає позивач, відповідачем порушено істотні умови Договору, а саме, не виконано зобов'язання щодо внесення орендної плати, зокрема за період 2023 року, та не забезпечено страхування орендованого комунального майна.
Позивач вказує, що він звертався до відповідача із претензію №01-20-256-вих від 18.02.2025, щодо належного виконання зобов'язань за Договором №2243, та вимагав усунення порушень умов Договору №2243.
Проте позивач зазначає, що його вимоги залишилися без виконання з боку відповідача, а відповіді на претензію надано не було. Таким чином спір між сторонами у досудовому порядку врегулювати не вдалося.
Позивач стверджує, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором.
У зв'язку з чим позивач вважає, що викладені обставини зумовили необхідність звернення його до суду з даною позовною заявою про розірвання Договору оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності №2243 від 22.12.2021.
3.2. Аргументи Херсонського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Херсонський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги своїм правом передбаченим ст. 165 ГПК України, на подання відзиву по суті справи не скористалося, жодних доказів у якості спростування наведених позивачем обставин відповідачем до матеріалів справи не додано.
Згідно положень ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відтак суд вирішує спір, який виник між Департамент розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради та Херсонський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги за наявними в матеріалах справи доказами.
4. Фактичні обставини справи встановлені судом.
22.12.2021 між Департаментом розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради, як Орендодавцем та Балансоутримувачем, та Херсонським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги, як Орендарем, укладено Договір №2243 оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності (далі Договір), а саме нежилих приміщень першого поверху №32-36, частини приміщення №1, та приміщень загального користування 30-31, загальною площею 68,1 кв.м, за адресою м. Херсон, вул. Стрітенська, 7 (а.с.8-14), відповідно до умов якого Орендодавець передає а Орендар приймає у строкове платне користування майно, вартість якого становить 305 437,00 грн.
Відповідно до п. 2.1. Договору, Орендар вступає у строкове платне користування Майном у день підписання акта приймання-передачі Майна.
За пунктом 3.1. Договору, орендна плата становить суму, визначену в пункті 9 Умов, а саме 769,71 грн без ПДВ (базовий місяць - грудень 2021). Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.
До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об'єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньо-будинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), а також компенсація витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із Балансоутримувачем та/або безпосередньо з постачальниками комунальних послуг в порядку, визначеному пунктом 6.5 цього договору.
Згідно з п. 3.2 Договору, якщо орендна плата визначена на підставі абзацу третього або четвертого частини сьомої статті 18 Закону, то:
- орендна плата за перший місяць оренди визначається з урахуванням таких особливостей: якщо між датою визначення орендної плати за базовий місяць (визначений відповідно до пункту 9.1 Умов) і датою підписання акта приймання-передачі минуло більш як один повний календарний місяць, то розмір орендної плати за перший місяць оренди встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції у місяцях, що минули з дати визначення орендної плати за базовий місяць;
- орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць;
- орендна плата за другий і кожний наступний місяці оренди визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Відповідно до п. 3.3. Договору, Орендар сплачує орендну плату до бюджету Херсонської міської територіальної громади та Балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у пункті 16 Умов (або в іншому співвідношенні, визначеному законодавством), щомісяця до 25 числа поточного місяця.
Пунктом 3.4 Договору визначено, що Орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків Орендодавця. Податок на додану вартість нараховується на загальну суму орендної плати. Протягом п'яти робочих днів після закінчення поточного місяця оренди Орендодавець передає Орендарю акт виконаних робіт на надання орендних послуг разом із податковою накладною за умови реєстрації Орендаря платником податку на додану вартість.
Згідно з п. 3.8 Договору, Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується Орендодавцем/Балансоутримувачем. Орендодавець і Балансоутримувач можуть за домовленістю перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується звернутися із позовом про стягнення орендної плати та інших платежів за цим договором, за якими у Орендаря є заборгованість, в інтересах відповідної сторони цього договору. Сторона, в інтересах якої подається позов, може компенсувати іншій стороні судові і інші витрати, пов'язані з поданням позову.
За пунктом 3.9 Договору, на суму заборгованості Орендаря із сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.
Відповідно до п. 3.10 Договору, надміру сплачена сума орендної плати, що надійшла до бюджету Херсонської міської територіальної громади, підлягає в установленому порядку зарахуванню в рахунок майбутніх платежів, а у разі неможливості такого зарахування у зв'язку з припиненням орендних відносин поверненню Орендарю. Сума орендної плати, сплаченої авансом відповідно до пункту 3.5 цього договору, підлягає зарахуванню в рахунок сплати орендної плати за перші місяці оренди після підписання акта приймання- передачі Майна.
Згідно з п. 3.11 Договору, припинення Договору не звільняє Орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи пеню та неустойку (за наявності).
Пунктом 4.1. Договору визначено, що у разі припинення договору Орендар зобов'язаний:
- звільнити протягом трьох робочих днів орендоване Майно від належних Орендарю речей і повернути його відповідно до акта повернення з оренди орендованого Майна в тому стані, в якому Майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, а якщо Орендарем були виконані невід'ємні поліпшення або проведено капітальний ремонт, - то разом із такими поліпшеннями/капітальним ремонтом;
- сплатити орендну плату, нараховану до дати, що передує даті повернення Майна з оренди, пеню (за наявності), сплатити Балансоутримувачу платежі за договором про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого Майна та надання комунальних послуг Орендарю. нараховану до дати, що передує даті повернення Майна з оренди:
- відшкодувати Орендодавцеві/Балансоутримувачу збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого Майна з вини Орендаря (і в межах сум, що перевищують суму страхового відшкодування, якщо воно поширюється на випадки погіршення стану або втрати орендованого Майна), або в разі демонтажу чи іншого вилучення невід'ємних поліпшень/капітального ремонту.
За пунктом 4.2. Договору, протягом трьох робочих днів з моменту припинення цього договору Орендодавець/Балансоутримувач зобов'язаний оглянути Майно та зафіксувати його поточний стан, а також стан розрахунків за цим договором і за договором про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого Майна та надання комунальних послуг Орендарю в акті повернення з оренди орендованого Майна.
Балансоутримувач складає акт повернення з оренди орендованого Майна у трьох оригінальних примірниках і надає підписані Балансоутримувачем/Орендодавцем примірники Орендарю.
Орендар зобов'язаний:
- підписати три примірники акта повернення з оренди орендованого Майна не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з моменту їх отримання від Балансоутримувача і одночасно повернути Балансоутримувачу два примірники підписаних Орендарем актів разом із ключами від об'єкта оренди (у разі, коли доступ до об'єкта оренди забезпечується ключами);
- звільнити Майно одночасно із поверненням підписаних Орендарем актів.
Не пізніше ніж на четвертий робочий день після припинення договору Балансоутримувач зобов'язаний надати Орендодавцю примірник підписаного акта повернення з оренди орендованого Майна або письмово повідомити Орендодавцю про відмову Орендаря від підписання акта та/або створення перешкод Орендарем у доступі до орендованого Майна з метою його огляду, та/або про неповернення підписаних Орендарем примірників
Пунктом 4.3. Договору визначено, що майно вважається повернутим з оренди з моменту підписання Орендодавцем/Балансоутримувачем та Орендарем акта повернення з оренди орендованого Майна.
За пунктом 7.1 Договору, що Орендар зобов'язаний :
- протягом 10 календарних днів з дня укладення цього договору, застрахувати Майно на суму його страхової вартості, визначеної у пункті 6.2 Умов, на користь Балансоутримувача згідно з Порядком, зокрема від пожежі, затоплення, протиправних дій третіх осіб, стихійного лиха, та протягом 10 календарних днів з дня укладення договору страхування (договорів страхування) надати Балансоутримувачу та Орендодавцю завірені належним чином копії договору страхування і документів, які підтверджують сплату страхового платежу (страхових платежів);
- поновлювати щороку договір страхування так, щоб протягом строку дії цього договору Майно було застрахованим, і надавати Балансоутримувачу та Орендодавцю копії завірених належним чином договору страхування і документів, які підтверджують сплату страхового платежу. Якщо договір страхування укладений на строк, що є іншим, ніж один рік, такий договір повинен бути поновлений після закінчення строку, на який він укладено.
Якщо строк дії договору оренди менший, ніж один рік, то договір страхування укладається на строк дії договору оренди.
Крім того пунктами 12.1 та 12.2 визначено, що цей договір укладено на строк, визначений у пункті 12 Умов. Перебіг строку договору починається з дня набрання чинності цим договором. Цей договір набирає чинності в день його підписання сторонами (нотаріального посвідчення, якщо відповідно до законодавства договір підлягає нотаріальному посвідченню). Строк оренди за цим договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою припинення цього договору.
Умови цього договору зберігають силу протягом всього строку дії цього договору, в тому числі у разі, коли після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище Орендаря, крім випадку, передбаченого пунктом 3.7 цього договору, а в частині зобов'язань Орендаря щодо орендної плати до виконання зобов'язань.
Між тим пунктом 12.7 Договору визначено, що його може бути достроково припинений на вимогу Орендодавця, якщо Орендар:
12.7.1. допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців або сумарна заборгованість з орендної плати більша, ніж плата за три місяці;
12.7.2. використовує Майно не за цільовим призначенням, визначеним у пунктах (3)7.1, (3)7.1.1 або (4)7.1 Умов, або використовує Майно та забороненим цільовим призначенням, визначеним у пункті (2)7.1 Умов;
12.7.3. без письмового дозволу Орендодавця передав Майно, його частину у користування іншій особі, крім випадків, коли Орендар передав Майно в суборенду на підставі пункту 8.1 цього договору і надав Орендодавцю копію договору суборенди для його оприлюднення в електронній торговій системі
12.7.4. уклав договір суборенди з особами, які не відповідають вимогам статті 4 Закону;
12.7.5. перешкоджає співробітникам Орендодавця та/або Балансоутримувача здійснювати контроль за використанням Майна, виконанням умов цього договору.
12.7.6. порушує додаткові умови оренди, зазначені у пункті 14 Умов;
12.7.7. істотно порушує умови охоронного договору, укладеного стосовно Майна, і копія якого з додатком до цього договору або передана Орендарю відповідно до вимог частини восьмої статті 6 Закону;
12.7.8. відмовився внести зміни до цього договору у разі виникнення підстав, передбачених пунктом 3.7 цього договору.
Відповідно до п. 12.8 Договору, про наявність однієї з підстав для дострокового припинення договору з ініціативи Орендодавця, передбачених пунктом 12.7 цього договору. Орендодавець Балансоутримувач повідомляє Орендареві та іншій стороні договору листом. У листі повинен міститись опис порушення і вимогу про його усунення в строк не менш як 15 та не більш як 30 робочих днів з дати реєстрації листа (у строк п'яти робочих днів, якщо порушення стосується прострочення сплати орендної плати або перешкоджання у здійсненні Орендодавцем/Балансоутримувачем контролю за використанням Майна). Лист пересилається на адресу електронної пошти Орендаря і поштовим відправленням із повідомленням про вручення і описом вкладення за адресою місцезнаходження Орендаря, а також за адресою орендованого Майна.
Якщо протягом встановленого у приписі часу Орендар не усунув порушення, Орендодавець надсилає Орендарю лист, у якому повідомляє Орендареві про дострокове припинення договору на вимогу Орендодавця. У листі зазначається підстава припинення договору, посилання на вимогу про усунення порушення, а також посилання на обставини, які свідчать про те, що порушення триває після закінчення строку, відведеного для його усунення.
22.12.2021 між сторонами було укладено Акт приймання-передачі об'єкта комунальної власності міської територіальної громади від орендодавця - суб'єкту підприємницької діяльності, за яким Орендодавець/балансоутримувач передав а Орендар прийняв нежилі приміщення першого поверху №32-36, частини приміщення №1, та приміщень загального користування 30-31, загальною площею 68,1 кв.м, за адресою м. Херсон, вул. Стрітенська, 7 (а.с.15).
В матеріалах справи наявний розрахунок орендної плати Херсонського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за Договором №2243 від 22.12.2001 (а.с.28), відповідно до якого станом на 01.01.2022 наявна переплата в розмірі 1549,35 грн, за січень 2022 нараховано 929,20 грн та в період з 01.02.2022 по 23.02.2022 нараховано 773,20 грн, водночас такі нарахування залишилися без оплати.
За період 24.02.2022 по 31.12.2022 відповідача звільнено від сплати орендної плати відповідно до постанови КМУ №635 від 27.05.2022.
За період з 01.01.2023 по 31.12.2023 нараховано орендну плату в загальному розмірі 14 676,22 грн.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії Претензії №01-20-256-вих від 18.02.2025 (а.с.25-26 на звороті), Департамент розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради, звертався до Херсонського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги щодо виконання зобов'язання за договором оренди, в якій зазначало про наявність заборгованості за договором за період лютий 2022, 01.01.2023 - 31.12.2023 в загальному розмірі 14 667,22 грн та просило сплатити таку заборгованість у найкоротший термін а також вказувало, що у разі не сплати заборгованості за Договором, Департамент розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради буде вимушений звертатися до суду із позовною заявою про розірвання Договору оренди у зв'язку із порушенням Орендарем істотних умов та стягнення заборгованості з орендної плати. Вказана претензія була направлена на адресу Херсонського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (73003, м. Херсон, вул. Стрітенська, 7) з описом вкладення та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.27).
Між тим доказів отримання даної претензії матеріали справи не містять, так само як і доказів надання відповіді та її виконання.
Також в матеріалах справи наявний Акт обстеження №45/25 від 23.12.2025 (а.с. 61а -61б), відповідно до якого, представниками Орендодавця проведено обстеження об'єкта нерухомості, що належить до комунальної власності Херсонської міської територіальної громади, по вул. Стрітенська, 7, м. Херсон, та яким встановлено:
1. Доступ до приміщення відсутній, приміщення орендарем не використовуються.
2. Орендар тривалий час не виходить на зв'язок, не повідомив про своє місцезнаходження, зміну реквізитів тощо (пункт 13.1. Договору).
3. Чи здійснювався капітальний, поточний та інші види ремонту орендованого майна впродовж дії договору оренди встановити неможливо, у зв'язку із відсутністю доступу до приміщення.
4. Чи дотримується Орендар правил експлуатації інженерних мереж, пожежної та техногенної безпеки (пункт 6.3. Договору) встановити неможливо, у зв'язку із відсутністю доступу до приміщення.
5. Факт укладання договору про надання комунальних послуг орендованого майна з відповідними службами перевірити не є можливим, оскільки відсутній представник Орендаря.
6. Фактів пошкодження приміщень внаслідок збройної агресії російської федерації проти України (обстрілів) не виявлено.
5. Позиція суду щодо встановлених обставин справи.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
Так судом було встановлено, що 22.12.2021 між Департаментом розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради, як Орендодавцем та Балансоутримувачем, та Херсонським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги, як Орендарем, укладено Договір №2243 оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності (далі Договір), а саме нежилих приміщень першого поверху №32-36, частини приміщення №1, та приміщень загального користування 30-31, загальною площею 68,1 кв.м, за адресою м. Херсон, вул. Стрітенська, 7 (а.с.8-14), відповідно до умов якого Орендодавець передає а Орендар приймає у строкове платне користування майно, вартість якого становить 305 437,00 грн.
Згідно з п. 3.11 Договору, припинення Договору не звільняє Орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи пеню та неустойку (за наявності).
Відповідно до п. 3.3. Договору, Орендар сплачує орендну плату до бюджету Херсонської міської територіальної громади та Балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у пункті 16 Умов (або в іншому співвідношенні, визначеному законодавством), щомісяця до 25 числа поточного місяця.
Пунктом 3.4 Договору визначено, що Орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків Орендодавця. Податок на додану вартість нараховується на загальну суму орендної плати. Протягом п'яти робочих днів після закінчення поточного місяця оренди Орендодавець передає Орендарю акт виконаних робіт на надання орендних послуг разом із податковою накладною за умови реєстрації Орендаря платником податку на додану вартість.
Згідно ч.1, ч.3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Статтею 526 Цивільного кодексу України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Таким чином, суд доходить висновку, що відповідач, як орендар, зобов'язувався щомісяця до 25 числа поточного місяця, своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату за користування орендованим приміщенням та повинен був виконувати свої зобов'язання.
Судом було встановлено, що згідно розрахунку орендної плати Херсонського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги по Договору, заборгованість відповідача за період 01.01.2022 по 23.02.2022 становить 1 702,40 грн, за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 становить 14 676,22 грн. Також судом встановлено, що станом на 01.01.2023 у відповідача була наявна переплата за Договором в розмірі 1549,35 грн.
Також за період 24.02.2022 по 31.12.2022 відповідача було звільнено від сплати орендної плати відповідно до постанови КМУ №635 від 27.05.2022.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» №634 від 27.05.2022 у редакції до 07.05.2024 (тобто у редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування, але у будь-якому разі до 31.12.2022, за договорами оренди державного і комунального майна, чинними станом на 24.02.2022 або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24.02.2022 або раніше, звільняються від орендної плати орендарі державного і комунального майна:
- фізичні особи та фізичні особи - підприємці, які були призвані або прийняті на військову службу після оголошення воєнного стану;
- які використовують майно, розташоване в адміністративно-територіальних одиницях, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану (Донецька область; Запорізька область в межах Бердянського, Василівського, Мелітопольського, Пологівського районів; Луганська область; Миколаївська область в межах Баштанського, Вознесенського районів (крім селищ міського типу Доманівка, Братське, м. Южноукраїнська), Миколаївського району (крім м. Миколаєва); Харківська область в межах Богодухівського району (крім мм. Валків, Богодухова, смт Краснокутськ), Ізюмського району, Куп'янського і Харківського районів (крім м. Мерефи, смт Нова Водолага, м. Харкова), Чугуївського району (крім м. Змієва); Херсонська область; Автономна Республіка Крим; м. Севастополь) (далі - визначені території).
Отже, згідно з наведеною нормою, обов'язковою умовою для звільнення орендарів від орендної плати за користування державним і комунальним майном є його розташування в адміністративно-територіальних одиницях, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану.
При цьому текстуальний вираз норми - на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування, але у будь-якому разі до 31.12.2022, означає встановлення присічного строку її дії саме до 31.12.2022 незалежно від інших наведених раніше подій або дій (припинення чи скасування воєнного стану).
Стосовно того, що починаючи з 01.01.2023 орендарям, визначеним підпунктом 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634, орендна плата нараховується у розмірі 100% без урахування знижки, також роз'яснено у листі Міністерства економіки України від 14.03.2023 №3211-07/11185-09.
Тобто підпунктом 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 встановлено норму про звільнення від орендної плати, яка діє: 1) за колом осіб для орендарів державного та комунального майна; 2) у просторі на території адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану; 3) у часі з присічним строком до 31.12.2022.
Перелік адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану, був затверджений наказом Міністерства юстиції України від 01.04.2022 №1307/5.
З 18.11.2022 територію Херсонської міської територіальної громади виключено з Переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану, затвердженого наказом Мін'юсту від 01.04.2022 №1307/5 відповідно до наказу Мін'юсту від 17.11.2022 №5152/5 (набрав чинності з 18.11.2022).
Отже, з 18.11.2022 на територію Херсонської міської територіальної громади припинила розповсюджуватись дія норми підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 про звільнення від орендної плати орендарів державного та комунального майна.
Відповідно до пункту 1 наказу Міністерства юстиції України від 27.12.2022 №5840/5, що набрав чинності 13.01.2023, визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства юстиції України від 01.04.2022 № 1307/5 «Про затвердження Переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.04.2022 за №386/37722.
До того ж, як вбачається із преамбули наказу Міністерства юстиції України від 27.12.2022 №5840/5, його прийнято відповідно до підпункту 1 пункту 1-2 постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №209 «Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану».
Згідно з підпунктом 1 пункту 1-2 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану» від 06.03.2022 №209, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 №1364, яка набрала чинності 25.12.2022, установлено, що протягом дії воєнного стану припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в межах адміністративно-територіальних одиниць, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії або тимчасово окупованих, інформація про які міститься в переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.05.2023 № 469, яка набрала чинності 23.05.2023, до вказаної норми внесено зміни, згідно із якими визначено, що протягом дії воєнного стану припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в межах адміністративно-територіальних одиниць, що належать до територій активних бойових дій (крім територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих російською федерацією територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
Таким чином, починаючи з грудня 2022 року, змінилося правове регулювання порядку визначення територій, на яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції. По-перше, такі адміністративно-територіальні одиниці визначаються на підставі переліку, що затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. По-друге, самі території повинні мати статус таких, на яких ведуться активні бойові дії або тимчасово окупованих. А з 23.05.2023 для територій активних бойових дій зроблено виключення щодо таких територій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, територію Херсонської міської територіальної громади віднесено до наступних територій: 1) з 01.03.2022 до 11.11.2022 - територія тимчасово окупованих російською федерацією (підпункт 1.9 пункту 1 розділу І); 2) з 11.11.2022 до 01.05.2023 - територія можливих бойових дій (пункт 11 розділу ІІ); 3) з 01.05.2023 - територія активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (підпункт 3.6. пункту 3 розділу І в редакції наказу від 13.07.2023 №199).
Отже, у період з 18.11.2022 до 01.05.2023 територія Херсонської міської територіальної громади не відносилася до територій активних бойових дій або тимчасово окупованих російською федерацією територій, а з 01.05.2023 вона є територією активних бойових дій, на якій функціонують державні електронні інформаційні ресурси, тобто наявний доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2024 №512, яка набрала чинності 08.05.2024, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану».
Зокрема, доповнено пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 підпунктом 1-1, згідно із яким орендарям державного та комунального майна, розташованого на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси або на тимчасово окупованих територіях України, які включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (далі - визначені території), не нараховується орендна плата за період з 1 числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку бойових дій або тимчасової окупації, по 1 число місяця, що настає через три місяці після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації, що визначаються відповідно до зазначеного переліку.
При цьому, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2022 № 634» від 07.05.2024 №512 установлено, що нарахування орендної плати орендарям, визначеним підпунктом 1-1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2022 №634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану», здійснюється з урахуванням змін, затверджених цією постановою, починаючи з 1 січня 2024 року. Надмірно сплачена зазначеними орендарями орендна плата підлягає зарахуванню в рахунок майбутніх платежів.
Згідно з частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
При розгляді цієї справи колегія суддів враховує позицію, викладену у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 №1-зп, від 09.02.1999 №1-рп/99, від 05.04.2001 №3-рп/2001, від 13.03.2012 №6-рп/2012, щодо незворотності дії у часі законів та інших нормативно-правових актів: закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акту не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Зокрема, викладено у пункті 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 №1-рп/99 висновок, за яким перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).
У даному випадку, доповнення пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 підпунктом 1-1, яким звільнено від нарахування орендної плати орендарів державного та комунального майна, розташованого на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, є переходом від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої із застосуванням зворотної дії у часі (ретроактивної форми).
Однак, зворотна дія норм підпункту 1-1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2024 №512 поширена на вказані правовідносини, починаючи з 01.01.2024. Тобто, дія цих норм ретроспективно не поширюється на правовідносини, що існували у 2023 році.
Враховуючи викладене, оскільки з 18.11.2022 на територію Херсонської міської територіальної громади припинила розповсюджуватись дія норми підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634, дія якої в подальшому припинилася 31.12.2022, а норми про звільнення від орендної плати орендарів державного та комунального майна були знову введені лише з 01.01.2024 постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2024 №512, нарахування позивачем відповідачу орендної плати за 2023 рік є правомірним.
Таким чином, оскільки в матеріалах справи відсутні докази здійснення сплати орендної плати що була нарахована за 2023 рік, та враховуючи вищенаведені положення законодавства, суд доходить висновку що відповідачем допущено прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців, та сумарна сума заборгованості відповідача з орендної плати становить розмір більший ніж плата за три місяці.
Крім того суд зазначає, що відповідно п. 7.1 Договору, Орендар зобов'язаний протягом 10 календарних днів з дня укладення цього договору застрахувати Майно на суму його страхової вартості, визначеної у пункті 6.2 Умов, зокрема від пожежі, затоплення, протиправних дій третіх осіб, стихійного лиха, та протягом 10 календарних днів з дня укладення договору страхування (договорів страхування) надати Орендодавцю завірені належним чином копії договору страхування і документів, які підтверджують сплату страхового платежу (страхових платежів); поновлювати щороку договір страхування так, щоб протягом строку дії цього договору Майно було застрахованим, і надавати Орендодавцю копії завірених належним чином договору страхування і документів, які підтверджують сплату страхового платежу. Якщо договір страхування укладений на строк, що є іншим, ніж один рік, такий договір повинен бути поновлений після закінчення строку, на який він укладено.
Зокрема, згідно з частиною другою статті 771 ЦК України договором або законом може бути встановлений обов'язок наймача укласти договір страхування речі, що передана в найм (оренду).
Відповідно до частини шостої статті 20 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар зобов'язаний застрахувати орендоване нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно на користь балансоутримувача, а єдиний майновий комплекс - на користь орендодавця згідно з Порядком передачі майна в оренду.
Відповідно до пунктів 175, 176 Порядку в оренду державного та комунального затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №483, встановлено обов'язок орендаря зі страхування майна, а саме визначено, що орендар протягом десяти календарних днів з дати укладення договору оренди зобов'язаний застрахувати орендоване нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно на користь балансоутримувача, а єдиний майновий комплекс - на користь орендодавця майна на період строку дії договору оренди на суму: вартості майна відповідно до висновку про ринкову вартість (акта оцінки), визначеного відповідно до законодавства про оцінку майна, під час передачі такого майна в оренду - якщо така оцінка майна здійснювалася; або балансової вартості майна, але не менше ніж добуток місячної орендної плати за орендоване майно за договором оренди, помножений на 100, - якщо оцінка ринкової вартості такого майна не здійснювалася.
Орендар зобов'язаний постійно поновлювати договір страхування так, щоб протягом строку дії договору оренди майно було застрахованим. Якщо договір страхування орендованого майна укладений балансоутримувачем (орендодавцем) до моменту передачі такого майна в оренду, то орендар може бути звільнений від обов'язку страхувати таке майно.
Натомість як встановлено судом, матеріали справи не містять доказів укладення Херсонським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги Договору страхування об'єкту оренди як у встановлений Договором строк, так і станом на момент розгляду справи. Так само матеріали справи не містять доказів надання такого Договору до Департаменту розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради.
Таким чином суд доходить висновку про порушення відповідачем умов Договору також в частині укладення Договору страхування об'єкту оренди.
За правилами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до приписів ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (частини 1, 2 ст. 762 ЦК України).
Наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору (частини 1, 2 ст. 782 ЦК України).
Статтями 610, 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 651 цього Кодексу зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначено через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, і це відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України віднесено, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Пунктом 12.7.1 Договору, визначено, що Договір оренди може бути достроково припинений на вимогу Орендодавця, якщо Орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців або сумарна заборгованість з орендної плати більша, ніж плата за три місяці.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди комунального майна, як систематичне (два і більше разів) своєчасне (у строк встановлений договором) невнесення орендної плати або несплата її повністю, а також невиконання сторонами інших своїх зобов'язань, в тому числі несплата інших обов'язкових платежів, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю) (постанови Верховного Суду від 21.12.2022 у справі №925/421/21 та від 01.12.2021 у справі №916/1668/20).
Також у постанові Верховного Суду від 22.12.2021 у справі №924/120/21 зазначено, що право наймодавця на відмову від договору найму, передбачене частиною першою статті 782 ЦК України, не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду із вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору. У розумінні наведених положень істотне порушення наймачем такої умови договору найму майна як своєчасне внесення орендної плати є достатньою підставою для дострокового розірвання договору найму та повернення наймодавцеві речі із найму.
Таким чином суд погоджується з позивачем, що в результаті порушень з боку відповідача умов Договору №2243, територіальна громада, як власник переданого в оренду майна, в інтересах якої діє Департамент розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради, позбавляється того, на що розраховувала на момент укладення договору, зокрема: забезпечення ефективного використання комунального майна та отримання доходу від його передачі в оренду з метою наповнення місцевого бюджету, забезпечення схоронності переданого майна та утримання його у належному стані.
У зв'язку з викладеним суд доходить висновку про наявність підстав для розірвання Договору оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності №2243 укладеного 22.12.2021 між Департаментом розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради та Херсонським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги, щодо об'єкту оренди, розташованого за адресою: м. Херсон, вул. Стрітенська, буд. 7.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
У викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах (правова позиція Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16).
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
З урахуванням встановлених обставин, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог Департаменту розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради та Херсонського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про розірвання Договору оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності №2243 від 22.12.2021.
Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог, відповідно до ст.129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 126, 129, 130, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд
1.Позов задовольнити.
2.Розірвати Договір оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності №2243 від 22.12.2021, що укладений між Департаментом розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради та Херсонським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги щодо оренди нежилого приміщення першого поверху №32-36, частини приміщення №1, та приміщення загального користування №30-31, загальною площею 68,1 кв.м., що розташовані за адресою: м. Херсон, вул. Стрітенська, буд. 7.
3.Стягнути з Херсонського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (вул. Стрітенська, буд. 7, м.Херсон, 73000; код ЄДРПОУ 39756472) на користь Департаменту розвитку об'єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради (просп. Незалежності, буд. 37, місто Херсон, 73003; код ЄДРПОУ 44279728) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422/дві тисячі чотириста двадцять дві/грн 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Повне рішення складено 23 березня 2026 р.
Суддя Ю.М. Невінгловська